З першого дня повномасштабної війни росії проти України Львівська область спершу стихійно, а згодом скоординовано виконувала функції міграційного та гуманітарного хабів. Також Львівщина стала основними українськими воротами у Європейський Союз. Крім того, Львів — серед центрів військового волонтерства, завданням якого є максимальне тилове забезпечення прифронтових територій та української армії. Львівщина розпочала та продовжує роботу з релокації бізнесу з інших регіонів Україні та проводить інтенсивну посівну кампанію. Водночас по області вже завдано вісім ракетних атак, в результаті яких постраждало майже 200 осіб. Крім того, у регіоні триває комплектування двох батальйонів територіальної оборони Збройних сил України.

Антикризове управління

Напередодні повномасштабної війни, 23 лютого, на Львівщині, як і у всій Україні, було запроваджено надзвичайний стан. А вже 24 лютого Верховна Рада ввела правовий режим воєнного стану. Основним органом із прийняття управлінських рішень на території області стала Львівська обласна військово-цивільна адміністрація (ЛОВЦА), утворена на базі Львівської обласної державної адміністрації на чолі з Максимом Козицьким. Для координації зусиль створили також оперативний штаб. З першого дня відбувалися пресконференції, де разом з головою ЛОВЦА періодично брали участь міський голова Львова Андрій Садовий та інші представники місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних служб, установ та організацій. 14 березня у Львові запрацював медіацентр «Україна», завдання якого — уніфікація інформаційної політики оперативного штабу Львівської області на одному майданчику.

Джерело: ЛОВЦА / ЛОДА

25 лютого у Львівській області запровадили комендантську годину з 22:00 до 6:00 з обмеженням права пересування. Її тимчасово скасували на час Великодня з 23:00 23 квітня до 6:00 24 квітня.

У перші тижні повномасштабної російської агресії час від часу простежувалася конкуренція і певне напруження між Максимом Козицьким та Андрієм Садовим, що проявлялося в намаганні кожної зі сторін брати на себе ініціативу з першочергового інформування про ситуацію з військовими обстрілами області. Якщо голова Львівської обласної ВЦА, залишаючись у ролі регіонального управлінця-технократа, почав також виконувати невластиву для себе раніше функцію основного публічного спікера поточної ситуації, то міський голова Львова намагався позиціонувати себе у вже звичній подвійній ролі — міського управлінця та політика національного рівня (наскільки це можливо, перебуваючи у Львові). Однак після кількох випадків оприлюднення неточних або недостовірних даних усі наступні офіційні повідомлення спершу публікували на Facebook-сторінці Максима Козицького, а вже опісля — на сторінці Андрія Садового.

Джерело: ЛОВЦА / ЛОДА

У період повномасштабної війни у Львівську область кілька разів приїжджали представники центральних органів державної влади. Першими були голова парламентської фракції «Слуга народу»  Давид Арахамія і радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк. 4 березня вони провели брифінг у Львівській обласній військовій цивільній адміністрації для українських та закордонних журналістів щодо проміжних результатів переговорів із російською стороною. Крім цього, вони відвідали Міжнародний центр миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні, де відбувається укомплектування, навчання та базування 24-ї окремої механізованої бригади. Поглиблення співпраці в межах Меморандуму про взаєморозуміння у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях під час зустрічі 4 березня у Львові обговорювали голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай та заступник голови Польського космічного агентства Міхал Вєрцінскі. 9 березня до Львова приїздила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, яка розповіла про правову відповідальність росії за воєнні злочини проти України, що будуть розглянуті у Міжнародному суді справедливості ООН, Європейському суді з прав людини та Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, а також про наміри створення спеціального міжнародного трибуналу для покарання злочинів росії в Україні. 7 квітня візит до Львова здійснив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Разом із міським головою Львова Андрієм Садовим він зустрівся з президентом Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Коксом. Вони обговорили необхідність організації з боку ПАРЄ місії зі встановлення та збору фактів з метою документування всіх російських злочинів, пов’язаних із грубими порушеннями прав людини на території України, а також висловили сподівання на повну реалізацію положень рішення Асамблеї про виключення росії зі складу Ради Європи. Також спікер відвідав Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. 19 квітня до Львова приїздив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, який разом із прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким відвідав контейнерне містечко з модульним житлом для тимчасово переміщених осіб, за зразком якого заплановано розгорнути ще три містечка на території Львівської області.

Ракетні обстріли та безпекові загрози

За 60 днів повномасштабної російсько-української війни на території Львівської області відбулося вісім ракетних атак. Вранці 24 лютого росіяни обстріляли кілька військових об’єктів у Бродах, Новому Калинові та Кам’янці-Бузькій (ракети знешкодила система протиповітряної оборони). 26 лютого Андрій Садовий повідомив про те, що в околицях міста Броди висадився російський десант (близько 60 осіб на трьох гелікоптерах), проте за деякий час Львівська обласна ВЦА спростувала цю інформацію. Саме тоді виникло перше суттєве напруження між обласною військовою адміністрацією і міською радою щодо пріоритетності інформування громадськості про ситуацію в області. 13 березня Львівщина зазнала найбільших втрат — у результаті ракетного обстрілу Міжнародного центру миротворчості та безпеки у селі Старичі загинуло щонайменше 35 українських військовослужбовців, а ще 134 отримали поранення. 18 березня росіяни завдали ракетного удару по авіаційному заводу у Львові. 26 березня вони обстріляля танковий завод у Львові і знищили нафтобазу у селі Великі Кривчиці. 28 березня протиповітряна оборона збила 5 ракет у Золочівському та Львівському районах, 5 квітня — ракету біля міста Радехів, а 16 квітня — ще 4 крилаті ракети на території області. 18 квітня відбулося чотири ракетні удари по військових складах і шиномонтажу у Львові, в результаті чого загинуло 7 осіб, а ще 11 отримали поранення. 25 квітня внаслідок ракетного удару стався вибух на тяговій підстанції залізничної станції селища Красне. Загалом від 24 лютого, за офіційними даними, на Львівщині російські окупанти вбили щонайменше 42 осіб і поранили 151.

Джерело: Генштаб ЗСУ

Джерело: ДСНС

На початку березня у Львівській обласна ВЦА відбулася зустріч керівництва області з народними депутатами — як мажоритарниками, так і списочниками, що представляють Львівщину у Верховній Раді. Серед них були Софія Федина, Наталія Піпа, Галина Васильченко, Ростислав Тістик, Михайло Цимбалюк, Олег Синютка, Орест Саламаха, Ярослав Рущишин, Тарас Батенко, Юрій Камельчук. Предметом обговорення стали питання безпеки й укомплектування військових підрозділів. В області та у Львові сформували два підрозділи Збройних Сил України — 103-тю і 125-ту бригади територіальної оборони, які проходять вишкіл. Керівникам територіальних громад доручили скласти списки батальйонів, які затверджуватиме Міноборони. Крім цього, на території Львова створені 20 сотень добровольчих формувань територіальної громади, які охороняють об’єкти соціальної інфраструктури у місті Львові.

Джерело: ЛОВЦА / ЛОДА

З перших днів повномасштабної війни мешканці Львівської області з власної ініціативи облаштували близько 500 стихійних блокпостів, які в умовах відсутності бойових дій в області ускладнювали дорожній рух та переміщення гуманітарних колон. Водночас у лютому керівництво міста також облаштовувало блокпости на в’їздах до Львова. Така ситуація зберігалася протягом перших трьох тижнів, аж доки у середині березня після впорядкування блокпости трансформували, а значну їх кількість розібрали.

Біженці, тимчасово переміщені особи та гуманітарна допомога

З першого дня повномасштабної російсько-української війни основними напрямками діяльності керівництва області та обласного центру стали робота з тимчасово переміщеними особами, організація перетину державного кордону з Польщею, координація отримання з-за кордону та розподілу між областями гуманітарної допомоги, продовольче та військове забезпечення Збройних Сил України, організація релокації бізнесу з інших регіонів України, незвично активна організація посівної кампанії, а також низка інших організаційних питань пов’язані з медичними та освітніми процесами.

Джерело: канал “Правда Тут”

Львівщина вимушено стала західними воротами України та міграційним хабом. Станом на 25 квітня державний кордон у Львівській області перетнули 1 мільйон 751 тисяч громадян України — це кожен третій українець, який після 24 лютого виїхав за кордон. Водночас за цей час через кордон у Львівській області до України повернулося 177 тисяч осіб. Найскладнішою ситуація була в перші два тижні. Тільки за перші три доби від початку повномасштабного вторгнення кордон із Польщею перетнуло близько 100 тисяч осіб, а 27 лютого — понад 54 тисячі осіб. У пунктах пропуску утворилися 30-кілометрові автомобільні черги, а тому перетин кордону займав кілька діб. До кризової ситуації і таких великих міграційних потоків не були готові ані прикордонні служби України та Польщі, ані керівництво Львівської області та Підкарпатського воєводства. Саме тому відповідальним службам та владі знадобився певний час, щоб відпрацювати механізм роботи, а також розгорнути медичні пункти, пункти обігріву та харчування у прикордонних зонах.

Біля державного кордону та міста Львова американські та ізраїльські лікарі розгорнули польові госпіталі, надані в рамках гуманітарної допомоги урядами держав і міжнародними гуманітарними організаціями. У них надають медичну допомогу вимушеним переселенцям і місцевим жителям.

Водночас значна частина українців із прифронтової зони, які були вимушені покинути свої домівки, проте не планували їхати за кордон, обрали Львівщину для тимчасового проживання. За даними обласного керівництва, залізничні вокзали Львова щодня приймають в середньому 30 евакуаційних потягів із 25–35 тисячами людей. Протягом 60 днів повномасштабної війни в області поселилися 325 тисяч тимчасово переміщених осіб. Однак, за даними операторів мобільних мереж, у регіоні перебуває приблизно 450 тисяч ВПО. Достеменно відомо, що на місцях тимчасового поселення залишається 265 тисяч вимушених переселенців, проте офіційно зареєструвалися лише 145 тисяч осіб.

Джерело: канал “Дом”

У Львові працюють 7 координаційних центрів, які функціонують на базі районних у місті адміністрацій, а також найбільший — на стадіоні «Арена Львів». Основну частину вимушено переміщених осіб прийняв приватний сектор (понад 120 тисяч осіб), але також облаштовані місця в комунальних закладах (розподілом займаються координаційні штаби). У місті виникали проблеми з недобросовісними орендодавцями та готельєрами, які суттєво завищували ціни на вартість оренди житла.

Тимчасовий прихисток надають 152 комунальні заклади та 100 релігійних організацій у Львові. Крім цього, у середині квітня у Львівській області за підтримки уряду Польщі почали реалізовувати проєкт із розгортання мобільних контейнерних містечок. Перше таке містечко облаштували у Стрийському парку — це 88 маленьких будиночків на 360 місць. Наступні дві локації відкриються у Львові протягом місяця. Як ще одну можливу локацію розглядають місто Стрий, містечко в якому буде розраховане на 2 тисячі тимчасово переміщених осіб. Паралельно з цим у рамках державної програми керівництво області знайшло більш як 1200 квартир, які уряд України теоретично може викупити у львівських забудовників. У них планують поселити переселенців, які офіційно зареєструються, а також будуть готові зайняти наявні на ринку праці робочі місця.

Джерело: Андрій Садовий

Львівська область також стала гуманітарним хабом, що, перш за все, пов’язано з її географічним розташуванням — основна частина допомоги надходить в Україну з території Польщі. За період повномасштабної війни через Львівщину пройшло понад 128 тисяч тонн гуманітарних вантажів — половина від усіх гуманітарних вантажів, які надійшли в Україну. У Львові працює координаційний гуманітарний штаб, а департамент розвитку міської ради та обласної адміністрації координують мережу гуманітарних складів. Протягом перших 50 днів війни було отримано 210 звернень від великих міст і невеликих сіл із різних регіонів України із запитами на гуманітарну допомогу, яку кожного дня вантажівками та залізницею відправляють на схід. За словами керівництва області, у регіоні створюють хаби, звідки на територію всієї України можна оперативно постачати крупи, консерви та інші продовольчі товари.

Якщо брати до уваги економічну ситуацію, то, за словами Максима Козицького, Львівська область перевиконала бюджет у першому кварталі за рахунок податків на доходи фізичних осіб і податків місцевих підприємств. Станом на 25 квітня до загального фонду обласного бюджету за перший квартал 2022 року надійшло 1,1 мільярда гривень, що на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно з минулим роком, план виконали на 126%. Крім цього, до місцевих бюджетів мобілізовано понад 7 мільярдів гривень податків і зборів, а це на 28% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Станом на початок квітня 75% підприємств, закладів харчування та магазинів у Львові відновили роботу. Працевлаштовано близько 1000 внутрішньо переміщених осіб, а ще близько 2000 вакансій залишаються відкритими. Наразі вимушені переселенці не надто поспішають влаштовуватися на роботу, що, ймовірно, пов’язано зі сподіваннями найближчим часом повернутися додому.

Джерело: Андрій Садовий

Релокація бізнесу, посівна та місцеві питання

Абсолютно новим економічним напрямком роботи стала релокація бізнесу — створення умов для переміщення підприємств та їхніх потужностей зі сходу та півдня України на територію Львівської області. Процес лише розпочинається і надалі набиратиме обертів, оскільки його реалізація потребує багато зусиль від усіх сторін, які беруть у ньому участь — місцевої влади, бізнесу, державних органів. Зараз подано уже понад 400 заявок на релокацію — звернень для пошуку місця, де підприємства можуть відновити свою роботу. Вже переїхало 84 підприємства, а ще 35 перебувають у процесі переїзду. Львівщина стала першою в Україні областю, куди переїхали відразу два гіганти машинобудівної галузі — ТОВ «УК «Вітропарки України» (у складі групи компаній ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування») та «Пожмашина» — лідер на ринку пожежної, спеціалізованої та сільськогосподарської техніки. Також релокувався один із найбільших виробників матраців в Україні та виробник кави з Броварів.

25 березня у Львівській області розпочалася весняна посівна кампанія. Загалом посівна площа становитиме понад 707 тисяч гектарів. За словами обласного керівництва, аграрії забезпечені добривами і пальним. Також із Франції сільськогосподарським виробникам Львівщини передали близько 95 тонн насіннєвої картоплі. Крім цього, в області прийняли програму підтримки аграрного сектору щодо більш вузьких питань — допомога з насінням, допомога ягідництву, садівництву, розвитку тваринництва.

Серед поточних місцевих питань, які доводилося розв’язувати керівництву області та міста в умовах воєнного стану, був освітній процес. Із 24 лютого навчання у школах та закладах професійно-технічної освіти перевели на дистанційний режим, а дитячі садки працювали у режимі чергування. 14 березня відновили навчання для школярів 1–11 класів в онлайн-форматі, а з 23 березня — роботу дитячих садків. Спершу очне навчання відбувалося у 54 освітніх закладах області, а з середини квітня до такого формату навчання в обласному центрі повернулися понад 67 тисяч львівських дітей та майже 16 тисяч дітей із сімей, які переїхали сюди з різних куточків України.

Джерело: Львівська міська рада

Протягом 60 днів повномасштабної війни у Львівській області населення безперебійно отримувало комунальні послуги. Електро-, газо-, водо- і теплопостачання, вивезення сміття здійснювалися в штатному режимі. Зміни відбулися у роботі транспорту у Львові та в межах області — на 30% зменшилася кількість автобусів, а також ускладнилося міжміське сполучення. У Львові виникли суттєві проблеми з хаотичним паркуванням, оскільки через збільшення кількості транспортних засобів не вистачало місць для паркування в дозволених місцях. Андрій Садовий попереджав, що неналежно припарковані авто забиратиме евакуатор, а частину з них будуть передавати на потреби Збройних Сил України. У перші дні повномасштабної війни та в середині березня спостерігався тимчасовий ажіотаж на пальне, якого не вистачало. В цілому через російську агресію паливо суттєво подорожчало. Максим Козицький запевняв водіїв у тому, що в області немає проблем із наявністю пального, оскільки автозаправні станції компаній «ОККО», «WOG», «АМІК» заповнені на 50–80%.

Розходження між керівництвом області та Львова спостерігалося довкола дозволу на продаж алкоголю. 27 лютого продаж алкоголю у магазинах та закладах громадського харчування з 18:00 до 12:00 заборонили. Однак уже 19 березня Львівська обласна військово-цивільна адміністрація оприлюднила розпорядження, яке дозволяло продавати спиртне. Максим Козицький пояснював це тим, що продаж алкоголю становить значну частину доходу місцевих громад, а в умовах заборони працює тіньовий ринок. Водночас, згідно з цим розпорядженням, територіальним громадам надали повноваження самостійно встановлювати правила продажу алкоголю на своїй території. Львівська міська рада вирішила не відновлювати продажу спиртного у Львові, що Андрій Садовий пояснював недоречністю в умовах воєнного стану. Міська влада показово закрила кілька магазинів, де несанкціоновано продавали алкоголь. Утім, зараз продаж алкоголю у Львові відновили.

Міжнародне партнерство та іноземні медіа

У зв’язку зі своїм стратегічним розташуванням поруч із Європейським Союзом та діяльністю численних хабів, Львівська область стала місцем візитів міжнародних партнерів України. Вони обговорювали потреби у постачанні допомоги, а також виявляли свою солідарність з Україною. Голова Львівської обласної ВЦА Максим Козицький і міський голова Львова Андрій Садовий проводили зустрічі з міжнародними офіційними делегаціями, дипломатичними установами та неурядовими організаціями, іноземними партнерами, політиками, волонтерами та селебріті. Якщо Козицький протягом 60 днів провів щонайменше 45 зустрічей, то Садовий — 12.

Ще напередодні повномасштабного вторгнення росії низка дипломатичних місій тимчасово переїхали з Києва до Львова. Серед них — посольства США, Канади, Великобританії, Австралії, Німеччини, Ізраїлю, Литви, Італії тощо. Більшість із них 24 лютого покинули територію України і переважно зупинилися на території Польщі. Однак уже протягом березня та квітня їхні представники почали відвідувати Україну з робочими візитами, де Львівщина як транзитна зона та західні ворота України стала місцем, де вони робили першу зупинку. Таким чином, Львів відвідали дипломатичні делегації щонайменше 12 держав. Першими були посли Латвії та Естонії, які зустрічалися з Максимом Козицьким 1 березня щодо військової допомоги Україні. Далі відбулися зустрічі з дипломатичними делегаціями на чолі з Надзвичайними і Повноважними Послами Литовської Республіки Вальдемарасом Сарапінасом (6 березня), Італії П’єром Франческо Дзадзо (6 березня), Республіки Індія Партхо Сатпаті (7 березня), Грузії Георгієм Закарашвілі (8 березня), Угорщини Іштваном Ійдярто (8 березня), Франції Етьєном де Понсеном (8 березня), Республіки Казахстан Калетаєвом Дарханом Амановичем (9 березня), Китайської Народної Республіки Фань Сяньжуном (14 березня), Республіки Молдова Валеріу Киверем (18 березня), Королівства Швеції Тобіасом Тибергом (12 квітня), а також із тимчасово повіреним у справах Азербайджану в Україні Рзаєвом Сабіру Джабіром оглу (18 березня). Андрій Садовий провів онлайн-розмову з послом Великобританії Меліндою Сіммонс (30 березня).

Джерело: ЛОВЦА / ЛОДА

У перші дні повномасштабної війни область відвідала польська делегація у складі глави канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхала Дворчика (він ще раз приїздив 21 березня), президента Агентства військового майна Міхала Кучмеровського, президента Міжнародного фонду «Солідарність» Рафала Дзенціоловського та Генконсулки Республіки Польща у Львові Елізи Дзвонкевич. 27 лютого відбулися дві окремі зустрічі Козицького та Садового з депутаткою Європарламенту Каталіною Чех та віцепрезидентом «Альянсу лібералів та демократів» за Європу Деніелом Бергом. 2 березня у Львівській обласній ВЦА відбулася зустріч із Єврокомісаром з питань гуманітарної допомоги й управління кризовими ситуаціями Янезом Ленарчичем, Європейським комісаром з внутрішніх питань Ільвою Юханссон та делегацією польського уряду. 6 березня Максим Козицький поїхав на українсько-польський кордон, де зустрівся з головою комітету Палати представників США із закордонних справ Грегорі Міксом. 7 березня  відбулася зустріч із представниками парламенту Естонії та делегацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у питаннях, які стосуються надання прихистку вимушеним переселенцям, Кароліною Ліндхольм Біллінг (21 березня відбулася ще одна зустріч). 15 березня Львівщину відвідали міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс, який зустрівся з Козицьким та Садовим, віцеспікерка польського Сейму Малгожата Госєвська, а також члени Світового Конгресу Українців. 24 березня приїздив заступник міністра МЗС Польщі та шеф закордонної служби Аркадій Жегоцький. 28 березня голова Львівської обласної ВЦА зустрівся з американським актором Шоном Пеном, який став українським голосом у західному світі. 30 березня до Львова завітав Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді і голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. 2 квітня відбулася зустріч Максима Козицького з парламентськими делегаціями Сеймів Литви та Польщі, 3 квітня — Андрія Садового з головою комітету національної безпеки та оборони парламенту Литви Лаурінасом Кащюнасом. Також до Львівської обласної ВЦА приїздили президент італійського регіону Тоскана Еудженіо Джані (3 квітня), міністр охорони здоров’я Ізраїлю Ніцан Горовіц (4 квітня), заступниця постійної представниці програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Манал Фоуані, яка зустрілася і з Козицьким, і з Садовим (7 квітня). 11 квітня Львівщину відвідав ще один давній прихильник України, французький політичний журналіст та філософ Бернар-Анрі Леві. Максим Козицький зустрічався з міністеркою з розвитку та співпраці Данії Мьоллєр Мортенсен (12 квітня), керівницею відділу операцій з переміщення у Міжнародному комітеті Червоного Хреста Кеті Атфілд (14 квітня), міністеркою економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте (15 квітня), керівником Консультативної місії ЄС в Україні Антті Хартікайнен (20 квітня) і керівником Офісу управління ООН з обслуговування проєктів ЮНОПС в Україні Джанні Вольпіном (22 квітня).

Джерело: ЛОВЦА / ЛОДА

Андрій Садовий провів телефонні розмови з міським головою Маріуполя Вадимом Бойченком (5 березня) і міським головою Чернігова Владиславом Атрошенком (25 березня), коли ці міста перебували під постійними обстрілами російської армії. Крім того, він зустрічався з мером французьких Канн Давидом Ліснаром (11 березня), президентом польського міста Катовіце Марціном Крупою (11 березня) і мером естонського Таллінна Міхаїлом Килвартом (17 березня).

На завершення огляду ситуації на Львівщині після 24 лютого слід вказати на значну увагу іноземних медіа до подій в Україні. Ті ЗМІ, які з різних причин не хочуть залишатися у Києві через безпекові ризики, обрали для своєї роботи Львів, розташований далеко від лінії фронту. Незвично для себе Максим Козицький став надзвичайно публічним і частіше спілкується з іноземними телеканалами, ніж Андрій Садовий, для якого це звична справа. Зокрема, голова Львівської обласної військово-цивільної адміністрації дав інтерв’ю американській газеті Washington Post (28 лютого), чеському національному телебаченню (28 лютого), американській газеті The Wall Street Journal (2 березня), британському новинному агентству Reuters (3 березня), азербайджанському телеканалу CBC (6 березня), італійському мовнику RAI (7 березня), британській газеті The Times (9 березня), міжнародній китайській медіамережі CGTN (China Global Television Network) (18 березня), японському інформаційному агентству новин Kyodo news (19 березня), австралійському каналу SBS Australia (20 березня), американському телеканалу NTD (23 березня). Водночас Андрій Садовий двічі давав інтерв’ю CNN (25 березня).