росія спрощує процедури отримання російського паспорту на окупованих територіях України та знищує зв’язки через юридичний розрив так званої УПЦ МП та РПЦ. Натомість з боку української держави треба давати максимально правильні сигнали людям в окупації. Зокрема, говорити про те, що колаборанти, які вчиняють злочини, будуть покарані, але про колективну відповідальність для всіх, хто проживає на тимчасово окупованих територіях і є жертвами агресії російської федерації, не йдеться. Про це 30 травня говорили експерти під час онлайн-дискусії «путін відкрито погрожує тривалою окупацією нових територій України. Як протидіяти агресору і підтримувати мешканців ТОТ» у щотижневому ефірі ОПОРИ «Окуповані».
Як зазначає старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, ключовою подією минулого тижня для ТОТ став указ самопроголошеного президента росії владіміра путіна про спрощений порядок надання російського громадянства мешканцям Херсонської і Запорізької областей, а також так званих «л/днр». «Фактично мова йде про те, що громадяни України, які проживають на цих територіях, можуть без виходу з громадянства України, без звернення до компетентних органів України подавати заяви на отримання українського громадянства. І, власне, за спрощеною процедурою цей російський паспорт отримувати. У випадку з територіями, підконтрольними незаконним формуванням «днр» та «лнр», знята вимога щодо отримання так званого місцевого «паспорта» громадянами України перед подачею заяви на отримання російського паспорта. Раніше була інша процедура у них, якщо її можна так називати, що громадяни спочатку повинні були отримати ці папірці, які видавали незаконні окупаційні адміністрації в Донецьку і Луганську. Фактично, ми бачимо, що певний хаотичний період в управлінні захопленими територіями з боку росії проходить», - зауважує Олександр Клюжев.
На його думку, незважаючи на те, що росія не отримала того, що хотіла з самого початку в Україні, вона переходить до пошуку якихось системних рішень щодо окупації наших територій. І цей традиційний трюк росії з паспортизацією населення є проявом переходу на новий етап окупації.
Аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут також поділяє думку, що такі дії є певною реакцією та виходом росії з хаотичного розвитку подій. Він вважає це рішення росії проміжним. По мірі розвитку подій такі рішення можуть стосуватися й інших регіонів. Адже під тимчасовою окупацією є також декілька районів у Харківській та Миколаївській областях. «Очевидно те, що зараз це рішення стосується Запорізької та Херсонської областей, що є певним індикатором рівня закріплення оцих окупаційних адміністрацій на цих територіях. Тому що далі мають бути певні управлінські процеси і логістика з точки зору "добровільної" видачі цих папірців – паспортів громадян російської федерації. Очевидно, що вже процес запущений. Представники "окупаційних штабів" вже рапортують про те, що процес видачі паспортів запущений. Тому, очевидно, тут буде звичний сценарій примусової видачі цих паспортів, де цільовими аудиторіями будуть люди, які, в принципі, не можуть відмовитись – бюджетники і так далі, яким зараз вже пішли виплати різні в рублях. Тому зараз буде працювати цей сценарій», - зазначає Неберикут.
Аналітик вважає, що в перспективі, очевидно, це якось буде корелюватися із «псевдореферендумом». Чи посиланням на «своїх громадян» даватиме можливість легітимізувати повернення на ці території, якщо в якийсь момент росія не зможе їх утримати силою. Крім того, розрахунок також може бути на те, що примусові громадяни російської федерації стануть військовозобов'язаними. Тому можна очікувати певної мобілізаційної кампанії. Це – додатковий інструмент репресій, що набувають розмаху.
Експерти також обговорили рішення Української православної церкви (УПЦ МП) хоч і не канонічно, але юридично все ж відділитись від Російської православної церкви (РПЦ) в контексті тимчасово окупованих територій (ТОТ).
Як зазначив Олександр Клюжев, після цього рішення Сімферопольська та Кримська єпархії УПЦ МП видали заяву, де зауважили, що не підтримують, не голосували і не визнають статутні рішення УПЦ МП. У той же час Донецька і Маріупольська єпархія поступила більш мудро і менш сепаратистсько заявивши, що таке рішення взагалі не стосується епархій УПЦ МП, тому в їхньому житті нічого не зміниться. Варто зауважити, що не дивлячись на окупацію ці єпархії входять до складу УПЦ, що всі ці 8 років визнавалось усіма сторонами, зокрема й РПЦ. «І це теж приклад, як путін знищує все, що хоча б теоретично могло б бути в межах культурного простору, в даному випадку релігійному, що пов’язане з москвою і в даному випадку з РПЦ. Тобто, розвалили цю останню інституцію, яка зберігала певний спільний простір», - каже він.
За словами аналітика Олександра Неберикута, в публічній площині серед відповідних середовищ лунають заклики до збереження цього об’єднання і про те, що це тимчасове рішення. «По великому рахунку це серйозний удар по певному наративу. Оці зв’язки, які були зруйновані по інших напрямках – економічних та інших – на цьому релігійному ґрунті насправді зберігались. Зараз ці мости повністю зруйнували, і незрозуміло, як в цій патовій ситуації реагувати, зокрема представникам окупаційних чи громадських середовищ. Те, що зараз у них інстинктивно спрацьовує – заклик, що має бути рішення. Думаю, за цим послідують якісь офіційні рішення і коментарі», - вважає він..
Експерти також обговорили свіжі символи цієї війни. Зокрема, мавпування заяв щодо необхідності випуску додаткових тиражів марок, листівок, штемпелів. «Це говорить про певну таку ущербність. Тому що треба мати свої символи, треба їх просувати, придумати нічого не можуть, тому змушені не самі символи копіювати, а копіювати позиціонування й штучно створювати той природній ажіотаж, який був в Україні», - наголошує Клюжев. За його словами, навіть агресору потрібна якась легенда своєї агресії. Проте її немає так само як і ідеології та візії майбутнього. Тому змушені копіювати й мавпувати. Але набагато серйознішим є посиленням проявів нацизму на окупованих територіях, коли вони фактично прямо говорять про необхідність знищення всього українського там. І такі заяви лунають як на давно окупованих, так і на новоокупованих територіях.
Так звана символічна політика є одним із управлінських треків, на думку Олександра Неберикута. За його словами, від плану так званої «денацифікації» України російська федерація руками колаборантів і окупаційних адміністрацій перейшла до плану нацифікації – перейменування вулиць, боротьба з книжками. В цьому плані це набагато гірше, ніж просто повернення до радянських символів. Адже сама російська федерація нацифікується і ця політика починає віддзеркалюватися там, де зараз ведеться військова експансія на українських територіях. «Тут є чого остерігатися не лише Україні, з точки зору загрози нашим територіям, але в принципі світу, який так боїться образити почуття росії, яка скоро не зважатиме взагалі ні на які почуття, незалежно від того ображена вона є чи ні», - зауважує Неберикут.
Клюжев також згадує про інші тенденції на окупованих територіях, наприклад, рух «юнармія», де дітей залучають до політизованого воєнізованого руху, що дуже схожий на нацистський. А ще тема українських полонених залишається у фокусі уваги російських пропагандистів. Продовжується практика масових візитів представників російських регіонів до окупованих територій. російські чиновники заявляють про шефство над окупованими українськими регіонами. путінська партія навіть провела форум щодо інтеграції окупованих території до російського економічного і політичного просторів.
За словами Неберикута, по заявах російських кураторів вже видно, що моделлю для «розвитку» новоокупованих територій є не якісь успішні російські регіони, а ОРДЛО. Тому, на його думку, нічого оптимістичного тут для цих регіонів немає. Але й надалі триває конкурс на так званий «найкращий сценарій окупації» українських території. Бо воно все ще в процесі розвитку.
Таміла Ташева, Постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим, розповіла про тенденції, що відстежуються у Криму з моменту повномасштабного вторгнення в Україні. «Що ми бачимо? Це – військова база, і її тільки таким чином і можна розглядати. Ми загалом протягом 8 років про це говорили. Це дійсно військова база, це плацдарм для нападу. Це не місце для проживання та здійснення якихось туристичних заходів, «вітрини, про яку говорив путін. Тому що те, що ми побачили з 24 лютого, що один з нападів відбувався ,власне, з території Півдня нашої держави через територію Кримського півострову. І зараз це така база для лікування хворих, тому що абсолютно вся інфраструктура цивільна використовується для військових цілей, для обслуговування військових потужностей країни-агресора», - зазначає Ташева. Зокрема, вона згадує про використання приміщень дитячих садочків та шкіл військовими, роботу лікарень для лікування поранених.
Також Таміла Ташева зауважує, що в окупаційних адміністраціях не очікували, що в Криму досі може бути якийсь протестний потенціал. Бо попередні 8 років це був доволі специфічний рух спротиву, пов’язаний безпосередньо з політично мотивованим переслідуванням кримських татар. Зараз це антивоєнні протести й адміністративні арешти за так звану «дискредитацію російських військ» з боку людей, які не мали жодного активістського бекграунду, а основу вже не складають кримські татари. «Вперше ми побачили кілька тижнів тому акцію прямої дії – такого раніше не було. Коли активіст Богдан Зіза облив окупаційну адміністрацію міста Євпаторія жовтою і блакитною фарбою, навіть запалювальну суміш кинув у будівлю. Ми спілкувалися і з його друзями, і з сестрою, намагаємось підтримувати цю родину і увагу до цієї справи. Йому загрожує достатньо велика кількість років позбавлення свободи. І, власне, він відреагував на несправедливість як наслідок війни, на ті звірства, які він побачив на Київщині і так далі. От цього ми самі, прицільно працюючи з темою Криму 8 років, навіть не очікували від людей, які почали виходити. І вони конкретно реагують на війну, розв’язану російською федерацієї, вони реагують на звірства і вони виходять з абсолютно проукраїнською позицією. Не з правозахисною позицією, як здебільшого виходила більшість кримських татар протягом 8 років. Всі розуміли, що вони апріорі є проукраїнськими, але це не так було артикульовано. І тут – це велика різниця», - наголошує вона.
Ще одна важлива тенденція, за словами експертки, що ресурс окупаційної адміністрації активно використовується для пропагандистських цілей на новоокупованих територіях. Зокрема і як інструмент виправдання себе за провали на раніше окупованих територіях.
Також вона зазначає, що залишаються кричущими ситуації з рівнем пропаганди у садочках та школах, переслідуванням вчителів, відправкою людей на війну. «З призовників, яких відправляли на війну, і поховань, які там відбувалися, ми думаємо, що 45 людей є громадянами України. А загалом 95 вже похоронів відбувалося на території Кримського півострова, тобто людей, які є вихідцями з Криму, або були відправлені на війну з території Кримського півострова», - зауважує Ташева.
Як розповідає Ташева, ще минулого року був затверджений рамковий документ зі стратегією деокупації та реінтеграції Криму. Ключова позиція там була, що територію Кримського півострова Україна повертає політико-дипломатичним шляхом. Але після нового етапу війну – повномасштабного вторгнення – можна говорити й про перегляд певних позицій у цій стратегії. Та, за її словами, розглядаються всі варіанти. Зокрема, це буде залежати й від того, наскільки сильною буде позиція ЗСУ, коли ми повернемося на позиції 23 лютого. «Жодних компромісів щодо нашої територіальної цілісності, включаючи Донбас і Крим, не може бути і ніколи не буде. Завершенням війни ми будемо вважати повернення контролю над нашими територіями і прапору над українським Севастополем. Всі решта речей, мені здається, можуть бути прокомунікованими не до кінця, сможливо не завжди можуть бути зрозумілими суспільству. Але тому, що є на це певні безпекові фактори, певні перемовні моменти, комунікація з нашими міжнародними партнерами тощо», - вважає вона.
На її думку, дуже важливо, щоб ми як держава не робили на даний момент гірше для людей, які живуть на окупованих територіях, давали їм правильні сигнали. В тому числі, щодо колабораційної діяльності. «Якщо люди на окупованих територіях і на новоокупованих територіях в тому числі не здійснювали воєнних злочинів, не порушували прав людини, не здійснювали злочинів геноциду та злочинів проти людяності, не здійснювали пропаганди спеціально й усвідомлено, то вони не мають нести відповідальності за те, що вони проживають просто на окупованій території або здійснюють якусь економічну діяльність», - підкреслює експертка. Якщо ми будемо посилати правильні сигнали нашим людям на окупованих територіях, яких ми розглядаємо як жертв, то вони не будуть потім здійснювати протидії українській армії, яка в будь-якому випадку перша заходитиме на територію півострова. «Я не кажу про те, що ми не маємо кримінально переслідувати колаборантів – обов’язково маємо. Тобто, є категорії громадян, які здійснювали колабораційну діяльність, і за неї обов’язково будуть нести відповідальність», - підкреслює Ташева.
За її словами, варто також розуміти, що колаборанти з новоокупованих територій в процесі деокупації цих територій якраз тікатимуть на територію Криму. Крім того, з 2014 року на територію Криму незаконно (тобто, не через пункти пропуску на материковій частині України чи без запиту на посвідку постійного проживання на нашій території) приїхали близько 500 тисяч російських громадян. Тобто, відбувався процес новітньої колонізації України. Після деокупації держава Україна зможе абсолютно легально депортувати цих людей. Але залишається і багато дискусійних питань, на які треба шукати відповіді, наприклад, якщо за цей час люди уклали шлюб зі «змішаними громадянствами», чи питання не кримінальної відповідальності, але певної люстрації й неможливості займати ті чи інші посади для людей, які частково все ж долучались до певної пропагандистської діяльності тощо. «Маємо розуміти, що не має бути колективної відповідальності для кожного, хто проживає на тимчасово окупованій території. Це ключове. Ми їх, всіх людей, хто проживали там на момент 2014 року або народилися вже після окупації, сприймаємо як наших громадян. Так, вони здійснювали злочини, якщо це найтяжчі злочини, або сприяння, колаборація і так далі, вони будуть за них нести відповідальність. Всі решта громадян не мають відповідати за те, що вони стали жертвами агресії російської федерації», - підкреслює Ташева.
Також експертка додала, що примусова відправка медиків Криму під виглядом добровільної допомоги Маріуполю, фактично є прихованою мобілізацією на війну. Це використання цивільних у військових цілях, що є воєнним злочином. Крім того, ситуація з медичним забезпеченням у самому Криму теж вкрай погана. За її словами, там величезні проблеми з фактичною епідемією туберкульозу і СНІДу, з наркозалежними через відміну замісної терапії, є питання з вузькими медичними спеціалістами, бо знищувалась державна система медичного захисту.
Таміла Ташева вважає, що ситуація 2014 року і ситуація 2022 року кардинально відрізняється, бо тепер ми маємо спроможну армію: «Якби в 2014 році була б ситуація як зараз, коли херсонці, миколаївці і решта наших потужних громадян виходили обеззброєними фактично проти танків. Чому вони виходили? Тому що вони знали, що за ними є влада вже сформована політично з сильним лідером і в першу чергу це – потужна армія, яка може захистити. Цього не було в Криму в 2014 році, і на Донбасі не було – ми це розуміємо. Це абсолютно зруйнована армія, з відсутністю потенціалу військово-технічного, людського потенціалу, коли не було команд що робити і так далі. Відповідно, в 2014 році ні кримські татари, ні українці не розуміли, що вони підуть кудись в наступ і чи за ними буде хтось стояти і їм допомагати, чи це буде підтримано. Тому зараз, мені здається, ключових помилок не сталось, тому що ми обороняємось, ми відстоюємо свою територіальну цілісність. В нас дуже сильна армія, дуже сильні громадяни, сформоване громадянське суспільство, волонтерський рух і так далі».
Щодо дій влади, на її думку, нам важливо не посилати хибних сигналів для наших громадян, що «ми будемо всіх карати і що вони всі винні». Тому що, якщо подивитися на перші 5 років державної політики з моменту окупації, ми бачили абсолютно дискримінаційну політику по відношенню до внутрішньо переміщених осіб. «Тому тут дуже важлива правильна комунікація з нашими людьми. Не шеймити людей, не говорити, що вони всі запроданці, поганці і так далі. А все ж таки сприймати більшість з них як жертв цієї окупації», - вважає Ташева.
Олександр Клюжев поділився думкою, що у процесі захоплення територій окупаційна адміністрація приймає рішення про націоналізацію об’єктів української інфраструктури. По суті, це образ цієї окупації – образ мислення цих людей. Тому що зруйнувати можуть, забрати можуть, а побудувати навіть собачу будку не можуть: «Будку собачу не побудували, а, власне, так звані республіки очолюють».
На думку Олександра Неберикута, може бути коректніше говорити навіть не про окупацію чи захоплення територій, а про крадіжку. Тому що, починаючи з крадіжки території як такої, якщо спуститися на рівень найменшого клерка в цьому окупаційному істеблішменті так званому, то за що стоїмо? Якщо будь-кого спитати, це насправді за розподіл цих благ, які з’явилися нібито нізвідки. Спочатку розікрали українські супермаркети, а потім анонсують відкриття супермаркетів з широким асортиментом з російської федерації, які з Криму заходять. «Я це формулюю для себе як клептократичний окупаційний режим, який зараза себе проявляє. Він в цьому і є», - підкреслює аналітик.
Він також вважає, що денацифікація і демілітаризація чекатиме на всі окуповані території. Бо те, що вчиняє зараз там росія – це нацизм чистої води. А публічні заяви окупаційних адміністрацій про бажання, аби росія розмістила свої військові бази на територіях Херсонської, Запорізької та інших областей – показник того, як план окупації змінюється на ходу.
Відеозапис трансляції доступний для перегляду на Facebook-сторінці та на YouTube-каналі ОПОРИ.