Повномасштабне російське вторгнення спричинило потужний сплеск механічної солідарності серед українців. Але таке кризове об’єднання може бути нетривким у часі. Громадянська мережа ОПОРА провела загальнонаціональне дослідження cоціальної згуртованості українців і підготувала кількісний та якісний звіти, а також проаналізувала, як це відображене у соцмережах. У дослідженні поняття згуртованості — це спроможність суспільства забезпечувати добробут всіх його членів, мінімізуючи нерівності та уникаючи поляризації, а також формувати спільноти вільних індивідів, які підтримують одне одного.

Згідно з ключовими висновками рівень згуртованості посилений сильною спільною ідентичністю і солідарністю на горизонтальному рівні в умовах екзистенційної загрози. Про це свідчать переважання гордості бути українцем, сильна привʼязаність до нації та високий рівень взаємодопомоги.  Водночас більшість респондентів схильні не довіряти взагалі чи менше довіряти одне одному, медіа, які вони читають, та органам влади. Взаємодопомога на горизонтальному рівні й відчуття привʼязаності до своєї спільноти, не трансформується в громадянську участь, попри високий інтерес українців до політики.

Аналітикині ОПОРИ виділили 4 аналітичні виміри суспільно-політичного життя: економічний, соціальний, політичний та медійний. Нижче наводимо ключові висновки.

Політикою цікавляться 70,5% респондентів в Україні та 80,3% за кордоном. При цьому лише 10,9% в Україні та 14,2% за кордоном відчувають здатність брати участь у політичному житті. Лише 7,6% в Україні та 10,4% за кордоном вірять, що система дозволяє людям на їхньому місці впливати на уряд. Більшість респондентів завжди або зазвичай голосують на виборах. 

Крім того, у ході дослідження ОПОРА виявила, що 29,3% українців вважають, що не зможуть забезпечити свої базові потреби — житло, їжу, ліки — у разі втрати доходу. Особливо вразливими вважають себе  жінки — понад третина респонденток (35,4%) в Україні зазначили, що зовсім не зможуть забезпечити себе без доходу. У чоловіків цей показник суттєво нижчий. Понад 42% респондентів з інвалідністю відповіли, що взагалі не зможуть себе забезпечити у разі втрати основного джерела доходу. Тільки третина українців (35,4% опитаних в Україні) відповіли, що змогли б прожити за рахунок власних заощаджень, а майже стільки ж — завдяки підтримці рідних чи друзів. Водночас чверть українців зазначили, що розраховують на продукти з власного господарства — городництво та садівництво стають реальними стратегіями виживання в умовах війни.

Найчастіше респонденти дізнаються новини зі сторінок українських медіа в соцмережах і месенджерах (46,7%). Блогери — друге за популярністю джерело інформації (30-32%), особливо серед чоловіків і людей з вищою освітою. Традиційні медіа мають обмежений вплив. Українці за кордоном частіше покладаються на інформацію від родичів і друзів. При цьому лише половина респондентів в Україні (49,4%) та 58,8% за кордоном загалом довіряють новинам, які споживають. Повністю довіряють новинам менш як 10%. Недовіру висловлюють третина в Україні та чверть за кордоном. 

За словами аналітикині Громадянської мережі ОПОРА Анастасії Романюк, в опитуванні не досліджувалось реальне становище людини в кожному з вимірів, натомість відбувався замір відчуття людей щодо себе в контексті цих вимірів: “Відчуття вразливості та незахищеності, а також короткий горизонт планування майбутнього впливає на те, які саме життєві рішення приймає людина на тлі сучасних обставин. Тому в дослідженні ми не оцінюємо, до прикладу, реальне економічне становище людини, а лише те, яким вона його вважає – тобто, чи відчуває вона досліджувані барʼєри та труднощі до участі в суспільно-політичному житті. А розв’язання виявлених проблем буде критично важливим для переходу від воєнної єдності до глибоко інтегрованого, стійкого та справедливого післявоєнного суспільства”.

Для дослідження соціальної згуртованості українського суспільства було проведене загальнонаціональне опитування серед дорослого населення старше 18 років, які перебувають в Україні (2050 респондентів, окрім окупованих територій), та українців, які виїхали до країн Європейського Союзу після початку повномасштабного російського вторгнення (411 респондентів). Опитування проводили методом CATI-CAWI (Computer Assisted Telephone Interview, Computer Assisted Web Interview) — випадковий відбір респондентів за номером телефону з подальшим запрошенням до заповнення анкети онлайн впродовж 1-5 квітня 2025 року. Над концептуальним наповненням дослідження працювали аналітикині Громадянської мережі ОПОРА, а польову частину опитування провела Соціологічна група "Рейтинг".

Повний текст звіту: https://oporaua.org/viyna/social-na-zgurtovanist-v-ukrayins-komu-suspil-stvi-kil-kisne-doslidzhennya-25738