Українці стали суб’єктами історії, а отже, світ має звикнути, що «нічого про Україну без України». Саме тому представники українського громадянського суспільства в рамках Мюнхенської безпекової конференції представили Маніфест сталого миру “Світ після нашої перемоги”.
Маніфест – результат кількамісячної роботи десятків українських публічних інтелектуалів та громадських діячів. Це спроба окреслити рамки української перемоги.
4 березня о 12:00 в Мистецькому Арсеналі відбудеться його презентація та обговорення за участі авторів та підписантів документу.
Нижче ми публікуємо короткий зміст документу.
Світ після нашої перемоги
Україна прагне реалізувати себе як європейська демократична країна, побудована на засадах верховенства права. Безумовною передумовою цього є завершення війни.
Звільнення всієї території України і завершення військових дій не означає завершення війни. І справа не лише у відшкодуванні завданої шкоди і покаранні винуватих: розпалені антиукраїнські й антизахідні настрої та імперські амбіції як російської еліти, так і простих росіян рано чи пізно призведуть до наступної ескалації та війни. Щоб убезпечити Україну та світ від нової агресії, антивоєнній коаліції необхідно створити такі умови, наслідком яких стануть глибокі внутрішні зміни в РФ, що стали би гарантією сталого миру.
Ми, автори цього маніфесту, представники українського громадянського суспільства, зобов'язані прямим запитом з фронту, запитом українських захисників і захисниць, взяли на себе сміливість детально прописати ці умови. Світ вже не буде таким, як був до війни, тому наша мета – не повернутися до передвоєнного стану, а врахувати його вади, які уможливили війну, і створити новий, безпечніший лад, який наступну війну цілком унеможливить. Більшість наших пропозицій є у рамках міжнародного права, а деякі спрямовані на його розвиток відповідно до нових загроз світовій безпеці.
Цей маніфест містить візію такого повоєнного світу й окреслює шляхи її досягнення. Неможливо отримати мир ціною справедливості чи справедливість ціною миру. Для сталої міжнародної безпеки справедливість і мир мають бути досягнуті одночасно.
Отже, агресор має понести відповідальність за війну.
- Злочинці мають бути покарані: за агресію, за воєнні злочини, за злочини проти людяності, за геноцид та за розпалювання ненависті, яке й призвело до немислимої у XXI столітті війни.
- Не всі втрати можна відшкодувати, загинули сотні тисяч людей, мільйони мають зруйноване життя, десятки мільйонів втратили роки життя. Але всі матеріальні збитки необхідно належно оцінити та відшкодувати, всі втрати – максимально компенсувати.
- РФ повинна понести статусні втрати, неприпустимо, щоб вона через міжнародні організації впливала на міжнародну політику, агресор не може бути членом Ради Безпеки ООН, основне покликання якої – гарантувати мир.
- Вихід РФ з війни в Україні має враховувати пріоритет інтересів українського суспільства та повагу до суверенітету та територіальної цілісності України; юридичні акти, вчинені на окупованих територіях, є нікчемними.
Україна має право не лише вимагати правосуддя за вчинені росіянами злочини, а також отримати чіткі гарантії сталого миру в майбутньому.
- Базовими передумовами сталого миру є набуття Україною членства в Європейському Союзі та НАТО.
- Західні суспільства мають позбутися століттями плеканих Росією стереотипів про російську велич, які потурали її імперській агресії та її колоніальній політиці щодо сусідніх країн.
- Росія повинна привести свій конституційний лад, суспільний устрій та політику до сучасних норм. Розвінчання концепції «русского міра» створить умови для подальшої трансформації суспільної свідомості для деколонізації країни.
- Процес «дерашизації» мусить початись від подолання імперської історичної пам’яті, тобто відмови РФ від ідей історичної виключності Росії як окремої цивілізації, зверхності та територіальних претензій до сусідніх країн.
- Світова спільнота має вимагати демілітаризації та денуклеаризації РФ для зменшення ризиків майбутньої агресії.
- Відмова від російських енергоносіїв позбавить РФ можливості застосувати їх як зброю, а з іншого боку, прискорить перехід на зелену енергетику.
Ми, автори цього маніфесту, представники українського громадянського суспільства, віримо, що втілення ідей цього документу унеможливить наступну агресію та забезпечить сталий мир в інтересах всіх народів, на практиці – не тільки в Західній, але й у Центрально-Східній Європі – реалізувавши гасло «ніколи знову».
Повний текст українською та англійською мовами за посиланням – Sustainablepeacemanifesto.org
Авторський колектив:
- Ольга Айвазовська, голова Правління Громадянської мережі ОПОРА
- Андрій Андрушків, молодший сержант ЗСУ, магістр теології
- Костянтин Батозський, політолог
- Микола Виговський, громадський діяч
- Євген Глібовицький, директор аналітичного центру pro.mova
- Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», Міжнародний центр української перемоги (ICUV)
- Михайло Гончар, президент Центру «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека»
- Володимир Горбач, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії
- Ярослав Грицак, професор Українського Католицького Університету
- Наталія Гуменюк, журналістка
- Оксана Дащаківська, керівниця офісу Міжнародного фонду «Відродження» у Львові
- Орест Друль, редактор, «Збруч»
- Павло Клімкін, міністр закордонних справ України в 2014-2019 рр.
- Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
- Олексій Ковжун
- Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод
- Масі Найєм, військовослужбовець ЗСУ, адвокат
- Богдан Панкевич, співзасновник, член Політради Української Галицької партії
- Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації Енергоефективні міста України
- Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл
- Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя», Міжнародний Фонд «Відродження»
- Тарас Стецьків, Народний депутат України п’яти скликань
- Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»
- Дмитро Шульга, директор програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження»
Приєдналися до підписання на запрошення авторського колективу:
- Алім Алієв, заступник генерального директора Українського Інституту, член правління українського ПЕН
- Марія Берлінська, громадська активістка, ветеранка російсько-української війни
- Євген Бистрицький, Український філософський фонд
- Михайло Винницький, викладач Києво-Могилянської Академії
- Тарас Возняк, Головний редактор Незалежного культурологічного журналу Ї
- Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги
- Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа»
- Ігор Гирич, завідувач відділом джерел з історії України ХІХ – поч. ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,
- Юрій Головач, академік НАН України, головний науковий співробітник, Інститут фізики конденсованих систем НАН України
- Кирило Говорун, професор Університетського коледжу Стокгольма
- Олександра Дворецька, правозахисниця
- Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця
- Андрій Дещиця, виконувач обов’язків міністра закордонних справ України в 2014 р.
- Євген Дикий, ветеран російсько-української війни, публіцист, біолог, директор Національного Антарктичного Наукового Центру МОН України
- Андрій Длігач, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна
- Володимир Єрмоленко, філософ, президент Українського ПЕН, головний редактор UkraineWorld.org
- о. Андрій Зелінський, військовий капелан УГКЦ, викладач УКУ співзасновник УАЛ, голова Наглядової ради «Українського ветеранського фонду»
- Ігор Ісіченко, архиєпископ-емерит, професор Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна
- Саід Ісмагілов, голова Українського центру ісламознавчих досліджень, військовий парамедик
- Вахтанґ Кебуладзе, філософ, письменник, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Вахтанг Кіпіані, журналіст
- Маріанна Кіяновська, письменниця
- Олександра Кольцова, авторка, співачка, медіаменеджерка
- Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії Премудрості
- Андрій Курков, письменник, член Українського ПЕН-центру
- Святослав Літинський, к.ф-м.н., доцент кафедри програмування, ГО «Незалежні»
- Андрій Любка, письменник
- Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету
- Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики «Українська призма»
- Аліна Михайлова, депутатка Київради, військовослужбовиця ЗСУ
- Геннадій Мохненко, пастор, керівник «Капеланського батальйону Маріуполь», президент благодійного фонду Пілігрим
- Олеся Островська-Люта, культурологиня, директорка Національного культурно мистецького і музейного комплексу «Мистецький Арсенал»
- Сергій Плохій, професор, департамент історії, Гарвардський університет
- Юрко Прохасько, автор, перекладач, психоаналітик
- Всеволод Речицький, доцент Українського католицького університету, Голова Ради Харківської правозахисної групи
- Олег Рибачук, голова Центру спільних дій
- Ольга Руднєва, СEO Благодійної організації «Благодійний Фонд “СУПЕРЛЮДИ”»
- Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-центру
- Алла Самойленко, кастинг директорка, членкиня правління Української кіноакадемії
- Aхтем Сеітаблаєв, режисер, актор, директор ДП «Кримський Дім», молодший сержант Сил ТрО ЗСУ
- Ірина Соловей, філософиня, Garage Gang NGO
- Влад Троїцький, режисер, засновник гуртів Дахабраха, Dakh Daughters, проєкту NOVAOPERA
- Леонід Фінберг, Директор Центру Юдаїки Національного Університету Києво Могилянська Академія
- Сергій Філімонов, командир спецпідрозділу Гонор ЗСУ
- Оксана Форостина, редакторка опіній, «Україна Модерна»; стипендіатка програми Europe’s Futures Інституту наук про людину (Відень)
- Борис Херсонский, ректор КIСПП, Academic Honoris Causa (Belgium), поет та перекладач
- Марина Хромих, громадська діячка, виконавча директорка Фундації DEJURE
- Ігор Юхновський, академік НАН України
- Олександр Ябчанка, лейтенант ЗСУ, лікар, викладач Українського Католицького Університету
- Олег Яськів, науковець, культуролог, проректор з наукової роботи Українського католицького університету, офіцер ЗСУ