Про дослідження:

Громадянська мережа ОПОРА в період з 1 лютого по 20 березня 2019 року провела експертне опитування “Субвенція на соціально-економічний розвиток та ризики її використання у цілях непрямої агітації”. Головною метою його було з'ясувати думку експертного середовища щодо проблемних аспектів процесу адміністрування субвенцій на соцеконом, знайти оптимальні шляхи підвищення рівня прозорості цього процесу,  напрацювання пропозицій щодо попередження випадків зловживання бюджетним адміністративним ресурсом. Дослідження узагальнює в собі оцінки народних депутатів України, помічників-консультантів народних депутатів України, посадовців та службовців органів державної влади і місцевого самоврядування, місцевих депутатів та представників неурядового сектору. Загалом в опитуванні взяв участь 51 експерт з регіонів України та міста Києва.

Резюме дослідження:

  • Більшість опитаних експертів вважають, що процес розподілу субвенцій є непрозорим.
  • Переважна більшість експертів звернула свою увагу, що процес розподілу між різними регіонами України та округами є нерівномірним.
  • Більшості опитаних невідомі критерії, на основі яких приймаються рішення щодо фінансування об'єктів (заходів) за рахунок субвенцій.
  • На думку більшості експертів, перелік об'єктів, які фінансуються за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток, має обов'язково відповідати програмним стратегічним документам локального рівня.
  • Більшість експертів негативно ставиться до популяризації народними депутатами випадків залучення субвенцій на свій округ.
  • Експерти вважають, що унеможливити використання субвенцій у цілях непрямої агітації можна шляхом запровадження прозорих механізмів їх розподілу.
  • На думку більшості респондентів, для досягнення довготривалого ефекту від субвенції на соціально-економічний розвиток потрібно передбачити її мінімальний розмір на один об'єкт або захід.
  • Переважна більшість експертів вважає, що за кошти субвенцій не доцільно закуповувати дрібну побутову техніку чи обладнання.
  • Майже всі експерти зазначають, що потрібно забезпечити звітування про стан реалізації проектів, які фінансуються за рахунок державних субвенцій.
  • Більшість експертів вважають, що потрібно проводити незалежний аудит ефективності витрачання коштів субвенцій.
  • На думку багатьох опитаних, доцільно оприлюднювати у форматі відкритих даних розпорядження Кабінету Міністрів про розподіл коштів субвенції на соціально-економічний розвиток.
  • Лише третина респондентів вважає, що робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій є прозорою.
  • Дві третини експертів висловлюють думку, що виділення субвенцій з державного бюджету лише частково сприяє соціально-економічному розвитку окремих територій.
  • Більшість експертів вважає, що субвенція на соціально-економічний розвиток є одночасно формою грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі та формою підтримки владою лояльних до себе мажоритарників та політичних партій.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Блок 1.  Механізми та процедури

1. 59% опитаних знають процедури розподілу субвенцій на соцекономічний розвиток окремих територій. 29% – знають про це частково. Ще 10% - не знають про процедури розподілу субвенцій. 2% експертів було важко відповісти на це запитання.

2.  На думку 49% опитаних експертів, процес розподілу державних субвенцій на соціально-економічний розвиток є непрозорим. 33% вважають, що цей процес є частково прозорим. Прозорим розподіл субвенцій назвали 6% респондентів, ще 12% опитаних було важко відповісти на це запитання.

3. На думку експертів, непрозорість процесу розподілу субвенцій проявляється у декількох аспектах: по-перше, відсутні критерії визначення та оцінки об’єктів, які мають бути профінансовані за рахунок субвенцій; по-друге, на місцевому рівні відсутня практика проведення публічних консультацій щодо визначення переліку об'єктів, які необхідно профінансувати в першу чергу; по-третє, робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій не висвітлюється, її засідання не анонсуються, а склад невідомий. Окремі експерти зазначають, що значний вплив на процес розподілу субвенцій, на їхню думку, мають окремі впливові народні депутати та партії. Також респонденти наголошують на тому, що відсутній формульний підхід при розподілі субвенцій.

“Немає чітких механізмів розподілу субвенцій за різними округами. Як свідчить аналітика - деякі округи не отримують субвенцій взагалі”, – вважає представник неурядової організації з Рівненської області.

“Незрозумілий перелік, пріоритетність об'єктів. Є враження, навіть переконання, що все дуже залежить від особистісного фактору”, – висловив свою думку голова правління однієї з неурядових організацій з Харківської області.

“Розподіл державних субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій здійснюється народними депутатами самостійно на власний розсуд”, – зазначив президент неурядової організації з Рівненщини.

Посадова особа міської ради з Житомирщини вважає, що куди варто спрямовувати кошти субвенції соціально-економічного розвитку має бути обговорено з громадськістю. При цьому обов'язково мають бути встановлені пріоритетні напрямки використання коштів, які визначені в Стратегії розвитку або Програмі соціально-економічного розвитку.

“Наразі відсутній підхід, який би визначав розподіл субвенції на формульному підході, як це є у державній програмі "Державний фонд регіонального розвитку" при визначенні суми для окремо взятого регіону/території. Таким чином, неможливо достеменно спрогнозувати, яку суму отримає чи на яку претендує область/місто, район/громада. Неможливість спрогнозувати розподіл коштів веде до неможливості виконання стратегічних документів окремо взятих територій. Таким чином, відсутня системність при розподілі зазначених коштів як регіонів, так і менших територій”, – зазначив директор департаменту економічного розвитку та торгівлі обласної державної адміністрації.

4. 53% експертів вважають, що розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток нерівномірний між різними областями. 18% експертів відповіли, що випадки нерівномірного розподілу є поодинокими і стосуються лише кількох областей. 6% інтерв'юерів вважають, що процес розподілу повністю рівномірний. 23% опитаних було складно відповісти на це запитання.

5. Для 39% експертів невідомі критерії, на основі яких приймаються рішення щодо фінансування об'єктів за рахунок субвенцій на соцеконом. 22% інтерв'юерів знають про окремі з них. 19% відомі такі критерії. Ще 8% експертів переконані, що таких критеріїв немає. 12% опитаних було важко відповісти на дане питання.

6. Більшості експертів було складно назвати чіткий перелік критеріїв, на основі яких приймаються рішення щодо розподілу субвенцій. Частина зійшлася на тому, що значний вплив на визначення об'єктів, які отримують фінансування, мають депутати-мажоритарники, які спроможні пролобіювати це питання. Окремі експерти також говорять про наявність проектно-кошторисної документації, а також включення проекту в місцеву програму соціально-економічного розвитку.

Економіст дослідницького центру з питань економічної політики зазначає, що чітких критеріїв щодо розподілу немає. Натомість він наголошує, що рішення про фінансування об'єкта за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток приймається на основі лояльності мажоритарника до влади та наявності у нього можливості влаштувати PR на об'єкті.

На думку заступника селищного голови з Житомирщини, рішення щодо розподілу приймається на основі таких критеріїв: відповідність умовам розподілу субвенції згідно з постановою КМУ №106; лояльність до депутата по округу; власні погляди депутата на включення чи виключення об'єкта на подання до розпорядника.

“Надання субвенцій регулюється Постановою №106 "Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Однак цей документ визначає, на що можуть бути спрямовані субвенції, а також умови їх надання. Видається, що критеріїв для обрання з-поміж різних варіантів об'єктів надання субвенцій не існує”, - прокоментував директор аналітичного відділу одного із провідних аналітичних центрів України.

У свою чергу радник з регіонального розвитку одного з центрів розвитку місцевого самоврядування зазначає, що рішення щодо фінансування за рахунок субвенцій приймається на основі таких критеріїв: приріст основних фондів; наявність проектно-кошторисної документації та експертизи; проект має бути включений в програму соцеконом розвитку; співфінансування; реалізація в рамках бюджетного періоду.

Натомість депутат Херсонської міської ради називає наступні критерії: наявність затверджених проектів будівництва, фінансова забезпеченість інвестиційних програм, а також співфінансування.

7. На думку 49% опитаних, перелік об'єктів, які фінансуються за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток, має обов'язково відповідати програмним стратегічним документам локального рівня. 27% респондентів вважають, що лише по ключових об'єктах. 16% респондентів відповіли, що може не відповідати. 8% експертів було важко відповісти на дане запитання.

8. На думку експертів, у першу чергу кошти субвенцій варто спрямовувати на:

  • 66,7% – будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності (за винятком адміністративних будівель);
  • 52,9% – капітальні ремонти дорожнього покриття та розвиток транспортної інфраструктури;
  • 49% – здійснення заходів з енергозбереження;
  • 29,4% – здійснення екологічних та природоохоронних заходів;
  • 29,4% – придбання обладнання для установ соціально-культурної сфери комунальної власності та комунального транспорту, зокрема спеціального призначення;
  • 13,7% – розв’язання проблем окремих адміністративно-територіальних одиниць (малих міст, шахтарських та гірських населених пунктів);
  • 7,8% – розвиток туристичної інфраструктури;
  • 3,9% – здійснення заходів, пов’язаних з відселенням громадян із житлових будинків, що перебувають в аварійному стані;
  • 2% – проведення робіт із газифікації;
  • 2% – кошти повинні розділятися через Державний фонд регіонального розвитку;
  • 2% – розв’язання проблем окремих адміністративно-територіальних одиниць (малих міст, шахтарських та гірських населених пунктів).
9. На думку 41% експертів, публічні консультації мають бути обов'язковими для визначення пріоритетних об'єктів, які потребують першочергового фінансування за рахунок субвенцій. 41% опитаних респондентів вважає, що публічні консультації мають відбуватися лише в окремих випадках. 10% експертів відповіли, що об'єкти можна визначати без проведення публічних консультацій. Ще 8% експертів було складно відповісти на це запитання.

10. На думку експертів, консультації мають відбуватися з:

  • 92% – місцевим самоврядуванням;
  • 64% – громадськими об'єднаннями;
  • 42% – виборцями;
  • 36% – місцевим бізнесом;
  • 34% – місцевими державними адміністраціями;
  • 6% – місцевими осередками політичних партій.

11. На думку експертів, наділені правом подавати свої пропозиції Міністерству фінансів України щодо об'єктів, які мають бути профінансовані за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток, мають бути:

  • 88% – органи місцевого самоврядування;
  • 50% – обласні та Київська міська державні адміністрації;
  • 38% – громадські організації;
  • 30% – народні депутати України;
  • 20% – виборці;
  • 16% – депутатські фракції, групи;
  • 10% – міжфракційні депутатські об'єднання;
  • 2% – Міністерство фінансів України.

12. 53% експертів вважають, що парламентські фракції та групи впливають на процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій. 33% опитаних – що лише окремі з них. 6% експертів вважають, що не впливають. Ще 8% експертам було складно відповісти на це запитання.

13. На думку інтерв'юерів, найбільший вплив на процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток мають:

  • 87,2% – “Блок Петра Порошенка”;
  • 72,3% – “Народний фронт”;
  • 36,2% – Радикальна партія Олега Ляшка;
  • 31,9% – група “Партія “Відродження”;
  • 25,5% – група “Воля народу”;
  • 21,3% – ВО “Батьківщина”, позафракційні;
  • 17% – “Опозиційний блок”;
  • 4,2% – “Об'єднання “Самопоміч”;

14. 38% експертів вважають, що депутати-мажоритарники мають впливати на процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток. 36% експертів відповіли, що не мають. 12% експертів вважають, що депутати-мажоритарники можуть брати участь у формуванні пропозицій. По 2% – що кошти субвенцій мають розподілятися через Державний фонд регіонального розвитку та що субвенції мають бути скасовані. Ще 10% опитаних було складно відповісти на це запитання.

Блок 2. Вибори

15. 57% опитаних експертів негативно ставляться до популяризації народними депутатами випадків залучення субвенцій на свій округ. 20% респондентів вважають, що це персональна справа народних депутатів. 10% інтерв'юерів називають таку практику позитивною. 13% опитаних експертів було складно відповісти на це запитання.

16. Більшість експертів, які негативно ставляться до популяризації депутатами залучення субвенцій на свій округ, вважають, що парламентарі не повинні використовувати субвенції, виділені на округи, для самопіару, оскільки це не їхні особисті кошти. Експерти також вважають, що піар на бюджетних ресурсах несе руйнівні наслідки для конкурентних виборів. Адже завдяки бюджетним ресурсам чинний народний депутат стає більш впізнаваним в окрузі у порівнянні з іншими потенційними кандидатами. Окремі експерти вважають піар на субвенціях політичною корупцією та непрямим підкупом виборців. Ще частина вважає, що субвенція має бути скасована.

“Найчастіше народні депутати використовують субвенції для власного піару, наголошують на власному сприянні чи навіть дарують "сертифікати на субвенції", що негативно впливає на громадську думку. Адже виборці сприймають ремонт будівлі\придбання техніки чи іншу активність не як обов`язок держави забезпечувати соціально-економічний розвиток територій, а як подарунок депутата. Коли насправді депутат може і повинен бути скоріше представником інтересів громади”, – зазначила представниця неурядової організації в Харківській області.

“По суті це непрямий підкуп виборців за рахунок коштів державного бюджету”, – зазначив директор аналітичного відділу одного із провідних аналітичних центрів України.

“Такої субвенції не має бути”, – прокоментував експерт Реанімаційного пакету реформ.

Разом з тим інша частина опитаних респондентів вважає, що це елемент представницької функції народних депутатів та їхньої роботи з вирішення актуальних проблем свого округу.

“Залучення коштів державної субвенції на виборчий округ народним депутатом, в першу чергу, є його роботою та показником його роботи. Наскільки він співпрацює з виборцями, органами місцевого самоврядування, органами державної влади, знає їх проблеми, які необхідно вирішувати першочергово та на які необхідно залучати кошти державної субвенції. Крім того, вміти відстояти проекти на комісії з виділення коштів державної субвенції”, – зазначила помічниця-консультантка народного депутата.

“Це їхня робота як мажоритарників, працювати не лише над загальнодержавними питаннями, але й над проблемами округу”, – вважає заступник голови районної у місті Дніпрі ради.

“Варто розуміти, що усі державні кошти – це є податки громадян. Заслуга народного депутата в тому, що він зміг пролобіювати, попрацювати над тим, що ці кошти були скеровані на виборчий округ для громади”, – зазначив помічник-консультант народного депутата України.

17. Більшість експертів вважає, що унеможливити використання субвенцій у цілях непрямої агітації можна шляхом запровадження прозорих механізмів їх розподілу. Зокрема, через проведення публічних консультацій з відбору об'єктів, які мають бути профінансовані; запровадження конкурсного відбору для проектів, які можуть бути профінансовані за рахунок субвенцій; виключення з процесу розподілу субвенцій народних депутатів та розробку формули величини субвенцій для кожної громади. Окремі респонденти пропонують скасувати субвенцію на соціально-економічний розвиток.

“Якщо зробити механізми розподілу субвенцій прозорими і провести роботу з депутатами щодо необхідності надання ґрунтовної аргументації щодо висвітлення проблем регіону та необхідності отримання субвенцій, питання здобуття політичних дивідендів таким чином не є проблемним”, – зазначила аналітик організації, яка тісно співпрацює з парламентом.

“Скасувати субвенцію на соціально-економічний розвиток. Залишити лише Державний фонд регіонального розвитку, який має схожу мету, але має чіткі правила розподілу між регіонами”, – зазначив економіст дослідницького центру з питань економічної політики.

“Конкурсний розподіл субвенції – один із найоб'єктивніших інструментів визначення територій, які можуть отримати державну підтримку. З іншого боку, формульний розподіл коштів за регіонами з акцентом на виконання Стратегії розвитку регіону або програм соціально-економічного розвитку можуть також замінити існуючий механізм розподілу коштів субвенції”, – прокоментував директор департаменту економічного розвитку та торгівлі ОДА.

“Дана субвенція має розподілятися на пряму органам місцевого самоврядування, відповідно до кількості населення та рівня соціально-економічного розвитку, без депутатського посередництва”, – вважає посадова особа міської ради з Житомирщини.

“Напрацювати формулу розрахунку величини субвенцій для всіх громад”, – приватний підприємець з Житомира.

“Ліквідувати субвенцію, спрямувати всі кошти в ДФРР”, – зазначив президент неурядової організації з Рівненщини.

18. На думку 53% респондентів, виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток у рік проведення парламентських виборів не варто призупиняти. 29% експертів вважають, що це потрібно зробити. Ще 18% опитаних було важко відповісти на це запитання.

19. 40% опитаних респондентів вважають, що для досягнення довготривалого ефекту від субвенцій потрібно передбачити мінімальний розмір субвенції на соціально-економічний розвиток на один об'єкт або захід. 32% інтерв'юерів зазначили, що встановлювати мінімальний розмір субвенції не потрібно, бо такий ефект досягається і так. Ще 28% опитаним респондентам було важко відповісти на це запитання.

20. На думку експертів, мінімальний розмір субвенцій на один об'єкт (захід) з метою  досягнення цілей соціально-економічного розвитку:

  • 50% – 500 тисяч гривень;
  • 28% – 1 мільйон гривень;
  • 7% – 100 тисяч гривень;
  • 7% – 50 тисяч гривень.

Ще 8% опитаних було складно відповісти на це запитання.

21. 70% експертів вважають, що за кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток не доцільно закуповувати дрібну побутову техніку чи обладнання. Натомість вони мають витрачатися на великі інфраструктурні об'єкти. Ще 25% експертів вважають, що кошти субвенцій можуть спрямовуватися на таку техніку, але якщо її придбання дійсно сприятиме соціально-економічному розвитку на місцевому рівні. Ще 5% експертів було важко відповісти на дане запитання.

22. 98% експертів вважають, що потрібно забезпечити звітування про стан реалізації проектів, які фінансуються за рахунок державних субвенцій. Ще 2% переконані, що звітування не потрібне.

23. На думку експертів, готувати звіт та оприлюднювати інформацію про стан реалізації проектів, які фінансуються за рахунок субвенцій мають:

  • 34% – органи місцевого самоврядування;
  • 22% – Міністерство фінансів України;
  • 16% – обласні державні адміністрації;
  • 14% – Комісія з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій;
  • 6% – народні депутати України;
  • 2% – Комітет Верховної Ради України  з питань бюджету.
Ще 6% було важко відповісти на дане запитання.

24. 76% експертів вважають, що потрібно проводити незалежний аудит ефективності витрачання коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток. Ще 24% респондентів вважають, що аудит необхідно здійснювати лише щодо великих об'єктів.

25. На думку експертів, незалежний аудит на місцевому рівні за витрачанням коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток мають проводити:

  • 53% – незалежні комерційні аудиторські структури;
  • 29% – Рахункова палата;
  • 10% – громадські організації.

Ще 8% експертів було важко відповісти на дане запитання.

26. 63% експертів не знайомі зі звітами Рахункової палати щодо результатів ефективності використання субвенцій на соціально-економічний розвиток. 14% респондентів вважають, що таких звітів має бути більше щодо інших об'єктів. 8% оцінили звіт позитивно, 7% – негативно. Ще 8% експертам було важко відповісти на дане запитання.

27. На думку 67% опитаних респондентів, потрібно проводити маркування об'єктів, які збудовані чи реконструйовані за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток з інформацією про джерела фінансування. Ще 19% експертів вважають, що не потрібно. Ще 14% було важко відповісти на дане запитання.

28. 92% експертів вважають, що доцільно оприлюднювати у форматі відкритих даних розпорядження Кабінету Міністрів про розподіл коштів субвенції на соціально-економічний розвиток. 2% експертів вважають, що цього робити не потрібно. Ще 6% обрали відповідь “свій варіант”.

Блок 3. Комісія для підготовки пропозицій

29. 63% опитаних експертів не знають про існування та повноваження Комісії, яка була створена Міністерством фінансів для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету. 33% респондентів знають про Комісію. Ще 4% експертів було важко відповісти на дане запитання.

30. 32% респондентів вважають, що робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій є прозорою. 26% опитаних вважають, що робота Комісії є частково прозорою; 21% – непрозорою; 16% – більш непрозорою, ніж прозорою. Ще 5% обрали відповідь “свій варіант”.

31. 27,8% респондентів вважають, що у своїй роботі Комісія для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій частково незалежна. 22% переконані, що повністю залежна. 5,6% інтерв'юерів вважають роботу Комісії повністю незалежною. Ще 44,6% експертів було важко відповісти на дане запитання.

32. Думки експертів розійшлися в частині питання, від кого залежна Комісія для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій. Найчастіше експерти називали Уряд, Прем'єр-міністра, Голову Верховної Ради, фракції коаліції, лідерів парламентських фракцій та груп, членів Бюджетного комітету та впливових народних депутатів (списочників і мажоритарників).

33. На думку експертів, для того, щоб покращити прозорість та якість роботи Комісії, потрібно:

  • 64,6% – приймати рішення щодо фінансування об'єктів на основі чітких сформованих критеріїв;
  • 5,9% – збалансувати склад Комісії, включивши більшу кількість посадовців Мінфіну та представників інших міністерств;
  • 5,9% – забезпечити вільний доступ громадськості та ЗМІ на засідання Комісії;
  • 5,9% – забезпечити оперативне оприлюднення проектів рішень та рішень Комісії (протоколи та стенограми засідань);
  • 5,9% – завчасно анонсувати про дату, час, місце та порядок денний засідань Комісії.

Ще 5,9% опитаних експертів вважають, що субвенцію потрібно скасувати, та такій же кількості респондентів було важко відповісти на дане запитання.

34. На думку 36,9% опитаних, нормативна база, яка регулює порядок роботи Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету, врегульована недостатньо. 26,3% респондентів вважають, що врегульована частково. 10,5% респондентів – повністю. Ще 26,3% респондентам було важко відповісти на дане запитання.

35. На думку експертів, у роботі Комісії недостатньо унормовано і має бути додатково врегульовано:

  • 72,2% – перелік критеріїв, на основі яких приймаються рішення щодо об'єктів (заходів), які мають фінансуватися за рахунок субвенцій;
  • 39,8% – спосіб ухвалення рішень;
  • 33,3% – порядок формування;
  • 33,3% – порядок інформування про засідання та їх порядки денні;
  • 27,8% – порядок інформування про прийняті на засіданні рішення (протоколи, стенограми засідань);
  • 22,2% – порядок проведення засідань;
  • 22,2% – порядок акредитації представників громадськості та ЗМІ для участі в засіданнях.

Ще 22,2% експертів було важко відповісти на це запитання.

36. На думку 27,7% експертів, прогалини у роботі Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету мають бути врегульовані шляхом ухвалення окремого Положення про роботу Комісії. 22,2% вважають, що шляхом прийняття нової Постанови КМУ, ще 16,7% – через внесення змін в чинну Постанову про затвердження Порядку та умов надання субвенцій. 5,6% експертів вважають, що субвенцію потрібно скасувати. Ще 5,6% висловлюють думку, що це має бути закон із чітко прописаними механізмами та критеріями розподілу субвенцій, а сама робота комісії має врегульовуватися положенням. Ще 22,2% експертів було важко відповісти на це запитання.

37. Експерти вважають, що до складу Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету мають входити:

  • 61,1% – представники Міністерства фінансів України;
  • 55,6% – представники інших міністерств (Мінрегіон, Мінекономіки);
  • 55,6% – представники місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій;
  • 50% – народні депутати України, члени Бюджетного комітету;
  • 50% – представники профільних громадських організацій, незалежні експерти;
  • 33,3% – представники міжнародних організацій у сфері протидії корупції та локального розвитку;
  • 27,8% – народні депутати України, члени інших комітетів.

38. На думку 50% опитаних, пропорція народних депутатів у відношенні до інших членів Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій має становити третину від її загального складу. 27,8% експертів вважають, що в складі Комісії народних депутатів взагалі не має бути. Ще 11,1% переконані, що у складі Комісії має бути не більше половини народних депутатів. Ще 11,1% експертів було важко відповісти на це запитання.

39. 27,8% експертів вважають, що до складу Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету в пропорційній кількості до величини фракцій мають входити представники усіх депутатських фракцій та груп парламенту. Ще 27,8% експертів вважають, що народних депутатів взагалі не має бути в складі Комісії. 22,2% вважають, що до складу Комісії мають входити представники всіх депутатських фракцій та груп у рівній кількості. Ще 11,1% вважають, що в складі Комісії не повинні бути представлені представники усіх фракцій. Ще 11,1% респондентам було важко відповісти на це запитання.

40. Що стосується коштів, які надійшли до місцевого бюджету наприкінці року, то більшість експертів вважає, що ці кошти можуть бути використані в наступному році, бо вони є перехідними. Частина експертів наголошує, що ці кошти не потрібно витрачати, вони мають надходити заздалегідь.

“Якщо є достатні умови для їх реалізації, то необхідно. Крім того, останнім часом кошти державної субвенції, що надійшли в кінці року, є перехідними і їх можна використати в наступному бюджетному році”, – зазначила помічниця-консультантка народного депутата з Миколаївщини.

“Це мають бути перехідні кошти, інакше їх освоєння відбуватиметься з порушеннями”, – вважає експерт з питань децентралізації з Волині.

41. На думку 62,7%, виділення субвенцій з державного бюджету лише частково сприяє соціально-економічному розвитку окремих територій. 29,5% вважає, що повністю сприяє. 7,8% – що не сприяє.

42. 52,8% експертів вважають, що субвенція на соціально-економічний розвиток є одночасно формою грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі та формою підтримки владою лояльних до себе мажоритарників та політичних партій. 21,6% респондентів відповіли, що субвенція – це форма підтримки владою лояльних до себе мажоритарників та політичних партій. 15,7% вважають, що це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі. 4% експертів обрали свій варіант відповіді. Зокрема, що субвенція – це додаткове фінансування з бюджету тих об'єктів, які потребують фінансування за результатами звернень, які отримує народний депутат. Ще 5,9% експертів було важко відповісти на це запитання.

43. На думку 62,7% опитаних, субвенції на соціально-економічний розвиток мають бути збережені в подальшому, але за умови, якщо будуть змінені механізми і процес розподілу стане прозорішим. 19,6% вважають, що ці кошти мають бути спрямовані й розподілятися у межах Державного фонду регіонального розвитку. 9,8% респондентів відповіли, що субвенції мають залишатися у такому самому форматі без змін. 5,9% експертів вважають, що субвенції мають бути скасовані. Ще 2% експертів було важко відповісти на це запитання.

44. На думку експертів, найбільше політично виграють від субвенцій на соціально-економічний розвиток:

  • 62,7% – депутати-мажоритарники;
  • 39,2% – лояльні до парламентської більшості політичні фракції та групи;
  • 35,3% – фракції парламентської більшості;
  • 31,4% – органи місцевого самоврядування;
  • 29,4% – Уряд;
  • 27,5% – місцеві державні адміністрації;
  • 19,6% – Президент;
  • 19,6% – виборці;
  • 13,7% – Бюджетний комітет;
  • 5,9% – депутати-списочники.

Ще 5,9% експертам було складно відповісти на дане питання.

45. На думку експертів, найбільше політично виграють від субвенцій на соціально-економічний розвиток такі парламентські фракції та групи:

  • 72,5% – “Блок Петра Порошенка”;
  • 54,9% – “Народний фронт”;
  • 23,5% – Радикальна партія Олега Ляшка;
  • 23,5% – група “Воля народу”;
  • 21,6% – група “Партія “Відродження”;
  • 13,7% – позафракційні;
  • 5,9% – ВО “Батьківщина”;
  • 3,9% – “Опозиційний блок”;
  • 2%  – “Об'єднання “Самопоміч”.

46. 27,5% експертам відомі випадки, коли субвенції на соціально-економічний розвиток частково дублюються з іншими бюджетними програмами. 21,6% опитаних не відомі випадки такого дублювання. 17,6% експертів відповіли, що їм відомо про такі випадки. 33,3% експертам було складно відповісти на дане запитання.

47. На думку опитаних експертів, субвенції на соціально-економічний розвиток дублюються з наступними бюджетними програмами:

  • 33,3% – державний фонд регіонального розвитку;
  • 23,5% – субвенції регіонам для ремонту, реконструкції та будівництва спортивних об’єктів;
  • 11,8% – субвенція на формування інфраструктури ОТГ;
  • 7,8% – державний дорожній фонд;
  • 2% – освітня субвенція;
  • 2% – з усіма.

6% експертів зазначили, що дублювання немає. Ще 13,6% експертам було складно відповісти на дане запитання.

Звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації (червень 2018 – січень 2019 рр.)

Державні субвенції – 2018: гроші для громадян чи для депутатів?

За коментарями звертайтесь: 

Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

тел. +38 096 918 7408