Одним із основних видів зловживань, що несе руйнівні наслідки для прозорості та конкурентності виборчого процесу, є бюджетний адміністративний ресурс, який полягає у використанні державних коштів та засобів на користь окремих партій і кандидатів. Адже такі дії нерідко можуть відбуватися без порушень формально встановлених вимог законодавства.

Політики маніпулюють зацікавленістю виборців та територіальних громад отримати належний рівень фінансування локальних проектів, уникаючи публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету. Вже сьогодні масштабне охоплення значних територій невеликими соціально-економічними проектами, з однієї сторони, дає змогу чинним народним депутатам та їхнім партіям здобути певні потенційні електоральні переваги на найближчих виборах, проте з іншої, унеможливлює досягнення довготривалого, а головне – сталого ефекту від державних програм та заходів.

З метою забезпечення конкурентності виборчого процесу довготермінові спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА у червні 2018 року розпочали моніторинг активностей, що можуть бути пов’язаними із використанням бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації.

Предмет та особливості моніторингу

У межах дослідження ОПОРА здійснила моніторинг та відслідковування ймовірних випадків використання народними депутатами та політичними партіями бюджетних ресурсів у цілях дочасної непрямої агітації. Зокрема, предметом дослідження стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій, кошти Державного фонду регіонального розвитку та Дорожнього фонду, а також інші бюджетні програми та ресурси.

Проте, зважаючи на не до кінця зрозумілі та непрозорі механізми виділення бюджетних ресурсів, політизованість та кулуарність процесу, а також безпосередню участь у виділені коштів народних депутатів, головним предметом моніторингу стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій.

Субвенція – це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі. Щоразу така грошова допомога закладається в Державний бюджет України, але сума та перелік державних субвенцій із року в рік можуть змінюватися. У бюджеті зазвичай передбачені наступні види субвенцій:

  • медична;
  • освітня;
  • на формування інфраструктури ОТГ;
  • на погашення різниці між фактичною вартістю комунальних послуг, що постачалися населенню;
  • на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості;
  • на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій;
  • на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Крім того, існує Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), звідки також активно залучаються кошти на місця.

Так, у 2016-2018 роках Кабінетом Міністрів у рамках субвенції на соціально-економічний розвиток був здійснений розподіл майже 12 мільярдів гривень. Проте чи вдалося завдяки цим коштам досягти сталого, ефективного, а головне – збалансованого розвитку регіонів?

Згідно з результатами попередніх досліджень Громадянської мережі ОПОРА, одним із найголовніших викликів системи державних субвенцій є ефективність та результативність витрачання коштів, які б могли забезпечити сталий розвиток регіонів. Проте з року в рік перелік профінансованих проектів вражає прикладами несистемних чи навіть дріб’язкових витрат. Якщо у 2016 р. лише 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тис. грн, то в 2018-му таких проектів стало вже 37%. Крім того, у порівнянні із 2016 роком, зменшився і середній розмір державної субвенції – з 660 тис. грн до 386 тис. грн (або на 41,5%).

Таким чином, уже не перший рік простежується відсутність обґрунтованих пріоритетів державного розвитку в частині витрачання коштів субвенцій. Ця ситуація ніким офіційно не коментується, проте принципи витрачання державних ресурсів повністю вкладаються в логіку боротьби за симпатії виборців.

Показники розподілу субвенцій свідчать про можливості впливових депутатів-мажоритарників залучати кошти до своїх виборчих округів, проте які не завжди використовуються для вирішення нагальних та серйозних проблем сталого розвитку.

Саме тому, з метою недопущення використання бюджетних ресурсів народними депутатами та політичними партіями для здобуття електоральних переваг, спостерігачі ОПОРИ розпочали спеціальний моніторинг, об’єктом якого стала публічна активність політичних гравців, що може бути пов’язана із використанням бюджетних коштів для здійснення непрямої агітації виборців.

У рамках нашого моніторингу ми використовували наступні шляхи збору інформації:

  1. Особисті відвідування публічних заходів у регіонах.
  2. Аналіз офіційних сторінок/сайтів народних депутатів та парламентських партій.
  3. Моніторинг контенту місцевих ЗМІ, у тому числі телеканалів.
  4. Аналіз сайтів/офіційних сторінок органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб.
  5. Моніторинг матеріалів політичної реклами, звітів народних депутатів тощо.

Вже друге дослідження Громадянської мережі ОПОРА здійснювалося в період червня 2018 – січня 2019 років у всіх регіонах України з метою охоплення всіх 198 виборчих округів.

Форми та види використання бюджетних ресурсів

У період червня 2018 – січня 2019 років спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 1 506 випадків використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів та політичних партій. У 75,2% (1 132) зафіксованих подій була використана субвенція на соціально-економічний розвиток територій, у 5,1% (77) – Дорожній фонд та у 2,7% (40) – Державний фонд регіонального розвитку. Натомість ще у 17% (257) випадків були використані інші бюджетні кошти, а також, меншою мірою, медичні чи освітні державні програми.

Згідно з результатами моніторингу, непряму дочасну агітацію здійснювали здебільшого самі народні обранці – 65,2% (983) випадків, у 12,3% (185) – засоби масової інформації, у 10,1% (153) зафіксованих подій – помічники парламентарів, у 8,5% (126) – органи місцевого самоврядування і державної влади або їхні посадові особи та у 3,9% (59) – представники політичних партій.

Загалом можна виділити два основні типи використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації:  активність у ЗМІ/соціальних мережах – 46,3% (698) та публічні заходи – 42,7% (643). Незначна частина випадків також пов’язана із офіційними інтернет-ресурсами органів влади чи публічними сторінками їхніх посадових осіб – 8,4% (126). Крім того, окремо варто виділити випадки піару з боку народних депутатів у формі зовнішньої реклами та у звітах про свою роботу – 2,6% (39).

Непряма агітація під час публічних заходів, які були організовані органами влади, із ймовірним використанням бюджетних ресурсів

Зазвичай така активність пов’язана з участю у заходах з відкриття новозбудованих або реконструйованих об’єктів інфраструктури (школи, дитячі садочки, майданчики, спортивні споруди, ФАПи тощо), передачі закупленої техніки або обладнання (комплекти меблів, мультимедійне та комп’ютери обладнання, музична апаратура тощо) чи інспекції стану виконання робіт. У більшості випадків (75,2%) такі заходи були профінансовані за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій. Громадянською мережею ОПОРА загалом було зафіксовано 643 випадки такої форми публічної активності.

Так, 16 листопада 2018 року народний депутат Олександр Сугоняко («Блок Петра Порошенка») відвідав сумську гімназію №1 м. Суми, де взяв участь у відкритті стрілецького тиру, який був відремонтований за кошти державної субвенції на соціально-економічний розвиток. На вході в тир була встановлена табличка з написом, що його відновлення відбулося за сприяння депутата Сугоняко О. Л.

23 листопада у місті Шостка відбулося святкування 30-річчя дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки «Патріот». Під час свята помічниця народного депутата Ігоря Молотка («Воля народу») Альона Шульга вручила сертифікат на придбання спортивних тренажерів та туристичних наметів. На закупівлю цього обладнання були виділені кошти субвенції на соціально-економічний розвиток.

Зазвичай під час таких публічних заходів наголошується, що кошти для реалізації того чи іншого проекту були залучені «за сприяння», «за ініціативи», «за підписом» чи «за підтримки» того чи іншого народного обранця. В одних випадках, на цьому може наголошувати сам парламентар, а в інших – члени його команди, представники місцевої влади або керівники закладів, до яких було спрямовано фінансування.

Непряма агітація в соціальних мережах та ЗМІ із ймовірним використанням бюджетних ресурсів

Такий вид активності зазвичай проявляється в декількох формах. По-перше, народні депутати та/або члени їхньої команди публікують на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію про залучені за сприяння парламентаря бюджетні кошти для реалізації того чи іншого проекту. По-друге, це матеріали у засобах масової інформації, де робиться акцент на тому, що кошти на певний інфраструктурний об’єкт були залучені за сприяння народного депутата. По-третє, це так звані «листи подяки», які зазвичай публікуються на сайтах місцевих інтернет-ресурсів від вдячних виборців, працівників бюджетних закладів, на розвиток яких були залучені бюджетні кошти за сприяння парламентаря.

Так, 12 грудня на веб-порталі «Чернівецький промінь» з’явився матеріал з назвою «Чернівецька область цьогоріч отримала 25 мільйонів гривень за програмою субвенцій завдяки Радикальній партії». У матеріалі йдеться, що із робочим візитом Буковину відвідав народний депутат Василь Амельченко, який поінформував про чергову допомогу Радикальної партії, надану всім районам через програму субвенцій. Він зазначив, що «цього року лідер Радикальної партії добився від Кабінету Міністрів виділення понад 25 мільйонів гривень для нашого краю».

21 грудня 2018 року на сайті Одеської обласної організації Партії «Відродження» був опублікований матеріал щодо залучення депутатом обласної ради Геннадієм Рубським 500 тисяч гривень на забезпечення комп’ютерами для закладів первинної медичної допомоги Баштанської ОТГ. Як коментує депутат, за допомогою для реалізації даного проекту він звернувся до народного депутата Артема Ільюка («Відродження») і дані кошти були виділені із субвенції народного депутата.

Загалом спостерігачі ОПОРИ зафіксували 698 випадків непрямої дочасної агітації такого типу.

Непряма агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів за участі державних органів влади та їхніх посадових осіб

Зазвичай така активність проявляється у двох формах. У частині випадків посадовці беруть участь у публічних заходах з відкриття/інспекції об’єктів, на котрі були залучені кошти державних субвенцій, під час яких наголошують, що кошти на реалізацію заходу були залучені завдяки «ініціативі» чи «підтримці» народного депутата. Натомість інша частина випадків – публікації на сайтах органів місцевої влади матеріалів, у яких також наголошується, що саме за сприяння конкретного парламентаря були залучені бюджетні кошти на інфраструктурний об’єкт.

Так, у грудні 2018 року в Одеській ЗОШ №41 відбулося відкриття стадіону. На заході були присутні Одеський міський голова Геннадій Труханов та народний депутат України Дмитро Голубов («Блок Петра Порошенка»). Геннадій Труханов заявив, що гроші на ремонт були отримані з Державного бюджету за сприяння Дмитра Голубова. Депутат також це підтвердив, заявивши, що він завжди радиться з Одеським міським головою, куди необхідно направити гроші з державного бюджету для їх найефективнішої реалізації.

18 січня 2019 року голова Менської РДА Валерій Щукін опублікував у Фейсбук пост, де подякував народному депутату Тарасу Кременю («Народний фронт»), що той потурбувався про бібліотеку та ФАП свого рідного села Гусавка Чернігівської області. Зокрема, посадовець зазначив, що під час виїзду в село було вручено подарунки для Гусавської бібліотеки-філії: кольоровий принтер, багатофункціональний пристрій (принтер, сканер та ксерокс), а також ноутбук, які були придбані на замовлення завідувача бібліотеки за кошти, виділені депутатом. Проте на придбання техніки для цієї бібліотеки було передбачено субвенцією 2018 року 30 тисяч гривень, для ФАП – 40 тисяч.

Загалом протягом червня 2018 року – січня 2019 року було зафіксовано 126  випадків такої форми непрямої дочасної агітації. Проте варто відзначити, що згідно з підрахунками ОПОРИ, близько 39,9% випадків непрямої агітації відбулись за формальної присутності посадовців різних рівнів. З огляду на це, Громадянська мережа ОПОРА вкотре звертає увагу посадових осіб органів влади всіх рівнів на необхідність неухильного дотримання вимог чинного законодавства та міжнародних стандартів під час виборів. У Міжнародному кодексі поведінки державних посадових осіб, ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН у 1996 році, вказується на особливість участі державних службовців у політичному процесі. Ця активність має здійснюватися відповідно до законів та адміністративних положень таким чином, щоб не підірвати віру громадськості в неупередженому виконанні ними своїх функцій і обов’язків. Державні посадові особи не мають права користуватися коштами, власністю, послугами або інформацією для здійснення діяльності, не пов’язаної з виконанням ними службових функцій. Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, у свою чергу, вимагає від держав-учасниць дотримуватися «чіткого розмежування між державою та політичними партіями, зокрема, що політичні партії не будуть зливатися з державою».

Непряма агітація з боку народних депутатів у формі зовнішньої реклами та у звітах про свою роботу

Ця активність проявляється у декількох формах: депутати заявляють про те, скільки вони залучили бюджетних ресурсів на округ під час своїх публічних звітів; зазначають цю інформацію у своїх друкованих звітах, що поширюються серед виборців; публікують ці дані у локальних ЗМІ та розміщують зовнішню рекламу.

17 січня 2019 року в одному з найбільших житлових районів Білої Церкви був зафіксований білборд, де міститься інформація, що за сприяння народного депутата Хвичі Мепарішвілі («Народний фронт») на розвиток міста у 2018 році було виділено 150 млн гривень. Зокрема, зазначається, що з даної суми 28 млн  було виділено на ремонт доріг, 20 млн – на стадіон «Трудові резерви» та ще 20 млн – на лічильники тепла.

30 січня позафракційний народний депутат Владислав Голуб провів у Черкасах прес-конференцію, на якій, зокрема, йшлося про залучені ним на округ у 2018 році кошти із держбюджету у розмірі 21 млн гривень. «Ці кошти нам вдалося здебільшого направити на покращення інфраструктури за напрямами освіти та медицини», – пояснив політик. Під час заходу було презентовано друкований звіт з інфографікою про використання цих коштів. Також команда депутата розповсюджує цей звіт округом.

Непряма агітація з використанням маніпулятивних технологій 

Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала низку випадків, які містять ознаки використання недоброчесних технологій з боку народних депутатів, членів їхніх команд чи політичних партій. В окремих випадках бюджетні ресурси позиціонувалися як власні або ж кошти депутатського фонду. Ще в інших випадках кошти субвенцій розігрувалися як призовий фонд під час спортивних змагань. Під час таких публічних заходів парламентарі або члени їхніх команд вручають подарункові сертифікати на придбання обладнання для закладів бюджетної сфери, «забуваючи» вказати при цьому, що воно, ймовірно, було придбано не за власні кошти, а за бюджетні.

17 листопада у за ініціативи народного депутата Олександра Горбунова («Народний фронт») у м. Кропивницький відбувся спортивний турнір «Спортивне місто – здорова нація». Участь у змаганнях брали команди шкіл міста. Фіналісти та півфіналісти отримають кошти на закупівлю обладнання для свого навчального закладу. Команда, яка зайняла І місце – 200 тисяч грн, ІІ – 100 тисяч, ІІІ – 50 тисяч, IV – 20 тисяч, решта учасників – по 10 тисяч. Призовий фонд виплачувався за рахунок субвенції з Державного бюджету України. Крім цього, на заході був присутній лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк та Міністр молоді та спорту Ігор Жданов.

У грудні дружина народного депутата Петра Юрчишина («БПП») Любов Юрчишина відвідала школу села Широка Гребля, що на Вінниччині, де проходив турнір з настільного тенісу. Після заходу вона вручила сертифікат на придбання меблів, комп’ютерної і побутової техніки, а також на облаштування конструкції для велопарковки. Проте на ці потреби були передбачені субвенції на соціально-економічний розвиток у 2018 році у розмірі 85 тисяч гривень.

На даний момент спостерігачами ОПОРИ зафіксована незначна кількість випадків, які можуть мати ознаки використання недоброчесних технологій. Проте для забезпечення рівних прав, умов та можливостей усім кандидатам у виборчий період надзвичайно важливим є неухильне дотримання норм законодавства та недопущення використання бюджетних ресурсів для здобуття електоральних переваг.

Масштаб поширення, партійна складова та тематика 

Географія поширення

Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала випадки непрямої агітації з ймовірним використанням бюджетних ресурсів у всіх без винятку регіонах України. Найбільше таких випадків спостерігачі ОПОРИ виявили у Черкаській (124), Львівській (119), Волинській (109), Рівненській (100), Миколаївській (98) та Полтавській (98) областях. Натомість найменшу кількість таких подій було зафіксовано на Запоріжжі (20), Донеччині (16), у Києві (16) та на Луганщині (7).

Переважно випадки непрямої агітації були спрямовані на села – 72%, меншою мірою на міста – 21% та селища – лише 7% випадків. Загалом, за підрахунками ОПОРИ, таким чином було охоплено 1 112  різних населених пунктів у всіх регіонах України (один випадок міг стосуватися одразу декількох населених пунктів).

Випадки непрямої агітації з ймовірним залученням бюджетних ресурсів зафіксовані серед 137 депутатів-мажоритарників та 24 парламентарів, що були обрані за списком партії. Інциденти зафіксовані у межах 155 виборчих округів, що становить 78% від загальної кількості або ж 88% від тих округів, які, за підрахунками ОПОРИ, регулярно отримують субвенції з Державного бюджету.

Партійна складова

Згідно з результатами моніторингу, у період з червня 2018 року по січень 2019 рку непряма дочасна агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь наступних народних обранців: Ігоря Гузя («Народний фронт», Волинська область) – 72 випадки, Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка», Полтавська область) – 56, Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) – 46, Олега Ляшка (Радикальна партія, обраний за списком партії) – 41, Олександра Дехтярчука («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) – 40, Антона Яценка (група «Воля народу», Черкаська область) – 38 та Олега Барни («Блок Петра Порошенка», Тернопільська область) – 36.

Серед депутатів-списочників, окрім Олега Ляшка, найбільшу активність у цьому контексті проявляли: Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – 21 випадок та Ігор Кононенко («Блок Петра Порошенка») – 14.

Окремо варто відзначити, якщо для депутатів-мажоритарників активності, в тому числі із ймовірним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації, є доволі традиційними, то участь парламентарів-списочників у таких процесах є достатньо новою. Проте така діяльність останніх здебільшого відбувалась в межах певних територіальних виборчих округів. Так, спостерігачами ОПОРИ зафіксовані випадки системної активності Ігоря Кононенка («Блок Петра Порошенка») у межах виборчого округу № 94 у Київській області, Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») у ВО № 90 у Київській області, Романа Заставного («Народний фронт») у ВО № 163 на Тернопільщині, Вадима Підберезняка («Народний фронт») у  ВО № 132 на Миколаївщині, Олександра Горбунова («Народний фронт») у межах міста Кропивницького тощо.

За період моніторингу спостерігачі ОПОРИ зафіксували ймовірні випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації серед представників усіх парламентських фракцій та депутатських груп.

Найбільшу кількість таких активностей було зафіксовано з боку народних депутатів, які є членами «Блоку Петра Порошенка» – 771 випадок та «Народного фронту» – 290. На позафракційних припало 148 випадків, нардепів з групи «Воля народу» – 119, членів групи «Партія «Відродження» – 110, депутатів Радикальної партії Олега Ляшка – 49

У свою чергу, менше 15 випадків потенційного використання бюджетних коштів у цілях непрямої агітації було зафіксовано зі сторони ВО  «Батьківщина» (12), Об’єднання «Самопоміч» (5) та  «Опозиційного блоку» (2).

Проте Громадянська мережа ОПОРА зазначає, що в контексті зафіксованих активностей у розрізі фракцій та депутатських груп парламенту необхідно звертати увагу на різну кількість депутатів, зокрема мажоритарників, які входять до складу цих об’єднань у парламенті. Крім того, різні округи та регіони України фактично отримують різний обсяг фінансування та субвенцій із державного бюджету, що в свою чергу може впливати на зафіксовану кількість випадків у рамках дослідження.

Активність, що пов’язана з ймовірним використанням бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації у розрізі депутатів по фракціях

Фракція/група

Кількість депутатів, на користь яких була зафіксована непряма агітація

«Блок Петра Порошенка»

70

«Народний фронт»

24

«Позафракційні»

21

група «Партія «Відродження»

19

група «Воля народу»

16

ВО «Батьківщина»

4

Радикальна партія Олега Ляшка

4

«Опозиційний блок»

2

Об’єднання «Самопоміч»

1

Тематика випадків

У рамках моніторингу Громадянська мережа ОПОРА також встановила тематику бюджетних ресурсів (у розрізі спрямування 2 124 субвенцій на соціально-економічний розвиток), що ймовірно були використані депутатами в цілях непрямої агітації. У більшості випадків тематика заходів стосувалася закладів освіти – 59,7% (1 268 об’єктів), значно менше сфери – ЖКГ, благоустрою та розвитку інфраструктури – 10,7% (227) та медичних закладів – 10,6% (225). У 5,8% (124) випадків спрямовані субвенції були пов’язані із соціально-культурною сферою та лише у 3,5% (74) – з ремонтами дорожнього покриття.

У контексті зафіксованої непрямої агітації, 9,7% (206) випадків стосувалися вже «традиційних заходів» із відкриття чи оновлення дитячих та спортивних майданчиків.

21 листопада працівник Володимирецької РДА Олександр Гребень на своїй сторінці у Фейсбук повідомив, що жителі села Жовкині Володимирецького району Рівненської області отримали за сприяння народного депутата Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка»), шляхом надання субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток регіону, дитячий майданчик вартістю 140 тис. грн.

19 грудня на порталі «Столичний регіон» з’явився матеріал про те, що найближчим часом у смт Глеваха Васильківського району Київської області буде відкрито спортмайданчик. У матеріалі міститься коментар голови РДА Владислава Одинця, який подякував за цей майданчик депутату Ігорю Кононенку. «Ми прагнемо популяризації та розвитку різних видів спорту на Васильківщині і створюємо для цього найкращі умови. Будівельні роботи проводимо завдяки співфінансуванню з державного бюджету за підтримки депутата Верховної Ради України, керівника обласної партійної організації БПП – “Солідарність” – Кононенка Ігоря Віталійовича», – підкреслив голова Васильківської РДА.

Отже, як і сама субвенція на соціально-економічний розвиток, випадки із ймовірним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації стосувалися абсолютно різних за своєю суттю та проблематикою проектів: від встановлення дитячих майданчиків та передачі меблів у школи до реконструкції та оновлення лікарень.

Проте значна кількість (у 2018 році – 10 603 об’єкти/заходи) та зменшення середнього розміру субвенції (у порівнянні з 2016 роком на 41,5%) дають змогу систематично використовувати субвенцію на соціально-економічний розвиток у цілях непрямої агітації виборців.

Висновки

У період червня 2018 – січня 2019 років спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 1 506 випадків  використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів та політичних партій.  Більшість з них стосувалися саме субвенцій на соціально-економічний розвиток.

Використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації проявляється найчастіше у ЗМІ/соціальних мережах – 46,3% (698) та під час публічних заходів – 42,7% (643). Незначна частина випадків також пов’язана із офіційними інтернет-ресурсами органів влади чи публічними сторінками їхніх посадових осіб – 8,4% (126). Окремо варто виділити випадки піару з боку народних депутатів у формі зовнішньої реклами та у звітах про свою роботу – 2,6% (39).

Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала випадки непрямої агітації з ймовірним використанням бюджетних ресурсів у всіх без винятку регіонах України. Найбільше таких випадків спостерігачі ОПОРИ виявили у Черкаській (124), Львівській (119), Волинській (109), Рівненській (100), Миколаївській (98) та Полтавській (98) областях. Натомість найменшу кількість таких подій було зафіксовано на Запоріжжі (20), Донеччині (16), у Києві (16) та на Луганщині (7).

Випадки непрямої агітації з ймовірним залученням бюджетних ресурсів зафіксовані серед 137 депутатів-мажоритарників та 24 парламентарів, що були обрані за списком партії. Інциденти були зафіксовані у межах 155 виборчих округів, що становить 78% від загальної кількості або ж 88% від тих округів, які, за підрахунками ОПОРИ, регулярно отримують субвенції з Державного бюджету.

Найбільшу кількість таких активностей було зафіксовано з боку народних депутатів, які є членами «Блоку Петра Порошенка» – 771 випадок та «Народного фронту» – 290. Найменше випадків потенційного використання бюджетних коштів у цілях непрямої агітації було зафіксовано зі сторони ВО  «Батьківщина» (12), Об’єднання «Самопоміч» (5) та  «Опозиційного блоку» (2).

Найбільш активно непряма агітація проводилась на користь: Ігоря Гузя («Народний фронт», Волинська область) – 72 випадки, Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка», Полтавська область) – 56, Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) – 46. Серед депутатів-списочників найбільшу активність у цьому контексті проявляли: Олег Ляшко (“Радикальна партія”) – 46 випадків, Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – 21 випадок та Ігор Кононенко («Блок Петра Порошенка») – 14.

Разом з тим Громадянська мережа ОПОРА констатує, що процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій є непрозорим, нерівномірним та політично упередженим. З огляду на це, ОПОРА вкотре наголошує на важливості зміни механізму виділення державних субвенцій, на необхідності підвищення рівня прозорості та зрозумілості виділення коштів та на дотриманні принципів рівномірності, системності й пріоритетності розподілу бюджетних ресурсів між різними регіонами України.

Крім того, з метою недопущення використання бюджетних ресурсів у цілях агітації на користь певних кандидатів та/чи політичних партій, Громадянська мережа ОПОРА й надалі буде відслідковувати публічні активності, що можуть бути пов’язані із використанням державних коштів. Натомість кількість таких державних програм лише збільшується.

Також ОПОРА підготувала та надіслала Кабміну детальні рекомендації, які містять пропозиції щодо забезпечення більш прозорого та рівномірного розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, а також попередження випадків зловживання адмінресурсом під час загальнонаціональних виборів 2019 року. Проте дані рекомендації, як і рекомендації підготовлені Рахунковою палатою, у проекті змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» не були враховані. А це значить, що процедури розподілу субвенції на соцеконом і надалі міститимуть положення, які дозволяють впливовим депутатам-мажоритарникам та політичним партіям впливати на формування переліку об’єктів, які будуть фінансуватися з державного бюджету.

Така ситуація може стати однією з ключових загроз для конкурентності виборів під час виборів до парламенту в 2019 році. Тому ОПОРА закликає Кабінет Міністрів врахувати вже оприлюдненні рекомендації задля унеможливлення використання коштів платників податків для фактичної непрямої агітації виборців.