Другий розподіл субвенцій на соцеконом у 2021 році: Дніпропетровщина знову отримала найбільше, дитячі та спортивні майданчики повертаються

Наприкінці липня 2021 року Кабмін розподілив понад 1,7 млрд гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток між 1407 об'єктами. Це вже другий розподіл коштів цього року в межах даної програми. Про те, як витрачали попередні 1,6 млрд гривень, які були розподілені у травні, ОПОРА писала раніше.

Цього разу майже 14% від усіх об’єктів склали дитячі та спортивні майданчики. Найбільше коштів було направлено до Дніпропетровської області – 180 млн грн, а найменше до Луганської – лише 20 млн. 

Більшість виборчих округів отримали по 10 мільйонів гривень або наближену до цього суму, а найбільше субвенцій на округи отримали депутати з фракції “Слуга народу” або депутати з дружніх до неї політичних сил. 

Про все це і більше читайте у нашому новому дослідженні. 

Що таке субвенції на соцеконом і до чого тут народні депутати

Якщо говорити просто, то субвенція на соціально економічний розвиток – це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету. Вона була започаткована у 2012 році, й іде на фінансування певного об'єкта інфраструктури, який є важливим для розвитку громади. Як правило, кошти мають бути спрямовані на важливі об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету, через їхню дорогу вартість. Проте, на практиці це не завжди так.

Фактично перелік об'єктів та кількість бюджетних коштів, які будуть спрямовані на ту чи іншу громаду та об'єкт визначають народні депутати. Саме парламентарі, відповідно до існуючого порядку розподілу субвенцій “де-юре” з 2017 року, стали такими собі “посередниками” між керівництвом громад та Урядом. Саме з мажоритарниками керівництво громад має комунікувати, якщо хоче отримати додаткове фінансування на будівництво чи реконструкцію школи, садочка тощо. 

Народні депутати у свою чергу використовують цей інструмент і факти залучення коштів із державного бюджету на розвиток громад у власних піар цілях з метою знову переобратися до парламенту. 

Проблемні аспекти розподілу субвенцій

Детальний аналіз того, що не так із процесом розподілу субвенцій ми підготували у нашому попередньому аналітичному матеріалі. Тому, щоб знову не повторюватися, в цьому тексті, ми озвучимо лише ключові тенденції. 

Якщо коротко, то субвенції розподіляються непрозоро. Цей процес відбувається у “ручному режимі”, а ключовий вплив на визначення переліку об’єктів, що будуть фінансуватися, мають народні депутати, а не незалежна конкурсна комісія, якої просто не існує. У підсумку, виборчі округи депутатів, які є представниками партії влади або лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів. 

Фактично Уряд створив умови, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати скільки та на який округ будуть спрямовані бюджетні кошти. При відборі об'єктів не враховується ані стан соціально-економічного розвитку, ані стратегії розвитку громад. Не проводяться публічні консультації щодо визначення об'єктів, які варто фінансувати. У підсумку, народні обранці використовують профінансовані за кошти субвенцій об'єкти у своїх піар-кампаніях, щоб потім знову переобратися до парламенту. 

Тематика

Під час другого розподілу субвенцій найбільше коштів було виділено на освітні заклади - 28,1% (близько 483 мільйонів). На другому місці опинилися медичні заклади - 27,5% (майже 473 мільйони), на третьому - сфера ЖКГ та розвитку інфраструктури з 19% (майже 326 мільйонів). На четвертому місці дитячі та спортивні майданчики - 13,8% (236,5 мільйонів). На ремонт доріг було направлено майже 133 мільйони гривень (7,7%), а на соціально-культурну сферу - майже 67 мільйонів (3,9%). 

Якщо порівнювати ці дані з тенденціями попереднього розподілу, то, в основному, вони дуже подібні. Проте, варто відмітити, що значно збільшилася (на 86 мільйонів) сума коштів, яка передбачена на встановлення спортивних та дитячих майданчиках. 

Найбільшу кількість дитячих та спортивних майданчиків отримав округ №20 Георгія Мазураша (“Слуга народу”), що на Буковині. Тут планують профінансувати 57 таких об'єктів. Далі йде округ мажоритарника з Львівщини Тараса Батенка (група “Партія “За майбутнє”), який традиційно отримує значні кошти на різні дитячі та спортивні майданчики, де цього разу їх буде встановлено 18. Далі йдуть округи Вячеслава Рубльова, що входить до фракції “Слуга народу” та представляє Волинь - 13 об'єктів, а також округи Едуарда Прощука (“Слуга народу”) з Івано-Франківщини та Павла Бакунця (група “Довіра”) з Львівщини - по 12 об'єктів. 

Розподіл по регіонах 

Нагадаємо, що у лютому 2021 року Кабмін скасував ряд позитивних правил розподілу коштів на соціально-економічний розвиток регіонів. Одним із таких рішень, було скасування пропорційного розподілу коштів між регіонами відповідно до кількості населення. Як наслідок, виділення коштів до різних областей України знову стало нерівномірним, як це було у 2016-2019 роках.

Найбільше грошей було спрямовано до Дніпропетровської (майже 180 млн грн), Харківської (майже 109 млн грн) областей та міста Києва (трохи більше 102 млн грн), а також до Київської (93,6 млн грн) та Одеської (89,1 млн грн) областей.

Цікаво, що в Дніпропетровську область найбільше коштів субвенцій було виділено під час першого розподілу у 2021 році, а також у 2020 році. З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого – це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських виборах була найбільшою. “Слуга народу” також здобула найбільше мандатів до Дніпропетровської обласної ради на місцевих виборах 2020 року. Подібна практика була і в попередньому скликанні, тоді часто найбільше коштів отримували Вінницька та Чернівецька області, які були ключовими для “БПП” та “Народного фронту”. Хоча така практика може виявитись і співпадінням. У свою чергу, найменше грошей отримали Луганська (20 млн грн), Херсонська (39 млн грн), Чернівецька та Донецька (по 40 млн грн). 

Що стосується суми коштів субвенцій на одного мешканця для різних областей, то на першому місці за цим показником Миколаївська (63 гривні), Черкаська та Чернігівська (майже по 62 гривні) області. В той же час, як і минулого разу, найменше на одного жителя отримали Луганська, Донецька та Львівська області. Луганська та Донецька отримали майже по 10 гривень, Львівська - 24 гривні. І якщо чисельність населення Донецької та Луганської, згідно з даними Держстату може бути завищеною або ж ці області можуть фінансуватись із інших державних програм, то питання щодо Львівської області залишається відкритим. Адже ще минулого року Львівщина була в топ-5 регіонів-отримувачів коштів субвенцій.

Разом із тим, Львівщина є лідером за кількістю профінансованих об'єктів. Так, під час 2 розподілу субвенцій у Львівську область було спрямовано 119 субвенцій, у Волинську - 117, у Харківську - 83. Найменшу кількість субвенцій було спрямовано в Луганську (4), Донецьку (5) та Закарпатську (31) області.

Хто отримав найбільше 

Загалом найбільше коштів (майже 32 мільйони) отримав округ мажоритарника з Запорізької області Геннадія Касая (“Слуга народу”). 30 мільйонів гривень отримав округ Юрія Корявченкова (“Слуга народу”) з Дніпропетровщини. На третій позиції округ Олександра Пасічного  (“Слуга народу”), який отримав 20 мільйонів 174 тисячі гривень. На четвертій позиції виборчий округ мажоритарника з Житомирщини Богдана Кицака (“Слуга народу), який отримав 20 мільйонів 17 тисяч гривень.

На 5-7 позиції також опинилися округи обранців від “Слуги народу” Максима Пашковського з Вінниччини, Дениса Германа з Дніпропетровщини, Максима Перебейніса з Києва. Всі ці округи отримали по 20 мільйоні гривень. Першу десятку замикають Василь Вірастюк (“Слуга народу”) з Івано-Франківщини, Вячеслав Медяник (“Слуга народу”) та Юрій Шаповалов (група “Партія “За майбутнє”) з Полтавщини. Їхні округи отримали майже по 20 мільйонів гривень. 

Найбільшу кількість субвенцій на свій округ отримав мажоритарник із Чернівецької області Георгій Мазураш (“Слуга народу”) - 59 субвенцій. На другому місці виборчий округ Ігоря Гузя (група “Партія “За майбутнє”) з Волині - 40. На третьому місці округ Тараса Батенка (група “Партія “За майбутнє”) з Львівщини - 39. На четвертому місці округ Марії Мезенцевої (“Слуга народу”), яка представляє Харківщину - 35. 

Далі йдуть округи Ірини Констанкевич (група “Партія “За майбутнє”) з Волині та Лариси Білозір (група “Довіра”) з Вінниччини. На округи депутаток спрямовано по 31 субвенції. На округ Вячеслава Рубльова (“Слуга народу”) з Волині було спрямовано 29 субвенцій, на округ позафракційного Олеся Довгого з Кіровоградщини - 28, на округ Павла Бакунця (група “Довіра”) з Львівщини - 27, на округ Миколи Кучера (група “Довіра”) з Вінниччини - 23. 

По 10 мільйонів на округ

Ключовою тенденцією розподілу субвенцій у травні 2021 року стало те, що більшість профінансованих мажоритарних округів отримали рівно по 10 мільйонів гривень або практично наближену до цієї цифри суми. В липні ця тенденція також повторилися. Загалом кошти були виділені в бюджети громад, які знаходяться в межах 167 округів. 96 округів отримали від 8 до 12 мільйонів гривень, а 45 округів - рівно 10 мільйонів. Понад 12 мільйонів було направлено на 35 округів, менше 8 мільйонів - на 36 округів. Ще 32 округи не отримали коштів взагалі.

Не забутий Вірастюк

Проміжні вибори до Верховної Ради у виборчому окрузі №87 мабуть стали однією з ключових політичних тем весни-початку літа 2021 року. Вони відбулися 28 березня, а їх переможець Василь Вірастюк, який балотувався від партії “Слуга народу”, набув повноважень лише через 3 місяці - 15 червня 2021 року. У цей проміжок часу відбулося ряд цікавих подій - суди, апеляції, визнання голосування недійсним на 6 дільницях,  скасування протоколу ЦВК, яким Василя Вірастюка було обраним депутатом, а потім скасування судом рішення, яким згадане рішення ЦВК було скасоване. А ще було повідомлення про мінування приміщення ОВК, і спецпризначенці та Тищенко, який переплутав Прикарпаття із Закарпаттям. 

Проте, повертаємося до субвенцій. Василь Вірастюк набув повноважень народного депутата у червні 2021 року. Перший розподіл субвенцій відбувся у травні і за його підсумками жодна громада 87 округу, що на Івано-Франківщині коштів субвенцій не отримала. Це при тому, що інших 5 з 6 округів області отримали фінансування від 7 до 12 мільйонів гривень. Крім 87 округу, тоді фінансування не отримав ще 83 округ (місто Івано-Франківськ), який представляє позафракційна депутатка від “Свободи” Оксана Самчук (проте, вже розподіл у липні не оминув її округ, який отримав 9,4 мільйонів гривень). Округи депутатів від “Слуги народу” та округ Андрія Іванчука з групи “Довіра” фінансування отримали.

Достеменно невідомо, чому у травні 87 округ не отримав коштів, адже необхідність покращувати місцеву інфраструктуру ніхто не відміняв, навіть якщо округ тимчасово не представлений депутатом. Проте, ситуацію виправили вже в липні. 87 округ отримав одразу майже 20 мільйонів гривень.

Без субвенцій

Без коштів субвенцій залишилося по 7 округів мажоритарників зі “Слуги народу” та позафракційних депутатів. Не отримали коштів і 6 округів, де перемогли депутати з “Опозиційної платформи - За життя”, 5 - із депутатами  групи “Партія “За майбутнє”, 4 - із депутатами групи “Довіра”, 2 - із депутатами “Голосу”. Також не отримав коштів ще один округ, де на виборах переміг депутат з “Європейської солідарності”. 

Таблиця 1. Депутати, виборчі округи яких не отримали кошти субвенцій 

В якій політичній силі бути вигідніше

Дані свідчать, що найбільші шанси отримати кошти субвенції на округ мають мажоритарники від фракції “Слуга народу”, груп “Довіра“ та “Партія “За майбутнє”, а також “Батьківщини”. Згідно з даними ОПОРИ, ці політичні сили, хоч і формально перебувають в опозиції, але часто голосують сумісно зі “Слугою народу”. Наприклад, під час голосування за ухвалення Державного бюджету на 2021 рік. 

Якщо перші три отримали кошти субвенцій на найбільшу кількість округів (“Слуга народу” на 113 зі 120, група “Партія “За майбутнє” на 17 з 22, група “Довіра” на 16 з 20), то всі мажоритарники з ВО “Батьківщина” ( щоправда їх всього двоє - Олег Мейдич та Антон Яценко) отримали по 10 мільйонів гривень на свої виборчі округи.

Що стосується “Європейської Солідарності”, то виборчий округ Олексія Гончаренка отримав майже 11 мільйонів гривень, округ Михайла Бондарь - майже 2 мільйони, Андрія Лопушанського - майже 1 мільйон гривень. Округ депутатки з “Голосу” Галини Васильченко отримав 750 тисяч гривень, а округ депутата від “Опозиційної платформи - За життя” Володимира Мороза - 10 мільйонів.

Таблиця 2. Депутати-мажоритарники яких фракцій та груп отримали найбільше субвенцій на свої округи

Як депутати комунікують субвенції 

Мажоритарники активно комунікують свою участь у залученні коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток. Як правило, вони інформують своїх виборців, що їм вдалося залучити певну суму коштів на округ та згадують про це у своїх звітах. Або навіть відвідують урочисті заходи з умовним “перерізанням стрічки”, де відбувається відкриття профінансованих об'єктів чи інспектують будівництво або хід ремонтних робіт. Там вони обов'язково наголошують на тому, що кошти були залучені за їхнього сприяння. Проте народні депутати не завжди акцентують увагу на джерелах фінансування цих об'єктів. Зокрема забувають зазначити, що на це були виділені саме кошти державного бюджету та подякувати платникам податків, які безпосередньо наповнюють цей бюджет. 

Наприклад, про залучення 10 мільйонів на округ на своїй сторінці у Facebook написали депутати з Рівненщини Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”) та позафракційний Роман Іванісов, Марія Мезенцева (“Слуга народу”) з Харківщини, Максим Гузенко (“Слуга народу”) з Сумщини, Борис Приходько (група “Довіра”) з Чернігівщини, Максим Дирдін (“Слуга народу”) з Миколаївщини  а також ряд інших депутатів. 

Цікаві  приклади такого піару на Тернопільщині. У першому випадку депутат Андрій Богданець (“Слуга народу”) зазначає, що кошти на ремонт виділені власне депутатом. Згадка про це була розміщена на сторінці “Андрій Богданець” у соціальній мережі  Facebook. У дописі від 13 серпня зазначено: “У Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги — у розпалі реконструкція приймально-діагностичного відділення. З моєї ініціативи на цей проєкт з держбюджету було виділено понад 3,7 мільйонів гривень”. У доданому відеоролику про вказаний вище ремонт нардеп Андрій Богданець повідомляє: “На роботи по приймальному відділенню виділено 3 мільйони 800 тисяч  гривень. Ці кошти виділені мною як мажоритарником на цей об'єкт”. 

У ще в одному випадку депутат Іван Чайківський (група “Партія “За майбутнє”) бере особисту участь у вирішенні, яку частини дороги асфальтувати. Так, у дописі від 31 липня з йдеться: ”Сьогодні роботу в окрузі присвятив Зборівській громаді. Зокрема, оглянули дорогу до одного з найвіддаленішого села Гарбузів. Визначалися, який саме відрізок будемо ремонтувати цього року за рахунок коштів на соціально-економічний розвиток”.

У цьому матеріалі, ми зібрали лише декілька цікавих прикладів. Більше випадків по кожній області можна знайти в регіональних матеріалах, які публікуються на сайті ОПОРИ в розділі “Парламент. Субвенції”. 

Що з цим всім робити 

Ключове, що потрібно зробити це відмовитися від субвенцій як від інструменту, який депутати використовують для переобрання в парламент. Для цього, потрібно мінімізувати їхній вплив на процес розподілу цих коштів. 

ОПОРА вже неодноразово наголошувала, що Кабмін повинен переглянути порядок розподілу субвенцій на соцеконом та виконати ряд інших рекомендацій. Уряд має обрати один із двох можливих напрямів реформування, які у будь-якому випадку будуть кращим рішенням, ніж те, що є зараз. 

Перший - це зробити процес розподілу субвенцій на соцеконом прозорим, на основі чітко визначених критеріїв за підсумками незаангажованого конкурсного відбору з належною відбірковою Комісією. Другий - це перенаправити кошти субвенцій у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), де розподіл коштів відбувається за більш чіткими процедурами.

Проте, чи вистачить в Уряду політичної волі прийняти таке рішення, коли в парламенті на розгляді знаходиться проєкт Держбюджету на 2022 рік і потрібно шукати голоси на його підтримку, відповісти складно. На цей момент, субвенцій на соцеконом у проєкті бюджету немає, але, як показує досвід попередніх років, вони з'являються на етапі підготовки документу до другого читання. Проте, якщо вони таки з'являться, а це дуже ймовірно, то питання лише у тому, якою буде сума коштів, що може бути виділена на субвенції: 5 мільярдів, чи більше цього разу?

Всі відповіді дізнаємось вже зовсім скоро.

Цей звіт підготовлений завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не співпадати з позицією USAID та уряду США.