Протягом року в Бразилії спалахнула безпрецедентна для країни хвиля стрілянин у школах. Від серпня 2022 року на бразильські школи було скоєно 9 нападів. Для порівняння, за попередні 20 років їх було лише 13. 

Боротьба з озброєними нападами на школи стала одним з пріоритетних завдань бразильських правоохоронців та політиків. Одним з напрямків для розслідування трагедій та протидії майбутнім атакам стало розслідування платформ комунікації місцевих неонацистських груп, яких підозрюють в ескалації насильства. 

Під час однієї зі стрілянин в листопаді 2022 року у штаті Еспіриту-Санту 16-річний підліток зі свастикою на одязі застрелив чотирьох людей та поранив десятьох під час атаки на дві школи. 

У цій справі, як і в попередніх правоохоронці, виявили, що підозрювані були участниками неонацистських спільнот в соцмережах. У рамках розслідування до компанії “Телеграм” направили запит надати Федеральній поліції Бразилії доступ до даних двох чатік бразильських антисемітських груп, яких підозрюють у причетності до атаки. 

26 квітня 2023 року суд постановив тимчасово заблокувати месенджер в Бразилії, поки компанія не погодиться співпрацювати з поліцією та не надасть необхідні розслідуванню дані в повному обсязі. Окрім цього, за кожен день, поки компанія ігноруватиме запит правоохоронців, нараховуватиметься штраф по 1 мільйону бразильських реалів (близько 200 тисяч доларів) на день. Також суд постановив компаніям Apple та Google обмежити доступ до додатку на своїх платформах для Бразилії.

Уже за 4 дні, 30 квітні 2023 року, суд зняв обмеження на доступ до телеграму, адже, на думку судді Флавіо Лукаса, повна заборона додатку є нерозсудливою, враховуючи вплив цієї заборони на свободу комунікації для всіх бразильських користувачів, непричетних до розслідування. 

Однак, засновник компанії, російський бізнесмен Павло Дуров заявив, що надати потрібні поліції дані технічно неможливо та суперечить місії телеграму “захищати приватність та свободу слова своїх користувачів”. 

На сторінці телеграму в розділі найбільш поширених запитань компанія заявляє, що протягом свого існування “розкрила 0 байтів даних користувачів третім сторонам, включно з урядами”. Саме тому, наприклад, поліції Німеччини у 2015 році довелося взламувати профілі користувачів у телеграмі, також у рамках розслідування випадків екстремізму. 

Водночас, така реакція на запит бразильської поліції ставить під питання послідовність компанії, адже ще у 2018 році компанія змінила користувацьку політику месенджеру, відповідно до якої вона може видавати персональні дані користувачів на запит суду (окрім російських судів). 

Наприклад, коли сталася стрілянина в Еспіриту-Санту, телеграм погодився надати дані користувачів для правоохоронців Індії. Прикметно, що в індійській справі не йшлося про життя та здоров’я громадян – там розслідували поширення піратського контенту. 

Також уряд Бразилії відреагував постановою, згідно з якою бразильська влада може:

  • вимагати від компаній, що володіють соцмережами, звітувати про вжиті ними заходи для моніторингу платформ та видалення шкідливого контенту, проводити оцінку системних ризиків на їхніх платформах, звітувати про ці оцінки та заходи , які вони планують провести, щоб їх усунути та надавати необхідні дані для правоохоронців
  • притягати компанії до відповідальності, якщо ті не модерують свою платформу та дозволяють поширюватися закликам до насильства,
  • створити базу нелегального контенту в соцмережах,
  • вимагати від соцмереж видаляти шкідливий контент на запит.

Окрім цього актуалізувалися дискусії щодо скандального бразильського “закону про фейки”. Цей закон має зобов’язати соцмережі видаляти або зменшувати охоплення для нелегального контенту. Нелегальним вважають заклики до державного перевороту, тероризму, суїциду, злочини проти дітей та підлітків, дискримінацію, насильство проти жінок та порушення щодо здоров’я. Для впровадження цього закону планують створити окрему державну інституцію, яка має наглядати за дотриманням соцмережами нового законодавства, а також мати повноваження банити акаунти порушників та позначати контент як нелегальний. 

В Україні зараз представники влади також більш активно заговорили про потребу регулювання соцмереж. І хоча ОПОРА адвокує за регулювання соцмереж щонайменше з 2019 року, коли соцмережі стали одним з ключових майданчиків для передвиборчої агітації кандидатів на виборні посади, найбільш видимими ризики неврегульованого інформаційного простору в соцмережах стали лише після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко озвучив намір врегулювати найпопулярніший в Україні месенджер телеграм.

Як в Бразилії, так і в Україні телеграм лишається найзакритішою для взаємодії з владою компанією, що володіє соцмережами. Втім, проблематика щодо соцмереж в Україні є значно глибшою, аніж один непіддатливий меседжер. 

Україні не вистачає комплексного регулювання як безпеки інформаційного поля онлайн, так і безпеки персональних даних користувачів. А в контексті процесу інтеграції до Європейського Союзу перед українським законодавцем лишається значний об’єм домашньої роботи для гармонізації українського законодавства принаймні до європейського Загального регламенту захисту даних (GDPR).