Україна вже багато років веде інформаційну війну з Російською Федерацією. Ще у 2021 році "Фейсбук" повідомив, що Україна — на 5 місці серед усіх країн світу за поширеністю інформаційних операцій у цій соціальній мереж. Більшість із них проводила Росія. З початком повномасштабного вторгнення це протистояння загострилося, і Україна стала справжнім полігоном для випробування інформаційної зброї.

Сьогодні ми всі перебуваємо на передовій цієї боротьби, а тому маємо добре розбиратися в тому, яку інформаційну зброю застосовує проти нас ворог.

ОПОРА підготувала короткий словничок базових термінів інформаційного протистояння.

Дезінформація (Disinformation) — це неправдива інформація, яку навмисно поширюють для того, аби вплинути на людей, маніпулювати їхнім сприйняттям та заподіяти шкоду суспільству чи окремій людині. Дезінформацію розповсюджують свідомо, тобто людина, яка її транслює, знає, що ця інформація неправдива. 

  • Прикладом дезінформації може бути ̶б̶у̶д̶ь̶-̶я̶к̶и̶й̶ ̶в̶и̶п̶у̶с̶к̶ ̶р̶о̶с̶і̶й̶с̶ь̶к̶и̶х̶ ̶н̶о̶в̶и̶н̶ теза російських ЗМІ про те, що на псевдореферендумах у вересні 2022 року жителі тимчасово окупованих територій проголосували за приєднання до РФ. 

Мізінформація (Misinformation) — це неправдива або неточна інформація, однак людина, яка її поширює, вірить, що ця інформація правдива. Часто це відбувається через нестачу знань або розуміння певної теми.

  • Прикладом мізінформації можуть бути так звані “мітки”, інформація про які зʼявлялася фактично у всіх українських ЗМІ на початку повномасштабної війни. Хоча ці позначки не несли жодної загрози, в соцмережах і на телебаченні закликали їх знищувати.

Малінформація (Malinformation) — це правдива інформація, яку розповсюджують для того, аби заподіяти шкоду.

  • Прикладом може бути публікація фотографій або відео “прильотів” у соцмережах: хоча ця інформація правдива, вона може скоригувати ворожі обстріли та заподіяти ще більшої шкоди українським воїнам і цивільним.

Пропаганда (Propaganda) — це суміш фактів, аргументів, чуток, брехні та напівправди, яку поширюють системно, аби вплинути на громадську думку.

  • Прикладом пропаганди можуть бути не лише російські державні медіа, які говорять про нацистів та біолабораторії в Україні, а й більш прийнятні речі — скажімо, системна адвокація благодійних переказів на потреби армії.

Підтверджувальне упередження (Confirmation bias) — це психологічна схильність людини шукати або інтерпретувати інформацію лише в такий спосіб, який підтверджує її попередні переконання. При цьому інформацію, яка суперечить її переконанням, людина схильна відкидати або ігнорувати. 

  • Приклад підтверджувального упередження — російські громадяни, які, попри очевидну нелогічність деяких тез російської пропаганди, все ж схильні вірити їй, оскільки відмова від віри у ці наративи змусить їх переглянути погляди на все своє життя.

Ехо-камера (Echo chamber) — це середовище, в якому люди перебувають під впливом лише тих інформації та думок, які збігаються з їхніми власними. Таке середовище сприяє тому, що переконання та упередження конкретної людини зміцнюються.

  • Приклад ехо-камери — група конспірологів у фейсбуці або телеграмі, де користувачіі обмінюються новинами чи думками, які підтверджують їхню конспіративну теорію. Так вони ніби переконують одне одного в тому, що їхня теорія — правильна.

Фейкові новини (Fake news) — це сфабрикована новина або історія, яку презентують як правдиву. Метою їх публікації часто є політична або фінансова вигода. Фейкові новини — це інструмент, за допомогою якого поширюється дезінформація.

  • Один із нещодавніх прикладів фейкових новин — це розповсюджене російськими ЗМІ повідомлення про те, що тільки-но мобілізованих українських військових одразу без підготовки відправляють на “нуль”.

Астротурфінг (Astroturfing) — це практика створення масових дезінформаційних кампаній або облікових записів у соціальних мережах, які мають просувати певну точку зору або порядок денний. Ця практика стала настільки поширеною в соціальних мережах, що компанія "Meta" вигадала для неї власний термін — координована неавтентична поведінка. Тепер за її прояви на платформі користувачів карають.

  • Прикладом астротурфінгу може бути створення Віктором Медведчуком у 2020 році мережі фейсбук-сторінок, аби просувати власне бачення “майбутнього Донбасу” і російські наративи.

Клікбейт (Clickbait) — це контент (переважно заголовки або короткі тексти), які навмисно використовують емоційний стиль та чутливі теми, щоб привернути увагу користувачів та заохотити їх перейти за посиланням або прочитати пост у соціальній мережі. Клікбейт часто містить дезінформацію і покликаний принести більше доходів або підписникам власникам інтернет-ресурсів.

  • Прикладом клікбейту може бути заголовок “Зеленський шокував всіх — прямо на Рамштайні: часу обмаль!”.

Діпфейк (Deepfake) — це створене штучним інтелектом відео з політиками або відомими людьми, на якому вони роблять фальшиві заяви. 

  • Приклад цієї технології — фейкове відеозвернення Володимира Зеленського, яке зʼявилось у перші дні повномасштабного вторгнення, де Президент нібито заявляє про капітуляцію України.

Троль (Troll) — це реальний користувач соціальної мережі, який навмисно публікує коментарі або дописи у соціальній мережі, аби спровокувати інших користувачів на певну реакцію або повести обговорення у потрібний бік. Тролі часто мають конкретні наміри чи мотиви, наприклад, просування певних політичних поглядів або ідей.

  • Прикладом може бути відома “фабрика тролів з Ольгіно”. Це російська організація під назвою “Агентство інтернет-досліджень”, що має штаб-квартиру в Ольгіно, Санкт-Петербург. Керує цією організацією Євгеній Прігожин, за сумісництвом — очільник ПВК “Вагнер”. “Тролі з Ольгіно” відомі своїм втручанням у президентські вибори в США у 2016 році, однак часто вдавались до операцій і в інших країнах, зокрема в Україні. 

Бот (Bot) — це автоматизована програма, створена для імітації поведінки людини та спілкування на онлайн-платформах. Ботів можна запрограмувати на різноманітні дії, як-от публікувати коментарі, лайкати, ділитися контентом або надсилати повідомлення. Деяких ботів майже неможливо відрізнити від справжньої людини, тоді як інші можуть бути очевидними через їхню беззмістовну поведінку.

  • Ботів найчастіше використовують для астротурфінгу — тоді автоматично створюють цілу низку облікових записів у певній соціальній мережі, які залишають коментарі або публікують контент у себе на сторінках.