Дослідження проводив на замовлення ОПОРИ Київський міжнародний інститут соціології з 3 до 26 травня 2022 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2009 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося серед дорослих (у віці 18 років і старше) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 19 до 24 травня 2022 року.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.

Одним із найпотужніших інтернет-трендів останніх років стало використання соціальних мереж не лише для спілкування та розваг, а й для отримання новин та інформації. Така тенденція помітна як у країнах Заходу (наприклад, у США це близько 53% громадян), так і для України, де частка користувачів, що споживають новини в соціальних мережах, зросла з 45% до 63%. І хоча дослідники та громадські активісти постійно застерігають, що переглядати новини в соціальних мережах не завжди безпечно через дезінформацію або маніпулятивні повідомлення, зручність та швидкість такого споживання переважає всі зазначені ризики. 

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України українське суспільство постійно стежить за оновленням подій на фронті, офіційними заявами органів влади та повідомленнями про повітряну тривогу. Таке безперервне споживання інформації за останні три місяці для багатьох уже стало новою звичкою. 

Українська влада намагається максимально задовольнити раптовий попит на інформацію і боротися з російськими дезінформаційними повідомленнями за допомогою кількох важливих ініціатив. Зокрема, саме до цього покликаний телемарафон “Єдині новини”, який транслюють більшість українських телеканалів та радіостанцій. Так само допомагають поширенню правдивої інформації й канали офіційних органів влади у Telegram, YouTube та на інших майданчиках, а також заклики до медіакомпаній блокувати російську пропаганду. 

Водночас донесення правдивої інформації може бути не настільки ефективним, якщо не знати, де саме споживає новини найбільша частка української аудиторії, оскільки з початку повномасштабної російської агресії медіаспоживання українців могло значно змінитись. У цьому звіті ми представимо результати дослідження медіаспоживання українців під час повномасштабної війни, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. 

Де українці дізнаються інформацію?

Найпопулярнішим джерелом інформації за останні два місяці виявилися соціальні мережі — ними для отримання новин користуються 76,6% українців. На другому місці опинилося телебачення з 66,7% голосів, на третьому — інтернет (не включаючи соціальні мережі) — 61,2% користувачів. Радіо наразі слухають близько 28,4% громадян України, а друковані ЗМІ читають лише 15,7% опитаних. 

Соціальні мережі виявилися чільними джерелами інформації для представників обох статей — 77,9% чоловіків та 75,5% жінок. На другому місці у жінок виявилось телебачення (70,4%), а в чоловіків — інтернет, не включаючи соціальні мережі (63,5%). Найменше і жінки, і чоловіки споживають новини з друкованих ЗМІ.

Найпомітнішими є відмінності у споживанні новин за віком. Так, понад 92% респондентів від 18 до 39 років споживають новини у соціальних мережах, так само як і понад 64% споживачів від 40 до 69 років. Водночас літні люди надають перевагу телебаченню (понад 78% користувачів від 60 років) та радіо (більше 36% користувачів від 60 років). Інтернетом без урахування соціальних мереж для отримання новин користуються понад 60% користувачів від 30 до 59 років, а друкованими ЗМІ — більше 20% користувачів від 60 років. 

Також є незначні відмінності у споживанні новин користувачами з сіл та міст. Зокрема, мешканці сільської місцевості частіше дивляться телебачення (71,3% проти 64,4% у містах) та читають друковані ЗМІ (21,5% проти 12,7%). Натомість містяни частіше споживають новини через інтернет (64% проти 55,6% у селі), соціальні мережі (79,2% проти 71,4%) та радіо (28,5% проти 28,2%). 

Існують також певні відмінності між споживанням новин у різних макрорегіонах України. На Заході живе найбільша частка користувачів, які дивляться телебачення (73,5%), читає друковані ЗМІ (23,2%) та слухає радіо (34,6%). Натомість найбільше тих, хто читає інтернет-ЗМІ, проживає у східній Україні (63,2%). Соціальні мережі як джерело новин найактивніше використовують у південній частині України (77,8% опитаних).

Довіра до джерел інформації

Наступне запитання, яке ми поставили респондентам, — яким джерелам інформації вони довіряють у достовірності новин. Як виявилося, найбільшу довіру українці мають до телебачення (60,5%), соціальних мереж (майже 54% опитаних) та інтернету без врахування соціальних мереж (майже 49%). Трохи менше довіри українці висловлюють радіо (34%) та друкованим ЗМІ (23%). Не довіряють жодному з джерел інформації близько 5% опитаних. 

Серед чоловічої та жіночої авдиторій найбільшу довіру здобуло телебачення (55,2% та 64,8% відповідно). І хоча українці найбільше споживають новини якраз-таки у соціальних мережах, довіри до них у користувачів дещо менше, ніж до телебачення: лише 53,7% чоловіків та 54,1% жінок довіряють таким публікаціям Найменшу довіру і чоловіки, і жінки висловлюють друкованим ЗМІ (21,6% та 24,2% відповідно) та радіо (36,4% та 32,5% відповідно). Не довіряють жодному з джерел інформації 5,3% чоловіків та 5,2% жінок.

Вікова структура довіри до різних джерел інформації також доволі показова. Зокрема, найбільший показник довіри до медіа ми зафіксували серед українців віком понад 70 років — 80% із них найбільше довіряють телебаченню. Довіра до телебачення зменшується з віком: серед споживачів віком від 50 до 69 років вона коливається у межах 60-70%, серед усіх інших вікових категорій телевізору довіряють лише близько 50% опитаних. Натомість найбільшу довіру серед молоді та людей середнього віку отримують соціальні мережі (від 57% у користувачів від 50 до 59 років до 67% серед 18-29-річних) та інтернет-ресурси (від 50% у споживачів від 50 до 59 років до 56,5% серед споживачів 18-29 років). Найменше молодь довіряє друкованим ЗМІ та радіо (на рівні 25% та 35% для опитаних віком від 18 до 39 років). Літні люди, поруч із телебаченням, також довіряють радіо і дещо більше — інтернет-ресурсам (32% та 38,6% опитаних віком від 60 років відповідно). 

Що стосується довіри до медіаресурсів, також помітні відмінності між споживачами новин із сільської та міської місцевості. Зокрема, містяни більше довіряють соціальним мережам (57,7% проти 46,5% мешканців сіл) та інтернет-ресурсам (51,4% проти 43,8%). Натомість жителі сільської місцевості мають більше довіри до телебачення (64,5% проти 58,4% серед міських жителів), друкованих ЗМІ (29% проти 19,9%) та радіо (38,7% проти 31,9%). Серед сільських мешканців також дещо більший рівень недовіри до медіа загалом — 5,5% проти 5% серед містян.

Найбільшу довіру до телебачення мають жителі Західної (66%) та Центральної (64%) України. Натомість на Сході та Півдні ці показники менші майже на 10%: у південних регіонах телебаченню довіряють 53,4% громадян, на Сході — 52,2%. Так само помітна відмінність у довірі до друкованих ЗМІ (28,6% на Західній Україні та лише 17,4% у південних регіонах) і радіо (44,9% у західних регіонах та 23% на Сході України). Довіра до інтернет-ресурсів відрізняється незначно (46% у південних регіонах та 51,2% — у східних), як і до соціальних мереж (на рівні 50% для усіх регіонів, крім центральної України, — там рівень довіри до них сягнув 58,4%). Також доволі цікаво, що недовіра до будь-яких медіа є найнижчою (2,8%) серед жителів центральних областей України, а от найвищою — на Півдні (8,9%).

Які соціальні мережі використовують українці?

Наостанок у тієї частини респондентів, які відповіли, що споживають новини через соціальні мережі, ми також запитали, якими саме соціальними мережами вони користуються для споживання новин.

Найбільше респондентів для отримання новин за останні два місяці використовували Telegram (65,7%), YouTube (61,2%) та Facebook (57,8%). 48% опитаних використовували Viber, 29,1% — Instagram, 19,5% — TikTok, 8,9% — Twitter. Близько 2% респондентів використовували для отримання новин інші соціальні мережі (WhatsApp, Signal тощо).

Відмінності між чоловіками та жінками у споживанні новин через різні соціальні мережі також помітні. Так, чоловіки найчастіше отримують новини за допомогою YouTube (67,2%), Telegram (63%) та Facebook (54,8%), а найрідше — через TikTok (19,5%) і Twitter (11,8%). Серед жінок найбільш уживаними джерелами новин виявились ті самі Telegram (68%), Facebook (62,1%) та YouTube (56%), однак із дещо іншими пропорціями. Найменше жінки звертаються як до джерела новин до TikTok (19,5%) та Twitter (6,5%). Через Viber та Instagram новини отримують 44,5% та 24,6% чоловіків та 51,1% і 32,9% жінок відповідно.

Натомість неочікуваним виявився віковий розподіл аудиторій різних соціальних мереж. Так, молодь від 18 до 39 років споживає новини переважно через Telegram (від 72,4% серед опитаних віком 30-39 років до 86,7% серед опитаних віком 18-29 років) та YouTube (від 57,6% серед опитаних віком 30-39 років до 58,5% серед опитаних віком 18-29 років). Натомість респонденти літнього віку (від 60 років) віддають перевагу YouTube (понад 61,4% опитаних) та Facebook (від 43,3% серед опитаних віком понад 70 років до 59,3% серед опитаних віком 60-69 років). Viber як джерело новин переважно використовують користувачі середнього віку: аудиторія цієї соцмережі коливається від 52,1% серед когорти 40-49 років до 59,6% серед опитаних віком 60-69 років. Серед згаданої вікової категорії також доволі популярний Facebook (від 62,2% серед когорти 40-49 років до 59,3% серед опитаних віком 60-69 років). Twitter як джерело новин є більш популярним серед молоді: максимальних 10,7%-10,9% він отримує серед категорій віком 18-39 років. Натомість TikTok знайшов свою нішу не лише серед 18-29-річних: як джерело новин його використовують 24,2% респондентів віком 18-29 років, а також 23,4% респондентів віком 60-69 років.

Відмінності у використанні різних соціальних мереж між жителями сільської місцевості та містянами не надто значні, але все ж помітні. У селах більша частка аудиторії отримує новини через Facebook (62% проти 55,9% у місті) та TikTok (24,3% проти 17,3%). Натомість у місті популярнішими виявилися Telegram (69,6% проти 57,1% у сільській місцевості), YouTube (66% проти 50,7%) та Viber (50,9% проти 41,8%). Через Instagram і Twitter отримують новини приблизно однакові частки опитаних (близько 30% та 9% відповідно).

Цікавими виявилися і регіональні відмінності. Зокрема, на Сході українці значно частіше використовують як джерело новин Telegram (71% опитаних порівняно з 61,1% у західних регіонах), Viber (54,3% проти 43% на Заході), YouTube (62,9% проти 59,3% у західній Україні) та TikTok (23,4% проти 18,4% у центральній Україні). Натомість Facebook найбільшу популярність для споживання новин отримав якраз-таки у західних регіонах (63% проти 50,6% на півдні України). Найбільша частка користувачів Instagram, які використовують його як джерело новин, перебуває у південних регіонах України (31,5%), а Twitter — у центральних регіонах (10,6%). 

За коментарями звертайтеся:

Роберт Лорян, [email protected],+38 095 571-10-66

Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.