Які координовані мережі потрапили до уваги Meta в 2021 році?

Один із найбільших "злочинів" у всесвіті Meta — "координована неавтентичнай поведінка", тобто мережі сторінок або ботів, які використовуються, щоб приховати замовників і мету кампанії, створити ілюзію популярності та достовірності контенту. Компанія намагається стежити за виникненням таких мереж у всьому світі та часто видаляє підозрілі облікові записи, групи чи сторінки.

У 2021 році Meta зафіксувала безпрецедентну кількість кампаній координованої неавтентичної поведінки — у Facebook було виявлено та видалено 9614 облікових записів, 4258 сторінок, 478 груп, а також 2627 профілів у Instagram.

Січень

У січні Meta видалила 2 координовані мережі. Одна з них спрямована на користувачів з Уганди, друга — з Палестини. Сумарно заблоковано 426 профілі у Facebook, 210 публічних сторінок, 62 групи та 153 профілі в Instagram.

В Уганді координована неавтентична мережа намагалася вплинути на громадян перед загальнонаціональними виборами. Мережа складалася з трьох кластерів та публікувала дописи на підтримку президента Уганди Йовері Мусевені й правлячої партії “Рух національного супротиву”, представляла сина президента генерал-лейтенанта Мухузі Кайнеругаба як наступника батька на посаді президента країни та коментувала дописи опозиційних сторінок. 

– розмір: 450 облікових записів, груп та публічних сторінок у Facebook та Instagram,

– аудиторія: близько 512 тисяч підписників публічних сторінок у Facebook, близько 441 тисячі учасників груп, близько 77 тисяч підписників в Instagram,

– витрачені кошти на рекламу: близько 5 тисяч доларів.

Палестинська мережа також готувала користувачів до перших виборах в Палестині за останні 15 років.  Meta виявило зв’язки цієї мережі з окремими особами в Палестині та ОАЕ та бельгійською маркетинговою компанією Orientation Media. Частина мережі публікувала не пов’язані з політикою дописи, інша частина — публікувала дописи про політичне життя Палестини, зокрема майбутні вибори, підтримувала палестинського політика в екзилі Мохамеда Далана, Об’єднані Арабські Емірати, критикувала Турцію та Катар, а також чинного президента Палестини Махмуда Аббаса.

Про палестинську мережу:

– розмір: 401 облікових записів, груп та публічних сторінок у Facebook та Instagram,

– аудиторія: понад 60 тисяч підписників публічних сторінок у Facebook, близько 600 учасників груп, понад 2 тисячі підписників в Instagram

– витрачені кошти на рекламу: понад 1 тисяча доларів.

Лютий

У лютому Meta зафіксувала 5 координованих мереж сторінок у Таїланді, Ірані, Марокко та Росії. Загалом за цей місяць було видалено 915 профілів у  Facebook, 86 публічних сторінок, 21 групу, а також 606 Instagram-акаунтів.

Мережі, які Meta видалила у лютому, були дещо іншими за своєю тематикою. Якщо попередні видалені мережі принаймні частково зачіпали теми виборів, то у Таїланді, Ірані та Марокко вони стосувались переважно коментування поточних політичних подій, критики різних політичних діячів, поширення політичних мемів, а також критики урядових підходів для протидії COVID-19.

Так, у Таїланді було виявлено в сукупності 185 профілів, сторінок та груп. Мережа в основному фокусувалася на поточних новинах, приділяючи особливу увагу групам сепаратистів, що діють у південних регіонах країни. Більшість виявлених фейкових акаунтів були жіночими - вони використовували фотографії жінок з півдня Таїланду, аби закликати місцеві озброєні угрупування до миру та співпраці з урядом. Показово, що частина цих акаунтів раніше керувала сторінками військової тематики у Facebook (хоч вони й не були прямо повʼязані з армією Таїланду). Ці групи мали досить значну аудиторію (близько 703 тисяч підписників та близько 100 тисяч - учасників груп) та сукупно витратили близько 350$ на рекламу.

У Ірані виявлено одразу дві мережі сторінок та профілів, які одночасно таргетували свої дописи як на внутрішню аудиторію в Ірані, так і на інші країни - Ірак, Ізраїль, Велику Британію, Афганістан та ОАЕ. Перша мережа була дещо більшою (455 сторінок та акаунтів) та орієнтувалась на широку аудиторію, видаючи себе за місцевих людей з кожної з країн, на яку вони таргетували. Вони залишали дописи та активно коментували політичні новини та меми різними мовами: арабською, івритом та англійською. В залежності від країни змінювався й основний меседж мережі: у Великій Британії вони активно піднімали тему незалежності Шотландії, у Ізраїлі - критикували політику премʼєр-міністра Нетаньягу, в Іраку та Афганістані - критикували вплив США на ці країни. Друга ж мережа була дещо меншою (27 акаунтів та сторінок), але складалась із акаунтів, що позиціонували себе як аналітики геополітичної ситуації. На їхні аналітичні дописи навіть час від часу посилалися місцеві ЗМІ Ірану. У своїх дописах мережа активно підтримувала Корпус вартових Ісламської революції, а також критикувала США та ОАЕ.

Схоже до Таїланду, у Марокко було зафіксовано відносно невелику мережу (431 акаунт та сторінку), яка орієнтувалась на внутрішню аудиторію. Мережа працювала над підвищенням іміджу короля Марокко Мухаммеда VI і критикувала його опозицію - дисидентів та організації, що виступають за права людини. Аудиторія цієї мережі - близько 150 тисяч фоловерів.

Російська мережа базувалась виключно у Instagram (530 акаунтів) та була націлена на внутрішню аудиторію, оскільки стосувалась масових акцій протесту на підтримку Олексія Навального. Тут Meta зафіксувала нову цікаву тактику, яка застосовувалась, ймовірно, органами влади або правоохоронними органами Росії. Meta назвала її  “hashtag poisoning” та “location poisoning”: ця мережа поширювала величезну кількість дописів із нерелевантним контентом (переважно відео з TikTok), прикріплюючи до них популярні серед активістів хештеги та локації. Так вони намагалися сплутати і приховати релевантну інформацію, а також переспрямувати обговорення.

Березень

У березні Meta видалила 14 координованих мереж з 11 країн. 5 мереж адмініструвалися з Албанії, Ірану, Іспанії, Аргентини та Єгипту і були спрямовані на іноземних користувачів. 9 інших мереж – з Ізраїлю, Беніну, Коморських островів, Грузії та Мексики були спрямовані на місцевих користувачів. Сумарно в січні Meta видалила 1167 облікових записів у Facebook, 255 публічних сторінок, 34 групи та 290 облікових записів в Instagram. Більшість з цих мереж спрямована на критику чи дискредитацію кандидатів на загальнонаціональних виборах в цих країнах. Сумарно ці мережі витратили понад 700 тисяч доларів на рекламу в Facebook та Instagram.

Березень видався багатим на щедрих рекламодавців. У цьому місяці Meta видалила єгипетську мережу, яка витратила понад 500 тисяч доларів на рекламу в Facebook та Instagram. Хоча мережа існувала з літа 2020 року, у поле зору компанії вона потрапила лише майже за рік свого існування. За цей час мережа з 25 груп та облікових записів в Facebook та Instagram встигла зібрати аудиторію понад 300 тисяч користувачів. Мережа була спрямована на користувачів з Ефіопії, Судану та Турції та адмініструвалася єгипетською маркетинговою агенцією Bee Interactive.

Не пожалілася на онлайн-просування і мережа, що таргетувала користувачів з Сальвадору. Сторінки мережі, що адмініструвалася з Іспанії та Сальвадору витратила понад 170 тисяч доларів на рекламу в Facebook та Instagram. Вона також пов’язана з маркетинговими агенціями – її адміністрували працівники іспанського відділу італійської агенції Reputation Up та окремі смм-маркетологи, що працювали на сальвадорську партію “Націоналістичний республіканський альянс” (ARENA). Особливістю цієї мережі є те, що деякі фейкові акаунти видавали себе за журналістів-розслідувачів та публікували підроблені фотографії, згенеровані штучним інтелектом. Мережа зібрала аудиторію понад 7 тисяч підписників у Facebook та Instagram. 

У березні Meta заблокувала ще 3 мережі, які адміністрували різні маркетингові агенції: мережу, що адмініструвалася з Іспанії та Аргентини і таргетувала Еквадор, місцеву мережу на Коморських островах та місцеву мережу у Мексиці. Мексиканська мережа публікувала різноманітний контент, зокрема як з критикою, так і з підтримкою президента Мексики Андреса Обрадора. На своє просування сторінки мережі витратили близько 14 тисяч доларів.

Окремої уваги заслуговує кейс Албанії. У березні 2021 Meta нарешті заблокувала мережу терористичної організації “Організація моджахедів іранського народу” (MEK), що базується в Албанії. Координована мережа існувала протягом 8 років. Вона складалася з 128 акаунтів у Facebook, 41 сторінки, 21 групи та 146 акаунтів в Instagram. За 8 років мережа зібрала сумарну аудиторію у понад 120 тисяч підписників у Facebook та Instagram. Цільова аудиторія мережі – іранці. Мережа складалася як із фейкових, так і з аутентичних акаунтів, що коментували дописи як інших користувачів, так і таких ЗМІ, як ВВС, Голос Америки та Радіо Свобода. Також вони регулярно публікували посилання на інші сайти та соціальні мережі, пов’язані з МЕК. Мережа критикувала уряд Ірану та просувала підтримку МЕК.

Квітень

У квітні Meta видалила 9 мереж з 5 країн світу. При цьому 2 мережі - у Палестині та Азербайджані, були орієнтовані як на внутрішню аудиторію всередині країни, так і на інші країни. Інші мережі, які базувались у Центральноафриканській Республіці, Мексиці, Перу та Україні, були розраховані здебільшого на внутрішню аудиторію. В сукупності за цей місяць було видалено 1565 профілів у Facebook, 724 сторінки, 63 групи та 141 акаунт в Instagram.

У квітні Meta видалила дві мережі, що орієнтувались здебільшого на зовнішню аудиторію - з Палестини та з Азербайджану. Перша з мереж (774 акаунти та сторінки) керувалась з Палестини та діяла на користувачів у Лівані, Туреччині, Сирії та Катарі. Ця мережа складалась з фейкових профілів людей та організацій, що видавали себе за журналістів та представників правозахисних організацій. Ця мережа також включала інші облікові записи “рідних” фальшивих користувачів, аби створити ілюзію справжності цих профілів. Мережа пропагувала ФАТХ (політична партія в Палестині), критикувала ХАМАС, Хезболлу та Іран, а також багато писала про майбутні вибори в Палестині. На мережу було підписано близько 1,6 млн акаунтів. Також вона витратила близько 336 тисяч доларів на рекламу. Друга мережа (175 акаунтів та сторінок) базувалась у Азербайджані, але діяла переважно на користувачів з Вірменії. Мережа підтримувала азербайджанських військових та критикувала Вірменію, активно використовуючи рекламу (витратила на неї близько 15 тисяч доларів). Хоча власники мережі намагались приховати своє походження, Meta заявила, що ця мережа має звʼязки з особами, повʼязаними з Міністерством оборони Азербайджану.

Мережа з Центральноафриканської Республіки (84 акаунти) створювала фейкові профілі користувачів для керування низкою псевдо-новинних сторінок та залучення людей на сторонні веб-сайти, які маскувались під популярні панафриканські новинні сайти. Також ця мережа активно критикувала Францію та ООН, але акцентувала на підтримці ЦАР зі сторони Росії. Мережа мала достатньо велику аудиторію (148 тисяч підписників) та використовувала політичну рекламу (близько 11 тисяч доларів).

У Мексиці Meta зафіксувала діяльність двох мереж, які концентрували свої зусилля на двох різних регіонах країни - штатах Сан-Луїс-Потосі (180 акаунтів) та Юкатан (56 акаунтів). Обидві мережі зосереджувались на виборчому процесі у Мексиці та агітували за конкретних кандидатів у мери міст та губернатори штатів, критикуючи їхніх опонентів. Також обидві мережі активно використовували політичну рекламу (було витрачено 7 та 515 тисяч доларів відповідно).

У Перу також було зафіксовано дві мережі, повʼязані із виборчими процесами в країні. Перша мережа (86 акаунтів) підтримувала Fuerza Popular party - політичну партію, що брала участь у виборах. Основним завданням цієї мережі було поширення дописів, розміщених на офіційних партійних сторінках (в тому числі, за рахунок реклами - вони витратили на неї близько 3 тисяч доларів). Друга мережа (100 акаунтів та сторінок) була націлена на регіон Анкаш у Перу. Вона активно підтримувала місцевих політичних діячів та критикувала політиків, які перебували при владі - апелюючи до низької якості місцевих інфраструктурних проектів та корумпованості цих діячів. Ця мережа мала досить велику аудиторію - близько 46 тисяч підписників, а також витратила понад 2 тисячі доларів на рекламу. Показово, що обидві ці мережі використовували послуги місцевих PR-фірм: перша мережа - фірми Alfagraf, друга - Marketing Politico Elohim.

Ще дві мережі координованої поведінки було заблоковано в Україні. Перша мережа (134 сторінки та акаунти) часто поширювала публікації звичайних українських ЗМІ, але й публікувала багато власного контенту. Переважна більшість дописів стосувалась новин, а також політичної ситуації в Україні - корупції, мемів про COVID-19. Також мережа активно підтримувала партію “Слуга народу” і критикувала опозицію (Петра Порошенко та Віталія Кличко). Meta заявила, що мережа була тісно повʼязана із особами, що входять до партії “Слуга народу”. Мережа мала близько 23 тисяч підписників та витратила понад 210 тисяч доларів на політичну рекламу. Друга мережа (904 сторінки та акаунти) була в управлінні принаймні трьох окремих груп адміністраторів, які працювали на різних політиків та їхні політичні сили — Андрія Деркача («Наш край»), Володимира Гройсмана («Українська стратегія Гройсмана») та Олега Кулініча («Довіра»). Мережа просувала контент, сприятливий для всіх трьох політиків та їхніх партій (часто він також був не зовсім правдивим). Ця мережа мала понад 2,37 млн підписників та витратила на політичну рекламу майже 500 тисяч доларів. Детальніше про ці українські мережі ОПОРА вже писала у цьому матеріалі.

Травень

У травні Meta видалила 2 координовані мережі – у Пакистані та Сирії. Сумарно  заблоковано 123 профілі у Facebook, 55 публічних сторінок, 12 груп та 77 профілів у Instagram.

Про суданську мережу:

– розмір: 83 профілі у Facebook, 30 публічних сторінок, 6 груп та 29 профілів в Instagram

– аудиторія: близько 440 тисяч підписників у Facebook, близько 50 тисяч - в Instagram, понад 4 тисячі учасників груп

Мережа з Пакистану орієнтувалася на місцеву аудиторію та анго–, арабо– та пуштумовних користувачів з усього світу. Meta виявила зв’язки цієї мережі з пакистанською PR-фірмою AlphaPro та з іншою мережею, видаленою в квітні 2019 року. Мережа публікувала посилання на інші веб-сайти та соціальні мережі. Також сторінки активно критикували політику Індії щодо індійських мусульман та просували імідж Пакистану.

Про пакистанську мережу:

– розмір: 40 профілів у Facebook, 25 сторінок, 6 груп та 28 Інстаграм-акаунтів,

– аудиторія: понад 800 тисяч підписників у Facebook та Instagram та понад 1 тисяча учасників груп,

– витрати на рекламу: близько 40 тисяч доларів.

Червень

У червні Meta заблокувала 8 мереж з 7 країн: Іраку, Ірану, Йорданії, Алжиру, Судану, Мексики та Ефіопії. Загалом було видалено 2784 акаунти у Facebook, 206 акаунтів у Instagram, 2 249 сторінок та 142 групи. Одна з мереж має ознаки іноземного втручання в інформаційний простір, дві інші мають зв’язки з державними організаціями.

У червні Meta виявила дві мережі, які намагалися маніпулювати інформаційним простором всередині країни в інтересах державних органів – у Йорданії та в Ефіопії.

У випадку Йорданії мережу розслідування Meta виявило зв’язки зі збройними силами Йорданії. Відповідно, значна частина контенту мережі була спрямована в підтримку військових, короля Йорданії, критику йорданських активістів та дисидентів, а також збройних сил Ізраїлю. Окрім цього дописи та коментарі сторінок мережі стосувалися політичних новин, тем патріотизму, ісламізму, коронавірусу та подій в Палестині. 

Про йорданську мережу:

– розмір: 89 акаунтів у Facebook, 35 сторінок, 3 групи та 16 Інстаграм-акаунтів,

– аудиторія: понад 600 тисяч підписників у Facebook, близько 500 підписників в Instagram та менше ніж 300 підписників в групах,

– витрати на рекламу: понад 26 тисяч доларів.

У Ефіопії мережу координувала урядова організація Агентство безпеки інформаційної мережі, яке підпорядковується Міністерству миру Ефіопії (так, це окреме міністерство). Ця організація була створена прем’єр-міністром Ефіопії Абі Ахмедом для контролю над кіберпростором в країні. Мережа була активна з 2020 року. Переважно мережа публікувала контент щодо новин Ефіопії, правлячої партії “Процвітання” та прем’єр-міністра Ефіопії. Активно критикувала залученість Турції та Єгипту до будівництва гідроелектростанції в країні та різні опозиційні партії та групи. 

Про ефіопську мережу:

– розмір: 62 акаунти у Facebook, 49 сторінок, 26 груп та 32 акаунти в Instagram,

– аудиторія: понад 1 мільйон підписників у Facebook, понад 700 тисяч учасників груп та майже 2 тисячі підписників в Instagram,

– витрати на рекламу: понад 7 тисяч доларів

Рекордну кількість коштів на просування координованих мереж було витрачено в Мексиці. Там цього місяця заблокували 3 мережі, які сумарно витратили майже півмільйона доларів на просування у Facebook та Instagram. Всі 3 мережі займалися просуванням різних кандидатів різних партій на тогорічних виборах. Дві з них адмініструвалися різними місцевими маркетинговими агенціями. 

Про мексиканські мережі:

– сукупний розмір: 1775 Facebook-акаунтів, 1887 сторінок, 75 груп та 101 Instagram-акаунт,

– сукупна аудиторія: понад 900 тисяч підписників у Facebook, близько 140 тисяч учасників груп та майже 55 тисяч підписників у Instagram

– сукупні витрати: майже 470 тисяч доларів.

Ознаки іноземного втручання має мережа, що базувалася в Іраці та Ірані і таргетувала іранських користувачів. Розслідування Meta встановило зв’язки цієї мережі з іракським радіо “Al-Maaref” та тегеранською IT-компанією “Alborz Analysis and Development”. Ця мережа просувала серед іракців проіранський контент та хвалила збройні сили Ірану, коаліцію військових-шиїтів в Іраці, уряд Сирії та ліванську партію “Хезболла”. Під критику цієї мережі підпали зовнішня політика Турції, Саудівської Аравії, Ізраїлю та США.

Про іракську мережу:

– розмір: 675 акаунтів у Facebook, 16 сторінок та 10 акаунтів у Instagram,

– аудиторія: понад 300 тисяч підписників у Facebook та понад 200 тисяч – в Instagram,

– витрати: близько 12 тисяч доларів.

Липень

У липні Meta видалила дві мережі з М’янми та Росії. Загалом заблоковано 144 Facebook-акаунти, 262 Instagram-акаунти, 13 сторінок та 8 груп. М’янмарська мережа спрямована на місцеву аудиторію, російська – на країни Латинської Америки та Індії, меншою мірою – США.

Про м’янмарську мережу:

– розмір: 79 профілів у Facebook, 13 сторінок, 8 груп та 19 Instagram-акаунтів,

– аудиторія: близько 55 тисяч підписників у Facebook, близько 10 тисяч учасників груп та понад 1500 підписників в Instagram.

Російську мережу пов’язують з Fazze – британською дочірньою маркетинговою фірмою, діяльність якої в основному велася з Росії. Fazze і раніше була заблокована у Facebook. Ця мережа запустила кампанію дезінформації щодо західних вакцин від covid-19. 

Про російську мережу:

– розмір: 65 акаунтів у Facebook та 243 акаунти в Instagram

– аудиторія: близько 24 тисяч підписників  

Вересень

У вересні Meta заблокувала дві мережі в Судані та Ірані. Загалом видалено 759 акаунтів у Facebook, 286 акаунтів у Instagram, 130 сторінок та 84 групи. Обидві мережі спрямовані на внутрішню аудиторію країн та пов’язані з військовими обох країн.

Розслідування Meta виявило зв’язки суданської мережі з Rapid Support Force, яка є частиною збройних сил Судану. Відповідно, і більша частина контенту спрямована на підтримку цієї організації. Частина фейкових акаунтів намагалися видавати себе за суданських фрілансерів, студентів та журналістів. 

Про суданську мережу:

– розмір: 666 акаунтів у Facebook, 116 сторінок, 69 груп та 92 акаунти в Instagram,

– аудиторія: понад мільйон підписників у Facebook, близько 153 учасників груп та близько 28 тисяч підписників у Instagram.

Частина фейкових акаунтів іранської мережі видавали себе за курдів, зокрема за курдських жінок, інша – за прихильників опозиційної мілітарної групи в екзилі, яку ми вже згадували вище – МЕК. Імовірно, що мережа купувала підписників у соціальній мережі Instagram, щоб створити ілюзію популярності. Більшість контенту стосувалася щодо провінції Лорестан: заклики проголосувати на виборах у 2020 році, критика МЕК, національного руху курдів, США та Саудівської Аравії. Діяльність мережі пов’язують з Корпусом стражів ісламської революції, який є частиною збройних сил Ірану.

Про іранську мережу:

– розмір: 93 Facebook-акаунти, 14 сторінок, 15 груп, та 194 Instagram-акаунти,

– аудиторія: понад 4 тисяч підписників у Facebook, понад 3 тисячі учасників груп та майже 600 тисяч підписників в Instagram.

Жовтень

У жовтні Meta видалила лише одну мережу сторінок з Нікарагуа. Ця мережа складалась з 896 акаунтів у Facebook, 132 сторінок, 24 груп та 362 облікових записів у Instagram.  

Мережа сторінок у Нікарагуа викликала у Meta найбільше занепокоєння у 2021, оскільки цю мережу контролював уряд Нікарагуа та комітет правлячої партії “Sandinista National Liberation Front”. На просування цієї мережі було витрачено близько 12 тисяч доларів. Її історія почалась ще у 2018 році, коли уряд Нікарагуа придушив хвилю студентських протестів. У 2019 році місцеве Мінцифри (Нікарагуанський інститут телекомунікацій та пошти) започаткував крос-платформенну (діяла у Facebook, Tiktok, Instagram, Twitter, YouTube, Blogspot і Telegram) агітаційну кампанію проти опозиційних сил до уряду Нікарагуа. У 2020-2021 році діяльність мережі відійшла від прямої критики опозиції та зосередилась на побудові медіа-бренду уряду. До діяльності цієї мережі долучились не лише поштові служби Нікарагуа, але й Верховний суд та місцевий Мінсоцполітики (Нікарагуанський інститут соціального забезпечення). Основна діяльність цієї мережі була зосереджена на просуванні позитивного контенту про уряд Нікарагуа і діяла за принципом “ферми тролів” (за допомогою коментарів підвищувала популярність дописів, маніпулюючи публічним обговоренням). 

Листопад

Хоча у квітні 2021 року Meta вже фіксувала координовану поведінку у Палестині, в листопаді ця країна знов опинилась у переліку країн, де було зафіксовано та видалено мережу сторінок. Ця мережа (218 сторінок та акаунтів) діяла у самій Палестині, а також, меншою мірою, у Єгипті та Ізраїлі. Одні сторінки, що належали до мережі, стверджували, що керуються новинними організаціями з Ізраїлю та Єгипту, інші ж казали, що є незалежними палестинськими ЗМІ. Більшість акаунтів, що належали до мережі, належали “жінкам з Ізраїлю”. Основне завдання цієї мережі - це публікація регіональних новин та мемів. Також вона часто критикувала оборонну політику Ізраїлю, ФАТХ, однак позитивно відгукувалась про ХАМАС. Мережа мала понад 400 тисяч підписників та витратила 9 тисяч доларів на політичну рекламу.

Мережа сторінок, створена у Польщі (41 сторінка та акаунт), була націлена не на внутрішню політику країни, а на Білорусь та Ірак. Основна мета цієї мережі - критика білоруського уряду, а особливо - кризи на кордоні ЄС та Білорусі. Втім, мережа також критикувала й польський уряд через його антиміграційну політику. У мережі також була низка фейкових акаунтів, які “ділилися власним негативним досвідом” спілкування з мігрантами. Показово, що у цій мережі також діяв штучний інтелект, який спланував фейковий мітинг у Мінську та рекламував його у Facebook. Втім, аудиторія мережі була незначною: лише близько 600 підписників.

Китайська мережа сторінок (706 акаунтів та сторінок) була націлена на англомовну аудиторію у США та Великій Британії, а також на китайськомовну аудиторію на Тайвані, у Гонконгу та Тибеті. Ця мережа походила з материкового Китаю, а саме - з державної компанії Sichuan Silence Information Technology Co, Ltd, що займалась інформаційною безпекою. Завданням цієї мережі було поширення фейкових новин про COVID-19, зокрема про дії США та ООН. Meta заявила, що ця мережа сторінок повʼязана із китайським урядом.

Грудень

У грудні Meta зафіксувала 3 мережі з трьох країн - Ірану, Мексики та Туреччини. Усі три мережі були створені в одній країні, а свою діяльність здійснювали переважно на зовнішню аудиторію. В сукупності було видалено 61 акаунт у Facebook, 305 сторінок, 3 групи та 151 акаунт в Instagram.

Усі три мережі були орієнтовані на зміну публічної дискусії закордоном. Так, координована мережа з Ірану (134 облікові записи) стосувалась внутрішньополітичної ситуації у Великій Британії, з особливою увагою до подій у Шотландії. При цьому акаунти мережі були створені так, аби нагадувати місцевих жителів Шотландії. У своїх дописах та коментарях вони активно підтримували ідею незалежності Шотландії, а щоб не здаватися підозрілими, також писали про власні хобі та британський футбол.

Мережа в Туреччині (191 обліковий запис та сторінка) таргетувала переважно на Лівію. Особливістю цієї мережі було те, що більшість акаунтів видавали себе за сторонню особу - переважно, когось з лівійських політиків або активістів. Акаунти також намагались вплинути на вибори в Лівії: вони багато дописували про новини та події у регіоні та критикували зростання ролі жінок у політичному житті Лівії. У цієї мережі була потужна аудиторія: понад 1,7 млн підписників. Розширювали аудиторію вони за допомогою реклами, витративши на неї понад 59 тисяч доларів.