Від початку повномасштабної війни росії проти України Верховна Рада 7 разів збиралася для ухвалення важливих для країни рішень. За цей час парламентарі голосували понад 200 разів та ухвалили 103 законодавчі акти. Всього ж народні обранці за трохи більш ніж два місяці зареєстрували 267 законодавчих ініціатив. Натомість середній рівень присутності депутатів на засіданнях становив 88%.

До написання законодавчих ініціатив у період відкритої війни долучилися аж 353 народні обранці. Крім того, понад третина із зареєстрованих за ці два місяці ініціатив вже проголосовані та стали чинними нормативно-правовими актами. 

Така активність головного законодавчого органу країни не лише продемонструвала готовність ефективно працювати під час війни, а й не дала можливості російським пропагандистам заявити про “хаос”  та “параліч” влади в Україні.

Крім того, така статистика вкотре демонструє цілковиту здатність парламенту в екстрених умовах готувати й ухвалювати важливі законодавчі ініціативи.

Голосування

ОПОРА проаналізувала понад 200 голосувань парламенту за останні два місяці війни. Слід вказати, що українські парламентарі за цей час сумарно були навіть дисциплінованішими, ніж у січні 2022 року. Так, в останнній місяць перед повномасштабним нападом росії українські депутати були відсутніми під час 25% голосувань. Натомість у березні парламентарі пропустили 15% голосувань, а у квітні — лише 9%.

Найменш “дисциплінованим” у парламенті став перший тиждень агресії росії — 24 лютого 2022 та 3 березня 2022 року. Тоді парламентська дисципліна була на рівні січневої — близько 73%. Однак навіть у ці справді нелегкі дні, коли багато депутатів різними способами долучилися до активної оборони країни, у сесійній залі без проблем знаходилося понад 280 голосів “за”.

Якщо не брати до уваги поправки, то загалом середня кількість голосів “за” від початку повномасштабної агресії становить 308 голосів або 73% від складу парламенту. Народні обранці, як і раніше, неохоче голосували “проти”. Що в першому, що в другому випадку винятком зі статистики став тільки законопроєкт №7191 “Про особливості приватизації державного майна в умовах воєнного стану”. Ця ініціатива щодо тимчасового спрощення процедури малої приватизації (відмова від аудиту, екологічного аудиту, інвентаризації та оцінки) не отримала підтримки у парламенті.

Законотворчість

Народні обранці за трохи більш ніж два місяці зареєстрували 267 законодавчих ініціатив — здебільшого проєкти законів (80%) та меншою мірою проєкти постанов (19%). Також були зареєстровані і успішно проголосовані дві пропозиції Президента до законів №7179 (Про внесення змін до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”) та №7186 (щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки)

Цікаво, що понад третина із зареєстрованих за два місяці ініціатив успішно проголосовані та вже стали чинними нормативно-правовими актами. Така статистика вкотре демонструє цілковиту здатність парламенту в екстрених умовах готувати та ухвалювати важливі законодавчі ініціативи. Окремо варто відзначити, що авторами і зареєстрованих, і ухвалених ініціатив у 90% випадків стали саме народні депутати.

В умовах відкритої агресії росії тематикою ⅔ зареєстрованих ініціатив стали: правова політика (26%), економічна політика (25%) та безпека і оборона (14%). Приблизно такий самий розподіл і за ухваленими ініціативами.

Ініціаторами понад половини законопроєктів стали від 1 до 5 депутатів. Натомість 4 ініціативи мали 50 співавторів і більше:

  • №7129 — Про внесення змін до Регламенту ВР щодо проведення дистанційних засідань Верховної Ради; 240 ініціаторів; на розгляді.
  • №7276 — Постанова про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні"; 175 ініціаторів; ухвалена.
  • №7229 — Про встановлення винагород за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора; 52 ініціатори; ухвалений.
  • №7253 — Щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України; 50 ініціаторів; на розгляді.

До написання законодавчих ініціатив у період відкритої війни долучися аж 353 народні обранці. Натомість 10 парламентарів долучилися до реєстрації понад 30 ініціатив. Це Олександр Бакумов, Георгій Мазурашу, Олександр Федієнко, Олег Бондаренко, Андрій Клочко, Руслан Горбенко, Євгенія Кравчук, Сергій Мінько, Сергій Кузьміних, Олена Мошенець (Сергій Мінько — “За майбутнє”, решта — “Слуга народу”).

Найбільшою кількістю поданих і вже ухвалених ініціатив можуть похизуватися Олександр Бакумов — 20, В'ячеслав Медяник і Галина Михайлюк — по 18, Сергій Іонушас — 16, Олександр Корнієнко — 14.

Замість висновків

Попри те, що досі з різних причин не вся інформація про роботу Верховної Ради в умовах війни доступна на офіційному сайті парламенту, вже зараз упевнено можна сказати, що українські законодавці продемонстрували ефективну роботу в умовах відкритої російської агресії. Український парламент не лише не мав проблем із кворумом, а й активно працював на своїй головній ниві — законодавчій. Крім того, сайт Верховної Ради як один із найвідвідуваніших порталів парламенту світу став важливим джерелом інформації, опублікувавши понад 1140 новинних повідомлень, та показав, що українські законодавці перебувають в Україні і продовжують працювати.

Ствердно можна сказати, що тактика, яку обрала Верховна Рада, виявилася цілком успішною. Саме тому наприкінці можна лише процитувати слова голови Верховної Ради Руслана Стефанчука: “Перед засіданнями разом з Урядом, головами комітетів опрацьовуються ті законодавчі ініціативи, які надалі приймаються парламентом  одразу за основу і в цілому…Ми всі працюємо разом з народом, об’єднані силами, як один український механізм”.