Із початком повномасштабного російського вторгнення, яке розпочалося 24 лютого, мільйони українців були змушені тікати від війни за кордон. Згідно з даними управління Верховного комісару ООН у справах біженців (УВКБ), станом на 18 травня кількість людей, які втекли з України через російське вторгнення, вже перевищила 6 мільйонів. З-поміж них 86% покинули країну через кордон із ЄС (Польща, Румунія, Угорщина і Словаччина) та Молдовою. Саме тому Європейський Союз, парламенти та уряди цих 5 країн ухвалили низку рішень, щоб допомогти українцям, які рятуються від війни.

Так, 4 березня 2022 року ЄС вперше у своїй історії активував директиву про тимчасовий захист. Її мета — послабити тиск на національні системи надання притулку, а також дозволити переміщеним особам користуватися гармонізованими правами в усьому ЄС. Ці права включають легальне перебування, доступ до ринку праці та житла, медичну і соціальну допомогу та доступ до освіти для дітей. 

Тимчасовий захист — це надзвичайний механізм, який можуть задіювати у разі масового напливу переміщених осіб. Він спрямований на забезпечення негайного та колективного захисту переміщених осіб, які не мають можливості повернутися до країни походження. Цей захист триватиме щонайменше один рік (до 4 березня 2023 року) і може бути продовжений до трьох років залежно від розвитку ситуації в Україні.

Тепер детальніше розглянемо, які рішення для підтримки українців ухвалили Польща, Румунія, Угорщина, Молдова та Словаччина. 

Польща

Польща прийняла найбільше біженців з України. Прикордонна служба цієї держави інформує, що станом на 22 травня від початку російського вторгнення до Польщі з України приїхало 3 мільйони 551 тисяча осіб. Водночас із Польщі до України вже повернулися 1 мільйон 500 тисяч українських громадян.

На початку російського вторгнення, прогнозуючи великий потік біженців, Польща спростила правила перетину кордону для українців. До країни пускали осіб, які не мали з собою ні внутрішніх, ні закордонних паспортів. Паралельно з цим польський Сейм ухвалив так званий закон “про допомогу”. Згідно з ним, українські біженці можуть на законних підставах перебувати у Польщі впродовж 18 місяців. Для того, щоб перебування у Польщі було легальним, українці мають зареєструватися у коменданта прикордонної служби безпосередньо у пункті перетину кордону або отримати ідентифікаційний номер PESEL у муніципалітеті міста, до якого вони приїхали, або в управлінні гміни. Це стосується осіб, які прибули до Польщі з України після 24 лютого та хочуть надалі залишитися в цій країні. Громадяни України, які законно перебувають у Польщі, також можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання у цій країні. Таке право надають на 3 роки. 

Українські біженці можуть отримати разову грошову допомогу у розмірі 300 злотих (65 євро — ОПОРА) від польського уряду на покриття невідкладних витрат. Передбачається, що ці кошти підуть на харчування, одяг, взуття, засоби особистої гігієни та плату за оренду житла. Крім цього, українці у Польщі можуть отримати матеріальну допомогу від управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Вона становить 700 злотих (151 євро — ОПОРА) + 600 злотих (130 євро) на додаткового члена сім’ї (не більше 4). Грошову допомогу надають раз на місяць протягом мінімум 3 місяців.

У межах програми “Сім'я 500+” Польща надає соціальну допомогу по 500 злотих на місяць (108 євро — ОПОРА) на одну неповнолітню дитину. Також українські біженці можуть претендувати на “Сімейний капітал опіки”. В межах цієї соціальної програми батьки можуть отримати до 12000 злотих (2580 євро — ОПОРА) на другу та наступну дитину у сім’ї віком від 12 до 35 місяців. Батьки дитини можуть вирішити, чи вони хочуть отримувати допомогу на дітей у розмірі 500 злотих упродовж 24 місяців, чи 1000 злотих протягом 12 місяців. 

Крім цього, громадяни України можуть працевлаштуватися в Польщі. Для цього потрібно отримати польський ідентифікаційний номер (PESEL). Статистика свідчить, що українці активно шукають та знаходять роботу в Польщі. Так, за даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, станом на початок травня в базі даних PESEL зареєстровано 400 тисяч громадян України працездатного віку, і вже 120 тисяч із них легально працюють у Польщі. 

Для поляків, які приймають у себе українців, держава гарантує виплату 40 злотих на 1 особу на 1 день, тобто 1200 злотих на місяць. Ці виплати будуть надавати протягом 4 місяців. 

Румунія

Згідно з даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), станом на 22 травня румунський кордон перетнула майже 961 тисяча українців. Напередодні російського вторгнення в Україну, 22 лютого, Палата депутатів парламенту Румунії ухвалила закон про затвердження Надзвичайного розпорядження уряду №96/2021 про надання підтримки та допомоги з боку румунської держави іноземним громадянам або особам без громадянства в особливих ситуаціях. 

Українці можуть в’їхати в Румунію на короткий строк, за тимчасовим захистом або як шукачі притулку. Громадяни України можуть в'їхати на територію Румунії як із чинним закордонним паспортом, так і без нього. У першому випадку українці можуть перебувати в країні до 90 днів. Якщо документів немає, то під час перетину кордону безпосередньо в пункті пропуску потрібно подати заяву на отримання притулку в Румунії. 

Крім того, українці, які не шукають притулку, можуть звернутися із заявою та отримати право на тимчасовий захист, яке дозволяє перебувати в Румунії один рік та може автоматично продовжуватися на періоди 6 місяців (максимум на один рік), якщо війна в Україні триватиме далі.

Що стосується проживання, то українці можуть отримати прихисток у тимчасових таборах  розміщення та надання гуманітарної допомоги або в інших місцях, визначених владою. У цих таборах мешканців забезпечують їжею, одягом, засобами гігієни, а також медичною допомогою. 

Фінансової підтримки на оренду житла для українців в Румунії, які не просили притулку, немає. Однак українці можуть знайти безкоштовне житло, яке надають для людей із зони конфлікту фізичні та юридичні особи, котрі за це отримують відшкодування витрат на добове проживання та харчування. Для пошуку житла існують різні цифрові інструменти. Один із них — це платформа “Дах”, що фактично є посередником між тими, хто шукає житло, і тими, хто його надає. На платформі існують вимоги до житла, яке надають українським біженцям, — воно повинно мати мінімальну площу в 4 кв.м. для кожної людини, доступ до електричної та опалювальної мережі відповідно до сезону тощо. 

Своєю чергою, шукачі притулку мають право на проживання в одному з шести регіональних центрів розміщення та процедур для шукачів притулку, якими керує Генеральна імміграційна інспекція.

Румунія не надає фінансової підтримки українським біженцям. Однак вони можуть отримати матеріальну допомогу від управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Розмір цієї допомоги становить 568 леїв на людину (майже 115 євро — ОПОРА) на місяць. Грошову допомогу надають один раз на місяць протягом 3 місяців. 

Що стосується працевлаштування, то громадяни України можуть подати заяву на отримання дозволу на роботу в Генеральній інспекції з питань імміграції. Шукачі притулку можуть працювати на таких самих умовах, що й громадяни Румунії, після отримання статусу біженця або через 3 місяці після подання заяви про притулок, якщо рішення про його надання не прийнято.

Угорщина

Згідно з даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 22 травня кордон з Угорщиною перетнули 644 тисячі українців. Зважаючи на це, уряд ухвалив кілька рішень, спрямованих на підтримку українців, зокрема створення сприятливих умов для їх працевлаштування. 

Громадяни України, як і у випадку з Польщею та Румунією, можуть потрапити до Угорщини за наявності у них біометричного паспорта і мають право перебувати в країні протягом 90 днів. Також громадяни України можуть в’їхати в Угорщину без документів, але тоді їх обов’язково перевезуть до визначених пунктів збору та розмістять там. Ті, хто не має документів, отримають “посвідку на тимчасове проживання” в Угорщині, яка спершу діятиме 1 місяць, а потім її можна буде продовжити до 3 місяців.

Щоб залишитися в Угорщині на триваліший термін, потрібно отримати тимчасовий захист. Цей правовий статус буде діяти до 4 березня 2023 року, але згодом його можуть продовжити. Заяву на отримання тимчасового захисту можна подати у будь-якому “пункті збору” поблизу кордону, відділенні міграційної служби або через сайт Enter Hungary.

Особи, які отримали тимчасовий захист, мають право на державну фінансову підтримку на проживання  у розмірі 22 800 форинтів на місяць (близько 60 євро — ОПОРА). Сім’ї з дітьми отримують щомісячну матеріальну допомогу на кожну дитину. Для однієї дитини ця сума становить 13700 форинтів (35 євро — ОПОРА). Якщо особа, що отримала тимчасовий захист, влаштується на роботу або отримає пенсію, ця фінансова допомога припиниться.

Українці можуть розраховувати на безкоштовне житло в Угорщині, яке надають приватні чи юридичні особи. Про потребу в житлі потрібно повідомити владу, подаючи заяву на отримання тимчасового притулку. Однак в Угорщині ключову роль у розміщенні українців взяли на себе волонтери та громадські організації. Для пошуку безкоштовного житла розроблені спеціальні сервіси. Наприклад, за допомогою платформи “Shelter” можна знайти пропозиції від угорців про розміщення у їхніх приватних помешканнях. Ще один сервіс — “Support Ukraine!” допомагає знайти житло в гуртожитках. Також в Угорщині можна знайти житло на тривалий період. Об'єкти нерухомості на ingatlan.com, де вказана орендна плата у розмірі 1000 форинтів (близько 3 євро — ОПОРА) на місяць, можна отримати безкоштовно, сплативши комунальні послуги. 

Угорщина сприяє працевлаштуванню українців, підтримуючи місцевих роботодавців. Вони отримують певні грошові компенсації, проте для цього мають дотримуватися певних правил, пише “Фокус” із посиланням на угорський HR Portal. Основною вимогою держави є забезпечення роботодавцем житлом працівника та, у разі наявності, його неповнолітніх дітей, а саме працевлаштування має відбуватися на території Угорщини.

Працівник повинен працювати не менше 20 годин на тиждень. За це держава виплачує 50% від вартості житла та проїзду працівника до місця роботи, але не більше ніж 60000 форинтів на місяць (близько 166 євро — ОПОРА). Максимальний термін такої компенсації становить один рік, але на запит може бути продовжений до двох років.

Для пошуку роботи в Угорщині можна скористатися сервісом “Support Ukraine!”. Одним із найбільших порталів із пошуку вакансій у країні є jobinfo.hu.

Молдова

Відповідно до даних управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 22 травня кордон з Молдовою перетнуло 472 тисячі українців. У зв'язку з російським вторгненням в Україну 24 лютого парламент Молдови запровадив у країні режим надзвичайного стану на 60 днів. Згодом його дію продовжили до завершення війни в Україні. Під час НС влада може вводити спеціальний режим в'їзду в країну та виїзду з неї, особливий режим використання повітряного простору, спеціальний режим пересування Молдовою. Крім цього, комісія з НС може заборонити збори та маніфестації, координувати роботу ЗМІ, щоб правильно інформувати населення,  та ін.

Молдова також спростила правила в'їзду на свою територію. Громадяни України можуть в'їхати в Молдову із внутрішніми документами, що посвідчують особу, та без обов'язкового пред'явлення сертифікату вакцинації від COVID-19. Неповнолітніх допускають на територію Молдови за наявності свідоцтва про народження, внутрішнього посвідчення особи чи паспорта.

У період дії надзвичайного стану дозволено перебування на території Молдови громадян України та членів їхніх сімей, які в'їхали до Республіки Молдова в період дії надзвичайного стану, без дотримання строку 90 календарних днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Також українці можуть попросити притулку в цій країні. 

Українці, які залишаються в Молдові, можуть розраховувати на фінансову допомогу від ООН у розмірі 2200 молдавських леїв на місяць (88 євро — ОПОРА). Громадяни Молдови, які приймають у себе українців, мають право отримати від ООН разову фінансову допомогу у розмірі 3500 молдавських леїв (172 євро — ОПОРА). Крім цього, українці можуть отримати безкоштовне житло в Центрах для біженців, відкритих Міністерством праці і соціального захисту Республіки Молдова. 

Що стосується працевлаштування, відповідно до розпорядження №4 від 1 березня 2022 року Комісії з надзвичайних ситуацій Республіки Молдова, громадяни України можуть працювати в Молдові навіть без отримання права на тимчасове проживання з метою працевлаштування. Прийом на роботу буде відбуватися за індивідуальним трудовим договором на термін, встановлений на період дії надзвичайного стану. За інформацією Національного агентства з питань зайнятості, станом на 23 травня в країні працевлаштовано 273 громадян України. Загалом 134 роботодавці виявили бажання працевлаштувати громадян України та оголосили для них 2070 вакансій.

Словаччина

За даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 22 травня словацький кордон перетнуло 442 тисячі українців. У березні парламент ухвалив так званий пакет законів “Lex Ukraine”, спрямований на підтримку українських біженців та полегшення їх проживання в Словаччині. 

25 лютого Міністерство внутрішніх справ Словаччини повідомило, що ця країна дозволяє в'їзд на свою територію усім громадянам України, які тікають від війни, а також громадянам інших країн, які перебувають в Україні. В'їзд на територію Словаччини після індивідуального розгляду дозволений також тим, хто не має чинного закордонного паспорта (біометричного паспорта або візи). Українські біженці після перетину словацького кордону мають право на безкоштовне житло, харчування, медичну допомогу та засоби гігієни. 

Усім особам, які рятуються від військового конфлікту та яким надано можливість в'їзду через словацький кордон, дозволено короткострокове перебування у країні до 90 днів. Також існує кілька варіантів, які дозволяють залишатися в Словаччині на довше. Зокрема, українці можуть подати заяву на отримання тимчасового притулку. Згідно із законодавчими змінами з пакету “Lex Ukraine”, українські біженці, які отримали тимчасовий притулок у Словаччині, можуть перебувати у країні ще 2 місяці після завершення війни. 

На словацьких урядових ресурсах вказано, що тимчасовий притулок — це найшвидша форма захисту, яка надає іноземцям доступ до житла, харчування, охорони здоров’я та дозволить їм залишатися та працювати в Словаччині. Згідно з даними словацького МВС, станом на 11 травня тимчасовий притулок у країні отримали 77333 українців. 

Крім житла, харчування та доступу до медицини, українські біженці можуть розраховувати на матеріальну допомогу, якщо вони отримають право на тимчасовий притулок в країні. Розмір цієї допомоги становить: 

  • 68,80 євро на місяць для фізичних осіб;
  • 130,90 євро на місяць у випадку, якщо особа має дитину або не більше чотирьох дітей;
  • 119,60 євро на місяць для пари без дітей;
  • 179 євро на місяць для подружжя з однією дитиною або не більше чотирьох дітей;
  • 191,20 євро на місяць для осіб, які мають більше чотирьох дітей;
  • 241,30 євро на місяць для подружніх пар із більш ніж чотирма дітьми.

Також громадяни України можуть отримати екстрену грошову допомогу від ООН, розмір якої може сягати 360 євро на місяць та залежить від кількості членів родини та їхнього віку. Так, сума на одну дорослу людину складає 80 євро, на дитину до 3 років — 160 євро, від 3 до 18 років — 60 євро.

Відповідно до ухвалених змін до законодавства, цю допомогу надають протягом усього часу війни та ще 12 місяців після її завершення. Крім цього, Словаччина гарантує компенсацію для своїх громадян та установ, які надають житло українцям. Вона складає 7 євро за одну ніч проживання, якщо це фізична особа, яка досягла 15 років, та 3,50 євро — якщо це фізична особа віком до 15 років. 

Також українці можуть працевлаштуватися в Словаччині. У березні Міністр праці країни Мілан Крайняк заявив, що словацький ринок праці може прийняти до 60000 українців без негативного впливу на громадян Словаччини.

Корисні посилання для українців, які планують виїхати до:

Польщі: https://www.gov.pl/web/ua 

Румунії: ​​https://dopomoha.ro/uk 

Угорщини: https://helsinki.hu/en/ukr/ 

Молдови: https://dopomoga.gov.md 

Словаччини: https://ua.gov.sk/