Як полтавські депутати підтримували ініціативи Президента?

20 травня 2021 року минуло два роки з часу інавгурації шостого Президента України Володимира Зеленського. Президентські та парламентські вибори 2019 року значно змінили політичний ландшафт країни, увівши у політику «нові обличчя» та створивши «монобільшість». Для порівняння, інавгурація п’ятого Президента України Петра Порошенка 7 червня 2014 року відбувалася в кризовий період, а у жовтні на виборах до Верховної Ради найбільше голосів отримала партія «Народний фронт» Арсенія Яценюка. Якою ж була законодавча діяльність обох президентів за перші два роки та як їх підтримував парламент?

Як регіони підтримували президентів у перші два роки каденції?

За перші два роки каденції Президент Петро Порошенко ініціював 81 законопроєкт, Президент Володимир Зеленський – 133. Законопроєкти обох президентів стосувалися, в першу чергу, міжнародних угод та правової політики. В той же час, Петро Порошенко приділяв увагу законопроєктам в сфері безпеки та оборони (16% поданих законопроєктів), а Володимир Зеленський – економічній політиці (15,8%). 

Таблиця. Тематика законопроєктів, ініційованих президентами Петром Порошенком та Володимиром Зеленським у перші два роки каденції

Підтримка законопроєктів обох президентів знаходиться на рівні 60-70%. За ініціативи Володимира Зеленського проголосувало на 8% більше народних обранців. 

За часів Петра Порошенка більше депутатів не голосувало (16,7%) чи були відсутніми (18,8%) ніж при Володимирі Зеленському (відповідно 9,8% та 13%). В той час як при останньому в два рази зросла кількість депутатів, які утрималися (6,9%) чи голосували проти (2,3%). 

Таблиця. Підтримка президентських законопроєктів депутатами Верховної Ради України, у відсотках

Тепер звернімося до підтримки президентських законопроєктів серед регіонів України. В даних розрахунках враховуються лише голоси депутатів-мажоритарників, які представляють відповідні області. Депутати, обрані за партійними списками, не включені до обрахунків. 

За ініціативи Петра Порошенка найчастіше голосували представники Житомирської (86,4% голосувань «за»), Чернівецької (85,4%) та Вінницької (83,7%) областей. Більше ніж у 75% голосувань законопроєкти підтримали Рівненська, Івано-Франківська, Чернігівська та Тернопільська області. Найменша підтримка серед депутатів з Харківської (24,2%), Луганської (27,2%) та Донецької (28,3%) областей.

Проти голосували Луганська (4% голосувань «проти»), Донецька (3,1%) та Дніпропетровська (2,5%) області. 

Відсутність та не голосування депутатів можна оцінювати як пасивний опір або ж незацікавленість у законопроєктах. Найчастіше на голосуваннях за ініціативи Петра Порошенка були відсутніми представники Донецької (43,4%), Харківської (42,5%) та Луганської (36,4%) областей. Не голосували депутати з Харківської (31,1%), Черкаської (30,8%) та Одеської (29,5%) областей. 

Найбільша підтримка ініціатив Володимира Зеленського наявна серед депутатів з Миколаївської (95,6%), Чернівецької (91,6%) та Житомирської (88,5%) областей. Більше ніж у 75% голосувань підтримали Президента Херсонська, Чернігівська, Дніпропетровська, Харківська, Полтавська області та місто Київ. 

Найменша підтримка у Донецької (34,3%), Волинської (34,6%) та Закарпатської (55,3%) областей. 

Цікаво, що у «протистоянні» президентським законопроєктам Володимира Зеленського поряд знаходяться представники регіонів з різних частин України. 

«Проти» найбільше голосували Луганська (4,8%), Львівська (4,7%) та Донецька (4,3%) області. 

Не голосували за законопроєкти Володимира Зеленського найчастіше представники Волинської (32%), Донецької (24,6%), Закарпатської (24,1%) областей. Лідерами за відсутністю на голосуваннях є Волинська (23,8%), Кіровоградська (21,8%) та Донецька (21,1%) області. 

Народні обранці від Полтавщини

У жовтні 2014 року народними обранцями від Полтавщини стали 8 осіб, з яких лише три – представники президентської партії. 

Таблиця. Народні депутати, обрані у мажоритарних округ Полтавської області у жовтні 2014 року

Серед народних обранців 2014 року є Костянтин Жеваго, який за рейтингом Forbes став третім серед найбагатших українців у 2021 році з 2,4 млрд доларів. Будучи політичним «старожилом» у Верховній Раді (обирався депутатом від округу та від партій безперервно з 1998 року), у 2019 році програв округ Олексію Мовчану («Слуга народу»).

Варто відмітити, що Тарас Кутовий, обраний депутатом від округу 151 (місто Гадяч, Гадяцький, Гребінківський, Лохвицький, Пирятинський, Чорнухинський райони та частина Лубенського району), склав повноваження нардепа, перейшовши на посаду Міністра аграрної політики 14 квітня 2016 року. Новим депутатом від 151 виборчого округу став Руслан Богдан (ВО «Батьківщина»), який переміг на виборах 17 липня 2016 року. Ці два депутати не враховуються у дослідженні через терміни їхніх повноважень, які не дають змоги оцінити голосування за ініціативи Президента Петра Порошенка протягом перших двох років його каденції. 

У липні 2019 року народними депутатами від округів у Полтавській області стали:

Лише двоє депутатів змогли переобратися у 2019 році – це Юрій Шаповалов та Олег Кулініч. Олег Кулініч наразі очолює депутатську групу «Довіра» у Верховній Раді, до якої станом на 20 травня 2021 року входять 20 народних депутатів. 

З Полтавською областю можна пов’язати ще кількох депутатів, обраних за списками партій. Для прикладу, подивімося матеріали ОПОРИ про Політичну карту Полтавської області та взаємодію народних депутатів Полтавщини зі стейкхолдерами. 

В даному огляді враховано лише тих депутатів, хто з’являється у регіоні у міжвиборчий період та проводить публічні активності. Такими є двоє народних обранців: Марина Бардіна («Слуга народу»), яка регулярно відвідує Полтаву, та Ілля Кива («Опозиційна платформа - за життя»), який є головою полтавського міського осередку партії та після місцевих виборів 2020 року брав участь у засіданнях Полтавської міської ради. 

Як Полтавська область голосувала за ініціативи президентів? 

Необхідно зазначити, що показники сумуються для депутатів, обраних у мажоритарних округах. Тобто, наводиться середній показник для всіх голосувань. Детальний розбір голосувань по депутатах приводиться нижче. У показниках не враховані голосування депутатів, обраних за партійними списками. 

Дані наводяться лише при голосуванні за законопроєкти президентів. 

Таблиця. Голосування депутатів-мажоритарників Полтавської області за президентські законопроєкти у 2014-2016 та 2019-2021 роках

Підтримка законопроєктів Володимира Зеленського вища на 12,7%, ніж у Петра Порошенка. Депутати 9 скликання на 12,1% менше пропустили засідання Верховної Ради, де розглядалися президентські ініціативи. Щоправда, таку статистику «зробив» Костянтин Жеваго, який у 2014-2016 роках був відсутнім на 91,1% голосувань. 

Депутати-мажоритарники взагалі не голосували «проти» ініціатив Президента Зеленського, в той час як проти законопроєктів Петра Порошенка проголосовано 4 рази. 

Лідери з відсутності та позиція «проти»: голосування депутатів за ініціативи Петра Порошенка

Полтавські депутати-мажоритарники 8 скликання Верховної Ради підтримали Президента у 62,8% випадків. Найбільшу підтримку виказав Андрій Река («Народний фронт»), колишній Новосанжарський селищний голова, та Костянтин Іщейкін (Блок Петра Порошенка). Майже у 80% випадків ініціативи Президента підтримував і самовисуванець Юрій Шаповалов. 

Таблиця Підтримка депутатами-мажоритарниками Полтавської областізаконопроєктів Петра Порошенка

Низьку підтримку Костянтином Жеваго важко описати опозиційною позицією політика, оскільки значну частину голосувань він просто був відсутнім. Зі 101 голосування Костянтин Жеваго пропустив 92, голосував «За» - 7 разів, утримався – 1 раз, не голосував – 1 раз. 

Фактично, найменша підтримка президентських законопроєктів у Олега Кулініча (50,5%). 

Після Костянтина Жеваго, на 30,7% голосувань був відсутній Сергій Каплін, на 23,8% - Олег Кулініч. 

«Проти» голосували лише двоє депутатів – Юрій Бублик (3 голосування) та Сергій Каплін (1 голосування). 

Сергій Каплін та Юрій Бублик голосували проти внесення зміни до статті 10 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», якими дія положень закону відтерміновувалася до дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, обраними на позачергових виборах.

Юрій Бублик голосував проти законопроєктів №2506а «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та №4054 «про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації». 

Висока підтримка та позиція переобраних депутатів: голосування за законопроєкти Володимира Зеленського 

Депутати-мажоритарники 9 скликання Верховної Ради голосували за законопроєкти Володимира Зеленського у 75,5% випадків. У даній статистиці не враховуються голоси ще двох депутатів – Марини Бардіної та Іллі Киви. 

Лідерами за підтримкою президентських ініціатив є Дмитро Нальотов («Слуга народу»), Марина Бардіна («Слуга народу», обрана по партійним спискам) та Андрій Боблях («Слуга народу»). 

Наприклад, Андрій Боблях неодноразово писав про свою підтримку ініціатив Президента у своєму блозі. Марина Бардіна піднімає місцеві питання та підтримує ініціативи першої леді Олени Зеленської. 

Найменша підтримка у Іллі Киви («Опозиційна платформа - за життя», обраний за партійними списками) – 22,4%. У 42,4% депутат не голосував за ініціативи Володимира Зеленського. 

Таблиця. Підтримка депутатами з Полтавської області ініціатив Володимира Зеленського

Цікаво поглянути на голосування двох депутатів, які були переобрані на своїх округах – самовисуванців Олега Кулініча та Юрія Шаповалова. 

Олег Кулініч підтримав 2/3 ініціатив Президента, в той час як у попередньому скликанні голосував лише за половину законопроєктів Петра Порошенка. 

Юрій Шаповалов навпаки, більше підтримував ініціативи Петра Порошенка (79,2%), ніж Володимира Зеленського (39,2%). Нардеп не голосував у 36,8% випадків, утримався 18,4% голосувань. 

Лідером з відсутності на голосуваннях за президентські законопроєкти є Анастасія Ляшенко («Слуга народу»), якої не було у 32% випадків. Наступним по кількості пропущених голосувань є Костянтин Касай (11,2%). 

Жоден депутат-мажоритарник не голосував проти ініціатив Володимира Зеленського. Зате, проти голосували депутати, обрані за списками партії. 

Марина Бардіна голосувала проти один раз – через проєкт 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування». 

Ілля Кива голосував проти 12 разів: це законопроєкти, пов’язані з ратифікацією міжнародних договорів, з внесенням змін до діяльності судів, Державного бюро розслідувань, оподаткування тощо. Серед іншого нардеп голосував проти особливої процедури усунення Президента України з поста (імпічменту).