За рік повномасштабного російського вторгнення залишилися на Львівщині та отримали статус внутрішньо переселених осіб (далі — ВПО) близько 240 тисяч людей, серед яких 94 тисячі мешкають безпосередньо у Львові. Для багатьох із них актуальним залишається питання житла. 

Якщо спочатку переселенцям надавали тимчасовий прихисток у не завжди облаштованих для проживання будівлях — школах, садках, гуртожитках, — то пізніше постало питання більш постійних помешкань, особливо для родин, чиє житло зруйноване внаслідок бойових дій. 

Про те, як Львівська обласна військова адміністрація та Львівська міська рада залучають міжнародних і українських партнерів до надання житла вимушеним переселенцям, розповідаємо в цьому матеріалі.

Ще в квітні 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв низку документів (Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, порядок викупу та будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб; Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб), спрямованих на подолання проблеми соціального житла для ВПО. 

Документи визначають порядок формування фонду житла для вимушено переселених українців. Зокрема, це відбувається через викуп вже зведеного житла чи будівництва нового, реконструкцію будинків, нежитлових приміщень, гуртожитків. Для виділення з держбюджету коштів органи місцевого самоврядування мають виділити земельну ділянку і за необхідності підвести до неї мережі. 

У вересні 2022 року був прийнятий ще один документ, який визначає механізм надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги. 

Формують перелік постраждалих осіб, яким можуть надавати житло для тимчасового проживання, та черговість його надання визначають обласні військові адміністрації.

Також у другій половині 2022 року відновили іпотечну програму за участю німецького державного банку (KFW), за якою ВПО можуть отримати кредити на квартири з першим внеском 3% чи 6% річних. Охочі можуть взяти участь у програмі, зареєструвавшись через портал Дія або ж звернувшись до регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Претендувати на участь у ній можуть ті, чиї члени сім'ї не мають права власності на житло на неокупованій території України.

15 березня 2023 року Президент України підписав законопроект №7198, який передбачає компенсацію за зруйноване та пошкоджене після 24 лютого майно. Документ визначає порядок відшкодування за окремі категорії пошкоджених та знищених об'єктів.

Обласний рівень

Основним локальним документом, спрямованим на житлову допомогу для внутрішньо переміщених осіб, є Програма реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів у Львівській області. 

У квітні 2022 року до програми внесли зміни, якими затвердили перелік об'єктів, що потребують відновлення і модернізації для розміщення ВПО та працівників підприємств, переміщених з інших областей на територію Львівщини. Такі інвестиції здійснювали переважно в заклади соціальної сфери — гуртожитки при закладах професійно-технічної освіти. 

Як зазначав голова обласної військової адміністрації Максим Козицький, ця програма виконана на 99,8%. Її обсяг становив 305,3 млн грн, із яких фактично використали 304,7 млн грн. 

У 2022 році відремонтували 32 заклади та створили 2800 місць для проживання людей, які через війну втратили дім. 

Окрім коштів обласного бюджету, влада залучила 84,1 млн грн від різних донорських організацій (Міжнародна організація з міграції, Норвезька рада з питань біженців, Solidarités international, People in need, БФ “Запорука”, Червоний хрест, Move Ukraine, БФ “Щасливе сонечко”, ГО “Будуємо Україну разом”). Також 23 млн грн допомоги надійшло від Малопольського воєводства Республіки Польща, 49,4 млн грн — від 12 громад Львівщини, 4,5 млн грн — спонсорських коштів або коштів самих закладів. 

У коментарі ОПОРІ директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації Степан Куйбіда зазначив: “Цьогоріч на таку Програму передбачили 102 млн гривень, з яких 100 млн грн — кошти обласного бюджету, а 2 млн грн — субвенція з місцевого бюджету обласному. Ця сума може збільшуватися шляхом внесення змін до бюджету. В планах цьогоріч відремонтувати 23 об’єкти у 21 громаді з можливістю створення 1283 додаткових місць для внутрішньо переміщених осіб. Оскільки Львів перевантажений, ми стараємося розконцентрувати людські потоки по всій області. Загалом ми маємо сформовану базу об'єктів соціальної інфраструктури, які в тому числі за допомогою залучення іноземних фондів можуть бути перепрофільовані під довготривале проживання з можливістю створення та покращення умов для понад 20 тисяч ВПО”. 

Із цією базою в інтерактивному форматі можна ознайомитися тут.

Триває робота і над побудовою нового житла. Це в розмові з представниками ОПОРИ підкреслив заступник директора департаменту економічної політики ЛОДА Вадим Табакера: “Зараз активно працюємо з міжнародною організацією з міграції (МОМ), яка почала напрацьовувати пропозиції для будівництва нового житла і реновації законсервованих будівель для їх перепрофілювання в житловий фонд. Наразі йдеться про реконструкцію недобуду-гуртожитку в Кам'янці-Бузькій та недобуду Старосамбірської лікарні, концепції будівництва містечок у Старому Добротворі та Дрогобичі. Також ідеться про тривалу перспективу співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією”, — зазначив він.

Нещодавно благодійний фонд Hope UA презентував проєкт “Sich”, за яким планують побудувати житло для вимушених переселенців у Дрогобичі. Після завершення будівництва квартири мають передати на баланс держави, а проживатимуть у них сім’ї військових, вагітні та жінки з дітьми, люди з інвалідністю і ті, хто втратив житло внаслідок бойових дій.

Облік постраждалих із числа ВПО, які потребують тимчасового житла, та порядок його надання визначено в розпорядженні голови Львівської обласної військової адміністрації від 19.07.2022 року №195/0/5-22ВА.

Міський рівень 

Варто пригадати, що станом на початок лютого 2022 року у Львові вже проживало близько 7 тисяч людей, які отримали статус ВПО після окупації частин Донецької та Луганської областей. Вони, відповідно до Закону України “Про житловий фонд соціального призначення”, могли стати на соціальний облік та претендувати на виділення житла з фонду соціального призначення. 

Оскільки в перші місяці повномасштабного вторгнення перед Львовом постав виклик поселення величезної кількості людей, політика міста була спрямована на швидку побудову тимчасового житла у форматі модульних містечок. Перше з них, розраховане на 350 людей, побудували в квітні на вулиці Уласа Самчука. Вже за місяць відкрили друге містечко на вулиці Пулюя, де також змогли розміститися понад 300 осіб. Третє розміщене на проспекті Червоної Калини. Ці модульні містечка надав уряд Польщі, а влада Львова зі свого боку забезпечила виділення земельних ділянок (модульне містечко на Сихові зведене на земельній ділянці, що належить Згромадженню Отців Салезіян Св. Івана Боско, УГКЦ), підвела комунікації, організувала побут і благоустрій. 

В січні 2023 року відкрили четверте модульне містечко (коридорного типу), більш комфортне для проживання взимку. У коментарі ОПОРІ керівник Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і внутрішньо переміщених осіб Володимир Головатий зазначив: “Сюди перемістили всіх мешканців із літніх модульних містечок, а самі містечка законсервували. Зараз функціонує 6 окремих двоповерхових будинків, а 2 ще в процесі добудови. Договір із мешканцями таких містечок укладають на 6 місяців із можливістю дострокового розірвання чи продовження. Щодо літніх модульних містечок наразі немає чіткого розуміння, скільки вони стоятимуть. Якщо буде нова хвиля переселенців, Львів має бути готовий до такого виклику,” — каже Головатий. 

Досвід таких містечок після 2014 року у Запоріжжі, Павлограді, Кривому Розі, Нікополі, Кам'янському та Дніпрі вказує на те, що такий формат є радше “швидкою допомогою” в розв’язанні проблеми житла (термін проживання в них зазвичай не повинен перевищувати 3 років). Саме тому варто відмовитися від них як довготривалого проєкту.

У Великих Грибовичах, що належать до Львівської ОТГ, в кінці 2022 року побудували перше немодульне містечко. Завдяки залученню меценатів, зокрема GIZ і Мальтійської служби допомоги, реконструювали місцевий довгобуд — народний дім. Це житло призначене для родин військовослужбовців, які перебувають на фронті чи загинули, захищаючи Україну. У будівлі може мешкати близько 80 людей, а після завершення війни вона виконуватиме свою первісну функцію.

Окрім того, в липні 2022 року за сприяння Товариства Червоного Хреста в Україні на вулиці Тракт Глинянський у Львові було збудували Центр матері і дитини “Незламні матусі”.

На сайті Львівської міської ради зазначено, що вимушені переселенці, які потребують житла, можуть подати у ЦНАПі відповідну заяву. Відповідно до інформації департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, станом на березень 2023 року подано близькотаких 600 заяв. Що ж стосується процедури наповнення цього житлового фонду, детальної інформації ОПОРІ знайти не вдалося. Припускаємо, він перебуває у процесі формування, зокрема шляхом реалізації кількох проєктів, про які йтиметься нижче.

У жовтні 2022 року Львівська міська рада підписала Грантовий договір із Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) щодо співфінансування для реновації муніципальних будівель та створення тимчасового житла для ВПО.

Начальник управління інвестицій та проектів департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Андрій Павлів повідомив ОПОРІ: “Відповідно до цієї угоди місто може розраховувати на співфінансування ремонтно-будівельних робіт муніципальних об’єктів у розрахунку 3000 доларів на одну особу, яка проживатиме в облаштованому житлі. Спершу місто обирає об'єкт, готує відповідну документацію, подає заявку на розгляд та затвердження донору. Паралельно виконує роботи, які не покриваються за кошти гранту (наприклад, підключення інженерних систем). Об’єкти повинні відповідати визначеним критеріям та вимогам Програми, однією з яких є близьке розташування житла до соціальної інфраструктури — шкіл, садочків, медичних закладів, громадського транспорту та доступності до потенційних роботодавців. Станом на початок березня місто подало на узгодження два об’єкти — це будівлі на вул. Замарстинівській 274 та вул. Ю. Мушака 54, які вже пройшли верифікацію донором. Загалом передбачається, що в рамках Програми для допомоги українцям виділять 25 млн євро. Кошти розподіляють між містами, що приймають людей, які змушені залишити свої домівки у зв‘язку з війною”.

19 грудня міська рада оголосила про підписання грантової угоди з Європейською комісією. Відповідно неї, Єврокомісія виділить 19,5 мільйонів євро на будівництво соціального житла у Львові для внутрішньо переміщених людей з інвалідністю.. Термін реалізації проєкту — 18 місяців. Місто натомість має виділити земельну ділянку, підвести комунікації та облаштувати благоустрій. Відповідно до ухвали Львівської міськради №2597, на земельній ділянці площею 0,7254 га (на перетині вул. Пилипа Орлика — проєктованої вулиці VII — проєктованої вулиці І) планують побудувати будинок на 8 поверхів із загальною площею квартир 5010 кв. м, дитячий майданчик площею 570 кв. м та соціально-реабілітаційний центр площею 410 кв. м. Другий будинок на 8 поверхів із загальною площею квартир 5100 кв. м та дитячим майданчиком площею 570 кв. м планують звести на земельній ділянці площею 0,69 га. На сайті інституції НЕФКО, яка супроводжує цю угоду, зазначено, що тендери на закупівлю робіт, товарів та послуг у низці міст, визначених цією програмою, планують розпочати з березня 2023 року.

Довідково: 

Проєкт “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей” реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).