Блокують і сторінки політиків, і медіа, і окремих користувачів, яких підозрюють в координованій неавтентичній поведінці. Розповідаємо, що це таке і навіщо це робиться.

У червні 2020 року під час передвиборчого мітингу кандидата у президенти США Дональда Трампа сталась безпрецедентна подія. На стадіон у місті Талса, штат Оклахома, що мав вмістити понад 19 тисяч його прихильників, прийшло лише близько шести тисяч людей. Водночас квитки на захід були розкуплені повністю — здебільшого американськими підлітками. Як з’ясувалося згодом, підліткам, які користувалися соціальною мережею TikTok, було не до вподоби, що тогочасний президент США у своїх відео та промовах постійно наголошував на величезній кількості власних прихильників та навіть штучно завищував деякі цифри. Тоді користувачі об’єднались та вирішили провчити президента. Вони замовили більшу частину квитків на мітинг у Талсі, звісно, не збираючись брати у ньому участь. У результаті, як можна побачити на відеозаписах із того мітингу, трибуни на стадіоні були порожні.

Цей приклад добре ілюструє принцип координованої неавтентичної поведінки (англійською coordinated inauthentic behavior), війну якій Facebook оголосив у 2017 році. Соціальна мережа визначає її як дії груп сторінок або окремих людей, спрямовані на те, аби приховати замовників та мету інтернет-кампанії, та зробити її більш популярною та достовірною, ніж вона є насправді. Зокрема під визначення потрапляють ботоферми — компанії, які створюють несправжніх користувачів і від їхнього імені публікують та коментують інформацію. 

За допомогою цієї технології в мережах створюється штучна дискусія навколо певних подій або питань, що значно посилює ефект «спіралі мовчання», коли люди бояться висловлювати свою думку, остерігаючись осуду з боку суспільства. Ця поведінка також може вплинути на користувачів, які ще не визначилися зі своїм вибором або ставленням до певного питання. Крім того, вона вводить людей в оману, спотворюючи їхню картину світу. 

Після сумнозвісних президентських виборів у США у 2016 році адміністрація Facebook заявила про більш прискіпливу політику щодо новинних стрічок користувачів – «видалити, зменшити, інформувати» (‘remove, reduce, inform’). У межах цієї стратегії було оголошено війну координованій неавтентичній поведінці в соцмережі. З 2017 року Facebook почав регулярно блокувати діяльність таких сторінок та акаунтів й інформувати про це спільноту. З 2017 по 2020 рік соціальна мережа видалила понад 150 мереж у більш як 50 країнах світу, а Україна потрапила до п’ятірки країн, які найбільше піддалися впливу діяльності таких мереж.

Facebook виокремлює два основні типи координованої неавтентичної поведінки:

  • внутрішньодержавні операції для впливу на власних громадян, сплановані внутрішніми політичними гравцями або державними урядами;
  • зовнішній вплив зі сторони держав, спрямований на маніпулювання публічними дискусіями в інших країнах.

Перші блокування сторінок в українському сегменті фейсбука у 2019 році стосувалися спроб саме зовнішнього втручання в українську суспільну дискусію з боку Росії. Втім згодом такі мережі почали з’являтися і в самій Україні. ОПОРА дослідила всі звіти корпорації Facebook щодо блокування сторінок та виокремила з них мережі, які впливали на українських користувачів.

Внутрішньоукраїнські мережі сторінок

Перші випадки блокування мереж сторінок в українському сегменті Facebook відбулися у вересні 2019 року. З того часу до травня 2021 року адміністрація заблокувала 924 облікові записи, 706 сторінок, 153 групи та 80 акаунтів в інстаграмі, які базувалися в Україні та намагались вплинути на внутрішньоукраїнський політичний дискурс. 

Блокування 168 облікових записів, 149 сторінок та 79 груп у вересні 2019 року стало несподіванкою не лише через те, що було першим видаленням сторінок в українському сегменті, а й тому, що стосувалося «новинних гігантів» — Znaj.ua, Politeka та Hyser. Ці видання часто поширювали неправдиву інформацію з клікбейтними заголовками та використовували різні інструменти соцмережі, аби поширити свої новини на якомога більшу авдиторію (щонайменше 4,2 мільйона людей були підписані на одну або кілька сторінок і близько 400 тисяч людей — принаймні одну групу). Ааби поширювати свій контент, мережа видавала себе за різноманітні новинні агенції, а для просування повідомлень використовувались підроблені облікові записи. Хоча люди, що стояли за цими діями, намагалися приховати свої особи, адміністрація з’ясувала, що відповідальною за цю мережу була рекламна агенція Pragmatico. Контент, який поширювали адміністратори сторінок, переважно стосувався політичних та економічних проблем, виборів в Україні та критики політичних діячів. Детальніше про роботу цієї мережі можна почитати у дослідженні DFRLAB та у розслідуванні «Слідство.Інфо».

Найчастіше блокували подібні мережі у 2020 році. Перше блокування відбулося у липні 2020 року: 65 облікових записів, 32 сторінки та 8 акаунтів у інстаграмі. Деякі з видалених облікових записів раніше вже були покарані через розпалювання ворожнечі та видавання себе за інших. Ця мережа особливо активно діяла під час президентських (тоді, за інформацією онлайн-видання «Бабель», яке першим опублікувало розслідування, вона підтримувала Петра Порошенка) і парламентських (почала працювати із партією «Голос») виборів 2019 року в Україні та була пов’язана із рекламною агенцією Postmen DA. Контент повідомлень цієї мережі стосувався переважно політичних та економічних питань, а також підтримки та дискредитації кандидатів на президентських та парламентських виборах 2019 року.

Ще одне блокування українських сторінок сталося у розпал місцевих виборів у жовтні 2020 року. Тоді заблокували 46 акаунтів, 44 сторінки, 1 групу та 3 інстаграм-акаунти. Усі вони були пов’язані з рекламною агенцією MAS Agency,  Юлією Тимошенко та партією «Батьківщина». У звіті Facebook розповідає: мережа використовувала ботів, які коментували контент інших людей, розміщували власний контент у групах та на публічних сторінках (деякі з цих сторінок видавали себе за місцеві медіа). Сторінки підтримували Юлію Тимошенко і партію «Батьківщина», критикували Володимира Зеленського і Петра Порошенка та висвітлювали здебільшого виборчі кампанії у 2019 та 2020 роках. Детальніше розслідування цієї мережі провела DFRLab.

На місцевих виборах 2020 року сталося ще одне блокування українських сторінок, яке не увійшло до публічних звітів  соцмережі. Громадянська мережа ОПОРА виявила три сторінки, які координовано поширювали фейкові соцопитування на виборах Київського міського голови, а також позитив про Андрія Пальчевського. Для поширення цих повідомлень використовувались фейкові облікові записи, які активно коментували та поширювали публікації. Після оприлюднення дослідження ОПОРИ всі сторінки та фейкові облікові записи були видалені.

У грудні 2020-го заблокували три окремі мережі сторінок. Перша з них (23 акаунти, 25 сторінок, 11 груп та 19 акаунтів в інстаграмі) знаходилась у Луганській області України, проте поширювала повідомлення на інші країни (Молдову, Казахстан, Росію, Іспанію, Німеччину тощо). За свідченням адміністрації, ця мережа була пов’язана з сепаратистським політичним об’єднанням «Боротьба». У своїх повідомленнях вони просували проросійську риторику, вихваляли Радянський Союз, а також дискредитували проєвропейських політиків.

Друга мережа, видалена у грудні 2020 року, складалась із 13 акаунтів, 31 сторінки, 6 груп та 3 інстаграм-акаунтів. Люди, що стояли за нею, керували мережею сторінок, які видавали себе за новинні ресурси та використовували підроблені акаунти і ботів для поширення чи коментування власного контенту, аби той мав вигляд більш популярного, ніж насправді. Частину свого контенту вони також поширювали на звичайних новинних сайтах, використовуючи псевдоніми. Фейсбук пов’язує цю мережу із громадською організацією «Антикорупційний Блокпост». Більшість контенту мережі — новини, а також позитив про певних чиновників з Одеської області та критика політиків — Олександра Дубинського, Ігоря Уманського, Сергія Марченка та інших.

Третьою мережею координованих сторінок, які фейсбук видалив у грудні 2020, стала група з 27 акаунтів, 37 сторінок, 21 групи та 13 інстаграм-акаунтів. Цю мережу Facebook пов’язує із партією «Європейська солідарність» та громадською організацією «Справа громад». Адміністратори сторінок за допомогою фейкових акаунтів керували сторінками та групами, що мали назви різних міст України, а також створювали штучну активність під дописами. Контент сторінок був переважно новинним, втім досить часто траплялися дописи на підтримку партії «Європейська солідарність», її кандидатів та лідера Петра Порошенка, а також які дискредитували Володимира Зеленського. Частина матеріалів, які поширювали ці сторінки, містила дезінформацію. 

Видалення двох мереж сторінок, яке відбулось у квітні 2021 року, стало наймасштабнішим за весь період. У першій з видалених мереж адміністрація ідентифікувала 105 акаунтів, 25 сторінок та 5 інстаграм-акаунтів, пов’язаних із партією «Слуга народу». У лютому 2021 року ОПОРА провела розслідування і виявила координовані дії чотирьох сторінок, що згодом були видалені. Люди, які стояли за мережею, використовували комбінацію справжніх та фальшивих облікових записів, аби керувати сторінками, які здебільшого скеровували людей на зовнішні сайти, «що видавали себе за новинні». Крім власного контенту, ця мережа часто поширювала новини зі справжніх новинних сайтів. Сторінки підтримували партію «Слуга народу» та уряд, а також критикували опозиційні партії та політиків (здебільшого — Петра Порошенка та Віталія Кличка). 

Друга видалена у квітні 2021 року мережа стала найбільшою з усіх: Facebook видалив 477 акаунтів, 363 сторінки, 35 груп та 29 інстаграм-акаунтів. Ця історія почалася ще у жовтні 2020 року, коли Сполучені Штати запровадили санкції проти Андрія Деркача, Петра Журавля та низки компаній. Тоді соцмережа видалила акаунт Деркача через втручання у вибори у США. 

Мережа була в управлінні принаймні трьох окремих груп адміністраторів, які працювали на різних політиків та їхні політичні сили — Андрія Деркача («Наш край»), Володимира Гройсмана («Українська стратегія Гройсмана») та Олега Кулініча («Довіра»). Оператори створили мережу із, як здавалося, незалежних сайтів та сторінок у ютубі, Вконтакті й телеграм-каналів. Вони просували контент, сприятливий для всіх трьох політиків та їхніх партій (часто він також був не зовсім правдививм). Усі сторінки мережі, хоча й створювались у різний час, мали багато спільного. Так, до прикладу, більшість аватарок мали вигляд відсканованих паспортних фотографій або ж містили зображення з інтернету, усі сторінки дописували переважно у один і той самий час (12-13 година дня та 8-9 година вечора). Акаунти, що входили до мережі, часто використовувалися, аби створити штучну активність потрібним дописом, підвищуючи його популярність (найчастіше вони лишали короткі коментарі на 2-3 слова або ж просто GIF-файли). Цікаво, що контент мережі, хоч і був розмаїтим, завжди демонстрував антиросійську позицію. Крім того, ця мережа просувала контент, вигідний іншим політичним силам («Слуга народу» та партія «Відродження»). На думку адміністрації Facebook, це свідчить про появу нового тренду в координованій неавтентичній поведінці: тепер будь-яка політична сила або зацікавлена людина чи організація може найняти мережу сайтів та сторінок у соціальних мережах, що буде просувати потрібні замовнику меседжі. До речі, нещодавно ОПОРА зафіксувала схожу мережу сторінок, що працювала на користь мера Дніпра Бориса Філатова.

Кампанії впливу Росії

Дещо раніше адміністрація Facebook почала фіксувати кампанії впливу Росії на український інформаційний простір. Соціальна мережа фіксувала прояви координованої неавтентичної поведінки з боку сторінок, груп та користувацьких акаунтів, які видавали себе за українські, хоча насправді адмініструвалися з Росії. Перше таке видалення російських сторінок відбулося у серпні 2018 року, і з того часу видалено 179 сторінок, 1862 групи, 606 акаунтів та 84 інстаграм-акаунти, які видавали себе за українські, а насправді поширювали російські наративи. 

Інформаційні кампанії впливу, спрямовані на мешканців різних держав, Facebook почав помічати та блокувати після російського інформаційного втручання в президентські вибори в США. Подекуди у співпраці з американським урядом та спираючись на його дані, адміністрація мережі почала виявляти стратегії координованого впливу, що застосовувалися росіянами. Так, у серпні 2018 року була заблокована мережа координованих сторінок, робота яких була в основному спрямована на користувачів з Близького Сходу, Латинської Америки, США та Великої Британії. Частина цих сторінок також поширювала проросійські наративи щодо війни в Сирії та Україні. 

Спираючись на дані американського уряду, у січні 2019 року Facebook видалив 26 сторінок, 77 акаунтів, 4 групи та 41 аккаунт в інстаграмі, що адмініструються з Росії. Адміністратори цієї мережі видавали себе за українців, використовуючи фейкові акаунти, та поширювали в соцмережі новини на різні теми, починаючи від погоди та охорони здоров’я дітей у школах до політичних протестів та відносин із НАТО. В адміністрації кажуть, що робота цієї мережі дуже подібна до раніше зафіксованої активності російського Агентства інтернет-розслідувань. Його, за даними уряду США, Росія використовує для впливу на громадську думку в США з 2013 року. 

У 2019 році фейсбук приділив більше уваги українському сегменту мережі, бо в Україні були вибори. Перед парламентськими виборами у липні компанія відзвітувала про видалення двох координованих мереж із 11 сторінок, 32 груп, 101 акаунта та 5 інстаграм-акаунтів. Перша видалена мережа фокусувалася на виборах та поширювала українські політичні новини, коментувала політиків, критикувала український уряд та російсько-українські відносини. Друга мережа «спеціалізувалася» на військовій тематиці: фейкові користувацькі акаунти видавали себе за українських військових, а сторінки та групи здебільшого були присвячені війні (зокрема на Луганщині) та політичним новинам України. Цю координовану неавтентичну поведінку адміністрація соцмережі виявила, досліджуючи дописи користувачів із Луганщини та Донеччини, у співпраці з українськими правоохоронними органами. 

У 2020 році фейсбук зафіксував та видалив лише дві мережі сторінок, залучених до впливу на український інформаційний простір. У них росіяни не лише видавали себе за українських користувачів і адміністрували українські сторінки та групи, а й намагалися контактувати зі ЗМІ (частіше за все — регіональними), місцевими активістами, політиками та публічними людьми. Тематика контенту типова: російські наративи щодо українських політичних новин, уряду, бойових дій на Донеччині й Луганщині, окупації Криму та подекуди війни в Сирії. 

Після публічного тиску на Facebook через інформаційне втручання у виборчий процес в США корпорація мусила вдосконалити моніторинг дій користувачів у мережі, виявляти і блокувати такі оманливі практики, як координована неавтентична поведінка. Зростання уваги адміністрації до дотримання стандартів спільноти під час виборчих процесів у різних державах — це добра тенденція. Також, якщо звернути увагу на хронологію виявлення та блокування українських мереж координованих сторінок, можна побачити, що компанія дедалі частіше звітує про видалення сторінок, груп та облікових записів, що вводять в оману українських користувачів. Однак більшість сторінок та користувачів, які зумисне поширюють дезінформацію, залишаються поза увагою адміністрації мережі. Отже, соціальні мережі все ще потребують методичного моніторингу з боку громадських організацій і дослідників, особливо перед виборами.

Ольга Снопок, Анастасія Романюк – для «Детектора медіа»