Суперечки щодо вакцинації виникають постійно і  не лише в Україні. Тож не дивно, що в епоху всесвітньої пандемії Covid-19, коли під ризик ураження вірусом потрапила максимально велика кількість людей з різних етнічних, вікових, соціальних груп, це питання почало значно активніше циркулювати у соціумі. Більше того, останній рік значна частина нашого спілкування відбувається в онлайн-форматах, а соціальні мережі давно стали одним з основних джерел новин для українців.

Далі розбираємо, як відбувається комунікація “за” чи “проти” вакцинації в соцмережах та як Facebook намагається врегулювати ситуацію з поширенням фейків про вакцинацію.

У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров'я віднесла відмову від вакцинації до списку 10 найбільших загроз здоров’ю людства.  За оцінками ВООЗ, вакцинація - один з найбільш економічно вигідних способів уникнути хвороби, який запобігає 2-3 млн смертей на рік. Позиція ВООЗ є визначальною, саме її поділяють як уряди більшості країн світу, так і великі корпорації, на кшталт Facebook чи Twitter.

Перше щеплення (вакцинація) була зроблена в 1796 році проти віспи. Нині ж, за даними ВООЗ, існують вакцини для протидії щонайменше 20 хворобам.

За інформацією МОЗ України, рівень довіри громадян до вакцинації все ще є недостатнім для того, аби досягти колективного імунітету, для цієї цілі потрібно вакцинувати щонайменше 60% громадян. Так, у досліджені соціологічної групи «Рейтинг», яке було оприлюднене 25 березня, зазначається, що лише 47% громадян готові були зробити щеплення проти Covid-19. Разом з тим простежується певна логічна непослідовність, оскільки 71% опитаних вважають, що глобальна вакцинація знизить захворюваність у світі.

Заперечують позицію ВООЗ антивакцинатори. Вони наводять свої аргументи, які часто ґрунтуються на фейках та маніпуляції. Це завдає удару по всесвітній кампанії з імунізації населення. А значне поширення соціальних мереж та можливість там вільно висловлювати свої думки сприяє швидкому поширенню такої дезінформації. Необґрунтований контент дуже швидко набирає  популярності, інколи навіть повністю фейкові історії поширюються серед тисяч користувачів.

Як Facebook протидіє фейкам про Covid-19 та вакцинацію

Корпорація Facebook, котрій належить однойменна соціальна мережа, а також Instagram, застосовує позицію ВООЗ для того, аби протидіяти дезінформації у питанні вакцинації. Будь-який допис, в якому згадується коронавірус чи вакцина, отримує відповідну позначку.

Натиснувши на посилання, користувач може перейти до центру інформації про Covid-19, де зібрано актуальні для його поточного місця знаходження новини та загальну статистичну інформацію про перебіг пандемії.

Facebook вже давно впроваджує власні механізми боротьби з недостовірним контентом. Для цього використовуються як сучасні технології, так і перевірка інформації живими людьми. Недостовірний контент  блокується,  облікові записи, котрі систематично його поширюють, видаляються. У частині країн Facebook співпрацює з незалежними організаціями, що займаються перевіркою фактів (фактчекінгом).

Ці організації сертифіковані Позапартійною міжнародною мережею перевірки на відповідність фактам, на сайті котрої можна ознайомитись з переліком регіональних партнерів. З України до цього списку входять дві організації: VoxUkraine та StopFake.org.

З початком пандемії Covid-19 Facebook розширив перелік тем, що потрапляють під додаткову перевірку, поставивши фейки про Covid-19 в один ряд з такими темами, як пропаганда насильства чи торгівля людьми.

Якщо допис, де згадується коронавірусна інфекція або ж питання вакцинації, викликає велику кількість суперечливих коментарів від користувачів, або на цей допис надходить певна кількість скарг, його перевіркою займаються фактчекингові організації. Вони також можуть перевіряти ту чи іншу інформацію і за власною ініціативою. Якщо фактчекери розпізнають фейк або маніпуляцію, алгоритм Facebook буде діяти так, щоб якомога менше користувачів побачили цю публікацію. Якщо сторінка чи сайт постійно поширює недостовірну інформацію, буде суттєво обмежено її функціонал або й взагалі заблоковано. У випадку, коли допис, який експерти позначили як неправдивий, набув великої кількості поширень, у дію вступають сучасні технології та виявляють всі копії фейку (навіть частково видозмінені). Недостовірний контент належним чином маркується. Якщо користувач поширює недостовірну інформацію, не знаючи про це, після перевірки експертами він отримає відповідне сповіщення, де буде зазначено, що ним розповсюджується фейк.

Протидія та алгоритми реагування Facebook ґрунтуються на внутрішніх політиках соціальної мережі. Відповідно до своєї політики щодо координування заподіяння шкоди соціальна мережа забороняє контент, створений з метою координації чи пропаганди поширення інфекційних хвороб; інформацію про участь та збори, в яких беруть участь хворі на Covid-19; координацію втручання у процедуру вакцинації. Керуючись політикою щодо контрольованих товарів Facebook обмежує контент, який спекулює на пандемії з метою отримання додаткової вигоди, як-то продаж засобів індивідуального захисту, медикаментів чи медичних тестів. Відповідно до політики щодо мови ворожнечі заборонено контент, який стверджує, що та чи інша категорія людей (наприклад, представники певної раси або релігії) уражена вірусом, створила або поширює його. Згідно з політикою щодо цькування та надокучання заборонено поширення інформації про те, що певна приватна особа хворіє на Covid-19. Крім випадків, коли особа самостійно розголошує цю інформацію або, коли ця інформація є загальнодоступною (наприклад, повідомлення про перебіг хвороби у президента).

Окрім того, інформація, яка поширюється в соціальній мережі, може бути видалена внаслідок висновку органів охорони здоров’я про те, що вона є неправдивою і може заподіяти шкоду.  Facebook видаляє її, керуючись стандартами спільноти, таким чином під видалення та блокування має потрапляти контент про:

  • існування або ступінь серйозності Covid-19

Інформація, яка або заперечує факт існування хвороби або стверджує, що загрози від неї значно перевищені. Сюди ж потрапляють і теорії змови, на кшталт того, що вся ситуація з пандемією є створена штучно, для того, щоб мати привід встановити обладнання для 5G зв’язку.

  • поширення вірусу, що викликає Covid-19, та імунітет до нього

Фейки про те, як і де поширюється вірус, хто може ним заразитися. Чудовий приклад подібної дезінформації - фейк, який було запущено на  початку пандемії, про те, що вірусом не хворіють курці. Ця інформація виявилась не лише хибною а й навпаки, вдалось встановити, що курці мають більший ступінь ризику отримати додаткові ускладнення від COVID-19.

  • гарантовані методи лікування або профілактики Covid-19

Мова йде про повідомлення, в яких стверджується про можливості гарантовано вберегтись від пандемії. Така інформація видаляється, оскільки наразі невідомо жодного  способу, який захищає від вірусу на 100%. Навіть вакцинація не дає такої гарантії, а лише знижує ризики.

  • належні заходи з охорони здоров’я

Медичні організації та органи охорони здоров’я виробили та поширили алгоритми дій щодо запобігання поширенню пандемії, такі як носіння масок, самоізоляція тощо. Втім користувачі соціальних мереж часто поширюють інформацію про те, що ці засоби не мають сенсу і навіть шкодять. Така інформація видаляється. Саме до цієї категорії потрапляють і фейки про вакцинацію.

  • доступ до основних медичних послуг

У цю категорію Facebook відносить інформацію, яка може вплинути на можливість отримання медичної допомоги громадянами. Як наприклад, інформація про те, що «лікарня не працює у зв’язку з великою кількістю хворих». Користувач мережі, який прочитає таке повідомлення, може не звернутись по допомогу до цього закладу, що зрештою завдасть йому шкоди.

Крім наведених вище категорій контенту, Facebook видаляє і інші фейки про вакцинацію. На думку представників соціальної мережі, такі дії допоможуть боротися з дезінформацією.

Цілком можливо, що саме така політика платформи й є причиною того, чому знайти групи противників вакцинації доволі важко. Адже, як зазначалося вище, соціальна мережа декларує, що не лише блокує контент, який порушує її внутрішні правила, а й видалятиме його першоджерела (у випадку, якщо вони ставатимуть порушниками повторно).

Втім, якщо сторінки та групи у Facebook потрапляють під модерацію і більшість фейків швидко видаляється або належним чином позначається, то питання коментарів, які залишають користувачі, майже ніяк не регулюється. Не залежно від того, чи допис розміщено з підтримкою вакцинації чи проти неї, під ним завжди з’являються коментарі, де обговорюються теорії всесвітньої змови, геноцид людства, чіпування та інші доволі специфічні припущення. Звісно, якщо Ви бачите, що користувач розміщує очевидний фейк, можете поскаржитись на нього. Втім здебільшого це призведе лише до видалення конкретного коментаря. Якщо ж навіть сторінку користувача зрештою заблокують, ніщо не завадить йому зареєструвати нову.

 

Хто виступає проти вакцинації та поширює дезінформацію

Спільноту людей, які не лише відмовляються від вакцинації, але й спонукають до цього інших, в простослів’ї називають “антиваксерами” (anti-vaxxers, від англійського збірного терміну - anti-vaccination). Умовно групу антиваксерів можна розділити на тих, хто проти будь-якої вакцини, та тих, хто проти вакцини саме від Covid-19. Потрібно також розмежувати рух антиваксерів і тих, хто приходить у коментарі до публікацій стосовно вакцини з тим, аби висловити свою думку чому «вакцина - це чіпування», «щеплення - це геноцид» і т. д. Більшість коментаторів цієї теми висвітлюють свою позицію «тут і зараз», вони коментують не скільки вакцину, як новину, де вона фігурує. При цьому самі вони не є експертами та не володіють достатнім науковим підґрунтям,  натомість підковуються аргументами на кшталт «в мого знайомого сталося…» або «друг мого друга точно знає…». 

Однак слід розуміти, що подібні коментатори, хоч і становлять більшість серед «війн думок» у соціальних мережах, не є антиваксерами. Останні представляють з себе рух, який має свою структуру, що з’явилась ще задовго до пандемії Covid-19 і вочевидь продовжить існувати і після неї. Вони виступають не проти CoviShield, Sputnik V, Pfizer чи котроїсь з інших вакцин, а проти щеплень в цілому.

Водночас в українському сегменті соціальних мереж присутня і критика конкретних виробників.

У будь-якій дискусії на аргументи існують контраргументи. У колі противників вакцинації є свої “проти”: побічні ефекти та ускладнення (ВООЗ не заперечує наявності побічних ефектів різного рівня складності), недовіра до влади (наприклад, вакцина CoviShield часто потрапляла під критику, як малоефективна і закуплена українською владою з позиції «краще мати хоч щось», бажаючих вакцинуватися закликали чекати, поки в наявності з’являться більш якісні та надійніші медикаменти).

Антиваксери в Україні представлені як «ситуативними» противниками вакцинації чи конкретної вакцини, так і «ідеологічними». Попри те, що такий рух не можна назвати  стійким, певні організації антиваксерів в Україні все ж інсують. Наприклад, громадська організація «Вакцинація Вільний Вибір» має власний сайт, сторінку та групу у Facebook. Активісти декларують, що профілактичне медичне втручання має бути виключно добровільним, а відмова від нього не повинна впливати на обсяг та зміст прав людини. Громадська організація створює петиції до органів влади, комунікує стосовно розробки законопроєктів тощо. Втім серед контенту, який публікує організація, трапляються і публікації з ознаками маніпуляції, які потребують щонайменше додаткових наукових досліджень. Наприклад, відео Youtube-каналу «Доказательна медицина» від 2 квітня 2021 року, в котрому авторка накладає дані по захворюваності Covid-19 та дати початку вакцинації  та наштовхує глядача на висновок, що вакцинація ніяк не впливає на статистику захворюваності. Маніпуляція полягає в тому, що дані цифри є поверхневими і наразі занадто мало часу пройшло для того, аби давати оцінку ефективності тієї чи іншої вакцини.

Загалом, знайти групи противників вакцинації у мережі Facebook виявилось не так вже й просто. Крім вищезазначеної групи ГО «Вакцинація вільний вибір» під назвою «НЕТ принудительной вакцинации!!!» вдалось знайти ще кілька: «Прививки. Вакцинация. Реальные истории послепрививочных осложнений», «Против принудительной вакцинации!» та «Ліга: Вакцинація - Вільний Вибір : щеплення – прививки». Слід зазначити, що більшість з них є закритими. Для того, аби приєднатися до спільноти, необхідно заповнити відповідну форму і очікувати схвалення вступу. До речі, при відправці заявки соціальна мережа Facebook наголосить для користувача, що актуальну інформацію про вакцини він може отримати лише на сайті Міністерства охорони здоров’я своєї країни. І лише після цього користувач отримує доступ до контенту, який поширює група. Однак він, здебільшого, потребує окремої перевірки на достовірність. Наприклад, теорії змови про те, що вакцинація є біологічною зброєю, котра створена для планового скорочення населення землі, чи про те, що вакцина проти Covid-19 є не ефективною.

Втім складається враження, що пандемія коронавірусу, негативно вплинула на спільноту противників вакцинації, адже боротьба за права, яка велась в законній площині, нині губиться серед великого потоку сумнівної інформації. Ще одним цікавим фактом є те, що в більшості груп антиваксерів розміщуються повідомлення не про Україну, а ті, які походять, наприклад, з Російської Федерації. Іншим джерелом аргументів ситуативних антиваксерів є лідери думок. До прикладу блогер Захар Мілютін, котрий є противником вакцинації, часто фігурує в посиланнях, якими діляться противники вакцинації. При цьому слід зазначити, що Мілютін якраз не є «ситуативним» антиваксером. Він стійкий ідеологічний противник вакцинації. Втім організація VoxUkraine позначала окремі дописи Мілютіна як маніпулятивні або фейкові.

Крім Facebook-спільноти антивакцинаторів використовують і інші соціальні мережі, такі як YouTube, Instagram, Viber, Telegram. Дві останні мають анонімні канали, модерація яких не передбачена самою їх логікою. Інші згадані соціальні мережі намагаються протидіяти дезінформації стосовно пандемії та вакцинації.  До протидії дезінформації стосовно Covid-19 вдається і Google, корпорація, яка є власником YouTube. Відео, в якому згадується пандемія або вакцина, мережа маркує відповідною позначкою, яка містить посилання на сайт ВООЗ.

Одним з чинників, які негативно впливають на ставлення громадян до щеплень, крім антивакцинаторів, можуть бути й українські ЗМІ. Наприкінці березня засоби масової інформації почали поширювати новини, в яких йшлося про смертельні випадки серед громадян, котрі нещодавно отримали щеплення. Не дивлячись на трагічність ситуації і на те, що на той час не було встановлено жодного зв’язку між щепленням та летальними випадками, гучні заголовки стали черговими аргументами для противників вакцинації.

Проте не всі інформаційні повідомлення в українському сегменті Facebook, котрі стосуються щеплень, є відверто негативними. Крім критики та протестів ще присутнє і просування вакцин. Контент на користь Covishield чи Pfizer поширювали державні інституції. Позиція української влади стосовно використання російської вакцини озвучувалась неодноразово. І Президент, і уряд стверджують про те, що вакцина російського виробництва Спутник V закуповуватись не буде, втім окремі проросійські політики та дотичні до них медіа намагаються лобіювати саме цю вакцину. Ними ж поширювався і наратив про те, що Спутник V є ефективнішим, ніж CoviShield.

Цікава подія, котра стосується вакцинації в Україні, сталися наприкінці березня 2021 року. Про неї повідомила Служба безпеки України. У пресрелізі СБУ міститься інформація про те, що фахівці служби заблокували роботу мережі ботоферм, які розповсюджували фейкову інформацію про нашу державу. Злочинці, котрих затримали в Хмельницькому, займались тим, що дискредитували вакцинацію та працювали на підтримку ЛНР та ДНР. При цьому фінансування на цю діяльність вони отримували з території Російської Федерації. Чи є зв’язок між просуванням Спутник V, дискредитацією інших вакцин та виявленою СБУ ботофермою, наразі невідомо.

Вже більше року Facebook проводить політику активної боротьби з дезінформацією стосовно пандемії Covid-19. Значна кількість фейків оперативно блокується та видаляється. Все ж залишається проблема з немодерованим контентом, як наприклад, коментарі до дописів, котрі подекуди і є першоджерелом фейків. Кількість поширення фейків та факт зовнішнього втручання у кампанію щеплення в Україні свідчить про те, що окремі сили все ж зацікавлені якщо не в зриві імунізації населення, то принаймні у просуванні своїх інтересів. Адже ці дії явно не потрапляють під ознаки діяльності антиваксинаторів, оскільки для них не характерні витрати значних фінансових ресурсів для боротьби з конкретними брендами. Тому припускаємо, що наразі поширення інформації, котра протидіє вакцинації, носить скоріше політичний або ж комерційний характер.

Втім якби ви особисто не ставились до щеплень, хочемо наголосити наступне:

  • мийте руки;
  • носіть маску;
  • зберігайте соціальну дистанцію;
  • дотримуйтесь вимог карантину;
  • бережіть себе.