Ввечері 6 квітня Сейм з другої спроби таки прийняв нові зміни до Виборчого кодексу. Тепер проголосувати під час президентських виборів можна буде виключно дистанційно і лише за допомогою пошти. Також зазнала змін процедура адміністрування і територіальна організація виборів. Самі ж вибори президента відбудуться у травні, проте дата їх проведення може змінитися.

Другий тиждень у Польщі триває процес внесення поспішних змін до Виборчого кодексу, ініціатором яких є правляча партія “Право і Справедливість”. У турборежимі та з порушенням законодавчих процедур влада намагається пристосувати законодавчу базу до вимог карантину, оскільки хоче будь-якою ціною провести вибори Президента за календарним планом – 10 травня. Пов’язані з цим проблеми, пошук рішень і дискусії між владою та опозицією довкола доцільності проведення виборів або їх перенесення, а також непростий шлях внесення змін до виборчого законодавства і сумніви щодо їх конституційності - це ті питання, які будуть актуальними і для України напередодні місцевих виборів у жовтні, якщо кризова ситуація з коронавірусом затягнеться.

Не з першого разу

Перша спроба змін до Виборчого кодексу несподівано зазнала невдачі. 31 березня верхня палата польського парламенту - Сенат - не підтримав зміни, які напередодні, 28 березня, прийняла нижня палата - Сейм. “За” відхилення поправок проголосувало 47 сенаторів, тоді як “проти” було 29. Проте правлячу партію це не зупинило і того ж дня ввечері нею був зареєстрований новий проєкт ухвали про внесення змін до Виборчого кодексу. Нова редакція змін передбачала вже не можливість дистанційного голосування для виборців, які перебувають на карантині, ізоляції або яким виповнилося 60 років, а обов’язкове для усіх дистанційне голосування поштою.

Паралельно з “Правом і Справедливість”, 3 квітня, опозиційні блоки “Громадянська коаліція” і “Польська коаліція” зареєстрували власні альтернативні проєкти ухвал щодо виборів президента. Згідно з першою з них пропонувалося скасування чергових президентських виборів 10 травня і продовження каденції чинного президента ще на 2 роки. Проте після цього 7-річного терміну Анджей Дуда не мав би права кандидувати на посаду під час президентських виборів 2022 року. Натомість автори другої ініціативи пропонували прийняти ухвалу про запровадження у Польщі надзвичайного стану, що унеможливило б проведення виборів 10 травня і відтермінування їх на пізніший час.

Вранці 6 квітня у Сеймі спробували розглянути пропозицію виборчих змін в редакції “Право і Справедливість”. Проте при спробі внести це питання до порядку денного правлячій партії не вдалося знайти потрібної кількості голосів. З-поміж 459 присутніх (переважно дистанційно) депутатів “за” проголосувало 228 послів, а “проти” – було також 228. Ще троє утрималися від голосування. У засіданні було оголошено перерву, а голосування за проєкт ухвали було перенесено на 7 квітня.

Тим часом, одразу після невдалого голосування у відставку подав віце прем'єр-міністр і водночас міністр науки та вищої освіти Ярослав Ґовін – лідер партії “Порозуміння” і соратник Ярослава Качинського по коаліції. Причиною цього стали розбіжності між ними у ставленні до необхідності проведення виборів в умовах пандемії. Вже колишній міністр виступав проти наміру лідера “Право і Справедливість” провести вибори у травні (коли згідно з прогнозами уряду припаде пік захворювання), тоді як більша частина його фракції не підтримувала його у цьому, оскільки не хоче загострення конфлікту з правлячою партією.

Незважаючи на це “Право і Справедливість” несподівано цього ж дня ввечері продовжила засідання Сейму і повторно внесла на розгляд свою ухвалу про зміни до Виборчого кодексу. Цього разу з-поміж 459 депутатів 230 обранців підтримали рішення про внесення питання до порядку денного, тоді як 227 були проти, а ще двоє утрималися від голосування. Після довгого обговорення і незважаючи на заперечення депутатів усіх чотирьох опозиційних блоків у недоцільності та неконституційності таких змін проект ухвали таки був прийнятий з перевагою лише 4 голоси. У результаті “за” нові зміни до Виборчого кодексу проголосували 230 депутатів (усі з правлячого блоку “Право і Справедливість”). “Проти” було 226 депутатів з опозиційних блоків “Громадянська коаліція” (на чолі з партією “Громадянська платформа”), “Польська коаліція” (у складі “Польська селянська партія” і “Кукіз’15”), “Лівиця” (партії “Союз лівих сил”, “Весна”, “Разом”), “Конфедерація”, а також двоє членів правлячої партії. Двоє членів партії “Порозуміння” утримались від голосування, тоді як сам лідер політичної сили Ярослав Ґовін не брав участі у голосуванні.

Що ж змінилося? Коли, за кого і як голосуватимуть?

У відповідності до прийнятих у другому читанні і в цілому нових змін до Виборчого кодексу вибори президента у Польщі у 2020 році будуть відбуватися виключно дистанційно для усіх виборців шляхом голосування поштою. Така ж форма буде застосована під час другого туру, якщо жоден із кандидатів не набере більше 50% голосів виборців. Водночас польське виборче законодавство не передбачає можливості безпосереднього електронного голосування, що у даних екстрених обставинах могло б спростили багатьом виборцям реалізацію їхнього активного виборчого права.

Нагадаємо, що серед претендентів на посаду президента Польщі 6 осіб, які зібрали на свою підтримку не менше 100 тисяч підписів виборців:

  1. Анджей Дуда – кандидат правлячої партії “Право і Справедливість”, чинний президент Польщі;

  2. Малгожата Кідава-Блоньска – кандидатка опозиційної партії “Громадянська платформа”;

  3. Шимон Головня – незалежний кандидат, позапартійний;

  4. Роберт Бєдронь – кандидат опозиційного блоку “Лівиця”;

  5. Владислав Косіняк – кандидат Польської селянської партії;

  6. Кжиштоф Босак – кандидат праворадикального блоку “Конфедерація”.

Виборчі зміни передбачають, що в умовах епідемій маршалок (спікер) Сейму Еліжбета Вітек може змінити дату виборів, якою згідно з раніше прийнятим указом є 10 травня. Можлива нова дата виборів має відповідати датам виборів президента, які зазначені у Конституції. Вона передбачає, що вибори президента Польщі призначаються маршалком Сейму у період не раніше ніж за 100 днів і не пізніше ніж за 75 днів до строку завершення повноважень чинного президента. 100 днів до закінчення терміну повноважень припадає на вівторок, 28 квітня 2020 року, тоді як 75 днів дня до закінчення терміну – на суботу, 23 травня. Це означає, що президентські вибори можуть відбутися в одну з неділь травня - 3, 10 або 17 травня. Бюджет виборів становитиме 320 млн злотих (близько 2,08 млрд грн).

Голосування відповідно до змін відбуватиметься безперервно з 6 ранку до 20 вечора. Протягом цих годин виборці самостійно або за посередництвом іншої особи (для виборців з інвалідністю, що перебувають на карантині) повинні будуть надіслати зворотний конверт (з бюлетенем і підписаною заявою про особисте та таємне голосування) через поштову скриньку на території ґміни (об’єднаної громади), у якій вони внесені до списку виборців.

Новації в організаційному процесі виборів

Крім цього також тимчасово вносяться зміни в адміністрування і територіальну організацію виборів. Замість звичайних дільничних виборчих комісій будуть утворені об’єднанні виборчі комісії в межах ґмін (об'єднаних громад), а у великих містах - у межах дільниць (районів міста). На практиці це означатиме, що кількість ДВК суттєво скоротиться, а навантаження на новостворені комісії суттєво зросте. Це було зроблено з метою, щоб прив’язати виборчі комісії до адміністративно-територіального поділу для легшого адміністрування, а також зменшення необхідної кількості членів комісій, адже є побоювання, що кількість бажаючих бути членами виборчих комісій у час пандемії буде невеликою.

Кількісний склад ґмінних дільничних виборчих комісій становитиме не менше 3 і не більше 9 осіб у ґмінах із населенням не більше 50 тис. осіб, а у ґмінах з населенням понад 50 тис. осіб - по 9 осіб на кожних наступних 50 тис. мешканців, але не більше, ніж 45 осіб загалом. Головою виборчої комісії буде особа за квотою місцевої адміністрації, яку призначає виборчий комісар. До складу комісій також входять члени комісії за поданням уповноважених осіб кандидатів у президенти, які також затверджуються виборчим комісаром. Приміщення для роботи ґмінної виборчої комісії надається міським головою (президентом міста), головою міської ґміни (бургомістром) або головою сільської ґміни (війтом), які мають забезпечити членів комісії необхідними засобами особистого захисту від коронавірусу.

Як виглядатиме виборче листування?

Оскільки згідно з прийнятими змінами усі виборці будуть голосувати дистанційно, то національний оператор поштового зв’язку “Poczta Polska” зобов’язаний за 7 днів до дня голосування забезпечити доставку спеціального виборчого пакету безпосередньо до поштових скриньок виборця за адресою, яка зазначена у списку виборців. Кожен виборець отримає спеціальний виборчий пакет, який міститиме:

  • виборчий бюлетень або бланк для голосування (для незрячих) з печаткою дільничної виборчої комісії;

  • спеціальний конверт для бюлетеня;

  • інструкція для дистанційного голосування;

  • заява про особисте і таємне голосування на бланку для голосування;

  • трафарет шрифту Брайля для бланку для голосування (на прохання виборця);

  • зворотний конверт для бюлетеня і заяви виборця.

Після заповнення бюлетеня або бланку для голосування (для незрячих) виборець має покласти їх до спеціального конверт для голосування, який він запечатує, а після цього вкладає цей конверт разом з підписаною заявою про особисте і таємне голосування до іншого зворотного конверту, який він має вкинути до власної поштової скриньки або в будь-яку поштову скриньку на території ґміни, у якій виборець внесений до списку виборців. Поштова служба доставляє зворотні конверти до відповідних ґмінних виборчих комісій у день голосування. Законодавство вимагає, щоб оператор поштового зв’язку у день голосування доставляв конверти на виборчі дільниці не рідше ніж кожні 3 години.

Водночас обов’язкове дистанційне голосування позбавляє права голосу польських виборців за кордоном, оскільки вони не мають фіксованої виборчої адреси. Також цікавим у контексті законодавчого турборежиму і політичного протистояння є зміна голови національного оператора поштового зв’язку, що безперечно також пов’язано з проведенням президентських виборів. 3 квітня новим керівником “Poczta Polska” став заступник міністра оборони Польщі Томаш Здікот, який має організувати роботу підприємства для проведення виборів в екстремальних умовах і досвід військового управління йому має допомогти. Принаймні в цьому переконана чинна влада, для якої легітимність виборів є єдиним виправданням їх проведення під час пандемії.

Підрахунок і кримінальна відповідальність

Виборча комісія одразу після отримання зворотних конвертів розпаковує їх і вкидає спеціальні конверти з бюлетенями до виборчих скриньок. Не підлягатимуть врахуванню бюлетені, якщо спеціальний конверт для голосування не був запечатаний, у ньому не було заяви про особисте й таємне голосування або на заяві відсутні прізвище, ім’я та ідентифікаційний номер (т.зв. PESEL) виборця або вони вписані нерозбірливо. Ті зворотні конверти, які не встигнуть доставити ґмінним виборчим комісіям до завершення процесу голосування будуть передаватися дирекції територіальних підрозділів Національної виборчої комісії (польський відповідник територіальних представництв Центральної виборчої комісії, поява яких передбачена прийнятим Виборчим кодексом України).

Міністерство інфраструктури (в компетенції якого знаходяться питання комунікації) після консультацій з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров’я і Національною виборчою комісією мають визначити детальний порядок доставки виборчих пакетів виборцям, збирання зворотних конвертів із поштових скриньок, транспортування зворотних конвертів до відповідних ґмінних виборчих комісій, а також повернення виборчих пакетів або зворотних конвертів, якщо вони не підлягають врахуванню. Змінами також передбачено, що для оплати послуг і поставок, необхідних для проведення дистанційного голосування під час виборів президента у 2020 році, не застосовуватимуться положення закону “Про публічні закупівлі”, а саме про тендери і конкурсні умови.

Водночас прийняті нові зміни до Виборчого кодексу передбачають кримінальну відповідальність за порушення таємниці голосування. Три роки ув’язнення загрожуватиме людині, якщо вона вкраде бюлетень, бланк для голосування (для незрячих) або заяву виборця про особисте і таємне голосування. Аналогічне покарання передбачена для осіб, які вкидатимуть до поштової скриньки зворотний конверт зі сфальсифікованим або підробленим бюлетенем чи заявою про особисте і таємне голосування. У початковій редакції виборчих змін 3 роки позбавлення волі загрожувало особам, які знищили, пошкодили, підробили і сфальсифікували бюлетень для голосування. У такому формулюванні цієї норми відкритим залишається питання про те, як буде інтерпретуватися факт не бажання виборця брати участі у голосуванні, оскільки зворотний конверт і виборчий бюлетень залишиться у нього на руках.

Політичні підтексти

Проголосовані вчора нові зміни до Виборчого кодексу, так само як і після голосування 28 березня, не знайшли підтримки у жодної парламентської політичної сили, крім “Право і Справедливість”. Основним мотивом правлячої партії є скористатися наявною високою підтримкою чинного президента Анджея Дуди, щоб гарантувати його переобрання на другу каденцію (йдеться навіть про можливість його перемоги вже у першому турі), тоді як перенесення виборів на пізніший термін є ризикованим з точки зору непрогнозованості ситуації в умовах кризи.

Натомість інші чотири партійні боки у Сеймі розкритикували намір влади провести вибори президента будь-якою ціною в умовах пандемії. Вони намагалися відтермінувати проведення виборів шляхом подачі альтернативних проєктів ухвал, проте жодна з них не отримала достатньої кількості голосів у парламенті. Крім цього опозиція вважає проведення виборів у травні не лише недоречним, але й неконституційним, оскільки прийняті зміни до Виборчого кодексу знову були прийняті з порушенням процедур, які прописані у Регламенті Сейму, а також всупереч рішенням Конституційного Трибуналу, які забороняють вносити зміни до виборчого законодавства за 6 місяців до початку виборчого процесу. Окремі депутати навіть називають ці вибори злочинними, оскільки участь у виборах наражає здоров’я поляків на додаткові загрози. Крім цього представники опозиції вважають, що кошти, які будуть витрачені на проведення виборів, доречніше скерувати на заходи для боротьби з коронавірусом. Водночас кандидатка у президенти від “Громадянської платформи” Малгожата Кідава-Блоньска закликає виборців бойкотувати участь у голосуванні.