Взаємодія регіональних стейкхолдерів з комітетами Верховної Ради може здатися складним процесом. Народні депутати спрощують цей шлях, оскільки подати пропозицію або з’ясувати окремі питання буває легше на рівні окремої особистості. У Полтавській області налічується 8 мажоритарних округів. Наявність власної «бази» змушує народних обранців прислухатися до місцевих інтересів. Ще кілька народних депутатів з різних причин проявляють чи проявляли інтерес до регіону. Активними в області з літа 2020 року були Марина Бардіна («Слуга народу»), Ілля Кива (ОПЗЖ), Ніна Южаніна («Європейська Солідарність»), Ольга Савченко («Слуга народу»). Цей інтерес часто пов’язаний з виборами, наприклад, Ніна Южаніна та Ольга Савченко очолювали обласні осередки партій, а Ілля Кива – полтавський міський. У лютому у ЗМІ поширилася інформація про зміну керівника обласного осередку партії «Слуга народу», яким міг стати Олександр Трухін, обраний по округу №40 у Дніпропетровській області. До речі, у 2015 році Трухіна обрано до Полтавської обласної ради від партії «Блок Петра Порошенка». Станом на 12 квітня на сайті партії «Слуга народу» керівником обласної організації значиться Ольга Савченко, хоча у мережі Facebook місцеві депутати привітали Олександра Трухіна з обранням головою обласного осередку.

Троє народних депутатів, пов’язаних з Полтавською областю, займають посади заступників голів комітетів Верховної Ради, п’ять – голів підкомітетів, один – посаду секретаря комітету, інші п’ятеро – є членами комітетів (Марина Бардіна одночасно є заступником голови комітету та головою підкомітету).

Таблиця. До яких комітетів входять народні депутати, пов’язані з Полтавською областю?

Народний депутат

Виборчий округ (ВО) / список партії

Комітет Верховної Ради України

Нальотов Дмитро Олександрович

 

144 ВО

Голова підкомітету з питань туризму та курортів Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики

Боблях Андрій Ростиславович

 

145 ВО

Член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики

Шаповалов Юрій Анатолійович

 

146 ВО

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг

Кулініч Олег Іванович

 

147 ВО

Член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики 

Ляшенко Анастасія Олексіївна

 

148 ВО

Член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Касай Костянтин Іванович

 

149 ВО

Голова підкомітету з питань тимчасово окупованих територій України Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин

Мовчан Олексій Васильович

 

150 ВО

Голова підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку 

Березін Максим Юрійович

 

151 ВО

Голова підкомітету по соціальним питанням у сферах національної безпеки і оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Бардіна Марина Олегівна

 

Список партії

Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

Кива Ілля Володимирович

 

Список партії

Член Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності

Южаніна Ніна Петрівна

 

Список партії

Член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Савченко Ольга Станіславівна

 

Список партії

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України

Трухін Олександр Миколайович

 

40 ВО

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

Головною формою взаємодії місцевих стейкхолдерів з комітетами є робота через народних депутатів. Це співпраця асоціацій, громад, бізнесу з народними депутатами. Іншими формами взаємодії є безпосереднє звернення до комітетів та участь у заходах (круглих столах, конференціях тощо). Під час регіонального обговорення, яке у березні провела Громадянська мережа ОПОРА, прозвучала думка щодо необхідності взаємодії депутатів та комітетів з установами, що займаються соціологічними дослідженнями, для актуалізації законодавчих ініціатив в українському суспільстві.

Найбільш ефективним каналом комунікації з комітетами та депутатами виявилися особисті контакти. Відмічено, що існує проблема зв’язатися з секретаріатами, частина яких не відповідає через офіційні канали зв’язку (офіційні електронні пошти та офіційні номери телефонів).

Учасники висловили протилежні думки щодо взаємодії з українськими науковими установами. Якщо представники громадськості бачать потенціал у залученні вітчизняних закладів до формування державної політики, то зі сторони народного депутата прозвучала недовіра до результатів роботи наукових організацій. Прикладом негативної взаємодії комітетів з науковими установами стали консультації щодо законопроєкту про оренду державного майна. Наукова установа виступила як зацікавлена сторона, інтересів якої торкається законопроєкт (через наявність у неї майна), а не як експертна спільнота.

Натомість довірою депутатського корпусу користуються міжнародні організації та аналітичні центри.

Взаємодія народних депутатів та комітетів з бізнес-середовищем носить свої особливості. Законодавчими ініціативами займаються здебільшого профільні асоціації. Великий бізнес у разі співпраці пропонує конкретні напрацювання та механізми вирішення проблеми. Малий та середній бізнес має ініціативи, але не може запропонувати варіанти вирішення. Державні ж підприємства в основному пасивні.

Прикладами стейкхолдерів з бізнес-середовища у Полтавській області, які взаємодіяли з комітетами, з боку депутатського корпусу названо Крюківський вагонобудівний завод та Кременчуцький нафтопереробний завод.

Озвучені проблеми взаємодії з громадянами, зокрема, незнання ролі народних депутатів (звернення з містечковими проблемами), як результат – відсутність розуміння на рівні регіонів як працювати з депутатами для розробки законодавчих ініціатив.

В той же час, озвучені проблеми і щодо роботи депутатів. Учасники обговорення зазначили недоступність депутатів у міжвиборчий період та, загалом, погану комунікацію з стейкхолдерами. При цьому, депутати-мажоритарники більш активно йдуть на контакт, вірогідно, через наявність «закріплених» округів.

Серед можливостей покращити взаємодію з комітетами для місцевих стейкхолдерів, названо два способи:

Перший – це створення організації на регіональному рівні, яка допомагатиме стейкхолдерам оформлювати їхні пропозиції у законопроєкти. Необхідність такої організації пояснюється складністю підготовки пропозицій до законопроєктів та можливістю пришвидшити процес розгляду у комітетах. Для комітетів отримання оформлених пропозицій буде перевагою, оскільки зекономить час на «переписування» мовою законопроєктів. Щоправда, виникають питання щодо організаційної діяльності такої організації, зокрема, фінансування та встановлення показників ефективності.

Другий спосіб озвучено в тренді діджиталізації – створення інтернет-платформи для взаємодії з народними депутатами. Фактично, це має бути ще один канал зв’язку громадян з народними обранцями, на додачу до вже наявних (приймальні, телефон, електронна пошта, соціальні мережі тощо). Ефективність такого каналу буде залежати від реакції народних депутатів, точніше, її наявності. Існує також ризик, що даний канал перетвориться на подання пропозицій, що не входять до компетенції депутатів – ремонту будинків, майданчиків, житлово-комунального господарства.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.