Після першого застосування нової редакції Виборчого кодексу під час місцевих виборів 2020 року та офіційного створення парламентської Робочої групи щодо вдосконалення виборчого законодавства, виникла потреба обговорити ключові досягнення та прогалини у виборчому процесі.

Минулого вівторка в Криму гучно “святкували” 7 років російському референдуму. Однак та подія була далека від справжнього народовладдя. Псевдореферендум 2014 року — лише один з етапів окупації півострова Російською Федерацією. Звичайно ж, голосування під прицілом автоматів не було визнане легітимним ні в Україні, ні жодною іншою країною цивілізованого світу. У світовій практиці випадків невизнаних або ж нелегітимних референдумів було достатньо. Їх можна розділити на кілька умовних типів:

Обговорення триватиме до 11 квітня 2021 року включно.

Про те, чи спрацювала гендерна квота і як саме, чи зіштовхувалися кандидатки із проявами дискримінації, “чорним піаром”, недобросовісною агітацією та про інші особливості участі жінок у виборчій кампанії дізналася Громадянська мережа ОПОРА під час нещодавнього дослідження.

Як спрацювали норми виборчого закону про гендерні квоти в Хмельницькій області? Аналіз складу місцевих рад одразу ж вказує, що механізм забезпечення гендерної рівноправності працює недосконало, адже в низці рад очевидний дисбаланс на користь чоловічого представництва.

Попри наявність закріпленої у виборчому законодавстві гендерної квоти, у новому складі Херсонської обласної і Херсонської міської ради жінок – меншість. І тільки перше скликання знов створеної Херсонської районної ради приємно дивує у цьому плані.

Стереотипи, низький рівень віри в себе та не достатній рівень поінформованості жінок – самі ці проблеми виділяються як основні кандидатками у депутатки на останніх місцевих виборах. Громадянська мережа ОПОРА у лютому провела опитування серед кандидаток у депутатки в Одеській області щодо рівності жінок і чоловіків як у виборчому процесі, так і в політиці загалом. В опитуванні взяли участь як ті, що були обрані, так і кандидатки, які за результатами виборів не отримали представницького мандату

Запровадження гендерних квот суттєво вплинуло на виборчий процес на місцевих виборах 2020 року. Перш за все, це необхідність пошуку гендерного балансу для партій – у кожній п’ятірці виборчого списку партії має бути гендерне співвідношення 3 до 2. Наприклад, до першої п’ятірки виборчого списку партії мають увійти три представники однієї статі та двоє – іншої. Порядок розташування вирішує партія.