Протягом останнього року облгази почали масово відключати багатоквартирні будинки від газу. При чому, характерно, що, переважно, це будинки, у яких створено ОСББ. У чому проблема - бідкаються споживачі? Коли включать? Хто винен? Оператори ГРМ (облгази) пояснюють людям, що начебто в будинку підозра на витік газу, а тим часом змушують голову правління ОСББ підписати акт розмежування балансової належності та укласти договір про технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових систем на певну суму. Чому ж облгази так впевнено і безнаказано дозволяють собі таку поведінку? Адже голова правління ОСББ не має жодних правових підстав для підписання таких документів?
Річ у тім, що такий шантаж можливий завдяки відсутності адекватної реакції від незалежного регулятора (НКРЕКП), правоохоронних органів, а також наявності "білих плям" у законодавстві, які пролобіювали монополісти і пручаються щоб розставити усі крапки над "і".
Раніше внутрішньогобудинкові мережі обслуговували облгази на підставі наказу Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30 липня 1997 р. № 35 "Про затвердження Положення про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення". Хоча і бідкалися, що змушені робити це за власний кошт.
"Руки розв'язало" операторам ГРМ скасування даного документи наказом Міненерговугілля від 10 травня 2018 р. № 250.
Облгази остаточно заявили про припинення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та відсутність у тарифах, затверджених витрат на дані цілі.
Згідно з законом "Про ринок природного газу" та кодексом ГРМ, основною функцією облгазів є забезпечення розподілу природного газу до споживачів та належної якості газу (якісних і фізико-хімічних характеристик). Однак, далі законодавство, чітко не каже, де закінчується межа відповідальності оператора ГРМ. Чи зобов'язаний облгаз забезпечити послугу розподілу до газової комфорки споживача чи лише до точки, де починаються власні мережі споживача (межі балансової належності)? Яким чином тоді споживач повинен самостійно забезпечити належну есплуатацію мереж, а також якість газу у своєму будинку чи квартирі?
Єдиним інструментом захисту споживачів є закон України "Про житлово-комунальні послуги", який чітко визначає, що постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості виключно на підставі індивідуальних договорів між виконавцем та побутовим споживачем. Очевидно, що забезпечити якість послуги з розподілу в комфорці споживача не можливо без обслуговування внутрішньобудинкових газових систем. Тому закон пропонує дві моделі.
"За замовчуванням" застосовується модель-1. Законом на Оператора ГРМ покладений обов’язок здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку. Облгаз виставляє кожному споживачу у квитанції додаткову плату. Модель-2 передбачає, що співвласники своїм рішенням можуть обрати іншу організацію для обслуговування внутрішньобуднкрвих газових мереж і домовитися про інші правила.
Однак, кодекс ГРМ, містить "розпливчасті" і практично незастосовні формулювання формулюваня, яким, власне, і керуються облгази зі згоди НКРЕКП. Отже, згідно цього документа, "власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж …, зокрема, укладають відповідний договір із суб’єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт". Хто ж повинен підписати акт розмежування з оператором ГРМ? Тут відповідь ще цікавіша: "власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки".
Власність зобов'язує. Очевидно, з цим принципом ніхто не сперечається. І власниками газових мереж у багатоквартирному будинку є його співвласники - власники квартир і нежитлових приміщень. У кінцевому підсумку за все платить споживач, у тому числі - за утримання та експлуатацію власних мереж. Тільки не зовсім зрозуміло - що саме входить до робіт з технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових газових систем; які витрати включено на сьогодні до складу послуги з розподілу природного газу, а за які необхідно доплатити додатково? Облгази, користуючись відсутністю необхідного затверженого Міненерговугілля переліку робіт на технічне обслуговування та ремонт мереж, нав'язують власний перелік робіт та умови.
Крім того, навіть кодекс ГРМ говорить, що договір повинні укладати співвласники чи уповноважена особа. Звісно, у переліку є ще "балансоутримувач" (поняття, яке застаріло) і управитель, який не має правових підстав. Жодним чином справедливо не згадується ОСББ, хоча саме ОСББ облгази, замість того, щоб працювати з кожним споживачем, шантажем змушують підписувати акти розмежування укласти договори договори, а потім зібрати і перерахувати облгазу гроші. Можливо, вони вважають ОСББ загадковою "іншою особою", яка змушена погодитися під тиском.
Щоб остаточно "розставити все на свої місця", народні депутати підготували проект змін до закону України «Про житлово-комунальні послуги» (адже закон має вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП, якою затверджений Кодекс ГРМ), у яких детально описали алгоритм надання послуги з розподілу природного газу і обслгуговування внутрішньобудинкових газових систем.
Отже, законопроект визначає дві моделі вирішення питання технічного обслуговування:
- Модель №1 "В силу закону" - законом на Оператора ГРМ покладений обов’язок здійснювати технічне обслуговування внутріщньобудинкових систем газопостачання. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку.
- Модель №2 "Волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку" - співвласники самостійно обирають суб’єкта господарювання та укладають з ним договір на технічне обслуговування внутріщньобудинкових систем газопостачання.
Стороною договору з суб’єктом, визначеним співвласниками, є уповноважена співвласниками багатоквартирного будинку особа.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Плата виконавцям комунальни послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом.
За "замовчуванням" застосовується модель-1.
Оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирних будинках. Договір укладається між облгазом та кожним споживачем послуг з розподілу природного газу у багатоквартирному будинку на підставі типового договору. Типовий договір затверджує НКРЕКП. Договір укладається строком на 1 рік і продовжується атоматично, якщо кожна зі сторін не заперечує.
Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання розраховує облгаз з урахуванням інвентаризаційної відомості відповідного багатоквартирного будинку. Але ця вартість не може перевищувати граничного рівня, який затверджує НКРЕКП. Ціна договору визначається шляхом ділення вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання конкретного будинку пропорційно до кількості укладених договорів із споживачами послуг з розподілу природного газу у такому будинку.
Вартість технічного обслуговування виставляється оператором ГРМ до оплати в єдиному рахунку на оплату послуг з розподілу природного газу та зазначається у такому рахунку окремим рядком.
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку може бути застосована модель - 2. А саме, обрано іншого суб’єкта господарювання, який має відповідний дозвіл, для виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Співвласнки повинні повідомити оператора ГРМ про своє рішення обрати іншого виконавця робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових систем, і протягом 30 днів з моменту надходження звернення договори з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, укладені між споживачами послуг з розподілу природного газу та облгазом, достроково припиняються.