20 серпня в рамках прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі провідні експерти у сфері енергозбереження обговорили переваги та недоліки Державної програми енергоефективності.

 

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА, експерт Реанімаційного пакету реформ та співавтор програми енергоефективності, одразу зауважила, що насправді реалізація програми зайняла набагато довший період часу, ніж сподівалася команда, яка працювала над її розробкою. Так, запуск програми планувався ще на початку минулого року з метою виявлення її сильних і слабких сторін перед опалювальним сезоном 2015 року.

У контексті використання програми споживачами Тетяна Бойко повідомила, що, згідно даних дослідження робочої групи, приблизно половина українців не розуміє поняття ОСББ і не знає, як розшифровується ця абревіатура. Не кажучи вже про те, що протягом 23 років населення звикло до позиціонування держави як універсального регулятора будь-яких економічних та житлово-комунальних питань.

На практиці цей стан речей вималювався в типову поширену ситуацію, коли у квартирі зроблено євроремонт, а під’їзд – не пофарбований, в будинку пахне сміттям і прибудинкова територія не доглядається. Окрім того, що такі будинки виглядають неестетично, вони ще й споживають удвічі, а то й утричі більше енергії, ніж аналогічні споруди, наприклад, у Польщі чи країнах Прибалтики. В Україні ж, враховуючи застарілий житловий фонд, найбільше теплової енергії (30-70 %) втрачається саме на рівні житлових будинків, а не окремих квартир.

«Тобто, ми говоримо про середньостатистичний потенціал енергозбереження в багатоквартирному будинку на рівні близько 65 %. – наголосила Тетяна Бойко. – Проблеми є і в приватному житловому секторі, але відмінність полягає в тому, що власники цих будинків звикли в усьому покладатися на себе і відповідним чином планувати заходи з енергомодернізації своїх домівок. А  половина мешканців квартир не знає, що вони є співвласниками усього будинку включно із нежитловими приміщеннями. Відповідно до Конституції та Цивільного кодексу, саме на них лежить відповідальність за утримання і ремонт цього майна. У той же час, за грубим підрахунком, зараз створено усього 20 % ОСББ. А якщо в будинку не створено ОСББ, то в людей просто немає механізму для проведення енергоефективних заходів. Їх можна здійснювати в різний спосіб, і банківське кредитування – не панацея. Насправді до банківського кредитування навіть ОСББ, тобто, об’єднання свідомих громадян, не були готові. Їх лякає зависока відсоткова ставка. Цей недолік можна було б усунути шляхом запровадження конкуренції між банками, які можуть бути потенційними партнерами програми».

Стосовно використання програми фізичними особами експерт зауважила, що довгий час були затримки з державною компенсацією по кредитах на придбання негазових котлів. Враховуючи, що реалізація програми передбачена на один бюджетний рік, а банки, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження і Міністерство фінансів мають працювати в цьому напрямку синхронно і ефективно, – програму слід запускати в кінці року, який передує року її втілення. Цьогорічну програму запустили у квітні 2015, хоча робоча група здала документ ще в листопаді. Звідси й проблеми з вчасною компенсацією коштів.

Ще одна проблема, яку виокремила Тетяна Бойко на етапі реалізації державної програми, – це реєстр, який формується з даних позичальників кредитів та подається в Держенергоефективності. Якщо відомості некоректні, неточні або масив інформації занадто великий, відбуваються затримки з формуванням реєстру. У протилежному випадку затримок у надходженні відшкодованих коштів не спостерігається.

Наступний спікер, Роман Зінченко, голова правління Української мережі енергетичних інновацій GREENCUBATOR, поставив несподіваний акцент: «Найбільша інновація, яка має статися в українській енергетиці, – це застосування здорового глузду не як виключення, а як масового явища. Енергія та енергетика зараз стає стрімко комерційним товаром, але загальнополітичний наратив намагається залишити їх у сфері прав, соціальних благ тощо. Для того, щоб ми відносно успішно пережили зиму, держава має відмовитися від своєї  ілюзії головного рятівника і гравця енергоринку».

Роман Зінченко переконаний, що союзниками держави і основними агентами у справі енергоефективності мають стати звичайні громадяни. Також він наголосив, що задля успішного впровадження програми слід змінити моделі споживання за трьома напрямками: перехід від клаптикового утеплення до позиціонування будинків як цілісних енергосистем, перетворення ринку продавця на ринок споживача та активне стимулювання соціальних інновацій.

Ігор Черкашин, член «Експертної платформи з енергоефективності», погодився з колегами, що відсоткова ставка за «Теплими кредитами» – надто висока, а заходи з енергомодернізації фізично складно реалізувати за 5 років. Тож цей строк має бути подовжений. Окрім того, на його думку, програма має втілюватися тільки після обладнання багатоквартирних будинків лічильниками тепла. Зі свого боку, Мінрегіонбуду повинне розробити типові проектні рішення з комплексної енергомодернізації та надати їх у розпорядження ОСББ, аби на їхні плечі не лягало додаткове фінансове навантаження. Комплекс заходів з енергозбереження, на переконання Ігоря Черкашина, має містити рекомендації з облаштування вентиляції, під’їздів, вікон, горищ, підвалів та внутрішніх мереж, і тільки в останню чергу – утеплення стін.

Ірина Горецька, начальник управління і підтримки продуктів «Ощадбанку», який є партнером програми кредитування, детально описала механізм отримання кредитів на утеплення об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Згідно цієї схеми, ОСББ в особі голови правління звертається до банку із заявкою на проведення термомодернізації. Банк розглядає установчі документи та фінансову звітність ОСББ і, в разі їхнього задовільного стану, ухвалює позитивне рішення про видачу кредиту. Після проведення робіт з установки обладнання чи облаштування матеріалами, підписується акт про виконання робіт. Цей документ є підставою для формування реєстру, який подається банком в Держенергоефективності щомісячно до 20 числа, а до 25 числа наступного місяця кошти перераховуються до банку, які він упродовж трьох днів розподіляє на користь погашення тіла кредиту.

Важливо, що вчасність компенсаційних виплат стосується тільки поточного бюджетного року. «Якщо наступний бюджет не передбачатиме закладених коштів на такі програми, можуть виникнути проблеми, – наголошує Ірина Горецька. – Втім, у Держенергоефективності активно працюють над продовженням програми».