15 лютого Держенергоефективності спільно з Українським союзом промисловців і підприємців організували засідання круглого столу щодо використання твердих побутових відходів для виробництва теплової та електричної енергії.

Ключовими питаннями стали:

  • стан поводження з відходами;
  • потенціал використання твердих побутових відходів для генерації енергії;
  • презентація концепції використання сміття в енергетичних цілях;
  • фінансово-економічна модель будівництва та експлуатації сміттєпереробного заводу у Хмельницькому.

Досить неоднозначне питання долучення Держенергоефективності до питання поводження з відходами, зокрема їхнього спалювання, з метою розвитку ринку палива для виробництва теплової та електричної енергії.

Перш ніж обґрунтовувати «зелений» тариф для спалювання сміття, впровадження якого популяризує Агентство, потрібно забезпечити роздільний збір відходів/сортування, моніторинг (що саме і як сортується), вторинну переробка, і лише потім спалювати відходи, які не підлягають переробці.

Головним аспектом у цьому має бути питання екологічної безпеки, зокрема наслідки для довкілля у результаті спалювання відходів.

Сергій Савчук, голова Держенергоефективності, розповів про існуючі стимули «зеленого» тарифу на електроенергію з біогазу.

«Для прикладу, сьогодні вже є успішно реалізовані проекти, де використовується органічна частина відходів для утворення біогазу полігонів ТПВ в якості палива для установки, що виробляє електроенергію. ДП «Енергоринок» купує таку електроенергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП. Тобто інструменти існують, вони працюють, про що свідчать вже реалізовані проекти і діючі об’єкти», – зазначила Юлія Усенко, Голова правління «Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку».

Представники GIZ зауважили, що без «зеленого» тарифу інвестору такі проекти не цікаві.

Проте вирішення проблеми поводження з відходами повинно належати до сфери благоустрою та захисту довкілля, а не енергетики.

На думку аналітиків Громадянської мережі ОПОРА, для цього треба впроваджувати необхідні інструменти, зокрема сформувати систему тарифоутворення на переробку відходів.

Зокрема, під час круглого столу звучали різні цифри: від 65 до 165 грн на місяць на одну сім’ю. Враховуючи досвід європейських країн у сфері переробки відходів, навіть пригадали неприйнятну цифру для української родини – 200 євро.

Однак такі розрахунки повинні базуватися не лише на економічно обґрунтованих витратах, а й з урахуванням досить низького рівня життя громадян. Це є платформою для дискусій експертів та законодавців для пошуку оптимального рішення.

Слід пам’ятати й про те, що зараз вже є законодавчі ініціативи щодо впровадження «зеленого» тарифу на спалювання відходів, які викликають серед екологів критику та застереження щодо їхнього прийняття.

У всіх заінтересованих сторін є своє коло інтересів: для інвестора, держави та споживача (забруднювача) – який у кінцевому результаті заплатить.

Для прикладу, у Хмельницькому планують реалізувати пілотний проект сміттєпереробки, який може бути успішним. Разом з тим, інші міста також потребують концептуальних рішень щодо вирішення питання переробки відходів. Але варто також враховувати і особливості в кожному окремому випадку. Саме на цьому під час круглого столу наголосили фахівці в цій галузі.

Зазначену тему досить складно зрозуміти у контексті прийняття концептуальних управлінських рішень держави. Адже всі мають брати до уваги вплив на довкілля, ціну, яку має заплатити споживач з розумінням, за що саме конкретно він платить. Висока ціна – це не завжди вирішення проблем, зокрема в екологічній сфері.

Викликає занепокоєння те, що подальші напрацювання повинні базуватися на вже запропонованих законодавчих ініціативах, а це загрожує впровадженню «зеленого тарифу» на спалювання відходів без комплексного вирішення питання поводження з ними. Саме це було озвучено за результатами зустрічі.

Тому побоювання експертів не безпідставні. На рівні держави відсутнє ідеологічне бачення щодо вирішення питання зменшення обсягу відходів, закриття полігонів та широкомасштабного впровадження сортуванню відходів.

Аналітики Громадянської мережі ОПОРА вважають, що для формування найоптимальнішої концепції щодо культури поводження з відходами на рівні споживача та державної політики необхідне об’єднання експертів у галузі захисту довкілля та всіх дотичних сфер. Це дозволить захистити не лише інвесторів, але, насамперед, навколишнє природне середовище.

За коментарями звертайтесь:
прес-секретар
житлово-комунальних та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Богдан Горобчук
тел.: +38 063 291 85 84