Сьогодні в ІА "Укрінформ" відбулася прес-конференція «Незалежний регулятор «в законі»: чому терміново необхідно прийняти законопроект про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у якій взяли участь Діана Корсакайте, керівник Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні", та експерти енергетичної групи РПР: Юлія Усенко, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, та
Олена Павленко - президент “Діксі груп".
Прес-захід було приурочено до запланованого на завтра у Верховній Раді голосування Законопроекту №2966-д "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Коментуючи необхідність у якнайшвидшому прийнятті цього законопроекту, Тетяна Бойко наголосила: "Як економіст, я хотіла би підкреслити, що роботу галузі можна проілюструвати на основі роботи двох типів ринків. Перший ринок – житлових послуг. Відбувається реформа у житловій сфері. Послуги з управління будинком і прибудинковою територією при цьому - це потенційно конкурентний ринок. І тут діятиме правило попиту і пропозиції, можливості вибору споживачами найкращого пакету послуг від управляючих компаній за найкращу ціну. Але є інші ринки з іншою природою, - зазначила експерт. - Наприклад ринок комунальних послуг – опалення, холодне, гаряче водопостачання, електропостачання, газу – це ринки або природних монополій, або суміжні з природними монополіями. На цих ринках потрібен державний і водночас - незалежний регулятор. Тут не може бути регулятором невидима рука ринку – має бути забезпечення балансу інтересів між споживачами, державою, гравцями цього ринку".
"Саме цим і зумовлена потреба у законі, який би чітко окреслював роботу НКРЕКП, і який би міг зміцнити довіру українців до цього органу", - вважає Тетяна Бойко. "Зараз дуже складно проводити цю реформу - в умовах війни, економічної кризи, кризи довіри до влади. Але це важливий крок до того, щоб Нацрегулятору - а отже, і його рішенням - почали довіряти".
У свою чергу, Діана Корсакайте прокоментувала статус Нацрегулятора в системі влади: "Цей регулятор буде частиною виконавчої влади з публічного адміністрування. В Європі є випадки того, коли такі регулятори не являються частиною виконавчої влади, але такі випадки рідкісні. Саме тому такі обов'язки, які виписані в українському законопроекті 2966-д відповідають тим, які закріплені в більшості відповідних національних законів у Європі".
Також міжнародний експерт наголосила на потребі забезпечити достойний рівень заробітної плати членам Нацрегулятора: "Тут слід підтримувати баланс між недороговизною органу і - з іншого боку - його компетентністю, впливовістю, адже НКРЕКП регулює галузеві ринки з річним обігом коштів близько 400 мільярдів гривень. В європейських державах існує чітке уявлення - та цінність, яку регулятор принесе на ринок, має оцінюватися з точки зору ефективності роботи регулятора і самого ринку. І ця ефективність одназначно покриває витрати на роботу такого регулятора. У країнах ЄС середня заробітна плата представників відповідних українській НКРЕКП установ завжди прив’язується до середньої зарплати по ринках, які вони регулюють".
Олена Павленка звернула увагу на найбільш дискусійні питання закону 2966-д - тому, хто обирає номінаційну комісію, що впливає на обрання членів НКРЕКП, а також питанню ротацій поточного складу Нацкомісії: "Базова версія, прийнята комітетом, і яка виноситиметься завтра на голосування: двох членів номінаційної комісії пропонує президент, двох - Верховна рада на основі рішень комітетів енергетики та ЖКГ, а також одного номінує прем'єр-міністр. Але є інші версії, одна – так звана лотерея, коли обрання буде на майданчику Верховної Ради, а також була версія, за якою членів комісії пропонували галузеві комітети ВР. Що саме в фінальній версії закону залишиться – залишається інтригою і буде зрозуміло вже завтра в залі. Так і має бути, якщо ми говоримо про боротьбу ідей, боротьбу концептів. Що стосується ротації членів НКРЕКП - то повна ротація відбудеться через 1,5 роки. Частина депутатів наполягала на негайній зміні складу Нацкомісії, але після консультацій, в тому числі з міжнародними експертами, були вирішено зробити зміну поступово, але швидко, для збереження адміністративної пам'яті".
На завершення брифінгу Юлія Усенко підкреслила, що питання щодо прийняття цього законопроекту про Національного регулятора на таких крупних ринках - вкрай важливе як для розвитку галузей, так і для суспільства в цілому.
"Громадськість чекає на незалежного регулятора європейського зразка, якому можна довіряти – і яким можна пишатися. Завтрашній закон - вагомий крок у цьому напрямку, тому експерти Реанімаційного пакету реформ вимагають його прийняття в цілому", - закликала Юлія Усенко.
За коментарями звертайтесь:
координатор житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Тетяна Бойко
тел.: +38 063 617 97 60