16 травня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся розгляд Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року.

У своїй доповіді голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив, що основною ціллю Плану є досягнення частки відновлювальних джерел енергії в енергобалансі України в 11% станом на 2020 рік.

«Україна має високий потенціал для впровадження відновлювальної енергетики. Зокрема, ми маємо 2000 гектарів для вирощування енергетичної верби у Волинській області. Іще одним прикладом потужностей є Глибочанська ГЕС, яка на сьогодні працює по зеленому тарифу. Також на сьогодні вже розроблені дорожні карти по впровадженню ВДЕ в Україні», – зокрема зазначив Олександр Домбровський в ході розгляну Національного плану дій щодо ВДЕ.

Міжнародний експерт з питань зміни клімату, голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк в свою чергу наголосив, що – на його думку – частка в 11% ВДЕ є надто амбітному для України, аби об’єктивно її досягти до 2020 року.

Також експерт підмітив, що бізнес хоче бути впевненим в безпеці своїх інвестицій, тому Україна має зробити все можливе, задля створення сприятливої атмосфери для інвесторів. «Люди хочуть жити в чистому середовищі та бути здоровими, саме тому нам потрібно думати про екстерналії, побічні наслідки стану розвитку нашої енергетики на здоров’я українців», – наполягає Олексій Хабатюк.

Голова підкомітету ВР з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій Комітету з питань ПЕК Наталя Кацур-Бучковська заявила, що Україна взяла на себе зобов’язання, що стосуються як збільшення частки ВДЕ в енергетичному балансі держави, так і скорочення викидів парникових газів. Саме тому потрібно думати не лише про сьогоднішнє виконання зобов’язань, а й про перспективи на майбутнє. «Тому, розвиваючи ВДЕ в Україні, потрібно прораховувати поводження із «зеленим тарифом», як механізмом стимулювання переходу на відновлювальні джерела енергії на довгий період наперед, на 20-30 років», – підкреслила народний депутат України.

Інший народний обранець, Олексій Рябчин, підтримав позицію попередньої доповідачки та додав: «Відсутність гарантії зв’язку між стратегіями створює проблеми їх розвитку в майбутньому. Для того, аби подолати таку загрозу, нам потрібно зібрати всі стратегії в одну і отримати бачення на майбутнє. Це можна зробити через розвиток Стратегії низьковуглецевого розвитку України», – переконаний Олексій Рябчин.

В свою чергу, очільник Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха наголосив, що Україні потрібно навчатися працювати із аграрними біомасами – для прикладу – із відходами від кукурудзи та інших культур. По словам експерта, цей напрямок є дуже перспективним у нашій державі.

«Справді, засідання комітету підтверджує, що в зацікавлених народних депутатів та експертів є спільне підґрунтя для продуктивної роботи в напрямку розвитку ВДЕ в Україні. Великі надії покладаються на розробку та імплементацію Плану дій стратегії низьковуглецевого розвитку України, яка є базисом для узгодження екологічної, енергетичної та кліматичної стратегії», – прокоментував експерт Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Кузнецов. 

За коментарями звертайтеся:
експерт житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Дмитро Кузнєцов
тел.: +380 (63) 584 49 92