24 травня 2012 року в конференц-залі Голосіївської районної адміністрації (м. Київ) Громадянська мережа ОПОРА організувала робочу зустріч із головами ОСББ, ЖБК щодо покращення умов функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у столиці. Участь у заході взяли Ігор Лисов, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, Павло Жук, заступник голови Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Олена Журавльова, керівник відділу по роботі з ОСББ, ЖБК Голосіївської районної державної адміністрації.
В ході зустрічі голови ОСББ і ЖБК, які тепер проходять процедуру отримання у власність прибудинкової території, розповіли про вартість землевпорядних послуг з виготовлення документації, про фактичні витрати з виготовлення землевпорядної документації тощо.
Так, одному столичному ОСББ, якому увірвався терпець після чергового перекопування комунальниками їхньої охайної прибудинкової території, вирішило оформити землю у свою власність, щоби в нього принаймні питали дозволу на такі роботи. Та голові ОСББ в Управлінні благоустрою влаштували перехресний допит. На думку чиновників, ОСББ немає ніяких прав на землю, бо в об’єднання немає документів на право користування, на право власності тощо. Але чому ж тоді ОСББ сплачує податок на землю, якщо воно не є її власником? Відповісти на це питання чиновники не змогли.
Що ж стосується оформлення документації, її вартості та переліку необхідних документів, то в Києві взагалі дивна ситуація. У Київземі підготовка «папірця» для фізичної особи, яка приватизує земельну ділянку, коштує 11-15 тисяч гривень, а для юридичної особи – 60 тисяч. Вартість документу з «червоними лініями» - орієнтовно три гривні, але в документі вписуються консультаційні послуги КП такого-то, що становитиме три тисячі гривень. Обійти КП вам не вдасться ні в якому разі. Лише на початковому етапі об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку доведеться витратити не менше 9 тисяч гривень. Складається враження, що чиновникам така ситуація вигідна й вони зацікавлені в ускладнені процедури підготовки документації, необхідної для отримання землі. Не зацікавлена міська влада й в передачі землі ОСББ, якщо в будинку є нежитлові приміщення. Приміром, проблемним для ОСББ «Печерський-2» (новий будинок, зданий на баланс у 2002 році, ОСББ створено 2004 року) виявився кусень землі між будинком та молокозаводом, який забудовник брав в оренду на три роки, а по тому земля потрапила в земельний кадастр. А міська влада тепер не зацікавлена в передачі землі ОСББ (хіба в оренду), бо в будинку є нежитлові приміщення.
Що ж стосується відносин столичних ОСББ із монополістами, то одні об’єднання віддають перевагу тому, щоб працювати із “Київводоканалсервісом” як із виконавцем комунальних послуг, інші хочуть прямі договори із “Київводоканалом” та «Київенерго» . Окрім того, декотрі об’єднання відмовилися від послуг Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ), бо різницю, як виявилося, центр залишає на своїх рахунках. Також цікавим є той факт, що органом місцевого самоврядування у Києві не визначені виконавці жодної комунальної послуги. До того ж не відомо, хто є виробником послуги з гарячого водопостачання!
Та єдине омріяне бажання усіх київських ОСББ, як заявили голови, це щоб їх припинили вважати виконавцями послуг та перекладати на плечі ОСББ усі проблеми житлово-комунальної галузі, що суперечить чинному законодавству, а також жодним чином не сприяє розвитку ОСББ у столиці.
Захід відбувся в рамках проекту "Реформування житлово-комунального господарства через забезпечення передачі прибудинкової території" за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".