Профільний Комітет Верховної Ради під час засідання 16 травня, як і очікувалося, підтримав рішення Президента поховати законопроект №8474, оскільки ймовірність зібрати потрібну кількість голосів для подолання вето прямує до нуля. Висновок головного експертного управління був аналогічний до Президентського. Ніхто, звичайно, не збирався доопрацьовувати законопроект №8474 та виносити його на повторне друге читання (хоча саме про «доопрацювання» говорить навіть веб-сайт Кабміну). Нічого начебто страшного не трапилося – ОСББ залишилися з тими ж проблемами, що й були. Мінрегіон на виконання чергового доручення Президента працює над новим законопроектом, який до 15 червня «має побачити світ». Народні депутати Лисов і Матчук увійшли до робочої групи Нацради з питань ОСББ, щоб допомагати Мінрегіону з новим законом, а також внести від свого імені (а Комітет обіцяв сприяти з просуванням) законопроекти, спрямовані на вирішення нагальних проблем ОСББ, які не можуть чекати кабмінівського закону, якого, як всі розуміють, цього року (і швидше за все у найближчому майбутньому) не буде. Але неправильно залишити пропозиції Президента без детального аналізу – чим саме не догодив законопроект № 8474? Саме це спробуємо з’ясувати.
1. «Вирішенню зазначених питань (тобто проблем ОСББ – Т.Б) мав би слугувати Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Однак, як свідчить практика виконання цього Закону, його основні норми потребують докорінного перегляду.
Не встиг закон ще й народитися, як у нього з’явилася «практика виконання»? Мабуть, це було б реально, якби Адміністрація Президента протягом двох тижнів, відведених на прийняття рішення, переїхала б жити в один багатоквартирний будинок (придбавши приміщення у ньому), і намагалася, і безуспішно намагалася, створити в ньому ОСББ за новим законом (очевидно, що не вийшло б, бо лише за два тижні потрібно повідомити співвласників про установчі збори). Хоча не дуже віриться в такий експеримент.
2. «Положення Закону створюють ризики порушень конституційного права кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, не відповідають конституційним засадам захисту права приватної власності, зокрема щодо права особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, обов'язку держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, непорушності права приватної власності, рівності перед законом усіх суб'єктів права власності (статті 13 і 41 Конституції України)».
Не зрозуміло, що саме мав на увазі Президент. Мабуть, доцільно було б вказати конкретні статті та норми, які порушують право власності. Дозволю собі пофантазувати і припустити, що не сподобалася ідея скасувати поділ співвласників на «членів» та «не членів». Адже тоді набагато важче буде створити «кишенькове» ОСББ імені забудовника чи керуючої компанії. Тому за загальними гаслами ховається зовсім конкретний інтерес.
3. «… можуть призвести до неконтрольованого відчуження від об'єднань співвласників багатоквартирного будинку земельних ділянок, на яких розташовані жилі будинки».
Побоювання суттєве але, мабуть, воно стосується якогось іншого закону. Бо ні діючий закон, ні законопроект №8474 не наділяли людей чи ОСББ землею і не передбачали включення земельної ділянки спільної власності власників квартир. Як можна забрати те, чого немає? До того ж у 8474 ні словом не згадується про відчуження землі. Навпаки, діюча редакція 42 статті покращувалася – за рішенням загальних зборів ОСББ наділялося правом отримати земельну ділянку з прибудинковою територією у власність або постійне користування на власний вибір (на сьогодні – це у 5% власність, у більшості – оренда на вибір органу місцевого самоврядування).
4. «Закон не забезпечує вирішення існуючих проблем створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку у новозбудованих будинках».
Для новозбудованих будинків якраз закон і пропонував найкращий варіант – установчі збори ОСББ скликаються лише після отримання більшістю інвесторів свідоцтв про право власності. Скасовувалася можливість захоплення влади трьома першими власниками та подальшого запровадження «вступних внесків» у розмірі 10, 50 і 100 тисяч гривень. А, можливо, Президент боявся за інтереси забудовників, чиї фінансові апетити дійсно б постраждали. Якби Президент усвідомив реальну проблему перш за все для новобудов – відсутність доступу до інформації про співвласників – мабуть, написав би про це у зауваженнях.
5. «Закон не забезпечує удосконалення відповідних процедур організації діяльності таких об'єднань у будинках старої забудови, не врегульовує питання щодо дальшої діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, утворених до набрання ним чинності на інших, ніж передбачено цим Законом, засадах».
Закон написаний для вирішення конкретних проблем, про які сказано у пояснювальній записці (проблеми, які понад 950 ОСББ з усієї України визначило як першочергові). Очевидно, що це не всі перешкоди . Але навряд чи у Межигір’ї можна зрозуміти краще проблеми ОСББ, ніж знають їх самі мешканці ОСББ. Якщо ж Президент так переживав за ОСББ, статути яких не відповідатимуть новому закону, то не біда. Перший ліпший юрист міг би пояснити, що закон має вищу юридичну силу, ніж статут.
6. «Низка положень Закону може призвести до штучного зростання тарифів на відповідні комунальні послуги, що негативно позначиться на інтересах співвласників багатоквартирних будинків».
Із зауваження незрозуміло, яка норма малася на увазі (швидше за все – з якогось іншого закону). Адже законопроект №8474 жодним чином не стосувався встановлення тарифів на комунальні послуги та не пропонував зміни до процесу тарифоутворення. Згідно чинного законодавства, тарифи для виробників комунальних послуг встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг, а для виконавців – орган місцевого самоврядування. ОСББ не є уповноваженим піднімати чи опускати розмір тарифів. За законом, в ОСББ сплачуються внески і платежі, розмір яких визначається виключно загальними зборами, ще й більшістю в 2/3 голосів власників. Чи може під словосполученням «тарифи на комунальні послуги» малося на увазі «внески ОСББ»? Можливо, Адміністрація Президента хотіла би "контролювати" "тарифи" в кожному ОСББ – і ну їх, ті загальні збори?
7. «Закон містить внутрішні неузгодженості, суперечності, прогалини у правовому регулюванні, що надасть можливість недоброчесним виконавцям його норм на свій розсуд вирішувати питання, пов'язані зі створенням та діяльністю об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, а також створює ризики неоднакового застосування Закону, наслідком чого буде порушення конституційних принципів верховенства права, рівності і справедливості (стаття 8 Конституції України).»
З пропозицій випливає, що лише ХТОСЬ має вказувати, як «правильно» створити та працювати ОСББ. Оскільки тими «недобросовісними виконавцями» мали би бути громадяни України – власники приміщень-співвласники багатоквартирних будинків, які самі здійснюють покращення свого життя вже сьогодні, не чекаючи «піклування» від держави, то аж ніяк не можна їм на НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД дозволити створювати та організовувати роботу ОСББ. Можливо, у цьому останньому абзаці зауважень і містилася реальна причина відхилення закону? Страх отримати непідконтрольну громаду в кожному будинку? Бо якби були конкретні зауваження по суті (а закон дійсно був не на 100% досконалий), то, мабуть, їх би озвучили?
P.S. От якби я була чиновником, і мені довелося готувати новий законопроект з урахуванням зауважень Президента, а потім пояснювати, як всі ці пропозиції враховано, мабуть, я би з’їхала з глузду…або звільнилася з роботи. Але у нашій країні, де немає політичної відповідальності, про диво-вето дуже швидко забудуть.