Ключовими проблемами для обговорення визначили питання субсидій та енергоефективності серед населення та заходи стимулювання українців до підвищення енергоспоживчої культури.

Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, у своєму виступі запропонував об’єднати заходи з енергоефективності та моделі субсидій. На його думку, це необхідно для відчутного результату, адже постійне зростання суми виділених державою коштів на субсидії не вирішить проблеми неплатоспроможності населення.

Голова підкомітету зі сталого розвитку, стратегії та інвестиції, Комітету Верховної Ради України з енергетики та палива, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська зазначила, що самих субсидій недостатньо для стимулювання населення до енергоефективності. Вона запропонувала на рівні законодавства зацікавити громадян, запровадивши повний облік усіх енергоресурсів.

Наріжним каменем панельної дискусії стало питання потреби монетизації субсидій, її обсягу – часткової чи повної. Директор департаменту державної і соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко висловився проти монетизації субсидій: «Сьогодні середній розмір субсидії становитиме від двох до двох з половиною тисячі гривень при середньому доході незахищених верств населення 1200-1300 гривень. І це велике питання, чи людина з таким доходом, отримавши кошти на руки, понесе їх на оплату комунальних послуг». Також однією із ключових причин недоречності монетизації Музиченко назвав недостатню фінансову потужність бюджету щодо вчасних і повних виплат субсидії у грошовому еквіваленті.

Експерт з регіонального розвитку, радник Віце-прем’єр-міністра Яна Бугрімова наголосила на перевагах двох моделей часткової монетизації субсидій: монетизації невикористаних надлишкових коштів, які заощаджуються завдяки впровадженню енергоефективних заходів, або цільового використання цих коштів, наприклад, на погашення кредиту на енергоефективні котли тощо.

Петро Пантєлєєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації, розповів про досвід столиці у субсидуванні та впровадженні енергоефективних заходів. Наразі за субсидіями звернулося 143 тисячі сімей, серед них найбільше мешканців Деснянського району. Для Києва вже розробили два статистичних документи: План дій зі сталого енергетичного розвитку за підтримки проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» та програму з енергозбереження на 5 років. Цьогоріч також були розроблені програми співфінансування з Держенергоефективності, а за наявною місцевою програмою реалізовано співфінансування на основі грантів для ОСББ за принципом 70/30 (у результаті модернізовано 15 будинків). У перспективі планується тиражування такого підходу не лише на ОСББ, а й на решту багатоквартирних будинків, де об’єднання співвласників немає. Посадовець зауважив, що Київ також готовий виступити пілотним майданчиком щодо реалізації ЕСКО-проектів у житловому фонді.

Про практичні проблеми об’єднань співвласників багатоквартирних будинків розказала Стефанія Климко, голова Асоціації ОСББ «Оберіг» з міста Львова. Пані Климко закликала державу до обов’язковості щодо виплат на соцзахист, адже вчасне і повне відшкодування сприятиме довірливим стосункам громадян та держави.

Наприкінці Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, зазначила, що ОСББ – єдиний реальний інструмент прийняття рішень співвласниками та проведення термомодернізації. «Громадяни з низьким рівнем доходів та ті, хто отримує пільги та субсидії, мало зацікавлені у проведенні заходів з капітального ремонту та енергозберігаючих заходів. Законодавство розмежовує ремонт багатоквартирного будинку на капітальний і поточний, причому лише останній включено до складу послуги з утримання будинків і споруд. Таким чином, витрати з капітального ремонту, які акумулюються у ремонтному фонді ОСББ, виявляються неохопленими системою пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги. Необхідно забезпечити надання допомоги малозабезпеченим на внески до ремонтного фонду, адже лише так можна стимулювати отримувачів пільг і субсидій до комплексних рішень з енергозбереження».

Підсумував дискусію Святослав Павлюк, керівник проекту «Угода мерів – Схід», експерт із питань енергоефективності. Він нагадав про способи монетизації субсидій, важливість вчасних виплат компенсацій ОСББ за «теплі» кредити та необхідність проведення інформаційної кампанії щодо встановлення лічильників. Також експерт закликав місцеві ради дослухатися до ОСББ задля ефективнішої взаємодії.

Детальніше:
Богдан Горобчук,
прес-секретар житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
+38 063 583 52 80
[email protected]