В Одеській обласній раді усі фракції продовжують діяти від початку їх створення, а в Одеській міськраді фракція «Самопоміч» припинила своє існування. Напередодні місцевих виборів ОПОРА підбиває підсумки політичних процесів, які відбувались в Одеській міській та обласній радах.
Нестабільна більшість та зміни керівництва в Одеській обласній раді
За результатами місцевих виборів 2015 року в Одеській обласній раді VII скликання сформувалися 6 фракцій, які розподілили між собою 84 місця. Найбільшу кількість мандатів отримала партія «Опозиційний блок», 155 468 голосів виборців конвертувалися у 23 мандати. На одного депутата менше вдалося завести «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» - 143 769 голосів і 22 мандати. За політичну силу міського голови Одеси Геннадія Труханова «Довіряй Ділам» в обласну раду проголосували 78 450 виборців, що дало 12 мандатів; «Батьківщина» - 75 175 голосів та 11 мандатів; партії «Відродження» та «Наш край» відповідно 52 854 та 52 747 голосів, що дало по 8 мандатів. Позафракційних депутатів не було. Загальна кількість виборців, що взяли участь в голосуванні – 746 694.
На першій сесії 12 листопада 2015 року головою ради обрали представника «БПП «Солідарність» Анатолія Урбанського, його першим заступником став лідер обласної організації «Батьківщина» Олег Радковський, заступником – депутат «Нашого краю» Юрій Дімчогло.
Станом на 1 квітня 2020 року в облраді діють всі фракції. Половина з них, а саме «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Довіряй Ділам» та «Батьківщина», зберегли свою чисельність. Інші фракції зменшились: в «Опозиційному блоці» залишилось 19 депутатів, у «Відродженні» - 7, в «Нашому Краї» - 6; позафракційних депутатів стало 7.
Напередодні парламентських виборів минулого року 16 депутатів з фракції «Опозиційний блок» та один позафракційний створили в облраді депутатську групу «Опозиційна платформа – За життя». В заяві на сайті ОПЗЖ мова йшла про вихід із партії «Опозиційний блок» з метою «об'єднання депутатів навколо вирішення пріоритетних проблем». Водночас депутати не покинули фракцію, тому з однієї сторони, в стінах ради вони виступають та голосують як члени фракції «Опозиційний блок», поза її стінами представляють ОПЗЖ.
Першим же позафракційним став депутат Олексій Кобильніков, який у серпні 2017 року покинув «Відродження». У 2019 політик приєднався до депутатської групи ОПЗЖ. Цього ж року відразу 5 депутатів стали позафракційними: Владислав Фінік, Володимир Кривошея та Віктор Андрєєнков вийшли з «Опозиційного блоку», Трифон Антов та Ігнат Братінов - з «Нашого краю».
Роком раніше, у 2018, депутатку Ірину Коваліш виключили із фракції «Опозиційний блок». Як повідомив депутат Роман Сеник, одна із причин - «невиконання рішень фракції та голосування в інтересах влади». За словами самої Коваліш, її виключили через візит на всеукраїнський з’їзд партії «Опозиційний блок». Така чистка рядів стала віддзеркаленням процесів на центральному рівні: частина провідних політиків «Опозиційного блоку», серед яких тодішній нардеп Микола Скорик, який вів команду «Опоблоку» до обласної ради, мігрували до новоствореного в той момент проєкту «Опозиційного платформа – За життя».
16 серпня 2019 року депутати облради проголосували за звільнення першого заступника керівника облради Олега Радковського. Цього ж дня намагалися зняти й заступника Юрія Дімчогло, проте кілька спроб завершились нічим – не вистачило голосів. Через 5 днів, 21 серпня, депутати переобрали голову ради. Замість Анатолія Урбанського, який став народним депутатом, раду очолив інший представник фракції «БПП «Солідарність» Сергій Паращенко. Першим заступником обрали представника фракції «Опозиційний блок» та депутатської групи ОПЗЖ Вадима Шкарівського. Юрій Дімчогло зберіг посаду заступника.
За час каденції Одеської облради неможливо чітко виокремити стійку більшість та меншість, крім фракції «БПП «Солідарність», чий представник незмінно очолював раду. На прикладі ухвалення одного із найважливіших рішень для будь-якого представницького органу – бюджету – видно, що в облраді знаходили консенсус, який влаштовував всіх. За винятком 2015 року, коли обласний бюджет не підтримала лише фракція «Опозиційний блок», наступні бюджети ухвалювалися більшістю голосів від кожної фракції.
На ситуативний союз, що утворився в раді минулого року й існує дотепер, вказують окремі депутати та голосування. Так, через зміну керівництва в облраді у серпні 2019 року депутат фракції «БПП «Солідарність» Віталій Свічинський заявив про «змову» та «синхронне голосування» між фракцією, яку він представляє, «Опозиційним блоком» та частиною депутатів «Відродження» та «Нашого краю». Показовою стала підтримка 10-ма депутатами від «БПП «Солідарності» звільнення директора «Одеського художнього музею» Олександра Ройтбурда на сесії 4 вересня 2019 року. Справа в тому що депутати «Опозиційного блоку» більше року намагалися звільнити Ройтбурда, проте їм не вистачало голосів. Разом з тим, 3 депутати «Солідарності» голосували «проти» звільнення, 2 - «утрималися», 5 – «не голосували».
Одеська міська рада: стійка більшість та фракція, від якої відмовилась власна партія
За результатами місцевих виборів 2015 року в Одеській міській раді VII скликання більшість мандатів отримала промерська місцева партія «Довіряй Ділам» - 27 із 64 або 87 069 голосів виборців. Майже вдвічі менше отримав «Блок Петра Порошенка «Солідарність» - 14 мандатів або 45 754 голоси виборців. Партія «Опозиційний блок» - 12 мандатів (37 839 голосів); «Українська морська партія Сергія Ківалова» - 6 мандатів (18 247); «Об’єднання «Самопоміч» - 5 мандатів (14 400). Всього проголосували 269 935 виборців.
Міським головою Одеси став лідер партії «Довіряй Ділам» Геннадій Труханов. Переможець позачергових виборів міського голови 2014 року та колишній народний депутат Труханов переміг у першому турі, набравши 51,3% голосів (138 865). Його найближчий опонент – представник «БПП «Солідарність» Олександр Боровик набрав 24,5% (66 482). 28 жовтня 2015 року Геннадій Труханов офіційно приступив до виконання повноважень. Секретарем міської ради 11 листопада 2015 року обрали депутата від «БПП «Солідарність» Олексія Потапського.
Станом на 1 квітня 2020 року «Довіряй Ділам» та «Українська морська партія Сергія Ківалова» зберегли всі мандати – 27 та 6 відповідно. У фракції «БПП «Солідарність» залишилось 13 депутатів, після того як Олексій Потапський став секретарем міськради, в «Опозиційному блоці» - 9, позафракційних депутатів стало – 8. А ось фракція «Самопоміч» припинила своє існування. Про це 18 березня 2020 року на черговому засіданні повідомив секретар ради Олексій Потапський, оскільки в ній залишилось 4 депутати замість 5 (мінімальна кількість необхідна для створення фракції) після виходу за власним бажанням Ольги Квасніцької у лютому цього року. Своє рішення депутатка пояснила відсутністю спільної політичної позиції та єдності всередині фракції.
Розкол трапився у команді «Опозиційного блоку» в міськраді. Низка взаємних звинувачень завершилась виключенням із фракції у липні 2017 року очільника міського партійного осередку Олександра Орлова. Слідом за ним фракцію покинув депутат Богдан Гіганов. Цьому передувало виключення із партії «Опозиційний блок» 8 депутатів міськради: Оксани Гончарук, Лілії Рогачко, Дмитра Вишнякова, Василя Ієремії, Дениса Коваля, Ольги Кулакевич, В’ячеслава Беженаря та Віктора Новака. «Відверто підтримують наших опонентів в питаннях, які не несуть користі громаді», - так прокоментував вигнання однопартійців тодішній лідер обласної організації Микола Скорик. До міського голови Геннадія Труханова направили звернення про розпуск фракції. Однак фракція залишилась. Її голова Оксана Гончарук заявила, що для розпуску не існує жодних юридичних підстав, а депутати продовжують працювати і вести прийом.
Від початку роботи ради VII скликання більшість в муніципалітеті складають фракції «Довіряй Ділам» та «Українська морська партія Сергія Ківалова». Частина депутатів «БПП «Солідарність» та «Опозиційного блоку» переважно підтримують рішення правлячої партії. У фракції «Об’єднання «Самопоміч» від початку заявляли про свою опозиційність.
Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних.