На Херсонщині наразі не працює жоден відділ Державного реєстру виборців, а близько 90% виборчої інфраструктури обласного центру зруйновано. Це створює безпрецедентні складнощі для актуалізації даних мешканців регіону та організації перших післявоєнних виборів. Про це розповів експерт Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 7 липня в онлайн-форматі.
Через постійну безпекову загрозу мешканці Херсонщини продовжують мігрувати, причому значна частина намагається переїхати в межах своєї ж області, щоб залишатися ближче до дому, але подалі від «червоної зони». Однак такі переміщення не фіксуються системою автоматично, що створює серйозну проблему: наразі в області не працює жоден відділ Державного реєстру виборців (ДРВ). Загальнонаціональні опитування ОПОРИ підтверджують цю тенденцію по всій країні — майже 30% українців загалом і понад 76% тих, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації. Хоча 58% громадян готові самостійно оновити свої дані, проактивне звернення від держави здатне підвищити цей показник до 77%. Під час експертної дискусії учасники наголосили, що органам влади необхідно вже зараз напрацьовувати комунікаційну стратегію, аби виборці в майбутньому могли сповна скористатися своїми правами.
«Ситуація з ДРВ на Херсонщині залишається складною, оскільки відділи ще не працюють, а нові дані фізично не вносяться. Коли робота відновиться, на фахівців чекатиме безпрецедентний масив неопрацьованої інформації щодо змін адрес, досягнення повноліття та інших демографічних рухів. Саме тому ми закликаємо виборців не чекати офіційного старту виборів, а перевіряти свої дані прямо зараз. Це дасть змогу побачити реальний масштаб проблеми та допомогти органам влади адаптувати процедури», — підкреслив аналітик ОПОРИ Дмитро Баштовий.
Голова херсонського відділення Асоціації соціологів України Микола Гоманюк наголосив, що питання реєстрів потрібно вирішувати на макрорівні: «Я був включений в робочу групу, що працювала над стратегією розвитку Херсонської області, і аспекту актуалізації ДРВ там взагалі не було. Нам потрібно запропонувати профільному міністерству норму, щоб оновлення реєстрів стало офіційною частиною методології розвитку громад і перебувало під постійним контролем органів влади».
ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.
За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.
Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.
Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.
Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv
Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.