Чули коли-небудь про премію Дарвіна? На сайті цієї жартівливої премії йдеться: «Вшановуючи Чарльза Дарвіна, ми відзначаємо тих, хто вдосконалює наш генофонд – видаляючи себе з нього найбільш ефектним способом». Тобто ініціатори такої віртуальної нагороди присуджують її тим людям, які загинули якимсь безглуздим чином або не менш необачно позбулися здатності мати дітей. Так от на виборах в Україні інколи відбуваються такі порушення, за які варто було б роздавати відповідник «Дарвінівської премії» в контексті нерозумних виборчих порушень, на яких винуватці були спіймані. Ситуації інколи трапляються просто анекдотичні.

Так, одна з таких кумедних ситуацій відбулась під час другого туру президентських виборів у 2019 році. Епіцентром подій стала дільниця №140318, що знаходилась у Міській центральній районній лікарні за адресою вул. Нахімова 1 (м. Красногорівка, Мар’їнський р-н, Донецька обл., ВО №59). Дві членки комісії після закриття дільниці в кімнаті із сейфом підробляли підписи виборців, які не прийшли голосувати, задля використання на користь одного з кандидатів. А робили вони це замкнувшись у кімнаті разом з… поліцейським.

Чим все закінчилось?

4 листопада пресслужба прокуратури Донецької області повідомила про засудження двох членів виборчої комісії, які під час другого туру президентських виборів підробили підписи виборців, які не скористались своїм виборчим правом, щоб використати їхні бюлетені на користь одного з кандидатів. Відповідно до ч. 2 ст. 158 ККУ обом засудженим передбачалось покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 2 роки та з іспитовим строком 2 роки.

27 вересня між прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Артемом Співаковим та обвинуваченими було укладено угоду про визнання винуватості. Суд визнав щире каяття обвинувачених, що стало обставинами для пом’якшення покарання на підставі ст. 66 КПКУ. Тож відповідно до одного і другого ідентичних вироків у реєстрі судових рішень, Мар’їнський районний суд Донецької області з урахуванням угоди про визнання винуватості постановив на підставі ст. 75 ККУ звільнити цих осіб від відбуття основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

З чого все почалось?

21 квітня о 20:20 після закриття виборчої дільниці №140318 двоє членів комісії, 57-річна та 56-річна жінки, закрились у приміщенні з сейфом з метою фальсифікації виборчої документації. Оскільки вони мали доступ до списків виборців, то достовірно знали, що 57 виборців не скористались своїм виборчим правом і не взяли участь у голосуванні. Члени комісії у графі контрольного талона підробили підписи виборців, які не з’явились на дільницю, про нібито отримання виборчих бюлетенів. У подальшому вказані підроблені бюлетені обвинувачені використали під час підрахунку голосів на користь одного з кандидатів. І це порушення можливо б лишилося без уваги, якби не одне але…

В ухвалі суду від 13 червня 2019 року йдеться: «Встановлено, що згідно рапорту працівника Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Донець П.А. 21.04.2019, приблизно о 08:00 він заступив на чергування на виборчу дільницю №140138, за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м. Красногорівка, вул. Нахімова, буд. №1, а саме: в Міській центральній районній лікарні м. Красногорівка. В період голосування він ніс службу біля пожежного виходу. Після голосування, приблизно о 20:15 він направився до приміщення, де знаходився сейф (кімната для відпочинку), в цей час в кімнаті перебували дві жінки, які є членами виборчої комісії та мала на одязі розпізнавальні знаки (бейдж), при цьому вони працювали з якоюсь документацією. Після того як він зайшов до кімнати жінки зачинили за ним двері, навіщо не зрозуміло. Серед документації, на столі лежали контрольні відривні талони та списки, при цьому жінки заповнювали по черзі вказані документи, не пояснюючи свою поведінку та дії. За вказаним фактом ним було повідомлено оператору «102».

Таким чином, обвинувачені не сприйняли наявність чергового поліцейського на дільниці як загрозу, зачинилися в кімнаті разом із ним та продовжили процес фальсифікації документації. Варто зазначити, що в цій ситуації правильно спрацював черговий полісмен – зателефонував 102, аби викликати слідчо-оперативну групу.

Як це все можна розцінювати?

Звісно, ситуація кумедна, але і повчальна водночас. Крім того, можна говорити про певну унікальність такого вироку, адже зазвичай на фальшуванні документації членів дільничних виборчих комісій «ловлять» на етапі подачі документів до ОВК.

З 2014 року до сьогодні за статтею 158 Кримінального кодексу України (фальсифікація виборчої документації) судами України було винесено 11 вироків (з них – один виправдальний). Серед яких на цьогорічних президентських та парламентських виборах таких доведених судом злочинів було 4. Загалом же під час цьогорічних чергових президентських виборів правоохоронними органами було зареєстровано 34 кримінальні провадження за порушення виборчого законодавства, відповідальність за які передбачено ст. 158 ККУ. Що ж до притягнення до кримінальної відповідальності, то на сьогодні винесено 15 обвинувальних вироків та 3 ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 158-1 (незаконне використання/видача/отримання виборчого бюлетеня) та 1 вирок за статтею 158 Кримінального кодексу України (в описаному  вище провадженні) .  

Найбільшу кількість із цих проваджень було розпочато в Донецькій області – 21 кримінальне провадження, з яких 9 було закрито, 1 – передано за підслідністю до ДБР, 4 – направлено до суду, а ще по 7 провадженнях досі триває досудове розслідування. Наприклад, 8 листопада у Добропільському міськрайонному суді Донецької області відбудеться судовий розгляд кримінального провадження №12019050230000438 за статтею 158 ККУ щодо голови дільничної виборчої комісії №140240 округ №50 (центр округу – м. Покровськ). Голова ДВК вніс неправдиві відомості до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, а саме – анкетні дані особи, яка не була членом виборчої комісії, а також поставив підпис замість неї. Найбільш резонансним із триваючих на сьогодні є досудове розслідування №12019050710000147 за ознаками ч. 2 ст. 158 ККУ за фактом підробки протоколів підрахунку голосів на виборчих дільницях №140139, №140155, №140416, №140520, №140521, №140154, №140418, №140424, №140432 округу №60 (центр – м. Волноваха), одним із заявників щодо якого була Громадянська мережа ОПОРА. Судами вже прийнято більше сотні ухвал, якими призначені почеркознавчі експертизи та в судовому порядку отримуються доступи до зразків підписів. Наприклад, витребовуються у роботодавців членів відповідних виборчих комісій документи, написані цими особами власноруч (зокрема автобіографії з особової справи, заяви про прийняття на роботу та надання чергової відпустки), доступ до інформації про вихідні та вхідні дзвінки, текстові повідомлення.

Зазвичай випадки притягнення до відповідальності за статтею 158 ККУ стосуються складання протоколів не на засіданні виборчих комісій. Так, 19 вересня 2019 року Путивльський районний суд Сумської області притягнув до відповідальності голову, секретаря та 3 членів дільничної виборчої комісії, які підписали протокол о 19:20 до початку підсумкового засідання з позачергових виборів народних депутатів. Внаслідок визнання вини підсудними та укладення угоди з обвинуваченням судом було призначено покарання у вигляді штрафу 1 020 грн (справа №584/1123/19). У той же час в аналогічній по суті справі Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області виніс виправдальний вирок через недоведеність факту прийняття присяги членами виборчої комісії. На жаль, Черкаський апеляційний суд не помітив судової помилки та залишив рішення першої інстанції в силі. Також показовим був вирок Обухівського районного суду Київської області щодо секретаря ДВК, яка складала уточнюючі протоколи в приміщенні кафе, які повинна була складати комісія на своєму засіданні.

У своїх рекомендаціях експерти ОПОРИ неодноразово наголошували, що до виборчої документації належать не лише протоколи підрахунку голосів, а й списки виборців. Таким чином у випадку, якщо член комісії розписується замість виборця у списку виборців, такі дії теж мали б кваліфікуватися за статтею 158 ККУ. Такий підхід до кваліфікації наразі був застосований лише Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою, яка скерувала до суду обвинувальний акт щодо члена комісії, який на місцевих виборах 2015 року отримав замість виборця виборчий бюлетень та підписався замість нього в списку, за сукупністю обох статей (158-1 неправомірна видача виборчого бюлетеня та 158 фальсифікація виборчої документації).

Cлід зазначити, що без активних дій поліції з моменту виявлення злочину до складання обвинувального акта, довести провадження до суду було б неможливо. Тенденція, що у переважній більшості проваджень щодо виборчих злочинів укладаються угоди про визнання винуватості, зберігається. Зокрема в даному кримінальному провадженні внаслідок визнання вини обвинуваченими не було потреби у проведенні почеркознавчих експертиз списків виборців та контрольних талонів виборчих бюлетенів.

У вироках Мар’їнського районного суду Донецької області (справи №237/5434/19, №237/5435/19) вперше до суду дійшло провадження, коли члени комісії розписувалися у списках виборців чи видавали бюлетені іншим виборцям не в ході голосування, а вже після його проведення, причому перебуваючи безпосередньо в приміщенні виборчої комісії. Всі спостерігачі знають про історії, коли члени комісії нібито вкидають виборчі бюлетені на засіданні з підрахунку голосів під час відкриття скриньок, проте документально зафіксованих та доведених до суду випадків у таких справах немає. Звичайно, така ситуація не могла б мати місце, якби засідання виборчої комісії з підрахунку голосів виборців розпочалося, як того і вимагає законодавство – невідкладно після завершення голосування та закриття дільниці. Якби виборчі процедури на початковому етапі цього засідання були неухильно дотримані комісією, наприклад, одразу після розгляду можливих скарг відбувся аналіз списків виборців, були підраховані контрольні талони та погашені невикористані виборчі бюлетені. Тоді два члени комісії взагалі не могли б опинитися поза приміщенням для голосування. Звісно, кримінальній відповідальності підлягають безпосередні виконавці злочину, проте й інші члени комісії та спостерігачі від суб’єктів виборчого процесу своєю мовчазною згодою на порушення визначених законодавством процедур по суті є співучасниками таких злочинних дій.

І що робити далі?

Залишається сподіватись, що і реальні вироки, і така кумедна історія зможуть змусити усіх майбутніх членів дільничних виборчих комісій серйозно замислитись над сумлінним виконанням їхніх професійних обов’язків. Адже присяга члена комісії урочисто засвідчує: «Я, (прізвище, ім’я та по батькові), беручи на себе повноваження члена виборчої комісії та усвідомлюючи свою високу відповідальність перед Українським народом, присягаю додержуватися Конституції та законів України, чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об’єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України». А слідування їй є не лише справою честі, а й, як бачимо, дотримання законодавства та використання здорового глузду.

Нагадаємо, Громадянська мережа ОПОРА системно працює над удосконаленням практики відповідальності за виборчі злочини. Тож, крім громадського незалежного спостереження за виборчим процесом та інформаційних кампаній для виборців, експерти ОПОРИ долучаються до тематичного навчання поліції, аналізу судових рішень щодо виборчої тематики, а також розробки законодавчих змін у цьому напрямку. Зокрема, у Верховній Раді минулого скликання був зареєстрований законопроект №8270, який розробляла Громадянська мережа ОПОРА спільно з Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України. Він покликаний сформувати належні умови для забезпечення невідворотності покарання для порушників законодавства на виборах. Робота над напрацюваннями для реєстрації в цьому скликанні триває.

Катерина Жемчужникова

Ольга Коцюруба