Починаючи з літа 2023 року актуалізувалися дискусії політико-правового порядку про загрози проведення виборів під час воєнного стану. В цьому дискурсі має бути менше політики (politics), а більше політик (policy). Про це розповіла Голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час презентації Білої книги щодо підготовки та проведення повоєнних виборів, яку 25 січня спільно організували Центр політико-правових реформ та Громадянська мережа ОПОРА разом із партнерами.

За її словами, Російська Федерація зараз веде війну не за території, а за час, намагаючись відкинути Україну та світ у далеке минуле, коли цінності, принципи, стандарти, міжнародне право, яке було засноване після Другої світової війни, ставляться під сумнів.

«Для мене особисто зараз внутрішнім викликом є сказати, чи живемо ми ще в старій парадигмі цінностей і правил, тому що зміни дуже великі, і чи можемо ми послуговуватись виключно ними, щоб пропонувати рішення. Тому для України мають рішення бути креативними. Ми не можемо просто на українську практику натягнути досвід якоїсь іншої країни, тому що це не лише про час, а й про обставини. Україна була і, я сподіваюсь, залишається навіть в умовах правового режиму воєнного стану демократичною країною, коли кожен має право на висловлювання, є свобода слова навіть за умов наявності «Єдиного телемарафону», і коли є наступ на ті чи інші права і свободи, на це є реакція суспільства. І якщо ця реакція суспільства впливає на політичний цикл прийняття рішень органами влади, значить елементи демократії зберігаються навіть в умовах правового режиму воєнного стану. Якщо немає ні форми можливості висловлювання, ні впливу, значить демократії вже немає. Тому що демократія це так чи інакше вплив громадян на систему управління державою, місцевим самоврядуванням безпосередньо або через законно обраних представників. В нас є законно обрані представники, в нас є гілки влади, на щастя, легітимні, і жоден з наших партнерів сьогодні не ставить це під сумнів. Що потрібно запропонувати як рішення? Готуватись до вкрай складних повоєнних виборів в умовах, коли креативні рішення вже вичерпані. Тому що ми живем на етапі нових викликів», - підкреслила Айвазовська.

Експертка наполягає, що крім того, що для пошуку рішень, звісно, можна суто технічно відокремити якісь теми, запропонувати пакетні рішення змін до Виборчого кодексу, написати окремий закон тощо. Проте, переглядаючи ті чи інші сфери, під них треба набирати необхідну кількість доказової бази, тому що будь-яка ініціатива має супроводжуватись даними: «Ми ж не можемо просто припустити, що нам здається, що так краще або гірше. Ми маємо апелювати до даних, до соціологічних опитувань, до фокус-груп, до статистики, до даних міграції, прогнозування сценаріїв розвитку подій за різних умов безпеки і небезпеки всередині країни, а можливо навіть для країн Європейського Союзу. Тому що останні різні заяви і дискурси, які відбуваються там щодо потенціалу початку великої війни і наступу на країни НАТО, теж не можуть залишитись поза потенційними сценаріями. І в цих країнах будуть виклики».

Айвазовська проанонсувала дослідження, над яким зараз працюють представники ОПОРИ. «Ми вирішили дослідити, як же країни відкритої та розвиненої демократії впоралися б із викликами, які є сьогодні в Україні. Як у них регулюються вибори в період правового режиму воєнного стану, як би вони реагували на збройну агресію, що у них в законодавстві про це говориться. І, що цікаво, Україна виявилася більш готовою до такої агресії, ніж країни розвиненого світу. Тому що вони не були під цими випробуваннями і живуть на основі цивільних правил. Тому я би закликала кейс України розглядати як приклад і брати до уваги те, що, на жаль, і наші сусіди можуть опинитись під агресією, а їхні Конституції не дають чіткої відповіді, що робити з виборами в цей період. І немає єдиного підходу стандартів, які дають відповіді на всі ці питання», - підкреслила вона.

Вона також окреслила ще ряд пропозицій та рекомендацій, до яких могли б дослухатися різні органи влади в Україні під час планування перших післявоєнних виборів. Зокрема, важливою сходинкою є належне реагування українського парламенту на проведення росіянами так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, які вони планують проводити на цих територіях на рівні з територією Росії 17 березня.

«Я би пропонувала напрацювати спільну аргументовану позицію. Не просто про голосування на окупованих територіях України в березні, а факт того, що в Російській Федерації вже давно немає легітимної влади, тому що там немає законно обраних представників народу. Відповідно до Загальної декларації прав людини вибори мають бути чесні, вільні, періодичні. Але періодичність виборів не може підміняти чесність і вільність. І шостий строк повноважень це точно позиція, яка суперечить рекомендаціям Венеційської комісії і навіть Конституції Російської Федерації, на зміну якої, як на мене, в неналежний спосіб відреагував світ, тому що даний президент вже не є легітимним, він вже є самопроголошеним. Він не обраний на чесних і вільних виборах, ознакою яких, в першу чергу, є конкуренція», - наголосила експертка.

Айвазовська також пропонує Центральній виборчій комісії думати про креативні рішення, не перекладаючи відповідальність на Міністерство закордонних справ щодо організації виборів на закордонному виборчому окрузі. Наприклад, про створення представництв ЦВК, принаймні в країнах, які найбільш насичені українськими шукачами тимчасового прихистку.

«Ця війна геополітична, і, відповідно, виборчий процес для цього повоєнного циклу буде геополітичний з точки зору організації. Міграція це не просто статистика. Те, що ми станом на зараз бачимо, що є причинно-наслідкові зв’язки та кореляція, це дає нам перспективи формувати певні прогнози, розуміти, де перебувають наші громадяни, з якими мотивами вони будуть залишатись, братимуть чи не братимуть участь у політичному житті. Але ключове – щоб держава належним чином комунікувала з громадянами за кордоном. Щоб не було двозначних трактувань «біженці чи громадяни». Щоб це не спонукало до інших реакцій. І можливо навіть в контексті виборів варто розглядати питання множинного громадянства, яке піднімалося президентом, тому що воно є невід’ємним. Тому що можливо в такий спосіб нам доведеться врятувати зв’язок громадян України з тими, хто виїхав і буде там проживати набагато триваліший період часу», - зазначила вона.

Крім того, Ольга Айвазовська порекомендувала до перегляду інтерв’ю з віцеспікером Верховної Ради України Олександром Корнієнком у серії візійних обговорень «Сила вибору», які запустила Громадянська мережа ОПОРА на своєму ютуб-каналі «Говорить ОПОРА». У цьому інтерв’ю гість говорить про вибори, про мобілізацію, про ставлення до біженців, в тому числі ставлення до них президента.