6–8 грудня в Європейському парламенті у Брюсселі відбувається 15-та щорічна зустріч із впровадження Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами (DoP).
Захід зібрав спостерігачів за виборами з усього світу та представників міжнародних організацій, щоб обговорити вирішальну роль спостереження за виборами в захисті демократії та необхідність продовжувати розробляти спільні підходи для підвищення ефективності та впливу.
“Якщо громадські спостерігачі беззахисні від нападів, то як ми можемо захистити демократію?” — зазначив Жозеп Боррель, керівник зовнішньополітичного відомства ЄС, під час своєї промови на сесії “Захист демократії: роль спостереження за виборами”. Він щиро вітав заяву спеціальних доповідачів ООН, які наприкінці жовтня цього року визнали спостерігачів за виборами правозахисниками, й відзначив важливість роботи спостерігачів та ризики, з якими вони стикаються, просуваючи чесність виборів і демократичні норми.
Насправді і національні, і міжнародні спостерігачі за виборами, на жаль, ще досі зазнають насильства, погроз, переслідування, дискримінації, тиску або іншого свавілля під час законного здійснення ними своїх прав і свобод. Це підтверджують дані опитування, проведеного серед членів Глобальної мережі внутрішніх спостерігачів за виборами (GNDEM) у 2022 році серед 41 організації у 28 країнах, які репрезентують Азію, Африку, Європу і Латинську Америку (опитування провела GNDEM у партнерстві з NDI).
7 грудня це дослідження презентувала Ольга Айвазовська, голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, яка є очолює Правління Глобальної мережі національних спостерігачів за виборами (GNDEM).
Так, 90% респондентів зазначили, що права громадських спостерігачів визнані у правовому полі їхньої країни.
- Утім, 39% із цих респондентів зазначили, що хоча громадські спостерігачі визнані у правовому полі, вимоги до їх акредитації не були рівно, об'єктивно і послідовно застосовані до всіх груп під час останніх національних виборів.
- Ще 24% респондентів зазначили, що їхню акредитацію акредитацію заперечували або відкликали під час виборчого процесу протягом останніх 5 років.
Для 20% респондентів часові рамки для акредитації є недостатніми для подання документів, отримання і розповсюдження посвідчень для спостереження за ключовими стадіями виборчого процесу. Серед проблем, названих організаціями, — помилки пов'язані з доставкою посвідчень спостерігачів та виклики й труднощі у використанні платформ для оформлення акредитації, а також прогалини в законодавстві або впровадженні процедур, які призводять до того, що спостерігачі не є офіційно акредитованими на ключових стадіях процесу.
49% респондентів повідомили, що їхні спостерігачі страждали від насильства, погроз або харасменту, а 32% респондентів сказали що проти їхніх спостерігачів були спрямовані онлайн-харасмент, погрози, мова ненависті або заклики до насильства. Серед тих, хто зазнав насильства погрози або харасменту онлайн чи офлайн, 14% респондентів зазначили, що атака була спрямована саме проти жінок-лідерок організації і мала специфічний гендерний елемент.
29% груп громадських спостерігачів повідомили про обмеження доступу до інформації, пов'язаної з виборчим процесом, протягом останніх 5 років, зокрема доступу до реєстру виборців, даних про фінансування кампаній, інформації про формування бюлетенів, виборчі скарги, інформації про склад і призначення посадових осіб на виборчих дільницях тощо.
44% респондентів вказали, що в їхній країні відбулися реформи у виборчому законодавстві, які виявилися ефективними у створенні більш відкритого і прозорого середовища для непартійного громадського спостереження за виборами.
Нагадаємо, що 6 грудня Ольга Айвазовська брала участь у відкритті зустрічі. Під час свого виступу вона підкреслила, що Україна завжди платила велику ціну за вибір. Айвазовська виокремила роль громадянського суспільства, сила якого полягає в тому, що коли воно має внутрішню волю до боротьби, то робить цілком правильні речі у правильний час. І саме тому, на думку представниці ОПОРИ, міжнародні моніторингові місії не можуть ігнорувати роль неурядових організацій. З повним текстом промови Ольги Айвазовської можна ознайомитися за посиланням.
Довідково:
Глобальна мережа національних спостерігачів за виборами наразі складається з 251 організації-члена у 89 країнах та 9 регіональних членів мережі у Африці, Азії, Європі, Латинській Америці і Карибському басейні та на Близькому Сході і Північній Африці. Організації формують цю глобальну мережу в напрямку діяльності з непартійного громадського моніторингу виборів з метою забезпечення чесного виборчого процесу, підвищення підзвітності урядів та політичних партій, зниження потенціалу насильства з політичних мотивів і укріплення права громадян на участь в управлінні державою.
Організації-члени мережі визнають, що права нероздільні з обов’язками, і позапартійний громадський моніторинг виборів передбачає моральні зобов’язання перед суспільством, включаючи потенційних кандидатів, що балотуються, керівництво виборчих комісій та всіх, хто причетний до організації і проведення справді демократичних виборів.
Ці моральні зобов’язання включають дотримання найвищих критеріїв об’єктивності та точності, використання методик, заснованих на передовому міжнародному досвіді з урахуванням особливостей цієї країни, співпрацю з усіма сторонами виборчого процесу, і в той же час невтручання у хід виборів та відмову від будь-яких спроб перешкодити їм. Підхід до прав, обов'язків і моральних зобов'язань громадських спостерігачів за виборами втілюють такі документи: Декларація глобальних принципів непартійного спостереження за виборами і моніторингу громадськими організаціями та Кодекс поведінки непартійних громадських спостерігачів за виборами.