Відділи ведення реєстру виборців на Донеччині не лише відновили свою діяльність, а й опрацювали всі відомості та налагодили співпрацю з державними органами задля підтримання даних Реєстру в актуальному вигляді. Тому зараз варто казати не стільки про брак якихось відомостей, а про їх неактуальність, зокрема про поточне місце перебування виборців. До такого висновку дійшли учасники круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 29 липня на Донеччині.
Представники ОПОРИ презентували результати масштабного дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ) яке провела Громадянська мережа ОПОРА. Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України та опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.
За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.
Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
За словами регіонального консультанта ОПОРИ у Донецькій області Андрія Романенка, Донеччина напряму зіштовхнулася з усіма цими викликами: «В 2013 році населення на території області становило 4,4 мільйона мешканців. У 2014 році приблизно 2,5 мільйона мешканців області опинилися в окупації. Наразі на Донеччині залишається не більше 130 тисяч мешканців. Це означає, що понад 90 % мешканців області або знаходяться в окупації і реєстри не отримують відомості про них, або мешкають не за місцем своєї реєстрації», — наголосив він.
Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.
Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.
За словами начальниці Краматорської районної військової адміністрації Вікторії Набокової, частково вирішити проблему актуалізацією місця проживання виборців можна через синхронізацію Державного реєстру виборців з базою даних ВПО: «Коли ми закликаємо людину прийти перевірити відомості про себе чи оновити дані, то вони можуть діяти на свій розсуд. А реєстрація статусу ВПО передбачає певні матеріальні блага, тому людина ставиться до цієї реєстрації вже більш свідомо», — зазначила начальник військової адміністрації.
За словами начальниці відділу адміністрування ДРВ Донецької обласної військової адміністрації Руслани Шевцової, ще одним проблемним моментом Реєстру є відомості про місце перебування виборців, яким виповнилося 18 років: «Державна міграційна служба вчасно та в повному обсязі передає відомості про отримання ними документів, але перевірка фактичного місця перебування при цьому не здійснюється. Й для Донеччини це є проблемою, бо першою виборчою адресою для людини стає місце її реєстрації в громадах області, в яких більшість з них вже не мешкає».
На думку співробітників відділу ведення Державного реєстру виборців Слов’янської міської ради, наразі, однією з головних проблем актуалізації Реєстру є реєстрація смерті на окупованих територіях, у зоні бойових дій та за кордоном. Справа в тому, що певна частина смертей не реєструється, тому відсутні підстави для внесенні змін до Реєстру виборців. Тож загиблі та померлі люди лишаються на обліку, що робить загальну статистику кількості виборців менш актуальною. За словами експертів ОПОРИ, це проблема не стільки Реєстру виборців скільки системна проблема яка може бути вирішена лише на рівні Міністерства юстиції через відповідні законодавчі зміни.
Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv
Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.