Політична мапа Києва

 

 

Найменше голосів серед чинних на момент виборів депутатів отримали такі:

• Олеся Самолудченко, “Єдність”  (15 голосів);

• Вікторія Бурдукова, “Слуга народу” (152 голоси);

• Олена Марченко, ВО “Батьківщина” (159 голосів);

• Ігор Хацевич, “Європейська Солідарність” (160 голосів);

• Олена Говорова, “Слуга народу” (170 голосів);

• Борис Сікліцький, “Європейська Солідарність” (176 голосів);

• Олександр Плужник, “ОПЗЖ” (181 голос);

• Андрій Вітренко, “Слуга народу” (214 голоси);

• Лілія Пашинна, “Слуга народу” (229 голосів);

• Роман Романюк, “УДАР” (233 голоси).

Новий закон про столицю

24 вересня 2019 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №2143-3 “Про місто Київ — столицю України”. Ініціаторами документа стали Олександр Ткаченко та Дмитро Гурін (фракція “Слуга народу”). Зазначимо, що Ткаченко у 2020 році склав повноваження народного депутата і став міністром культури та інформаційної політики. Загалом співавторами законопроєкту стали 10 із 13 народних депутатів, обраних у мажоритарних округах Києва. 

3 жовтня 2019 року Верховна Рада 244 голосами підтримала цей законопроєкт за основу, а 5 листопада 2021 року був оприлюднений текст до другого читання.

Свої рекомендації до законопроєкту надала Рада Європи (Centre of Expertise for Good Governance), яка оприлюднила два висновки: CEGG/LEX(2020)4 та CEGG/LEX(2021)2

Серед основних новацій законопроєкту:

• відокремлення місцевого самоврядування від виконавчої влади. Міський голова буде очолювати виконавчий орган міської ради та не зможе очолювати КМДА;

• КМДА стане наглядовим органом, який має забезпечувати законність діяльності Київради, райрад та їхніх виконкомів;

• відновлення районних рад у Києві, які обираються прямим голосуванням мешканців столиці;

• впровадження механізму адміністративного нагляду за актами місцевої влади.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав не підтримувати цей законопроєкт і в разі його ухвалення в останній редакції пообіцяв оскаржити рішення як неконституційне, 

За словами першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, спочатку парламент планує проголосувати у другому читанні законопроєкт №4298 “Про місцеві державні адміністрації”, а після нього — законопроєкт “Про місто Київ — столицю України”. Після довгої паузи 3 вересня 2025 року обидва законопроєкти було включено до порядку денного. 

Блок 3. Політичний ландшафт після 24 лютого 2022 року

ТСК щодо ефективності органів влади в місті Києві

22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла Постанову №3580-IX “Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України щодо вивчення ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану”. Головою ТСК обрано Віталія Безгіна, серед членів було двоє мажоритарників по Києву — Роман Грищук та Ганна Бондар.

Своєю чергою київський міський голова Віталій Кличко заявив, що ТСК створена задля спроб дискредитувати міську владу.

З публічних джерел відомо про 6 засідань ТСК у 2024 році:

• 6 березня (установче);

• 21 березня (відео) — щодо передумов та причин виникнення аварійної ситуації в Київському метрополітені та ситуації з ділянкою на Поштовій площі;

• 23 квітня (підсумки) — щодо розмежування та ефективності реалізації повноважень КМДА та КМВА та ситуації з метрополітеном;

• 6 червня (відео) — щодо адміністративно-територіального устрою столиці, меж міста й районів, розмежування повноважень на міському та районному рівнях;

• 18 липня (відео) — доповідь Київської міської прокуратури щодо потенційних зловживань столичної влади;

• 24 липня (відео) — шодо незаконного демонтажу історичної будівлі “Садибний житловий будинок Євменія Зеленського”.

21 серпня 2024 року був зареєстрований проєкт Постанови №11505 про звіт ТСК про виконану роботу. Документ пропонував взяти до відома звіт ТСК і продовжити її роботу строком до 1 року. Більша частина звіту була присвячена аварійній ситуації у тунелі метро між станціями “Деміївська” та “Либідська” і ймовірній аварійній ситуації на Поштовій площі. Серед інших порушених питань були недостовірне інформування киян про укриття, розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами центральної виконавчої влади, удосконалення ЗУ “Про столицю України — місто-герой Київ”, проблема відсутності валідаторів у маршрутних таксі для електронного розрахунку, випадки незаконного демонтажу будівель цінної історичної забудови. Як результат своєї роботи ТСК розробила Проєкт ЗУ №11481 “Про внесення змін до деяких Законів України щодо збереження цінної історичної забудови в населених пунктах”.

Проєкт Постанови №11505 про звіт ТСК був розглянутий Верховною Радою аж 14 травня 2025 року і не підтриманий у сесійній залі (194 голоси). ТСК офіційно ліквідована 4 грудня 2025 року.

IX скликання Київської міської ради

Неформальну коаліцію в Київській міській раді IX скликання формують фракції “Європейська Солідарність” та “УДАР”, які разом отримали 61 мандат депутата + 1 додатковий голос міського голови. Ситуативно їм “допомагають” із голосами інші фракції.   

Серед депутатів IX скликання Київської міської ради станом на 5 березня 2026 року:

• 48 зі 116 (41%) депутатів раніше хоча б один раз вже були обрані депутатом Київради за своє життя;

• 45 зі 116 (39%) депутатів мали досвід роботи помічниками народних депутатів на громадських засадах або платній основі;

• 5 зі 116 (4%) депутатів хоча б раз раніше були обрані народними депутатами.

На сайті Київської міської ради доступна інформація про кожного із депутатів, а також звіти про їхню роботу. Станом на 5 березня 2026 р.:

• 70 зі 116 (60%) депутатів оприлюднили звіти за 2024 рік

• 17 зі 116 (15%) депутатів оприлюднили звіти за 2025 рік

Втім, про трьох депутатів біографічної інформації немає. Це Віктор Домагальський (“УДАР”), Олександр Супрун (“ЄС”), Зоряна Скалецька (“Слуга народу”). Інформація ще про трьох депутатів обмежується кількома загальними словами: Олеся Самолудченко (“Єдність”), Ваган Товмасян (“Єдність”), Олександр Тимченко (“ЄС”).

З кожним роком депутати Київської міської ради все рідше збираються на засідання:

• 2021 рік: 22 дні засідань;

• 2022 рік: 21 день засідань;

• 2023 рік: 20 днів засідань;

• 2024 рік: 16 днів засідань;

• 2025 рік: 14 днів засідань.

Діяльність IX скликання Київської міської ради (далі також — КМР) характеризується її протистоянням з Офісом Президента у медійному просторі. Втім, на практиці під час ключових голосувань за бюджетні, земельні чи кадрові питання депутати завжди знаходять компроміс та необхідний 61 голос для прийняття рішення.

Маркерними були голосування 8 грудня 2020 року за призначення заступників голови КМДА — Олексія Кулеби (68 голосів “за”) та Олени Говорової (71 голос “за”). Ці рішення підтримали фракції “УДАР”, “Слуга народу”, “Голос”, “Батьківщина” й “ОПЗЖ”. Згодом Віталій Кличко підтвердив, що кандидатуру Олексія Кулеби йому рекомендував Андрій Єрмак. Говорова своєю чергою була позаштатною радницею Єрмака.

Протилежна ситуація склалася з голосуваннями за призначення Володимира Прокопіва (96 голосів “за”) та Костянтина Усова (101 голос “за”). За ці кандидатури вже голосували “УДАР”, “ЄС”, “Голос”, “Батьківщина” й “ОПЗЖ”.

Рішення про перелік та склад постійних комісій Київради підтримали 72 депутати з фракцій “УДАР”, “Слуга народу”, “Голос”, “Батьківщина” та “ОПЗЖ”. Керівництво в найважливіших комісіях розподілили між собою фракції “УДАР” та “Слуга народу”.

Важливо підкреслити “традицію” депутатів КМР уникати обов’язку особисто брати участь у кожному голосуванні. Значна кількість депутатів не голосує “за”, “утримався” або “проти”, попри присутність в Київраді. Зокрема, інколи картка депутата перебуває в слоті, але він ніяк не голосує під час розгляду частини питань. Деякі депутати навмисне виходять із зали під час розгляду конкретних питань і потім повертаються назад. Їхні дії чітко фіксуються у результатах поіменних голосувань.

Іншою рисою, притаманною IX скликанню, є суміщення мандату депутата КМР із посадою у виконавчій владі або Кабінеті Міністрів. Серед таких депутатів:

1. Андрій Вітренко — депутат фракції “Слуга народу” та заступник Міністра освіти та науки України.

2. Георгія Зантарая — депутат фракції “Слуга народу” та голова Святошинської РДА.

3. Олеся Самолудченко — депутатка фракції “Єдність” та заступниця голови Святошинської РДА.

4. Олесь Маляревич — депутат фракції “УДАР”, який обіймав посаду заступника голови Дніпровської РДА протягом 2021–2022 років.

5. Роман Ткачук — депутат фракції “УДАР” та директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА. 

6. Мирослава Смірнова — депутатка фракції “УДАР” та директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА в період із 12 лютого 2024 року до 18 лютого 2026 року.

7. Олеся Зубрицька — депутатка фракції “УДАР” та в.о. директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА з 19 лютого 2026 року.

8. Наталія Берікашвілі — депутатка фракції “Єдність” та директорка КНП "Консультативно-діагностичний центр" Шевченківського району м. Києва.

9. Вікторія Муха — депутатка фракції “УДАР” та генеральна директорка Музею історії міста Києва.

10. Богдан Чорній — депутат фракції “УДАР” та в.о. директора КП "Київське інвестиційне агентство".

11. Михайло Терентьєв — депутат (позафракційний, обраний від “УДАРу”) та директор КП “Інженерний центр” з 2016 року до 13 березня 2025 року.

Окремо варто навести приклад 7 депутатів Київради, які суміщають мандат із посадою заступника голови КМДА, координують діяльність Департаментів КМДА та діяльність РДА:

1. Валентин Мондриївський — депутат фракції “УДАР”

2. Вячеслав Непоп — депутат фракції “УДАР”

3. Владислав Андронов — депутат фракції “УДАР”

4. Ганна Старостенко — депутат фракції “УДАР”

5. Володимир Прокопів — депутат фракції “Європейська Солідарність”

6. Костянтин Усов — депутат фракції “Європейська Солідарність”

7. Олена Говорова — депутат фракції “Слуга народу”

Станом на 5 березня 2026 року загальна кількість депутатів Київради становить 116 осіб. Згідно із сайтом ЦВК та переліком депутатів на сайті Київради, протягом 2020–2026 років із різних причин відмовились від мандату або припинили свої повноваження 25 депутатів:

1. “Європейська Солідарність”: Андрій Порайко, Віктор Кононенко (у зв’язку з військовою службою), Ірина Никорак (стала народною депутаткою), Ярина Ар’єва (після скоєння ДТП), Сергій Таран (став консультантом ОБСЄ), Ганна Коваленко (після отримання підозри від НАБУ), Альона Візір (не надала документів, щоб стати депутаткою у 2023 році), Ольга Галицька (відмовилася від мандата одразу після виборів у 2020 році). Депутат і полковник ЗСУ Сергій Ільницький загинув 22 серпня 2023 року під час бойового завдання біля селища Курдюмівка на Донеччині. Депутата Володимира Левіна виключили зі складу фракції 11 грудня 2024 року та відкликали за народною ініціативою 29 січня 2025 року. 

2. “УДАР”: Віталій Кличко (відмовився від мандата на користь посади міського голови), Ілля Кушнір (через низьку відвідуваність засідань), Леся Петрівська (через призначення на посаду Уповноваженої КМР з прав людей з інвалідністю), Віктор Брагінський (після розслідувань Bihus.info, згодом втік за кордон).

3. “Батьківщина”: Олексій Кучеренко (чинний народний депутат), Ольга Гоцуляк (відмовилася від мандата одразу після виборів у 2020 році), Олександра Кужель (відмовилася від мандата одразу після виборів у 2020 році). До Михайла Ковальчука було застосовано імперативний мандат — політрада партії відкликала його за народною ініціативою через висловлювання проти мобілізації.

4. “ОПЗЖ”: Марія Марк, Олена Букало, Сергій Мамоян (загинув у ДТП).

5. “Єдність”: Олександр Омельченко (помер від COVID-19), Оксана Поцілуйко.

6. “Слуга народу”: Євгенія Кулеба (з особистих причин). До Владислава Трубіцина було застосовано імперативний мандат — партія відкликала його за народною ініціативою через підозру від НАБУ. Згодом він втік за кордон. Через свій благодійний фонд “Культурні новації” Трубіцин фінансував заходи з популяризації символу російської імперської політики Міхаїла Булгакова (“Булгаков-фест”, аукціон Булгакова, новий сайт та дизайн музею Булгакова).

У нинішньому складі Київради присутні політики, пов’язані з діяльністю “Блоку Леоніда Черновецького” — політичної сили, період управління якою Києвом (2006–2012) супроводжувався резонансними земельними рішеннями та численними публічними звинуваченнями у непрозорому розподілі міських ресурсів:

• Алла Шлапак (“Батьківщина”) була співголовою фракції “Блоку Леоніда Черновецького” в Київраді два скликання поспіль (2006–2008, 2008–2014 роки) 

• Віктор Грушко (“УДАР”) був депутатом “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді (2008–2014 роки) та Деснянській районній раді (2006–2009 роки)

• Олена Овраменко (“УДАР”) була депутаткою від “Блоку Литвина” і голосувала синхронно з “Блоком Леоніда Черновецького” в Київраді (2008–2014 роки)

• Сергій Артеменко (“Європейська Солідарність”) був головою фракції “Блоку Леоніда Черновецького” і заступником голови Дніпровської районної ради (2006–2009 роки)

• Сергій Кримчак (“Єдність”) був депутатом “Блоку Леоніда Черновецького” в Київраді (2008–2014 роки) та Дарницькій районній раді (2006–2009 роки)

• Віталій Павлик (“Єдність”) був депутатом “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді (2008–2014 роки) та Дарницькій районній раді (2006–2009 роки)

• Ігор Шпак (“Єдність”) був депутатом “Блоку Леоніда Черновецького” в Київраді (2008–2014 роки)

• Роман Ярошенко (“Єдність”) був депутатом Блоку Леоніда Черновецького у Київраді (2008–2014 роки)

За результатами виборів 2020 року до Київради потрапили представники партії “Опозиційна платформа — За життя”, яку політичні аналітики пов’язували з колишньою “Партією регіонів”. У міській раді досі залишаються депутати, обрані від “ОПЗЖ”, та політики з попереднім досвідом у “Партії регіонів”:

• Олександр Попов (“Платформа за життя і мир”, обраний від “ОПЗЖ”) — народний депутат від “Партії регіонів”. Голова КМДА у 2010–2013 роках. Двічі обіймав посаду міністра ЖКГ: за прем’єрства Віктора Януковича (у 2007 році) та Миколи Азарова (у 2010 році);

• Михайло Царенко (“Платформа за життя і мир”, обраний від “ОПЗЖ”) — був депутатом, а згодом головою Броварської районної ради від “Партії регіонів” (2010–2011 роки);

• Ігор Кириленко (позафракційний, обраний від “ОПЗЖ”) — адвокат Віктора Медведчука, помічник народного депутата від “ОПЗЖ” Василя Німченка;

• Рустем Ахметов (“Платформа за життя і мир”, обраний від “ОПЗЖ”) — партнер в адвокатському об’єднанні “Лекс Груп”, працював у НАК “Нафтогаз Україна”;

• Володимир Кравець (“Платформа за життя і мир”, обраний від “ОПЗЖ”) — помічник народного депутата Суто Мамояна (“Платформа за життя і мир”, обраний від “ОПЗЖ”), син забудовника Андрія Кравця (“завгосп Януковича”);

• Олександр Плужник (“Платформа за життя і мир”, обраний від “ОПЗЖ”) — начальник УБОЗ УМВС України в місті Києві за часів Віктора Януковича;

• Михайло Наконечний (позафракційний, обраний від “ОПЗЖ”) — керував благодійним фондом Вадима Столара та його ГО "Столар — За життя". Помічник народної депутатки Наталії Приходько (“Відновлення України”, обрана від “ОПЗЖ”), раніше був помічником народного депутата Віктора Пилипишина (“Блок Литвина”);

• Юлія Симуніна (позафракційна, обрана від “ОПЗЖ”) — юристка, засновниця ТОВ “Центральне БТІ”. Згідно з декларацією за 2025 рік, оформила право на тимчасове проживання в ОАЕ. Задекларувала 13177 цінних паперів ТОВ “ШАТО-ІНВЕСТ”, яке, за даними YouControl, входить у корпоративну групу компаній Василя Хмельницького та Валерія Кодецького;

• Юлія Уласик (позафракційна, обраний від “ОПЗЖ”) — помічниця народного депутата Вадима Столара (“Відновлення України”, обраний від “ОПЗЖ”), раніше була помічницею народного депутата Василя Хмельницького (“Партія регіонів”);

• Володимир Яловий (позафракційний, обраний від “ОПЗЖ”) — забудовник, сват бізнесмена Віктора Пилипишина, був депутатом Київради від “Єдності”;

• Віталій Павлик (“Єдність”) був помічником трьох народних депутатів від “Партії регіонів”: Василя Гаврилюка, Степана Цапюка, Олександра Супруненка;

• Ваган Товмасян (“Єдність”) — меценат відкриття офісу Святошинської організації “Партії регіонів” у місті Києві;

• Роман Ярошенко (“Єдність”) балотувався від “Партії регіонів” до Верховної Ради у 2007 році;

• Вадим Іванченко (“Єдність”) очолював Голосіївську районну організацію “Партії регіонів” (2010–2013 роки), балотувався від “Партії регіонів” у Київраду (2014 рік), був помічником народного депутата Нуруліслама Аркаллаєва (“Партія регіонів”, 2007–2012 роки)

Станом на жовтень 2023 року 7 депутатів Київради, обраних від “ОПЗЖ”, займали керівні посади (голови, першого заступника, заступника або секретаря) постійних комісій. 2 листопада 2023 року Київрада на своєму засіданні розглянула проєкт рішення № 08/231-1242/ПР про заборону цим депутатам займати керівні посади в комісіях Київради. Рішення набрало 57 голосів “за” і не було прийняте. Його підтримали депутати з таких фракцій: 23 з 31 — “ЄС”, 20 з 29 — “УДАР”, 6 з 12 — “Слуга народу”, 5 з 8 — “Голос”, 2 з 12 — “Батьківщини”, 0 з 14 — “Єдність”, 0 з 6 — “ПЗЖМ”, 1 — позафракційний. Цього дня на початку засідання були присутні 90 депутатів, але це не завадило частині з них під час розгляду цього питання вийти із зали або витягнути картки зі слоту для голосування.

9 листопада 2023 року Київрада розглянула новий проєкт рішення № 08/231-1409/ПР від 7 листопада 2023 року, ініційований Вікторією Пташник, який мав позбавити депутатів, обраних від “ОПЗЖ”, займали керівні посади в комісіях. Рішення підтримали 68 депутатів: 23 з 31 — “ЄС”, 16 з 29 — “УДАР”, 9 з 12 — “Слуга народу”, 5 з 8 — “Голос”, 8 з 12 — “Батьківщини”, 6 з 14 — “Єдність”, 0 з 6 — “ПЗЖМ”, 1 — позафракційний. 

У підсумку всіх 7 депутатів, обраних від “ОПЗЖ”, усе-таки позбавили керівних посад у постійних комісіях, лишивши їм статус членів цих комісій. Втім, уже в лютому 2024 року за ініціативи київського міського голови відбулась спроба призначити депутата Ігоря Кириленка (обраного від “ОПЗЖ”) заступником голови постійної комісії з питань культури.

Слід зазначити, що на відміну від Київської міської ради, Київська обласна рада у жовтні 2023 року знайшла спосіб повністю призупинити повноваження 8 депутатів, обраних від “ОПЗЖ”.

Значна кількість депутатів Київради пов’язані з бізнес-інтересами компаній, які працюють у сфері будівництва, сфери послуг, транспорту тощо. Наприклад, інтереси Stolitsa Group (Владислава Молчанова) журналісти пов’язують зі співголовою фракції “Батьківщина” та колишнім бізнес-партнером Молчанової Денисом Москалем, а також із депутатом цієї фракції Віталієм Нестором. Владислава Молчанова була довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах та є офіційною спонсоркою партії “Батьківщина”.

Іншим прикладом є компанія “Епіцентр К”, якою володіють народний депутат (колишній член фракції “Партії регіонів” у ВРУ) Олександр Герега та екссекретар Київради часів Леоніда Черновецького Галина Герега. До компанії мають стосунок аж троє депутатів фракції “УДАР” — заступник директора “Епіцентр К” Володимир Гончаров, юрист Олександр Гончаров та Олена Овраменко, чоловік якої працював заступником директора з митних питань “Епіцентр К”.

Впливовою в Києві є бізнес-група колишнього члена фракції “Партії регіонів” у ВРУ Олександра Супруненка і колишнього депутата Київради від “Блоку Леоніда Черновецького” В’ячеслава Супруненка. В їхню орбіту входять ціла низка депутатів фракції “Єдність”: Сергій Кримчак, Юрій Сулига, Віталій Павлик, Ярослав Федоренко (голова Наглядової ради “Київхліб”), Юлія Ярмоленко (голова Наглядової ради “Київський БКК”), Інна Ярмоленко (директорка Київського заводу “Росинка”). Роман Ярошенко є головою Наглядової ради “АСВІО” банку, який належить В’ячеславу Супруненку. 

Впливовим депутатом є й Володимир Кравець, обраний від “ОПЗЖ”, — син екскерівника Державного управління справами і забудовника Андрія Кравця ("завгосп Януковича"). Володимиру Кравцю належить готель Sky Loft Hotel Kyiv by Rixwell у центрі Києва.

Інформаційні ресурси депутатів IX скликання Київради

Для поширення інформації про свою діяльність депутати активно використовують соціальні мережі. ОПОРА проаналізувала, хто з них має найбільше підписників у Facebook, Instagram та Telegram. Ми брали до уваги особисті й публічні сторінки, де був опублікований хоча б один допис протягом 2025–2026 років. 

Facebook:

1. Михайло Присяжнюк, “Слуга народу” (262 тис.)

2. Олександр Погребиський (особиста, публічна), “ЄС” (128 тис.)

3. Максим Нефьодов, “Голос” (93 тис.)

4. Ярослав Федоренко, “Єдність” (91 тис.)

5. Вадим Васильчук (особиста, публічна), “Голос” (69 тис.)

6. Аліна Михайлова, “Голос” (59 тис.)

7. Віталій Нестор (особиста, публічна), “Батьківщина” (52 тис.)

8. Юрій Федоренко, “Слуга народу” (47 тис.)

9. Марина Порошенко, “ЄС” (42 тис.)

10. Георгій Зантарая (особиста, публічна), “Слуга народу” (40 тис.)

Instagram:

1. Аліна Михайлова, “Голос” (177 тис.)

2. Михайло Присяжнюк, “Слуга народу” (126 тис.)

3. Георгій Зантарая, “Слуга народу” (72 тис.)

4. Олександр Шовковський (59 тис.)

5. Юлія Ярмоленко (47 тис.)

6. Юрій Федоренко, “Слуга народу” (22 тис.)

7. Юлія Сімуніна, позафракційна, обрана від “ОПЗЖ” (22 тис.)

8. Марина Порошенко, “ЄС” (18 тис.)

9. Максим Нефьодов, “Голос” (11 тис.)

10.  Юлія Баняс, “ЄС” (5 тис.) 

Telegram:

1. Аліна Михайлова, “Голос” (18 тис.)

2. Віктор Домагальський, “УДАР” (12 тис.)

3. Олександр Погребиський, “ЄС” (7 тис.)

4. Ксенія Семенова (7 тис.)

5. Григорій Маленко (6 тис.)

6. Георгій Зантарая (1 тис.)

Сукупне охоплення у соціальних мережах у розрізі особистих та публічних сторінок депутатів по кожній із фракцій та груп склало:

• “Слуга народу”: Facebook — 437 тис., Instagram — 230 тис., Telegram — 8 тис.;

• “Європейська Солідарність”: Facebook — 404 тис., Instagram — 44 тис., Telegram — 8 тис.;

• “УДАР”: Facebook — 295 тис., Instagram — 77 тис., Telegram — 13 тис.;

• “Голос”: Facebook — 278 тис., Instagram — 192 тис., Telegram — 24 тис.;

• “Єдність”: Facebook — 158 тис., Instagram — 52 тис.;

• “Батьківщина”: Facebook — 119 тис., Instagram — 6 тис., Telegram: — 257.

• “Платформа за життя та мир”: Facebook — 7 тис.

Радники київського міського голови

Крім заступників, київський міський голова широко використовує інструмент радників на громадських засадах. Ці люди входять до близького оточення міського голови та мають на нього високий вплив. Станом на 26 грудня 2024 року в міського голови було 37 радників. У відповідь на інформаційний запит ОПОРА отримала перелік 26 радників на громадських засадах київського міського голови станом на 17 лютого 2026 року:

1. Вадим Арістов.

2. Богдан Баласинович — полковник, начальник Головного центру супроводження програм розвитку Державної прикордонної служби, державний секретар Міністерства розвитку громад та територій України (2020-2022). Балотувався до парламенту від партії “УДАР” (2012) у Чернівецькій області, до Київради — від “Європейської Солідарності” (2015).

3. Ольга Балицька — керівниця практики нерухомості та інфраструктури, Адвокатське об'єднання “PwC Legal в Україні”, ексдепутатка Київради від “Самопомочі” (2015–2020).

4. Маріанна Буданова — дружина керівника Офісу Президента Кирила Буданова. Балотувалась у Київраду від партії “УДАР” (2020).

5. Михайло Буділов — директор Департаменту територіального контролю КМДА, ексдепутат Київради від партії “Свобода” (2015–2020).

6. Ярослав Василькевич — колишній керівник cекретаріату Конституційного Суду України.

7. Ксенія Гнатовська — молодша наукова співробітниця Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Балотувалася до Київради від “Сили людей” у 2015 році та від “Голосу” в 2020-му. 

8. Олексій Гриценко — був одним з ініціаторів створення ГО “Автомайдан”, депутат Київради (2014). 

9. Генналій Дзюбак — полковник, офіцер з особливих розпоряджень Антитерористичного центру СБУ, був помічником народного депутата Віталія Борта з “Партії регіонів” (2007–2012).

10. Віктор Домагальський — чинний депутат Київради від “УДАРу”, засновник адвокатського бюро “Домагальський і партнери”, зокрема захищає Артура Палатного та Володимира Прокопіва.

11. Доманський Андрій Ігорович.

12. Роман Золотаревський — власник компанії з ландшафтного дизайну та озеленення EVA Landscape company, член Ради директорів Конфедерації забудовників України.

13. Павло Іванов — директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, екскерівник Департаменту природно-заповідної справи та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

14. Дмитро Кавун — у 2014 році офіційно люстрований Міністерством юстиції, бо обіймав посади заступника прокурора Одеської області (2011), а потім — заступника прокурора Харківської області (2012–2014). 

15. Владислав Кузнєцов — призначений на посаду старшого інспектора Департаменту Солом’янського району з 17 лютого 2022 року.

16. Юрій Кучабський — віцепрезидент мережі АЗС “ОККО”, представник Нафтогазової асоціації України.

17. Ігор Луценко — військовослужбовець ЗСУ, колишній народний депутат України (2014–2019), співзасновник руху “Збережи Старий Київ”, активіст Громадського сектора Євромайдану.

18. Юрій Макаров — призначений на посаду старшого інспектора Департаменту Дніпровського району 17 лютого 2022 року.

19. Сергій Нікіфоров — колишній генеральний директор аеропорту “Київ” (Жуляни). 

20. Офер Керзнер — забудовник (власник БЦ “Леонардо”, ТРЦ “Універмаг ‘Україна’”, “Арт-завод ‘Платформа’”, “Даринок”), почесний консул України у Єрусалимі. 

21. Сергій Підгайний — директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Працював керівником “Укравтодору”, заступником міського голови Одеси Геннадія Труханова. 

22. Микола Поворозник — колишній перший заступник голови КМДА. 

23. Попович Володимир Іванович. 

24. Анна Пуртова — народна депутатка України (округ №221, “Слуга народу”). є

25. Станіслав Риженков — Уповноважений Київської міської ради з прав ветеранів війни. 

26. Сергій Сатановський — призначений на посаду старшого інспектора Департаменту Деснянського району 17 лютого 2022 року. Очолює ГО “Деснянська Січ”.

Резонансні корупційні скандали та судові справи

У вересні 2021 року Київська міська рада звернулася до правоохоронних органів та суду з приводу незаконного передання території Біличанського лісу до Київської області, відповідно до рішення Київської обласної ради від 9 вересня 2021 року №114-05-VIII. Лише в березні 2024 року Верховний суд остаточно повернув Біличанський ліс територіальній громаді міста Києва.

У жовтні 2021 року Державне бюро розслідувань заявило, що перевіряє протиправні дії службових осіб КМДА щодо розкрадання 60 млрд гривень з бюджету міста Києва. Корупційні дії полягали в неефективному та безконтрольному перерозподілі коштів керівництвом КМДА між 128 комунальними підприємствами.

У грудні 2023 року в Києві закрили рух метрополітену між станціями "Деміївська" та "Либідська" у зв'язку з аварійною ситуацією в тунелях між станціями. Ремонтні роботи закінчили аж у вересні 2024 року. Начальнику КП “Київський метрополітен” Віктору Брагінському вручили підозру в службовій недбалості та завданні збитків у 136 млн грн. Журналісти “Bihus.Info” оприлюднили розслідування про незадекларовані статки Брагінського та сумнівні контракти метрополітену з його близьким оточенням. 

1 грудня 2024 року було відкрито Подільсько-Воскресенський мостовий перехід для приватних автомобілів. Процес його проєктування та будівництва тривав понад 30 років і постійно супроводжується корупційними скандалами, останні серед яких:

• У жовтні 2021 року Київська міська прокуратура повідомила про розкрадання 150 млн грн комунальним підприємством КМДА й компаніями-підрядниками;

• У листопаді 2024 року Київська міська прокуратура повідомила про підозру в службовій недбалості заступнику директора КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, що спричинила збитки 3,5 млн грн;

• У квітні 2025 року СБУ та БЕБ встановили факти розкрадання 153 млн грн чиновниками комунальних підприємств КМДА на завищенні вартості сіток для укріплення мостових опор.

Під підозрами регулярно опиняються й директори департаментів КМДА:

• Директор Департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав 6 підозр у службовій недбалості та розкраданні майна;

• Директор Департаменту соціальної та ветеранської політики Руслан Світлий отримав підозру за фіктивне оформлення ІІ групи інвалідності й отримання пенсійних виплат. Згодом його затримала СБУ у справі розкрадання 75 млн грн, які були виділені на допомогу тяжкохворим киянам;

• Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік отримав підозру у службовій недбалості та завданню збитків у розмірі 581 млн грн;

• Директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Олександр Возний отримав дві підозри щодо вимагання хабарів та розкраданні 2,8 млн грн;

• Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор отримав підозру в службовій недбалості через руйнування тунелю метро між станціями "Деміївська" та "Либідська";

• Директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков отримав підозру в недостовірному декларуванні на загальну суму 22 млн грн.

У лютому 2025 року НАБУ і САП у межах операції “Чисте місто” викрили в Києві злочинну організацію, яка за допомогою “туалетних схем” хотіла заволодіти земельними ділянками на суму понад 81 млн грн. За схемою підозрювані оформлювали фіктивні права власності на неіснуючу нерухомість, зокрема, на малі архітектурні форми (громадські туалети) і таким чином "віджимали гектари столичної землі". Слідство було завершено у січні 2026 року — загалом у провадженні було 9 підозрюваних і троє засуджених. Журналісти Bihus.Info оприлюднили записи розмов фігурантів справи, які діяли під керівництвом Дениса Комарницького. Він є колишнім співголовою фракції “Блоку Леоніда Черновецького” в Київраді та, за версією журналістів, виконує роль “смотрящого” за Києвом від Офісу Президента з 2019 року. 

Після резонансу київський міський голова звільнив 8 чиновників: заступника голови КМДА Петра Оленича, заступника керівника КП “Київблагоустрій” Олексія Мушту, заступника директора КП “Спецжитлофонд” Юрія Леонова, депутата Михайла Терентьєва з посади директора КП “Інженерний центр”, директора КП “Київський інститут земельних відносин” Ігоря Долинського, директора КП “Спецжитлофонд” Володимира Шарія, заступника директора Департаменту містобудування та архітектури Валентину Святину, директора КП “Фінансова компанія ‘Житлоінвест’” Віктора Погребного. 

На записах було ідентифіковано набагато більше людей, але жоден з них так і не був звільнений зі своєї посади — на думку міського голови, цьому заважає “невизначений процесуальний статус у кримінальному провадженні”. Серед інших ідентифікованих журналістами, але не звільнених чиновників був, зокрема, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов.

Також журналісти на плівках ідентифікували 7 депутатів Київської міської ради, жоден із яких не був позбавлений депутатського мандата:

1. Михайло Терентьєв (позафракційний). Через суд успішно зупинив дію рішення з'їзду партії “УДАР” про відкликання мандату депутата.
2. Володимир Бондаренко (фракція “УДАР”). Під час таємного голосування його відставку з посади секретаря Київради підтримало тільки 34 депутати. Після цього він подав власну заяву про відставку, яку підтримав 81 депутат. Він залишається чинним депутатом.
3. Олена Марченко (фракція “Батьківщина”).
4. Ганна Свириденко (фракція “Батьківщина”).
5. Володимир Слончак (фракція “Батьківщина”).
6. Віктор Грушко (фракція “УДАР”).
7. Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”).

Врешті, відбулися судові засідання щодо обрання запобіжного заходу для 5 фігурантів справи. Всі підозрювані вийшли з СІЗО під заставу — загальна сума сплачених застав становила 97 млн грн.

Громадський бюджет Києва

Вперше інструмент громадського бюджету запровадили в Києві восени 2016 року — тоді на нього заклали фінансування у розмірі 50 млн грн. З роками обсяг видатків збільшився, і на 2022 рік було заплановано вже 200 млн грн, на 2023 рік — 220 млн грн, а на 2024 рік — 250 млн грн. 

У вересні 2020 року Громадська бюджетна комісія дискваліфікувала 10 проєктів, афілійованих із кандидатами у депутати Київради та 119 проєктів, пов’язаних із помічниками народного депутата Святослава Юраша (“Слуга народу”). Згідно з Положенням про громадський бюджет, депутати Київської міської ради не повинні використовувати цей бюджет та його проєкти у власних політичних цілях та у своїй політичній рекламі. Серед дискваліфікованих були політики, пізніше обрані депутатами Київради у жовтні 2020 року:

• Юлія Ярмоленко (фракція “Єдність”);

• Ярослав Федоренко (фракція “Єдність”);

• Олександр Бродський (фракція “Батьківщина”).

З початком повномасштабного вторгнення реалізацію Громадського бюджету на жаль призупинили, а сайт проєкту перестав працювати, хоча обсяг видатків для Громадського бюджету становить лише 0,3% (250 млн зі 100 млрд) від загального бюджету міста Києва на 2026 рік. Натомість інші обласні центри (Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк, Хмельницький, Миколаїв) поступово відновлюють громадський бюджет, адаптуючи його до умов воєнного стану.

Депутатські фонди та громадські приймальні

В Києві депутатські фонди розподіляють відповідно до “Програми вирішення депутатами соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців”, яка розрахована на 2021–2025 роки.

Більшість депутатського корпусу використовують ці гроші для роздавання матеріальної допомоги на окрузі у міжвиборчий період, щоб “підживлювати” свій електорат і не втрачати політичну впізнаваність.

Протягом 2021–2025 років розмір депутатських фондів зріс із 98 млн грн до 1,8 млрд грн — тобто аж у 18 разів. За даними КМДА, за підсумками 2025 року серед профінансованих депутатських фондів 98% (1,2 млрд грн) пішло на виплату грошової допомоги виборцям.

Політичні оглядачі й експерти вважають, що значно ефективнішим механізмом було б запровадження офіційних заробітних плат для депутатів місцевих рад. Це сприятиме політичній конкуренції та більш прозорій діяльності депутатів. У січні 2025 року оклад київського міського голови становив 98 757 грн (після всіх відрахувань і податків — 59 615 грн). Припустимо, що кожен депутат Київської міської ради отримуватиме щомісяця рівнозначну суму в розмірі 100 000 грн, що становить приблизно 60 000 грн на руки. У цьому разі загальна сума грошей на зарплати 120 депутатів на 1 рік становитиме 144 млн грн. Це лише 8% від нинішньої суми депутатських фондів.

Фінансування громадських приймалень було збільшено з 69 млн грн у 2021 році до 187 млн грн у 2025 році, тобто майже втричі. Всі 116 депутатів Київради використовують громадські або благодійні організації для функціонування своїх громадських приймалень. Найцікавіше, що багато депутатів використовують для цього однакові організації. Серед найбільш популярних:

• ГО “Інститут відкритої політики” використовують 7 депутатів від “Європейської Солідарності”: Ігор Хацевич, Денис Любченко, Володимир Прокопів, Володимир Андрусишин, Людмила Ковалевська, Максим Кухарський, Ольга Чайка;

• ГО “Столичний простір” — 4 депутати “УДАРу”: Олеся Зубрицька, Вікторія Муха, Дмитро Білоцерковець, Роман Ткачук;

• БО “Благодійний фонд соціальної підтримки киян” — 3 депутати від “Єдності”: Віталій Павлик, Юрій Сулига, Наталія Берікашвілі;

• ГО “Європейський Київ” — 3 депутати від “Європейської Солідарності”: Костянтин Усов, Юлія Баняс, Олександр Погребиський;

• ГО “Еко Хаб Оболонь” — 2 депутати від “Голосу” й 1 позафракційний: Олександр Лінчевський, Аліна Михайлова, Костянтин Богатов;

• ГО “Перспектива людей” — 3 депутати від “Слуги народу”: Андрій Вітренко, Лілія Пашинна, Олена Говорова;

• ГО “Спілка виробників дитячого харчування” — 3 депутати від “Європейської Солідарності”: Вікторія Пташник, Дінара Габібуллаєва, Олег Левченко;

• ГО “Прозорий Київ” — 3 депутати від “Голосу”: Тарас Козак, Максим Нефьодов, Григорій Маленко. 

Прозорість міста

У березні 2023 року було відновлено онлайн-трансляції засідань Київради та засідань постійних комісій, які публікують на офіційному YouTube каналі. Це рішення підтримали лише 64 зі 120 депутатів.

Згідно з щорічним рейтингом прозорості міст, який проводить Transparency International Ukraine, у 2024 році Київ зайняв 26 позицію серед 100 міст, набравши 51,5 бала зі 100 можливих. У дослідженні аналітики оцінювали місто за 70 індикаторами, серед яких 22 були вимогами закону, 17 — поєднували в собі вимоги закону та найкращі практики управління, а 31 — перевіряли застосування найкращих практик. 

За підсумками 2025 року Київ зайняв перше місце (70 балів зі 100) за рівнем розвиненості екосистеми електронних сервісів серед 11 обласних центрів, які оцінювали за 40 критеріями (акцент було зроблено на вимогах Плану для Ukraine Facility).

Київська міська військова адміністрація

Київська міська військова адміністрація (КМВА) була створена Указом Президента України №68/2022 від 24 лютого 2022 року. Згідно з цим документом, функції КМДА мали повністю перейти до КМВА, хоча це суперечить ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” — функціонал обидвох структур мав бути чітко відокремлений. 

Структурно КМВА складається з двох перших заступників начальника, трьох заступників начальника, ситуаційний центр, апарат і радників начальника КМВА на громадських засадах. У відповідь на інформаційний запит ОПОРИ КМВА повідомила, що не є окремою юридичною особою публічного права, не має окремого ЄДРПОУ, не є окремим розпорядником бюджетних коштів, апарат начальника КМВА не передбачений. Організаційне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності КМВА здійснюється в межах структури, штатної чисельності та кошторисних призначень КМДА.

Начальника КМВА призначає Президент України. На цій посаді перебували такі люди:

• Микола Жирнов (з 1 березня 2022 року до 21 жовтня 2022 року);

• Сергій Попко (з 21 жовтня 2022 року до 31 грудня 2024 року);

• Тимур Ткаченко (з 31 грудня 2024 року дотепер).

Микола Жирнов та Сергій Попко є кадровими військовими. Діяльність Миколи Жирнова та Сергія Попко концентрувалась на забезпеченні функціонування служб міста й правопорядку. Зокрема, під час головування Миколи Жирнова рішенням Ради оборони міста від 1 серпня 2022 року була запроваджена заборона руху громадського транспорту під час повітряних тривог. А в жовтні 2023 року Рада оборони міста на чолі з начальником КМВА Сергієм Попко відхилила звернення Постійної комісії з питань транспорту, зв’язку та реклами Київської міської ради з приводу електронної петиції про «Відновлення руху наземного транспорту під час повітряних тривог. 

З призначенням Тимура Ткаченка діяльність КМВА активізувалась, а позиція КМВА щодо міських проблем стала частіше лунати у ЗМІ.

Кар’єра Тимура Ткаченка тісно пов’язана з політичною партією “УДАР” — він був помічником народного депутата Павла Рябікіна, а згодом — Дмитра Білоцерківця. Під час місцевих виборів 2020 року Ткаченко балотувався у списку партії “УДАР” і є одним із наступних кандидатів, які отримають мандат у разі припинення повноважень когось із депутатів фракції.

Ткаченко працював на керівних посадах у найбільших комунальних підприємствах Києва (КП “Київблагоустрій”, КП “Плесо”), у Голосіївській та Дарницькій РДА, а згодом очолював Департамент міського благоустрою КМДА. У 2023–2024 роках обіймав посади заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, а потім заступника Міністра розвитку громад та територій України. Тісно пов’язаний із віцепрем’єр-міністром України Олексієм Кулебою. Також очільник КМВА одружений із сестрою дружини керівника НАБУ Семена Кривоноса. 

На сайті КМВА немає детальної інформації про її керівні органи — оновлюється лише прізвище начальника. У відповідь на інформаційний запит ОПОРА отримала список усіх заступників начальника КМВА станом на 3 березня 2026 року:

• перший заступник Швець Микола Миколайович — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, був начальником Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України. За даними Bihus.info, він є фігурантом провадження НАБУ про ймовірне розкрадання 300 млн грн на будівництві складів Міноборони;

• перший заступник Кучеров Дмитро Сергійович;

• заступник Мацько Олександр Йосипович;

• заступник Ткачов Андрій Сергійович — учасник бойових дій, працював помічником Голови Національної поліції України, з 2021 року був директором Департаменту державного нагляду (контролю) на наземному транспорті “Укртрансбезпеки”.

Згідно з інформацією у ЗМІ, новою речницею КМВА стала Катерина Поп. Натомість КМДА стверджує, що посади “речника” в штаті КМВА немає. Катерина Поп є засновницею ГО “Інститут розвитку та сприяння демократії”, яка фігурує в сюжеті Bihus.info як організація, що причетна до організації можливого підкупу виборців. На виборах 2021 року в Харкові Поп була членом міської ТВК від “Європейської Солідарності”. Згідно з даними YouControl, до січня 2022 року вона очолювала обласну організацію ГО “Солідарна молодь” на Івано-Франківщині. У 2023 році на ресурсах Фонду Вадима Столара (народного депутата від “ОПЗЖ”) опубліковано 9 новин про тренінги з тактичної медицини, які проводила Катерина Поп.

За інформацією, наданою КМДА у відповідь на інформаційний запит ОПОРА, станом на 17 грудня 2026 року в начальника КМДА були 9 радників на громадських засадах:

1. Андрєєв Андрій Сергійович — у 2020 році балотувався до Київради від партії “Перемога Пальчевського”, його вважають людиною Вадима Столара, народного депутата, обраного від “ОПЗЖ”.

2. Воронін Кирило Кирилович.

3. Даценко Катерина Андріївна — співзасновниця ГО “Вшануй”.

4. Маслов Юрій Костянтинович — економіст, голова правління громадської спілки “Альянс відновлення України”, депутат Одеської міської та обласної рад кількох скликань.

5. Рожко Олександр Дмитрович — професор кафедри фінансів економічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.

6. Рудницький Олександр Сергійович.

7. Садовой Сергій Миколайович — ексголова Голосіївської РДА (з 18 травня 2020 року до 26 травня 2025 року), у 2010–2014 роках очолював Головне управління контролю за благоустроєм КМДА, куди його влаштував Олександр Попов.

8. Синяк Юрій Петрович — станом на 2024 рік працював в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

9. Смик Анатолій Савелійович — працював на посаді директора Департаменту охорони здоров'я та реабілітації МВС України.

Своєю чергою Київська міська військова адміністрація відмовилася надавати інформацію про заступників начальника КМВА і повідомила, що радників на громадських засадах у начальника КМВА немає.

З січня 2025 року КМВА зосередилася на впровадженні піших безбар’єрних маршрутів, евакуації покинутих і пошкоджених автомобілів із вулиць Києва, координації ліквідації наслідків руйнувань після обстрілів, покращення доступності укриттів. КМВА підтримала вимоги громадськості щодо скасування заборони на рух наземного публічного транспорту під час тривоги. Як наслідок, у березні 2025 року Рада оборони міста Києва змінила правила і дозволила рух громадського транспорту під час тривог (за винятком руху метрополітену по наземних ділянках).

Найтісніше КМВА співпрацює з районними державними адміністраціями, голів яких також призначає Президент України.

В інформаційному полі між КМВА й КМДА триває постійне протистояння, яке супроводжується різкими звинуваченнями у медіа. Зокрема, Тимур Ткаченко зробив заяву про нову структуру КМВА, в якій підпорядкував собі усі Департаменти КМДА. Своєю чергою міський голова ініціював рішення Київради, за яким реалізація повноважень КМДА відбувається лише за підписом міського голови. Рішення підтримали 62 депутати, але воно було призупинено судом. У вересні 2025 року Тимур Ткаченко підписав розпорядження, яке вимагає погоджувати з начальником КМВА усі призначення та звільнення усіх чиновників КМДА і заступників голів РДА.

Ключові групи впливу

Однією з ключових груп впливу на прийняття рішень в місті Києві є бізнесмени-забудовники та девелоперські компанії. Серед них варто виділити окремо:

1. Владислава Молчанова (Stolitsa Group). 

Stolitsa Group з 2003 року здала в експлуатацію 163 будинки, 22 — в процесі будівництва. Компанія відома своїми намірами забудувати земельну ділянку екопарку “Осокорки”, попри протести місцевих мешканців. 6 вересня 2025 року НАБУ та САП повідомило про підозру в заволодінні 18 гектарами землі вартістю понад 160 млн грн екснародному депутату від “Партії регіонів” Юрію Іванющенку та Владиславі Молчановій. За даними правоохоронців та сайту YouControl, Молчановій належить ЗМІ “Апостроф” (ТОВ “АПОСТРОФ МЕДІА”). За матеріалами розслідування “Чесно” інтереси забудовника захищає фракція “Батьківщина” у Київраді, зокрема депутати Денис Москаль, Віталій Нестор та інші. 

2. Ігор Ніконов (KAN Development)

KAN Development з 2010 року здала в експлуатацію 93 будинки, ще 13 — у процесі будівництва. Компанія відома намірами забудувати історичне урочище Китаїв у Голосіївському районі та урочище Горбачиха у Дніпровському районі. Ігор Ніконов з липня 2014 до грудня 2015 року він був першим заступником голови КМДА Віталія Кличка. Журналісти називали його сірим кардиналом столиці і наголошували на його зв’язках із Сергієм Льовочкіним, Дмитром Фірташем та Степаном Черновецьким. 

3. Володимир Зубик (“Інтергал-Буд”)

“Інтергал-Буд” з 2003 року здала в експлуатацію 161 будинок, ще 25 — у процесі. Компанія відома будівництвами готелю біля садиби Терещенків у Києві, а також ЖК Polar Park в Оболонському районі. У 2022 році слідчі Офісу генерального прокурора відкрили кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків та легалізації майна, отриманого злочинним способом. У січні 2023 року в головному офісі компанії у Львові детективи Бюро економічної безпеки провели обшуки та вилучили понад 10 млн грн. У 2006 році Володимир Зубик був одним із чотирьох народних депутатів від “Блоку Юлії Тимошенко”, які перейшли в “антикризову” коаліцію “Партії регіонів”. Будучи народним депутатом від “Партії регіонів”, голосував за Закони “16 січня”, які обмежували права і свободи громадян.

4. Олександр та Андрій Насіковські (DIM (Development Investment Management)

DIM з 2014 року здала в експлуатацію 17 будинків і 18 — в процесі. З 2025 року в компанії з’явився додатковий інвестор — власник кіберспортивної команди NAVI Максим Кріппа. У 2014 році Андрія Насіковського судили в справі про побиття журналістки й активістки Євромайдану Тетяни Чорновол, Андрій Насіковський заперечував що має будь-який стосунок до нападу. Компанія була одним із забудовників ділянки на вул. Микільсько-Слобідська 7-9 у прибережній зоні Дніпра. В 2021 році Державна фіскальна служба проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ухилення від сплати 41 млн грн податків під час будівництва ЖК “Автограф”.  В липні 2025 року директорка з маркетингу DIM Дарія Бедя внесла частину застави (44 млн грн) за колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, який перебуває під слідством НАБУ і САП. 

5. Андрій Вавриш (Saga Development)

Saga Development з 2015 року здала в експлуатацію 12 будинків, ще 12 перебувають у процесі. Андрій Вавриш був заступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА в 2010–2015 роках. Компанія тривалий час намагається забудувати ділянку біля Ботанічного саду на вул. Вільшанській (ЖК OZON Concept house). З інтересами забудовника журналісти “Радіо Свобода” пов’язують ексголову Офісу Президента України Андрія Богдана, народних депутатів Ганну Бондар, Дмитра Гуріна, Івана Юнакова, Вадима Струневича (усі — “Слуга народу”).

6. Вагіф Алієв

Один із найбільших забудовників Києва — власник Mandarin Plaza, Lavina Mall та 50% Blockbuster Mall. Контролює близько 20% торгівельних площ Києва. Колишній почесний консул Російської Федерації в Чернігові й області. За даними журналістів, до 2022 року. За даними “Економічної правди”, для фінансування своїх проєктів залучав кошти тіньових інвесторів з Росії.За даними розслідування “Української правди”, має близькі стосунки з київським міським головою Віталієм Кличком. Причетний до знищення будівлі “Летюча тарілка” через будівництво ТРЦ Ocean Mall. Його компанія анонсувала будівництво ТРЦ Lesnaya Mall біля м. Лісова, яке супроводжується знищенням понад 300 сосен на сусідній ділянці, заборонами на проведення робіт та розслідуванням поліції.

7. Вадим Столар (bUd development, ENSO)

bUd development та ENSO здали в експлуатацію 40 будинків, ще 6 будуються. Компанія була одним із забудовників торгівельно-офісного центру біля станції метро “Театральна”, а також ділянки на вул. Микільсько-Слобідська 7-9 у прибережній зоні Дніпра. За даними журналістів, до 2019 року був сірим кардиналом по Києву. Народний депутат IX скликання від “Опозиційної платформи — За життя” (з 2022 року входить до групи “Відновлення України”). У 2010–2012 роках був народним депутатом від “Партії регіонів”. З 2019 року очолював київський міський осередок партії “Опозиційна платформа — За життя”. Засновник “Благодійного Фонду Вадима Столара”. У 2023 році СБУ проводила у Столара обшуки в справах відмивання коштів Віктором Медведчуком. У 2022 році продав свої три медіаканали (Odesa.live, Live, “Типовий Київ”) Ганні Ковальовій, журналісти пов’язували цей крок з намірами Столара уникнути потрапляння до реєстру олігархів, який запроваджує закон про деолігархізацію. 

8. Дмитро Ісаєнко (Perfect Group)

Perfect Group з 2010 року здала в експлуатацію 45 будинків, ще 19 — у процесі. Дмитро Ісаєнко — народний депутат IX скликання від “Опозиційної платформи — За життя” (з 2022 року входить до групи “Відновлення України”). В 2023 році отримав підозру від НАБУ і САП за незаконне заволодіння земельною ділянкою. За даними медіа “Чесно” , отримав статус учасника бойових дій задля уникнення люстрації на посаді заступника міністра регіонального розвитку і будівництва. Також ЗМІ “Чесно” вважають що Ісаєнко походить з оточення Вадима Столара. У 2022 році Perfect Group продало 77 квартир Тімуру Міндічу зі знижкою 63% від ринкової вартості (приблизно 5 млн доларів США). Станом на 2022 рік Ісаєнко був головою Наглядової ради Київського національного університету будівництва та архітектури.

9. Степан Черновецький

Засновник Chernovetskyi Investment Group, власник сервісу Megogo, бізнес-центру IQ Business Center. Проінвестував будівництво ЖК “Комфорт таун”, Svitlo park, White Lines, “Діброва Парк”, “Тетріс Холл”, “Централ Парк”, також володіє 50% Edelburg Development, яка, зокрема, будує “Подол Град Vintage” попри протести місцевих мешканців. Фігурує у документах про київські тендери з офісу Дениса Комарницького, оприлюднених Bihus.info. Ексдепутат Київради від “Блоку Леоніда Черновецького”.

10. Василь Хмельницький (UFuture, UDP)

Інвестор Ukrainian Property Development, яке побудувало ТЦ “Городок”, ЖК “Новопечерські Липки”, ЖК “Паркове Місто”, Міжнародний аеропорт “Київ”, ЖК RiverStone, ТРЦ Ocean Plaza, ЖК “Бульвар Фонтанів”, ТЦ Smart Plaza Polytech, Smart Plaza Obolon. Засновник інноваційного парку UNIT.City. Правоохоронці розкрили схему фінансування російського ВПК через ТРЦ Ocean Plaza, співвласниками якого були Василь Хмельницький та опосередковано — російський олігарх Аркадій Ротенберг. 

У 2023 році НАБУ провела обшуки вдома у Василя Хмельницького у справі заволодіння земельною ділянкою за заниженою ціною шляхом підробки документів. Будучи народним депутатом від “Партії регіонів” (2007–2014), голосував за “закони 16 січня”. Василь Хмельницький є головою Наглядової ради Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Дружина, Зоя Литвин, є керівницею громадської спілки “Освіторія” та засновницею Новопечерської школи. 

11. Максим Кріппа

Власник кіберспортивної команди NAVI й ігрової компанії “GSC Game World”. Володіє нерухомістю, зокрема БЦ “Парус”, готель “Україна”, Міжнародний виставковий центр. Також до його сфери впливу, за даними “Економічної правди”, належать видання “Главком” і Delo.ua. Інвестує в будівельну компанію DIM Олександра й Андрія Насіковських. У 2015 році Кріппа балотувався до Київської міської ради від “Самопомочі”. Журналісти пов'язують його з російською мережею онлайн-казино “Вулкан”.

12. Рінат Ахметов 

Засновник компанії System Capital Management та “Фонду Ріната Ахметова”. Власник компаній ДТЕК, “Укртелеком”, ПУМБ, “Метінвест”. У Києві володіє будівлями ЦУМ, БЦ “Леонардо”, БЦ “Європа Плаза”, готелем “Опера”. Ключовими для Києва є компанії ДТЕК “Київські електромережі” (оператор системи розподілу) і YASNO (постачальник електроенергії). Музей “Голоси мирних” Фонду Ріната Ахметова підписав меморандум про партнерство з комунальним Музеєм історії міста Києва — на вікнах музею є зовнішня реклама Фонду, а в приміщенні музею регулярно проводять зустрічі під брендом Фонду. 

Один з основних спонсорів та керівників Партії регіонів, народний депутат від “Партії регіонів” у 2006–2012 роках.

13. Артур Палатний

Голова Виконавчого комітету партії “УДАР”. Керівник волонтерського штабу “Українська команда” — бренду, під яким партія “УДАР” розвиває осередки в інших областях. Має близькі стосунки з київським міським головою Віталієм Кличком (кум). Разом з ним відвідував хрестини сина забудовника Вагіфа Алієва. Артур Палатний присутній на плівках розмов фігурантів операції НАБУ “Чисте місто”. В рамках слідства НАБУ провело обшуки у помешканні Палатного і вилучило його телефон. Народний депутат України протягом 2012–2019 років. 

14. Денис Комарницький

Ексдепутат Київради (2006–2010), обраний від “Блоку Леоніда Черновецького”. За версією журналістів, виконує роль “смотрящого” за Києвом від Офісу Президента з 2019 року. НАБУ і САП висунули йому підозру в організації “туалетних схем” задля заволодіння земельними ділянками Києва. Прокуратура оголосила Комарницькому підозру в ухиленні від сплати податків в розмірі 12 млн грн. У 2025 році, за даними “Української правди”, Денис Комарницький незаконно перетнув державний кордон і переховується в Австрії.

15. Гарік Корогодський

Власник ТРЦ Dream, співзасновник благодійного фонду “Життєлюб”. Його компанія має стосунок до конфліктних будівництв ЖК “Red line” біля НСК “Олімпійський” та ЖК “Акваріум” в Оболонському районі. Публічно заявив, що буде балотуватися на посаду міського голови Києва. Через ГО “У порядку” пов’язаний із народною депутаткою Анною Пуртовою, обраною від “Слуги народу” в окрузі №221 (Київ). У 2018 році озвучив думку, що події Революції Гідності були профінансовані окремими олігархами для зміни еліт. Є противником законів про декомунізацію та деколонізацію, постійно виступає проти ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Отримав український паспорт у 2019 році.

16. Томаш Фіала (Dragon Capital)

Засновник інвестиційної компанії Dragon Capital. Власник банку Unex bank, медіа “Українська правда”, “НВ”, “Радіо НВ”. Активно інвестує в нерухомість Києва — ЖК Obolon Plaza, ЖК Obolon Residences, БЦ Borychiv, ТЦ “Piramida”, ТРЦ “Аладдін”, ТРЦ “Victoria Gardens” (колишній ТРЦ “Караван”).

Районні державні адміністрації

За своїм адміністративно-територіальним устроєм, Київ поділяється на 10 районів: Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський та Шевченківський.

В кожному з цих районів функціонує районна державна адміністрація (РДА), голову якої призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів згідно з пропозиціями Прем’єр-міністра. Нинішній порядок призначення голів РДА у Києві був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №43 від 24 січня 2022 року. До прийняття цього документа пропозиції щодо призначення голів РДА мав надавати не прем’єр-міністр, а голова КМДА.

У відповідь на рішення Кабміну 3 лютого 2022 року Київська міська рада прийняла три рішення задля відновлення районних рад у Києві: “Про організацію управління районами в місті Києві на період до формування виконавчих органів районних в місті Києві рад” (№4179/4220), “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради” (№4180/4221), “Про питання управління районами в місті Києві” (№08/231-3766/ПР). Згідно з ними, створено 10 районних департаментів КМДА, які виконуватимуть функції виконавчих комітетів при районних радах. Також створена робоча група для розробки проєкту рішення про кількісний склад і перелік повноважень районних рад. Рішення оскаржувала в суді фракція “Слуга народу”.

В межах кожної РДА є структурні підрозділи, які відповідають за благоустрій, освіту, охорону здоров’я, культуру, соціальний захист і розвиток району.

У 2025 році було відновлено оцінювання діяльності районних у місті Києві державних адміністрацій — востаннє його проводили у січні 2022 року. За підсумками 2025 року найвищі показники продемонстрували Дніпровський, Святошинський і Голосіївський райони. Оцінювання відбувалося за різноманітними показниками: освіта, соціальний захист, освоєння капітальних видатків, охорона здоров'я, управління комунальною власністю, благоустрій тощо.

Голосіївський район

Найбільший за площею район міста Києва — 156 кв. км (18,7% від площі столиці). Населення сягає близько 248 тис. осіб.

Серед останніх керівників Голосіївської РДА: 

• Софія Дунаєвська (з 26 травня 2025 року дотепер). Працювала керівником апарату Голосіївської РДА з 2018 року, а також в управлінні юстиції у м. Києві та Київській області.

• Сергій Садовой (18 травня 2020 року — 26 травня 2025 року). Після призначення члена “Партії регіонів” Олександра Попова головою КМДА в грудні 2010 року очолив Головне управління контролю за благоустроєм КМДА і був на посаді до вересня 2014 року. Відповідав за благоустрій Києва під час Євромайдану. У травні 2014 року балотувався до Київської міської ради від “Партії ветеранів Афганістану”. Очолює Київське міське представництво “Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану”.

У 2022–2025 роках чиновники Голосіївської РДА стали фігурантами багатьох кримінальних справ:

• Начальниці Управління освіти Голосіївської РДА Галині Полторак прокуратура оголосила першу підозру в розтраті 1,3 млн грн під час закупівлі генераторів для укриттів, другу підозру в розтраті 4 млн грн на шкільному харчуванні разом із директоркою КП "Шкільне харчування", третю підозру у розтраті 600 тис. грн під час закупівлі ноутбуків для навчальних закладів;

• Начальнику Управління будівництва Голосіївської РДА Сергію Шостацькому було оголошено першу підозру у розкраданні 500 тис. грн на ремонті укриттів у школах, другу підозру в розкраданні 1 млн грн під час ремонту дитячо-юнацької спортивної школи та третю підозру в розтраті 1 млн грн під час ремонту паркінгу в приміщенні РДА;

• В.о. директора КП "Голосіїво-Будінвест" отримав першу підозру за незаконне видобування корисних копалин на суму 2,2 млн грн на території ландшафтного заказника місцевого значення “Урочище Церковщина”, а також другу підозру в розтраті 14 млн грн під час реконструкції гімназії;

• У лютому 2023 року повідомлено про підозру директору КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва” у завданні 3,2 млн грн збитків на закупівлі газової котельні;

• Заступник начальника управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської РДА отримав підозру в незаконному переправленні осіб через кордон — за 12 тис. доларів допомагав отримати відстрочку від мобілізації на підставі підроблених документів.

• Головний спеціаліст відділу контролю за благоустроєм Голосіївської РДА отримав підозру в отриманні неправомірної вигоди за незаконне розміщення 6 торгівельних точок.

У 2024 році проєкт DOZORRO, реалізований TI Ukraine, дослідив найпоширеніші схеми розкрадання бюджетних коштів на прикладі завищення цін на будівельні матеріали під час ремонту шкіл та садочків Голосіївського району.

Дарницький район

Площа району становить 134 кв. км. Населення сягає приблизно 315 тис. осіб.

Серед останніх керівників Дарницької РДА: 

• Олександр Ковтунов (т.в.о. з 11 грудня 2024 року до 26 травня 2025 року, голова з 26 травня 2025 року дотепер). У 2009 році був помічником народного депутата Валерія Кальченка (“Батьківщина”) на громадських засадах. Уся трудова діяльність до 2020 року пов’язана з Кіровоградською областю, зокрема у 2013–2020 рр. очолював Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА.

• Микола Калашник (т.в.о. з 27 лютого 2022 року до 11 грудня 2024 року). Працював на різних посадах у Дарницькій РДА з 2013 року. В березні 2025 року призначений головою Київської ОДА.

У 2022–2025 роках чиновники РДА стали фігурантами багатьох кримінальних справ:

• Бухгалтерці управління освіти Дарницької РДА повідомлено про підозру в шахрайстві на суму понад 1,5 млн грн шляхом присвоєння зарплатних коштів працівників шкіл району;

• Начальниці управління освіти Дарницької РДА Євгенії Списовській було вручено підозру в розтраті понад 520 тис. грн шляхом виплати непередбачених надбавок і підвищень зарплат. Також щодо неї було скеровано до суду обвинувальний акт у розтраті 180 тис. грн під час ремонту дитячого садочка.

У 2025 році журналісти звертали увагу, що Управління освіти Дарницької РДА закладає вдвічі завищені суми на будівельні матеріали в бюджеті тендеру на ремонт дитячого садочку №759. 

У 2026 році журналісти наголошували, що Управління будівництва та ЖКГ Дарницької РДА також закладає в тендери на утеплення будинків завищену вартість будівельних матеріалів, а загальна сума переплати становить 46 млн грн.

Дарницька РДА відмовилась надати інформацію журналістам “Слідство.Інфо” про захисні споруди (укриття) Дарницького району — чи є вони загальнодоступними, чи є в них пандуси, туалети, якою є площа та місткість кожного з укриттів.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про конфіскацію активів на суму понад 7 млн грн, якими користується родина Ярослава Лагути — колишнього голови Дарницької РДА. Йдеться про круїзний катер, 2 квартири й 2 нежитлові приміщення. Після аналізу майнового стану посадовця та членів його сім’ї було встановлено, що набути ці об’єкти коштом законних доходів було неможливо.

Деснянський район

Площа району становить 148 кв. км. Населення сягає приблизно 358 тис. осіб.

Серед останніх керівників Деснянської РДА: 

• Максим Бахматов (з 26 травня 2025 року дотепер). Займався розвитком КВК та Comedy Club в Україні. Очолював Національний Експоцентр України (2015–2017). Керуючий партнер Unit.City (2016–2019), створеного екснародним депутатом від “Партії регіонів” Василем Хмельницьким. Був радником Віталія Кличка (2019–2020). Засновник ГО “Офіс Трансформації”. Член Наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex, яка належить братам Всеволоду і Володимиру Трофіменкам (девелоперська компанія “НЕСТ”). Заявляв про свої амбіції балотуватися на посаду міського голови Києва. Виправдовує використання російської мови в публічному просторі.

• Ірина Алєксєєнко (т.в.о. як заступник РДА з 22 листопада 2023 року до 26 травня 2025 року). У 2006–2014 роках була помічницею народних депутатів від ВО “Батьківщина” — Ольги Боднар-Петровської та Володимира Яворівського. Також очолювала Деснянську районну організацію цієї партії. У червні 2023 року їй вручено підозру у службовій недбалості у зв’язку з загибеллю 3 людей через зачинене укриття в Деснянському районі. До суду брати її на поруки прийшов народний депутат Богдан Яременко (“Слуга народу”), суд відправив її під цілодобовий домашній арешт. Деснянський районний суд міста Києва досі розглядає цю справу (№754/2901/24). Наступне засідання призначено на 26 лютого 2026 року. У грудні 2025 року Ірина Алєксєєнко призначена першою заступницею керівника департаменту суспільних комунікацій КМДА. 

• Олександр Плясецький (т.в.о. як заступник РДА з 4 липня 2023 року до 22 листопада 2023 року). У 2020 році балотувався до Київської обласної ради від “Радикальної партії Ляшка”, у 2019 році — до Верховної Ради України від партії “Українська стратегія Гройсмана”. Працював на різних посадах у Державній службі України з лікарських засобів і контролю за наркотиками. Був заступником голови Баришівської РДА (2019), працював в Апараті КМДА (2020–2021). З липня 2021 року став заступником Деснянської РДА

• Дмитро Ратніков (з 11 травня 2021 року до 30 червня 2023 року). Помічник на платній основі народних депутатів від фракції “Партії регіонів” Володимира Рибака та Ігоря Савченка (2007–2012). Член “Партії регіонів” з 2010 року. Радник-посланник з економічних питань в Посольстві України в РФ (з 2012 року). У 2010 році обраний депутатом Київської обласної ради (увійшов до фракції “Партії регіонів”). У 2012 році балотувався до Верховної Ради по округу в Броварах, за заявами журналістів, члени його штабу побили активістів Громадянського руху “Відсіч”. Був депутатом Броварської міської ради трьох скликань. Звільнений у зв’язку з загибеллю 3 людей через зачинене укриття у Деснянському районі. Попри звільнення, брав участь у робочих нарадах з працівниками РДА.

У 2022–2025 роках чиновники РДА стали фігурантами багатьох кримінальних справ:

• Фахівчиня з публічних закупівель управління освіти Деснянської РДА отримала підозру через переплату за електроенергію для шкіл на 1,9 млн грн;

• Головний спеціаліст управління благоустрою Деснянської РДА отримав підозру в отриманні неправомірної вигоди за сприяння здійснення торгівлі алкоголем та тютюном без дозвільних документів;

• Начальник одного з відділів Управління благоустрою й підприємництва Деснянської РДА отримав підозру в отриманні неправомірної вигоди за сприяння розміщення торгівельних точок без дозволів. За безперешкодну роботу одного торгового місця щомісяця потрібно платити 500 доларів США;

• За результатами перевірки Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції міста Києва було звільнено очільницю управління освіти Людмилу Рожкову та керівника відділу обліку і розподілу житлової площі Деснянської РДА;

• Директорці та бухгалтерці ліцею у Деснянському районі висунули підозру у заволодінні 12 млн грн шляхом нарахування неправомірних премій і надбавок;

• Начальниці одного з відділів управління освіти вручили підозру у розтраті 500 тис. грн на завищеній вартості закупівлі термометрів для шкіл;

• Керівниці Центру фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” Деснянського району повідомили про підозру у розтраті 870 тис. грн під час ремонту укриття

Дніпровський район

Площа району становить 67 кв. км. Населення сягає приблизно 355 тис. осіб.

Серед останніх керівників Дніпровської РДА: 

• Андрій Паладій (з 26 травня 2025 року дотепер). Працював у Київському міському бюро технічної інвентаризації, Міністерстві молоді та спорту України, а згодом — у Департаменті цифрового розвитку виявлення та розшуку активів АРМА. 

Заступником Дніпровської РДА є Роман Смик, брат якого Олександр Смик є першим заступником голови Солом’янської РДА. Останнього було затримано через організацію масштабної схеми ухилення від мобілізації щонайменше 190 військовозобов’язаних. 

• Павло Бабій (т.в.о. з 27 січня 2022 року до 30 червня 2023 року). Працював на керівних посадах у Солом’янській і Печерській РДА. Звільнений після резонансних закупівель барабанів та овочерізок управлінням освіти Дніпровської РДА, але продовжив працювати на посаді заступника голови РДА.

• Ігор Щербак (з 18 травня 2020 року до 27 січня 2022 року). Працював в Управлінні благоустрою КМДА, Міністерстві екології та природних ресурсів. Двічі балотувався у Верховну Раду від “Виборчого блоку Людмили Супрун”. У 2014–15 роках працював заступником голови Дніпровської РДА і був звільнений за наполяганням Віталія Кличка за окозамилювання у звітах про ремонт дитячих майданчиків. У 2022 році призначений радником київського міського голови.

У 2021–2022 роках заступником голови Дніпровської РДА був депутат від фракції “УДАР” Олесь Маляревич.

Найбільш резонансною була справа про закупівлю Управлінням освіти Дніпровської РДА для укриттів району овочерізок за 1,5 млн грн (грудень 2022 року), портативних рацій за 1,2 млн грн та музичних барабанів за 891 тис. грн (травень 2023 року). Мистецький ліцей “Зміна” Дніпровського району замовив 2 сковорідки для укриттів за 1,2 млн грн (листопад 2022 року). Після публічного резонансу договір на закупівлю барабанів був достроково розірваний.

Протягом 2022–2025 років чиновники РДА стали фігурантами багатьох кримінальних:

• Начальниці відділу Управління освіти Дніпровської РДА Ользі Дроздовій висунули першу підозру в зв’язку з розтратою 1,3 млн грн на закупівлі стільців для укриттів, другу підозру в розтраті 460 тис. грн під час закупівлі овочерізок для укриттів, третю підозру в розтраті 3,4 млн грн на закупівлі генераторів. Чиновниця виїхала в Туреччину, її було оголошено у розшук;

• Працівниці Управління освіти Дніпровської РДА висунули підозру в розтраті 500 тис. грн на закупівлях фарб і канцелярських товарів;

• В межах механізму цивільної конфіскації САП подало позов про стягнення в дохід держави 7,9 млн грн необґрунтованих доходів начальниці Управління освіти Дніпровської РДА Наталії Іваніної та її матері;

• У відділі Дніпровської РДА, який відповідає за благоустрій, було вручено одразу кілька підозр: начальнику — в отриманні щомісячних хабарів у розмірі 1000 грн за кожну точку стихійної торгівлі; інспектору — в отриманні хабаря у 1000 доларів за непомічання автоматів з водою, розміщених без дозволів; головному спеціалісту — за фактом вимагання 15 тис. грн щомісяця за дозвіл на стихійну торгівлю.

Оболонський район

Площа району становить 109 кв. км. Населення приблизно складає 319 тис. осіб.

На сайті Оболонської РДА відсутні біографічні довідки голови РДА та усіх його заступників. 

З 18 травня 2020 року Оболонську РДА незмінно очолює Кирило Фесик.

Як адвокат він представляв інтереси кандидатів у народні депутати Мар’яни Безуглої (“Слуга народу”) та Олександра Юрченка на виборах 2019 року. Перерахував 300 тис. грн до виборчого фонду кандидата в народні депутати Артема Дубнова (“Слуга народу”). Співзасновник БФ “Рідна Оболонь” разом із Владиславом Трубіциним — депутатом Київради від “Слуги народу”, оголошеним НАБУ в розшук. Затримали Трубіцина в кабінеті голови Оболонської РДА.

Протягом 2022–2025 років чиновники РДА стали фігурантами кримінальних справ щодо розкрадання бюджетних коштів:

• ДБР викрило трьох посадовців Оболонської РДА в “продажі” за 10 тис. доларів фіктивного опікунства для отримання відстрочки від мобілізації;

• Повідомлено про підозру заступниці начальника відділу контролю за благоустроєм Оболонської РДА у неправомірній вигоді за ведення торгівлі;

• Управління ЖКГ Оболонської РДА уклало договори на 3,9 млн грн для облаштування пандусів і ремонтів під’їздів з компанією, яка мала свіжий штраф від Антимонопольного комітету за змову під час закупівлі;

• Управління освіти Оболонської РДА завищило ціни під час закупівлі гігієнічних засобів (на 376 тис. грн), під час утеплення фасаду шкіл №298 та №9, а також під час закупівлі овочів і ягід для дитячих садків на 1,8 млн грн.

Печерський район

Площа району становить 27 кв. км. Населення сягає приблизно 152 тис. осіб.

З 18 травня 2020 року Печерську РДА незмінно очолює Наталія Кондрашова. У 1990–2013 роках працювала на різних посадах у Печерській РДА. Обіймала керівні посади в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА. За словами народного депутата Ярослава Железняка, Кондрашова представляє інтереси колишнього голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Протягом 2022–2025 років чиновники РДА стали фігурантами кримінальних справ:

• У 2021 році начальник і заступник Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської РДА отримали підозри в розтраті 450 тис. грн; 
• Працівниці Печерського ЦНАПу вручили підозру в сприянні виготовленню закордонного паспорта для чоловіка, який перебував у розшуку;
• Двом працівникам відділу контролю за благоустроєм Печерської РДА повідомили про підозру за фактом вимагання й одержання неправомірної вигоди за торгівлю ялинками.

Подільський район

Площа району становить 34 кв. км. Населення сягає приблизно 198 тис. осіб.

На сайті Подільської РДА немає біографічної довідки голови РДА та будь-якої інформації про його заступників. 

Серед останніх керівників Подільської РДА: 

• Володимир Наконечний (з 26 травня 2025 року дотепер). Доцент кафедри міжнародних відносин Київського університету культури. Невдало балотувався від “Слуги народу” до Верховної Ради у 2019 році в окрузі №126 (Львівська обл.). Очолює ГС “Українська консервативна молодь” та Київський осередок ГО "Центр східноєвропейських наукових студій"

Заступником голови Подільської РДА з 2026 року є Олександр Александров. Він балотувався на виборах 2020 року до Київради від проросійської партії “Перемога Пальчевського”, а його дружина, Марія Александрова, з жовтня 2025 року є заступницею голови Солом’янської РДА. 

Заступником голови Подільської РДА з 2026 року є Іван Лісовий. Він працював помічником депутата Київради Андрія Андрєєва, який у 2020 році також балотувався від партії “Перемога Пальчевського”, а зараз пов’язаний із народним депутатом від “ОПЗЖ” Вадимом Столаром.

• Сергій Коваленко (т.в.о. з 27 січня 2022 року до 30 червня 2023 року). Був директором підприємства з утримання зелених насаджень Шевченківського району, працював у КП “Кіровгеологія” та в керівництві Обухівської РДА. Став відомим, коли після звільнення 30 червня 2023 року призначив сам себе заступником голови Подільської РДА і знову став т.в.о. голови. Був заступником голови РДА аж до листопада 2025 року. За даними журналістів має політичні зв’язки з колишнім народним депутатом Андрієм Холодовим (“Слуга народу”).

У 2022–2025 роках чиновники РДА стали фігурантами низки кримінальних справ:

• Начальнику Управління освіти Подільської РДА Олексію Сидоренку висунули першу підозру в розтраті 1,5 млн грн під час закупівлі меблів для шкіл, другу підозру в розтраті 800 тис. грн на ремонті навчальних закладів, третю підозру в невиплаті грошової допомоги дітям-сиротам у розмірі 188 тис. грн; четверту підозру в службовій недбалості, яка призвела до втрат 200 тис. грн; п’яту підозру в розтраті 406 тис. грн при купівлі ламп та ліхтарів для укриттів;

• Головній бухгалтерці Управління освіти Подільської РДА повідомили про підозру в розтраті 138 тис. грн на купівлі одноразового посуду;

• Начальнику Управління ЖКГ Подільської РДА висунули підозру в розтраті 240 тис. грн у закупівлі металопластикових вікон та дверей;

• Підозру за розтрату 400 тис. грн на закупівлі службових автомобілів отримав очільник КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району”.

Святошинський район

Площа району становить 110 кв. км. Населення приблизно складає 341 тис. осіб.

Серед останніх керівників Святошинської РДА були: 

• Георгій Зантарая (з 26 травня 2025 року дотепер). Чинний депутат Київської міської ради (“Слуга народу”). Керівник “ЗеМолодіжки” Києва. Професійний дзюдоїст. Майор Служби безпеки України. Засновник “Всеукраїнського благодійного фонду Георгія Зантарая”. Голова комісії атлетів Національного олімпійського комітету України, керівник Федерації дзюдо Києва. 

У жовтні 2025 року заступницею голови Святошинської РДА стала чинна депутатка Олеся Самолудченко (“Єдність”). Її чоловік, Сергій Самолудченко, є начальником відділу Офісу Генерального прокурора України.

У вересні 2025 року заступником голови Святошинської РДА став Павло Бірюк, який, за даними журналістів, ще з 2014 року підтримує тісні зв’язки з Андрієм Андрєєвим, який у 2020 році також балотувався від партії “Перемога Пальчевського”, а зараз пов’язаний з народним депутатом, обраним від “ОПЗЖ”, Вадимом Столаром. Павло Бірюк був першим заступником Андрія Андрєєва у КП “Київблагоустрій”, а потім очолив це КП.

• Василь Григоренко (т.в.о. з 4 липня 2023 року до 25 травня 2025 року). Працював у Шевченківському районі начальником ЖЕКів та директором КП “Керуюча дирекція Шевченківського району”. Згодом очолив КП “Керуюча дирекція Святошинського району”. Кум заступника голови КМДА Петра Пантелєєва. У 2013 році балотувався до Верховної Ради в окрузі №223 (м. Київ) як самовисуванець. Журналісти називали його технічним кандидатом Віктора Пилипишина.

• Сергій Павловський (з 18 травня 2020 року до 30 червня 2023 року). В 2014 році балотувався у народні депутати від “Партії Сергія Тігіпка ‘Cильна Україна’”. Працював на керівних посадах в НМУ імені О.О. Богомольця. У серпні 2023 року очолив КНДУ “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”.

У 2022–2025 роках чиновники РДА стали фігурантами низки кримінальних справ:

• Начальнику управління освіти Святошинської РДА вручили підозру в розтраті 600 тис. грн на ремонті вентиляції у школі, а посадовиці цього ж управління — підозру в розтраті 850 тис. грн на протипожежне обладнання;

• Начальнику управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської РДА вручили підозру в розтраті 684 тис. грн на ремонті укриттів;

• Начальнику одного з управлінь Святошинської РДА повідомили про підозру в розкраданні 2,6 млн грн бюджетних коштів на ремонті доріг;

• Директорці КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” вручили підозру в службовій недбалості яка спричинила втрату комунального приміщення вартістю 3,5 млн грн.

Солом'янський район

Площа району становить 40 кв. км. Населення сягає приблизно 383 тис. осіб.

Серед останніх керівників Солом’янської РДА були: 

• Сергій Мовенко (з 26 травня 2025 року дотепер). Проходив службу та працював у системі Міністерства внутрішніх справ. Учасник АТО. Обіймав посаду першого заступника голови Волинської ОДА (2020–2024 роки).

Першого заступника голови Солом’янської РДА Олександра Смика затримали за організацію масштабної схеми ухилення від мобілізації щонайменше 190 військовозобов’язаних. Його брат, Роман Смик, є чинним першим заступником голови Дніпровської РДА.

Заступницею голови Солом’янської РДА є Марія Александрова — дружина Олександра Александрова, заступника голови Подільської РДА.

• Ірина Чечотка (з 18 травня 2020 року до 26 травня 2025 року). Працювала помічником прокурора, заступником прокурора Солом'янського району. У 2015 році була призначена керівником Київської місцевої прокуратури №9 Солом'янського району.

Головним інженером ЖЕД №901 в КП “Керуюча компанія Солом'янського району” у 2015–2023 роках працював Денис Янієв — прихильник “Донецької народної республіки”, організатор псевдореферендуму в місті Торез на Донеччині. Після скандалу його звільнили. 

Як показало розслідування депутатів Київської міської ради, Солом’янська РДА переплатила 1,5 млн грн під час закупівлі матів для укриттів.

У 2022–2025 роках чиновники РДА стали фігурантами низки кримінальних справ:

• В.о. керівника управління освіти Солом’янської РДА вручили підозру в розтраті 795 тис. грн на ремонті укриттів;

• Начальнику відділу КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва” оголошено підозру в отриманні 3000 доларів за право оренди комунального приміщення;

• Начальнику Управління ЖКГ Солом’янської РДА вручили підозру у заволодінні 550 тис. грн на ремонті покрівлі навчального закладу;

• В.о. начальнику відділу з питань благоустрою Солом’янської РДА вручили підозру за отримання щомісячної плати в 10 тис. грн за безперешкодну роботу СТО.

Шевченківський район

Площа району становить 27 кв. км. Населення сягає приблизно 219 тис. осіб.

Серед останніх керівників Шевченківської РДА: 

• Олександр Сазанович (з 26 травня 2025 року дотепер). Працював начальником сектору в НАЕК “Енергоатом”, а потім заступником голови Оболонської РДА. 

• Олександр Поповцев (з 27 січня 2022 року до 26 травня 2025 року). Працював у КП “Київжитлоспецексплуатація”. За даними журналістів, його призначенню сприяли народні депутати Артем Дубнов та Анна Пуртова. Пов’язаний з Антоном Дрепіним — ексдепутатом Київради, кандидатом від партії “Перемога Пальчевського”, наближеної людини до Вадима Столара. 

• Олег Гаряга (з 15 серпня 2014 року до 27 січня 2022 року). Протягом 8 років очолював Шевченківську РДА. Був заступником голови київського міського осередку партії “УДАР”, депутатом Київради від цієї партії у 2014–2015 роках. Був помічником народних депутатів Бориса Тарасюка, Ксенії Ляпіної, Віталія Ковальчука. Є чинним радником київського міського голови.

У 2022–2025 роках чиновники РДА стали фігурантами низки кримінальних справ:

• В.о. начальника управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської РДА Дар’ї Михайловій висунули першу підозру у привласненні 8 млн грн на ремонті теплових пунктів, другу підозру в розтраті 1 млн грн — також на ремонті теплових пунктів у будинках;

• Начальниці управління освіти Шевченківської РДА Євгенії Яровій повідомлено про підозру в розтраті 1,5 млн грн під час ремонту укриття в одній зі шкіл, також було повідомлено про другу підозру начальниці та її заступникам у розтраті 1 млн грн під час закупівель меблів для укриттів, колишньому керівнику інженерної групи оголошено підозру через розтрату 1,8 млн грн на ремонті укриттів;

• Повідомлено про підозру в.о. керівника КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва” через неналежне чищення доріг та тротуарів;

• У грудні 2023 року в Шевченківському районі просіла частина стіни будівлі дитячого садочку. Підозру оголосили тільки інженеру з технічного нагляду.

Інформаційні ресурси

Київська міська військова адміністрація не має власного сайту, але має розділ на сайті КМДА (англомовна версія відсутня). Ця сторінка містить доволі обмежену інформацію і майже не оновлюється. У розділі новин розміщено 75 матеріалів — 70 за 2022 рік та 5 — за 2025-й. На інформаційному ресурсі немає публічної інформації про структуру та керівні органи КМВА, крім прізвища й імені начальника КМВА. Натомість більшість інформації про діяльність поширюється через Telegram-канал КМВА (54 тис. підписників), WhatsApp КМВА (21 тис.), Telegram-канал Тимура Ткаченка (18 тис.), Facebook Тимура Ткаченка (11 тис.), Facebook КМВА (993 підписники). Серед контенту найбільш активного ресурсу (Telegram-каналу КМВА) абсолютну меншість становлять дописи, присвячені безпосередній діяльності КМВА. Переважно канал наповнюють повідомлення про повітряні тривоги та новини зі сторінки Президента України.

Київська міська державна адміністрація має власний портал, де висвітлюються новини за участі керівництва КМДА, діяльність Департаментів КМДА, інформація про обмеження руху транспорту й соціальні проєкти. На сайті, зокрема, публікують розпорядження міського голови, КМДА, КМВА, протоколи Ради оборони міста Києва. Також тут наявна розширена інформація про кожен з департаментів КМДА та міські послуги в різних сферах. У соціальних мережах представлені Telegram-канал (412 тис. підписників), Facebook-сторінка (105 тис.) й Instagrаm-сторінка КМДА (12 тис.), а також Facebook-сторінка (389 тис.) і Telegram-канал Віталія Кличка (187 тис.), 

Київська міська рада поширює основну інформацію про свою діяльність через сайт (англомовна версія відсутня). На ресурсах Київради висвітлюють події за участі міського голови, депутатів, керівництва КМДА або новини про діяльність комунальних підприємств міста. Також на сайті можна знайти тексти всіх рішень, проєктів рішень та результати поіменних голосувань. Офіційні сторінки Київради є у Facebook (19 тис. підписників) та Instagram (6 тис. підписників). На YouTube каналі публікують прямі трансляції пленарних засідань міськради, а також засідань її постійних комісій — тут зберігається весь онлайн відеоархів.

Попри те, що Київ є найбільшим за населенням та бюджетом містом в Україні, існує постійний дефіцит незалежних місцевих медіа, які були б зосереджені суто на тематиці Києва. Серед основних медіа, які пишуть на київську тематику, слід насамперед згадати комунальні підприємства, які працюють завдяки фінансуванню з міського бюджету:

1. КП КМР “Телекомпанія “Київ”. Загальне фінансування у 2025 році сягнуло 196 млн грн. Відповідає за роботу телеканалу “Київ” і сайту Київ24.news

2. КП “Київінформ”. Загальне фінансування у 2025 році становило 29 млн грн. Відповідає за сайт “Вечірній Київ”, сайт і газету “Хрещатик”. 

3. КП “Радіостанція Голос Києва”. Загальне фінансування у 2025 році склало 28 млн грн. Відповідає за Радіо Київ 98 FM. 

Серед інших онлайн-ресурсів слід виділити такі:

• “Суспільне Київ” (АТ "НСТУ"). Суспільний мовник у Києві та Київській області, який належить державі. Має окремі сторінки у Facebook і Telegram;

• “Хмарочос” (ГО “Хмарочос”). Співзасновниками є Тарас Кайдан та Юлія Салій. Одне з найстаріших видань, яке послідовно висвітлює київську тематику — з акцентом на урбаністику, архітектуру та міський простір. Видання критикували через компліментарні до забудовників матеріали (перший допис, другий допис).

• Big Kyiv (ТОВ “ІА ‘Великий Київ’”). За даними експертів, медіа наближене до партії “Європейська Солідарність”. Згідно з реєстрами. ТОВ “ІА ‘Великий Київ’” входить до корпоративної групи родини Поштарюків. Олександр Поштарюк є співзасновником “Благодійного фонду Віри Прокопів” (дружини голови фракції “ЄС” у Київраді Володимира Прокопіва). За даними Bihus.info, Олександр Поштарюк допомагав Прокопіву приватизувати нерухомість, яка була комунальним майном.

• “Каштан news” (ГО “Незламні кияни”). Як вказують опитані ОПОРОЮ експерти, медіа може бути наближене до партії “Слуга народу”. Згідно з реєстром, ГО очолює політтехнолог Сергій Стельмах. За інформацією з його соціальних мереж, у 2021–2022 роках він був радником голови Деснянської РДА Дмитра Ратнікова (“Слуга народу”). Пізніше робив дописи з головами РДА Кирилом Фесиком та Миколою Калашником. Його тегає у звітах про свою діяльність народна депутатка Леся Забуранна (“Слуга народу”).

• ProKyiv (Instagram, Telegram). Засноване відомим блогером Ігорем Лаченковим.

• “Київвлада” (ТОВ “Київвлада”). Співвласники: Антон Подлуцький, Дмитро Марковський, Ігор Дармострук. Дружина останнього, Владислава Дармострук, є прессекретаркою компанії System Capital Management олігарха Ріната Ахметова.

• “Інформатор Київ” (ТОВ "АЛЬФАКОМ"). Співзасновниками видання є В’ячеслав Мішалов (мільярдер, екссекретар Дніпровської міської ради) та Сергій Шишкін. Видання співпрацює з анонімним Telegram-каналом “Украина Сейчас”, який, за даними народного депутата Ярослава Железняка, також належить В’ячеславу Мішалову.

• “ТиКиїв” (ТОВ “Телерадіокомпанія ‘Купол’”). У 2022 році Вадим Столар продав ТОВ “Телерадіокомпанія ‘Купол’” (існувало під брендом “Типовий Київ”), хоча журналісти припускали, що цей продаж був формальним задля уникнення санкцій. Нинішнім співвласником є Сергій Турчінов — бізнес-партнер Вадима Столара. “ТиКиїв” потрапило у скандал щодо працевлаштування Софії Півняк — журналістки з колишніх телеканалів Віктора Медведчука.

• “НашКиїв” (Лілія Осюк, ТОВ “ІНФЛЮЕНС ХОЛДИНГ”). З публічних джерел відомо, що власником видання є медіаменеджер Олег Ліщина. Медіа фокусується на новинах культури, стилю, ресторанного бізнесу.

• “Віледж” (Fozzy Media Group). Позиціює себе як lifestyle-видання. У 2011–2013 роках працювало як регіональна філія російського видання The Village. У 2017 році відновило роботу за франшизою російського видання. У 2025 році його придбало Fozzy Media Group.

• Kyiv.news (ГО “Фундація Пилипа Орлика”). Сайт належить Андрію Миколайчуку, працює за підтримки та фінансування “Фундації Пилипа Орлика”.

Графік із переглядами медіа за січень 2026 року (дані з сайту SimilarWeb):

Аналітику, розслідування й аналіз голосувань Київської міської ради можна переглянути на таких сторінках:

• Леся Падалка (колонка на “Лівому березі”);

• Чесно.Київ (ГО “Рух Чесно”);

• Голка (ГО “Голка”);

• YouTube-канал Олександра Нотевського;

• YouTube-канал Іванни Малій (про урбаністику й архітектуру);

• Блог Олега Симороза.

Важливо зауважити, що серед киян дуже велике охоплення мають анонімні Telegram-канали. Найпопулярніші з них: “Реальний Київ Украина” (1,5 млн підписників), “Київ ІНФО” (1,1 млн), “Труха Київ” (841 тис.), “Киевский движ” (458 тис.), “Левый берег Киев” (399 тис.), “Київ оперативний” (349 тис.). Про інсайди київської політики пише канал “Хрещатик 36”. Ці сторінки часто дозволяють собі поширювати дезінформацію, проплачені новини та контент, що порушує журналістські стандарти (дослідження Texty.org.ua, ЧЕСНО).

ОПОРА проаналізувала найбільш поширений контент анонімних Telegram-каналів з аудиторією понад 300 тис. підписників за 2025 рік: 

• новини про ДТП або ситуації, які спричинили поранення чи вбивства людей;
• сутички за участі груп оповіщення ТЦК та СП;
• перекриття доріг через відключення світла;
• висвітлення повітряних тривог та загроз;
• графіки відключення світла;
• підозри чиновникам та затримання за хабарі.

Масові заходи у 2022–2025 роках

З початком повномасштабного вторгнення кількість масових заходів у Києві різко скоротилася. Вуличні заходи обмежуються офіційними державними подіями, публічними прощаннями із загиблими військовослужбовцями, а також заходами, присвяченими найбільш резонансним проблемам — звільненню військових із російського полону, виділенню коштів на фінансування ЗСУ та підтримку незалежності антикорупційних органів.

Громадськість і політичні гравці зазвичай використовують формат пресконференцій, круглих столів та брифінгів в УНІАН, “Укрінформ”, Українському кризовому медіацентрі, Медіацентрі “Україна” та пресцентрі “Київінформ”. Форуми й конференції за участю великої кількості гостей проводять у приміщеннях з обладнаними укриттями (наприклад, у готелях із конференц-сервісом).

Порядок проведення масових заходів у м. Києві врегульований рішенням Київської міської ради №470/8043 від 19 грудня 2019 року. Зважаючи на воєнний стан, порядок проведення заходів вимагав суттєвих змін, які були підготовлені Департаментом молоді та спорту КМДА і затверджені Київрадою рішенням №341/10808 від 18 грудня 2025 року. Дія цього рішення не поширюється на проведення мирних зібрань, релігійних заходів, продовольчих ярмарків, зйомок медіасюжетів і масових заходів на приватних територіях.

Заявку на проведення масового заходу слід подати на ім'я київського міського голови не пізніше ніж за 20 робочих днів до проведення заходу. Її опрацьовують впродовж 10 робочих днів. Заявка має містити інформацію про організатора, деталі про масовий захід, організаційні питання для забезпечення його проведення та план дій на випадок повітряної тривоги.

На виконання доручення Прем'єр-міністра України голова КМВА оприлюднив доручення №001-1254 від 28 серпня 2025 року про необхідність узгодження всіх масових (урочистих) заходів в Києві з Генеральним штабом ЗСУ. За словами голови КМВА, це доручення стосується лише культурних масових заходів.

Протягом 2022–2025 років у Києві сформувалися спільноти громадських активістів, які періодично порушують найважливіші питання на вуличних акціях і мирних зібраннях:

• Протести на захист незалежності НАБУ і САП. Акції протесту відбувалися влітку 2025 року проти прийняття законопроєкту №4555, який обмежував незалежність антикорупційних органів. Ядро активістів згодом сформувало рух “Люди з картонками”.

• #FreeAzovstalDefenders за ініціативи Асоціації родин захисників “Азовсталі”. Щотижневі акції-нагадування про військовополонених Маріупольського гарнізону, всіх полонених та зниклих безвісти захисників України в лютому 2026 року охопили вже понад 30 міст України. 

• Акції “Вшануй!” для популяризації Хвилини мовчання. Регулярні публічні акції проводять у людних місцях для поширення цінностей Хвилини мовчання о 9:00 — зупинки пішоходів, транспорту та бізнесу задля вшанування загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

• Акції проти незаконних забудов та руйнування історичних будівель. Одна з найбільших акцій відбулася 20 липня 2024 року, коли понад 1000 киян протестувало проти знесення садиби Зеленських в центрі Києва

• Ініціатива “Гроші на ЗСУ”. Протести у 2023–2024 роках під Київською міською радою з вимогою виділення більших сум бюджетних витрат на потреби ЗСУ.

Політична активність та діяльність партій

В Києві використовують рекламу на білбордах та сітілайтах для підвищення рівня впізнаваності партій або політичних гравців. Найчастіше можна побачити рекламу про діяльність ВБО “Благодійний фонд Порошенка” — за даними журналістів, ця реклама розміщена безкоштовно як соціальна. Також можна навести приклад реклами 429-ї окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” — на білбордах її рекламували чинні депутати Київської міської ради Юрій Федоренко (“Слуга народу”) й Олесь Маляревич (“УДАР”).

Іншим прикладом політичної активності є відкриття народним депутатом Олексієм Гончаренком (“Європейська Солідарність”) двох просторів “Гончаренко центр”: у Голосіївському (травень 2023 року) і Дарницькому районах (березень 2025 року). Директоркою “Гончаренко-центру” в Голосіївському районі є чинна депутатка Київської міської ради Ольга Чайка (“ЄС”). Сам центр розташований у приміщенні БЦ “KADORR”, що належить забудовнику Руслану Ківану. На відзначенні 5-річчя “Гончаренко-центрів” були присутні київський міський голова Віталій Кличко, народні депутатки Ірина Геращенко (“Європейська Солідарність”) та Кіра Рудик (“Голос”), політолог Микола Давидюк.

Олексій Гончаренко був членом проросійських “Партії регіонів” і партії “Союз”, підтримував надання російській мову статусу державної. Він найчастіше серед народних депутатів виступає у залі Київської міської ради під час проведення пленарних засідань. За даними журналістів, мережу “Гончаренко-центрів” фінансує фірма UkrLandFarming, наближена до Олега Бахматюка — НАБУ висунуло йому підозру в розкраданні 1,2 млрд грн кредиту НБУ для “VAB Банку” та одержанні хабаря 722 млн грн. Олег Бахматюк уникнув арешту, переїхавши жити до Відня.

Найбільш популярним інструментом піару політиків залишається роздавання продуктових наборів або гуманітарної допомоги. Наприклад, депутатка Наталія Берікашвілі (“Єдність”) роздавала паски, збираючи особисті дані виборців. Також зафіксовані випадки роздавання товарів і продуктів Ігорем Галайчуком (“Батьківщина”), Віталієм Нестором (“Батьківщина”), Володимиром Бондаренком (“УДАР”), Віктором Домагальським (“УДАР”), Мариною Порошенко (“ЄС”), Володимиром Слончаком (“Батьківщина”).

Дуже часто депутати Київської міської ради організовують роздавання продуктів або товарів від імені благодійного фонду, пов’язаного з політичною партією. Наприклад, депутатка Мирослава Смірнова (“УДАР”) роздавала товари під брендом БО “БФ ‘Українська команда’”, під яким працює партія “УДАР” на всеукраїнському рівні. Це БО, згідно з реєстром, очолює Богдан Горбань — помічник народних депутатів Сергія Вельможного (група “Довіра”) й Олександра Сухова (група “Довіра”). Обидва були членами партії “Наш край”, забороненої у 2024 році судом за позовом СБУ. У 2025 році Верховний Суд скасував заборону партії “Наш край”, але згодом партія заявила про саморозпуск. Богдан Горбань організовує спільні заходи з адвокатом Олексієм Шевчуком, про якого писали у Центрі протидії корупції (ЦПК).

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.