Політична карта Сумської області

Сумська область знаходиться у північно-східній частині України. Утворена 10 січня 1939 року. Центр – місто Суми. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації, довжина державного кордону з Російською Федерацією – 298 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіне, Пушкарне, Зернове) та п'ять – автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). На півдні, сході та заході Сумщина межує із Полтавською, Харківською та Чернігівською областями України відповідно. Відстань від обласного центра до Києва – 350 км.

Адміністративний поділ

На сьогодні в складі області 18 районів (Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Краснопільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський, Ямпільський). Всього на Сумщині 15 міст, із них 7 – обласного значення; 20 селищ міського типу, а також 1 455 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. Обласний центр, місто Суми, має 2 райони – Зарічний та Ковпаківський. Регіон налічує 38 об’єднаних територіальних громад, в тому числі у Путивльській міській ОТГ відбулись перші місцеві вибори 22 грудня 2019 року.

Місцеві ради

Станом на 1 грудня 2019 року в області налічується 18 міст районних рад, рад обласного значення – 7, міських рад – 7, селищних рад – 10, селищ, сільських рад – 259, міських рад об'єднаних територіальних громад – 8, селищних рад об'єднаних територіальних громад – 9, сільських рад об'єднаних територіальних громад – 14.

Демографічні показники

За оцінкою Державної служби статистики України чисельність населення області станом на 1 жовтня 2019 року становить 1 071 168 осіб. Упродовж січня – вересня 2019 року чисельність населення області зменшилася на 10 250 осіб., у т.ч. за рахунок природного скорочення – на 8 330 осіб. За січень – вересень 2019 року в області народилося 4 823 малюки; кількість померлих склала 13 153 особи. На початку 2019 року за даними Держстату нараховувалось 495 252 чоловіків, що становить 45,9% від загальної кількості населення, та 583 974 жінок – 54,1%. При цьому міського населення в області – 69,2%, сільського – 30,8%.

Децентралізація в області

Перспективний план формування територій громад Сумської області схвалений рішенням Сумської обласної ради від 25.06.2015 (із змінами від 07.10.2016, 07.07.2017, 15.09.2017, 24.11.2017 та 20.12.2017) та затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 1001-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2018 р. № 318-р).

Усього створено 38 ОТГ:

у 2015 році – Березівська ОТГ;
у 2016 році – 14 ОТГ: Бездрицька, Грунська, Дружбівська, Зноб-Новгородська, Миколаївська (Білопільський район), Миколаївська (Сумський район), Миропільська, Недригайлівська, Боромлянська, Нижньосироватська, Хотінська, Кириківська, Тернівська та Шалигинська;
у 2017 році – 15 ОТГ: Кролевецька, Краснопільська, Вільшанська, Бочечківська, Степанівська, Верхньосироватська, Коровинська, Комишанська, Буринська, Дубов’язівська, Чернеччинська, Новослобідська, Тростянецька, Чупахівська, Андріяшівська;
у 2018 році – 5 ОТГ: Путивльська, Шосткинська та Білопільська міські, Річківська та Синівська сільські;
у 2019 році – Липоводолинська селищна, Сумська та Конотопська міські ОТГ. Також в Путивльській міській ОТГ відбулись вибори 22 грудня 2019 року.

У рейтингу областей щодо формування спроможних громад Мінрегіону станом на 10 грудня 2019 року Сумщина посідає 7 місце.

Економічна ситуація

Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості.

За даними Державної фіскальної служби за перше півріччя 2019 року найбільшими платниками податків стали: ПАТ «Укpнaфта» сплатило до бюджету найбільше – 1 млрд 654 млн 401 тис. 340 грн, ПАТ «Сумихімпром» – 67 млн 916 тис 460 грн, Казенне Підприємство «Шосткинський Казенний Завод «Імпульс» – 55 млн 756 тис. 960 грн, АТ «Укргазвидобування» – 49 млн 928 тис. 700 грн, ПАТ «Сумиобленерго» – 47 млн 700 тис. 800 грн.

Без урахування результатів діяльності банків та бюджетних установ у 2018 році найбільше трудових ресурсів області задіяно у промисловій галузі – 55 610 осіб, друге місце посідає оптова та роздрібна торгівля, де зайнято 29 494 особи, як повідомляє Держстат.

За інформацією Сумської облдержадміністрації, у промисловості області працює понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому, Охтирському та Сумському районах.

Внесок промислового комплексу в загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель області.

У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та машинобудування. На ці види діяльності припадає понад 60% реалізованої промислової продукції області.

Сумська область – один із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається 44% української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини 3500 метрів.

У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей.

У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс, серед основних найбільших: акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон». А також ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші.

Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості). Для міст Суми, Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими.

Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя.

На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або кожного шостого працюючого у промисловості. Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо.

Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки.

Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця. У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку зі створенням нових виробничих площ та робочих місць.

Залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємств у сфері пакувальних матеріалів – ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія» побудовано цех № 3 заводу для виготовлення коркувальних засобів і поліграфічних виробів. Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області.

Підприємства легкої промисловості області виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізуються в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці. У місті Кролевець у результаті залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт – швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м. Київ), що спеціалізується на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної білизни.

На основі переробленої місцевої мінеральної сировини в області виробляється клінкерна цегла, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускає ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району).

На території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків.

Аграрний сектор області є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн гектарів, з них 1,2 млн гектарів – рілля.

За інформацією Сумської облдержадміністрації агропромисловий комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 652 фермерські господарства, понад 129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис. працівників.

У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що є рекордним обласним показником.

У галузі тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце – по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому виробництву молока.

Станом на 01.01.2019 (згідно з оперативними даними облдержадміністрації) загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становила 2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року.

За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року.

Згідно з даними Головного управління статистики у Сумській області середня зарплата в Сумській області станом на жовтень 2019 року склала 8 901 грн. За попередніми даними Держстату валовий регіональний продукт на Сумщині у 2018 році зріс та склав 103,9%.

Місто обласного значення	Надходження, грн	Видатки, грн
Суми	3 135 906 571,00	3 186 092 572,66
Глухів	290 617 529,20	329 798 900,00
Конотоп	757 381 870,00	757 066 870,00
Лебедин	241 966 634,00	241 966 634,00
Охтирка	444 300 100,00	471 163 500,00
Ромни	456 431 800,00	456 431 800,00
Шостка	673 621 480,00	673 624 520,00

За січень – вересень 2019 року підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 4 929,3 млн грн капітальних інвестицій, що в розрахунку на одну особу склало 4540,4 грн. Порівняно з січнем – вереснем 2018 р. обсяг капітальних інвестицій збільшився на 9,9%.

Водночас станом на 27 січня 2020 року згідно з інформацією Мінекономіки України, Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» названо найбільшим боржником з виплати заробітної плати в Україні. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. За інформацією держустанови сума заборгованості підприємства перед працівниками складає більше 251 млн грн. Окрім цього, замість колишнього керівника Володимира Лук’яненка підприємством тепер керує Забіцький Володимир Вікторович. Про це стало відомо з реєстру юридичних осіб. Зміна керівника відбулася 5 лютого 2020 року. Також, за повідомленнями ЗМІ, стало відомо, що змінив реєстрацію кінцевий бенефіціарний власник заводу Володимир Лук’яненко-молодший. Із Тюмені він перереєструвався у Московську область. Тепер він володіє підприємством опосередковано через ТОВ «ПРОФИТПРОМ» і «TORBERG BETEILIGUNGEN AG INTER GROWTH INVESTMENTS LIMITED STREMVOL HOLDINGS LIMITED».

Іноземні інвестиції

За інформацією Сумської обласної державної адміністрації, станом на жовтень 2019 року з початку інвестування в економіку області залучено 199,9 млн доларів США прямих іноземних інвестицій, що на 8,4% більше проти початку 2019 року.

Інвестиції надійшли з 33 країн світу. З країн Європейського Союзу з початку інвестування внесено 182,2 млн доларів США (91,1% загального обсягу акціонерного капіталу), інших країн – 17,7 млн доларів США (8,9%).

Значні обсяги прямих іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості (44,2% загального обсягу), оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів (22,5%).

Реалізуються наступні проєкти (програми) міжнародної технічної допомоги:

програма Європейського Союзу U-LEAD з Європою «Створення центрів надання адміністративних послуг та підвищення поінформованості населення про місцеве самоврядування» (16 об’єднаних територіальних громад та 4 міста обласного значення стали переможцями 1-4 раундів конкурсного відбору з надання підтримки на створення (модернізацію) центрів надання адміністративних послуг);
проєкт «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO (реалізується програма з модернізації, оптимізації та розвитку системи водозабезпечення Березівської об’єднаної територіальної громади Глухівського району – проведено ремонт 0,4 км водогону, 3 свердловин, облаштовано відповідні санітарні зони, встановлено лічильники, фільтри для очищення води та частотні станції);
проєкти Європейського Союзу «Підвищення енергоефективності будівель освітніх закладів м. Конотоп» (завершено реконструкцію будівлі дошкільного навчального закладу, триває реконструкція міської гімназії) та «Підвищення енергоефективності в освітніх закладах м. Суми» (затверджені звіти з енергетичного аудиту, проведено обстеження технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж 3 закладів, розпочато розробку проєктної документації з термомодернізації 2 закладів);
проєкт GIZ «Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях» (реалізується пілотний проєкт «Енергоефективна термомодернізація (капітальний ремонт) будівлі стаціонару комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди»);
проєкт «Підтримка організацій – лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» (проведено тренінги для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на теми: «Методика проведення антикорупційної експертизи та електронне декларування», «Моніторинг та аналіз даних в публічних закупівлях);
проєкт ЄС/ПРООН «Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень» (HOUSES) (зареєстровано 214 потенційних учасників проєкту – функціонуючих об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, ініціативних груп; проведено 42 інформаційні сесії, 73 тренінги для 827 осіб (за результатами яких 100 осіб отримали відповідні сертифікати про навчання), 24 заходи з питань можливості участі функціонуючих об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у програмах підтримки, зокрема, у програмі «Енергодім»);
проєкт «Підтримка впровадження проєкту «Підвищення енергоефективності в дошкільних навчальних закладах м. Суми» у рамках реалізації «Програми розвитку муніципальної інфраструктури України» (підписано угоду про співпрацю (технічна підтримка) між Європейським інвестиційним банком, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Сумською міською радою щодо консультаційних послуг для реалізації проєкту «Підвищення енергоефективності в дошкільних навчальних закладах м. Суми»).

Резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали, які мали місце в області у 2019 році

У листопаді 2019 року на сайті Радіо Свобода було опубліковано журналістське розслідування проєкту «Схеми в регіонах» (спільний проєкт програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси) щодо ПРАТ «Свеський насосний завод», який знаходиться на Сумщині, в Ямпільському районі, в селі Свеса. У розслідуванні йдеться про те, що обладнання, яке виробляється на цьому заводі, потім потрапляє на російські оборонні заводи. Окрім цього, журналісти з’ясували, що одним із власників заводу є донька ексміністра оборони України, а також одного із наближених до Януковича чиновників Павла Лебедєва, який покинув Україну у лютому 2014 року і з того часу не з’являвся на материковій Україні, де його розшукують правоохоронці.

Декілька років поспіль на сумському заводі ПАТ «Сумське НВО», який до цього був одним із бюджетоутворюючих підприємств, де працювали тисячі сумчан, були проблеми із виплатою зарплатні. Працівники влаштовували протестні акції, скаржившись на умисний саботаж керівництва роботи підприємства. Одним із ключових акціонерів заводу був російських олігарх Костянтин Григоришин. Як повідомляє «Економічна правда», нещодавно група «Енергетичний стандарт» Костянтина Григоришина втратила контроль над двома ключовими активами. Йдеться про Сумське НВО ім. Фрунзе і «Харківобленерго», які відтепер є власністю російського мільярдера Володимира Лук'яненка та його партнера Вадима Новинського. Зазначається, що це сталось через програш Григоришина опонентам у Лондонському арбітражі, на кону якого стояли 300 млн дол. Окрім цього, також зазначається, що новим потенційним власником є колишній Президент України Петро Порошенко. У матеріалі йдеться про те, що п'ять років тому він позичив Григоришину десятки мільйонів доларів, а тепер вимагає їх повернення переданими в заставу корпоративними правами.

Нелегальний бізнес

Враховуючи, що Сумська область є прикордонним регіоном, контрабанда є досить поширеним явищем. Про зафіксовані випадки контрабанди повідомляють пресслужби правоохоронних органів та прикордонна служба. Крім цього, також фіксуються випадки незаконного обігу наркотичних речовин. Також часто в новинах з’являється інформація про випадки викриття підпільного грального бізнесу. В різних регіонах області також фіксуються випадки незаконної вирубки деревини.

Політична ситуація

До складу Сумської обласної ради за результатами місцевих виборів 2015 року увійшло 12 представників партії “Батьківщина”, 8 – “Відродження”, 7 – “Європейська Солідарність”, 6 – “Радикальна партія Олега Ляшка”, 5 – “Воля народу”, 3 – “УКРОП” та 23 депутати є позафракційними, що є більшістю в обласній раді.

До складу ж Сумської міської ради на останніх виборах увійшло 15 представників від партії “Батьківщина”, 9 – “Європейська Солідарність”, по 4 представники від партій “Самопоміч”, “За Україну” та “Опозиційний блок”, 3 – ВО “Свобода” та 3 позафракційні депутати. В міських радах обласного значення не спостерігається домінування певної політичної сили.

На перших виборах в об’єднаних територіальних громадах результати показали, що домінуючий вплив на політичній арені зайняла партія “Батьківщина”, у цієї політичної сили частка депутатів у ОТГ Сумської області, обраних на виборах 29 жовтня 2017 року, склала 20% від загальної кількості обраних депутатів. Також велику кількість мандатів отримали висуванці “Блоку Петра Порошенка” – 16%.

На момент написання матеріалу тимчасовим виконувачем обов’язків голови Сумської ОДА з 26 червня залишається Ірина Купрейчук. 28 жовтня Кабінет Міністрів України схвалив нового голову Сумської ОДА Інну Пащенко, але президент досі не підписав дане призначення. Також різні джерела повідомляли про можливе призначення зовсім іншої кандидатури. 29 ж січня Кабмін затвердив кандидатуру Романа Грищенка на посаду голови Сумської ОДА. Роман Грищенко з 2017 року працював військовим прокурором Харківського гарнізону. До призначення на Харківщині він працював військовим прокурором Київського гарнізону. В органах військової прокуратури працює понад 13 років.

9 липня указом Президента було звільнено 5 голів районних державних адміністрацій в Сумській області. Таким чином з посади пішли голови голови Сумської (Генадій Дорошенко), Великописарівської (Григорій Сіденко), Краснопільської (Сергій Хрупа), Охтирської (Віталій Супрун) та Глухівської (Віктор Сокол) РДА. 23 грудня вийшли також розпорядження Президента України щодо звільнення ще трьох голів РДА. Звільнені голова Білопільської РДА Володимир Верещагін, голова Кролевецької РДА Олег Кучерявий і голова Путивльської РДА Микола Шульга. У розпорядженнях зазначено, що причиною припинення їх повноважень стало закінчення строку повноважень Президента України. Про призначення на ці посади заміни відповідних розпоряджень немає.

Головою ГУ НП в Сумській області став Руслан Пиняга, призначений 17 вересня 2019 року.

Тимчасово виконуючим обов’язки голови СБУ в Сумській області 14 березня 2019 року став Юрій Захарченко, замінивши на цій посаді Владислава Косинського, якого звільнив з цієї посади 13 березня колишній Президент України Петро Порошенко.

Згідно з інформацією Генеральної прокуратури новим прокурором Сумської області 20 грудня призначений Кондратенко Григорій Миколайович, утім на сайті Прокуратури Сумщини зазначається, що він став прокурором області 3 грудня. Кондратенко замінив т. в. о. прокурора Сумської області, яким став 13 вересня 2019 Ігор Сидоренко. До цього на цій посаді був Віталій Матвійчук, який пішов з посади за власним бажанням 10 вересня.

Голова облради Володимир Токар став очільником обласної організації партії "Наш край". Про це він повідомив 29 січня 2020 року під час пресконференції. У 2006 році він обирався в облраду від партії БЮТ, у 2010 році – від “Фронт змін”, в 2015 році – БПП “Солідарність”. Володимир Токар очолює Сумську облраду з 2 грудня 2016 року, а також був головою облради в 2009-2010 роках.

Останнім часом кадрових змін у керівництві митниці (ДФС) області не відбувалось.

Явка виборців

У порівнянні з виборчим процесом 2014 року, на виборах 2019 року активність виборців зросла. Під час виборів Президента України у 2014 році явка виборців становила 62,16%. А за підсумками президентських виборів у 2019 році активність підвищилась до 64,45%. Симпатії також змінились. Якщо у 2014 році в межах Сумщини переміг Петро Порошенко із електоральною підтримкою 55,4%, то у 2019 році більшість виборців – 82,12% проголосували “за” Володимира Зеленського.

Щодо парламентських виборів, то у 2014 році явка в Сумській області склала 54,64%, а на виборах в 2019 році вона зменшилась із результатом в 52,24%. За підсумками голосування у 2014 році під час виборів народних депутатів у Сумській області найбільше, 25,09%, голосів набрала партія “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА”, друге місце посіла партія “НАРОДНИЙ ФРОНТ” (21,81%), третє – “РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА” (10,61%). Під час парламентських виборів 2019 року партія “Слуга народу” отримала 50,94%, на другому місці – “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ” з підтримкою в 11,9% голосів на Сумщині, третю сходинку зайняла “БАТЬКІВЩИНА” – 10,08%. Також 5% бар’єр подолали партії: "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" та “РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА”

У межах мажоритарних округів електоральні настрої суттєво змінились. Залишитись народним депутатом ще одного скликання поспіль вдалось лише двом кандидатам: Андрію Деркачу (159 округ) та Ігорю Молотку (160 округ). Як на виборах 2014, так і 2019 років вони балотувались як самовисуванці.

Щодо 4 інших округів Сумщини, то в усіх них перемогли кандидати-мажоритарники від партії “Слуга народу”. Хоча за результатами виборів 2014 року електоральні вподобання були такими: 157 округ – Олег Медуниця (суб’єкт висування – “Народний фронт”), 158 округ – Олександр Сугоняко (суб’єкт висування – “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА”), 161 округ – Микола Лаврик (суб’єкт висування – “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА”) , 162 округ – Владислав Бухарєв (суб’єкт висування – “Батьківщина”) .

Також від Сумської області до Верховної Ради України за списками партій потрапили два депутати, обидва від партії “СЛУГА НАРОДУ” (Михайло Ананченко, Артем Ковальов). Михайло Ананченко був помічником Сумського міського голови Олександра Лисенка (партія “Батьківщина”) та помічником депутата Сумської обласної ради Ігоря Ганненка (партія “Батьківщина”). Артем Ковальов проживає в Києві, хоча місце реєстрації в місті Шостка. У 2014 був призначений генеральним директором інформаційного агентства “УНІАН”.

Політичні конфлікти та резонансні події

У більшості райцентрів Сумської області політична ситуація здебільшого стабільна. Утім кілька років поспіль продовжується політичне протистояння у Глухові. Чинний міський голова Мішель Терещенко неодноразово заявляв про те, що народний депутат Андрій Деркач та колишній міський голова Глухова Юрій Бурлака, маючи великий вплив у регіоні, всіляко заважають роботі його команди. Зокрема, маючи більшість у міськраді, блокують її роботу. Більшість депутатів не з’являється на сесії міськради. Натомість Юрій Бурлака коментував конфлікт журналістам так: “проблема Терещенка в тому, що він не вміє домовлятись”.

Зокрема, досі тривають суди щодо депутатів, яких відкликали за ініціативою місцевої громади. 26 вересня 2018 року відбулись громадські збори, де головував колишній міський голова Глухова, наразі голова фракції Глухівської міської ради “Воля народу” Юрій Бурлака. Під час зборів рішенням більшості відкликали сімох депутатів.

Окрім цього, через протистояння між командою міського голови Терещенка та опозиційних до нього депутатів на чолі з ексмером Юрієм Бурлакою місто мало проблеми з ухваленням важливих рішень, зокрема прийняттям міського бюджету на 2019 рік, який депутати ухвалили лише в кінці 2019 року. Бюджет міста на 2020 рік у Глухові досі не прийнято.

Зарічний суд міста Суми 27 травня 2019 року визнав міського голову Сум Олександра Лисенка винним в корупційному правопорушенні, але закрив справу через закінчення строку притягнення до відповідальності. Заяви до суду по цій справі надійшли від НАЗК, яке 1 лютого 2019 вирішило направити 14 протоколів про адміністративне правопорушення, пов’язаних з корупцією, стосовно Сумського міського голови Олександра Лисенка, який на власний розсуд оцінював ефективність своєї праці та встановлював сам собі премії.

4 жовтня за ініціативи громадськості Сумська міськрада виступила проти “формули Штайнмаєра”. Тоді громадськість вимагала такого ж рішення і від обласної ради, утім на сесію з цього питання обласні депутати так і не зібрались. В цілому органи місцевого самоврядування мало реагують на заяви з “центру”. Немає як однозначної цілковитої підтримки, так і відвертої конфронтації.

15 грудня 2019 року народний депутат України Михайло Ананченко на своїй сторінці в Facebook опублікував інформацію про те, що на нього двома невідомими нібито було скоєно напад. Наступного дня пресслужба СБУ в Сумській області повідомила, що це було інсценування задля затримання замовника побиття. 20 грудня 2019 прессекретар СБУ в Сумській області повідомила про винесення підозри місцевому бізнесмену, керівнику однієї з обласних громадсько-політичних структур в організації та готуванні злочину із застосуванням насильства щодо народного депутата України у зв’язку з його державною та громадською діяльністю. За інформацією ряду місцевих ЗМІ таку підозру повідомили Миколі Аліфанову, який є головою Сумської обласної організації ВО “Свобода”. За інформацією відомства, на момент написання матеріалу підозрюваному обирається запобіжний захід в рамках цієї справи.

Голова облради Володимир Токар став очільником обласної організації партії "Наш край". Про це він повідомив 29 січня 2020 року під час прес-конференції. У 2006 році він обирався в облраду від партії БЮТ, у 2010 році – від “Фронт змін”, в 2015 році – БПП “Солідарність”. Володимир Токар очолює Сумську облраду з 2 грудня 2016 року, а також був головою облради в 2009-2010 роках.

Партійне представництво в обласній раді, радах обласного центру та містах обласного значення (МОЗ)

Тип	Назва міста/обласної ради	Всього депутатів	Назва партії	Кількість мандатів	Кількість чоловіків	Кількість жінок
Обласна	Сумська	64	Батьківщина	12	10	2
Обласна	Сумська	64	Відродження	8	8	0
Обласна	Сумська	64	Європейська Солідарність	7	7	0
Обласна	Сумська	64	РПЛ	6	3	3
Обласна	Сумська	64	Воля народу	5	3	2
Обласна	Сумська	64	УКРОП	3	2	1
Обласна	Сумська	64	Позафракційні	23	17	6
МОЗ	Глухів	34	Воля народу	13	7	6
МОЗ	Глухів	34	Самопоміч	5	4	1
МОЗ	Глухів	34	Батьківщина	4	4	0
МОЗ	Глухів	34	Солідарність	2	1	1
МОЗ	Глухів	34	УКРОП	2	2	0
МОЗ	Глухів	34	РПЛ	1	1	0
МОЗ	Глухів	34	Позафракційні	1	1	0
МОЗ	Конотоп	36	ВО Свобода	4	3	1
МОЗ	Конотоп	36	Солідарність	5	5	0
МОЗ	Конотоп	36	Батьківщина	2	2	0
МОЗ	Конотоп	36	Самопоміч	3	1	2
МОЗ	Конотоп	36	УКРОП	3	3	0
МОЗ	Конотоп	36	Рідне місто	4	2	2
МОЗ	Конотоп	36	Позафракційні	15	10	5
МОЗ	Лебедин	34	РПЛ	4	3	1
МОЗ	Лебедин	34	Солідарність	6	5	1
МОЗ	Лебедин	34	Батьківщина	6	4	2
МОЗ	Лебедин	34	Громадянська позиція	7	5	2
МОЗ	Лебедин	34	За Лебедин	5	3	2
МОЗ	Лебедин	34	Позафракційні	6	3	3
МОЗ	Охтирка	34	Батьківщина	6	5	1
МОЗ	Охтирка	34	Сила людей	3	3	0
МОЗ	Охтирка	34	УКРОП	3	3	0
МОЗ	Охтирка	34	Солідарність	5	1	4
МОЗ	Охтирка	34	Народна партія	3	3	0
МОЗ	Охтирка	34	Відродження	4	2	2
МОЗ	Охтирка	34	Опозиційний блок	3	3	0
МОЗ	Охтирка	34	Позафракційні	4	3	1
МОЗ	Охтирка	34	РПЛ	3	3	0
МОЗ	Ромни	31	РПЛ	6	5	1
МОЗ	Ромни	31	ВО Свобода	5	3	2
МОЗ	Ромни	31	Батьківщина	5	3	2
МОЗ	Ромни	31	Солідарність	4	4	0
МОЗ	Ромни	31	Відродження	4	2	2
МОЗ	Ромни	31	За Україну	4	1	3
МОЗ	Ромни	31	ППЛ КАПЛІНА	3	3	0
МОЗ	Шостка	36	Солідарність	5	3	2
МОЗ	Шостка	36	Рідне місто	11	9	2
МОЗ	Шостка	36	Наш край	4	3	1
МОЗ	Шостка	36	Самопоміч	3	0	3
МОЗ	Шостка	36	Опозиційний блок	4	2	2
МОЗ	Шостка	36	Батьківщина	3	3	0
МОЗ	Шостка	36	РПЛ	3	2	1
МОЗ	Шостка	36	ППЛ КАПЛІНА	3	3	0
МОЗ	Суми	42	Батьківщина	15	13	2
МОЗ	Суми	42	Солідарність	9	7	2
МОЗ	Суми	42	Самопоміч	4	3	1
МОЗ	Суми	42	За Україну	4	3	1
МОЗ	Суми	42	ВО Свобода	3	2	1
МОЗ	Суми	42	Опозиційний блок	4	4	0
МОЗ	Суми	42	Позафракційні	3	2	1

Партійність керівництва області

Область	Назва органу	ПІБ	Посада	Партійність
Сумська	ОДА	Купрейчик Ірина Валеріївна	т. в.о. голови	невідомо
Сумська	ОДА	Боршош Іван Семенович	заступник	невідомо
Сумська	обласна рада	Токар Володимир Миколайович	голова	безпартійний
Сумська	обласна рада	Головко Тетяна Іванівна	заступник	РПЛ

Партійність мерів та секретарів рад міст обласного значення (МОЗ) та обласного центру

Назва міста	Тип міста	ПІБ	Посада	Партійність
Суми	обласний центр	Лисенко Олександр Миколайович	міський голова	Батьківщина
Суми	обласний центр	Баранов Андрій Володимирович	секретар ради	Батьківщина
Глухів	МОЗ	Терещенко Мішель Петрович	в. о. міського голови	безпартійний
Глухів	МОЗ	Демішева Олена Миколаївна	секретар ради	Самопоміч
Конотоп	МОЗ	Семеніхін Артем Юрійович	міський голова	ВО “Свобода”
Конотоп	МОЗ	Сизон Тетяна Анатоліївна	секретар ради	Рідне місто
Лебедин	МОЗ	Бакликов Олександр Миколайович	міський голова	Громадянська позиція
Лебедин	МОЗ	Древаль Оксана Анатоліївна	секретар ради	Батьківщина
Охтирка	МОЗ	Алєксєєв Ігор Юрійович	міський голова	Батьківщина
Охтирка	МОЗ	Попович Валентина Іванівна	секретар ради	Європейська Солідарність
Ромни	МОЗ	Салатун Сергій Андрійович	міський голова	Європейська Солідарність
Ромни	МОЗ	Мицик Валерій Миколайович	секретар ради	безпартійний
Шостка	МОЗ	Нога Микола Петрович	міський голова	Наш край
Шостка	МОЗ	Чанцева-Коваленко Олена Миколаївна	секретар ради	Європейська Солідарність

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок Сумської області представлений місцевими телеканалами, радіокомпаніями, друкованими ЗМІ та електронними медіа. Найбільш масовими, не враховуючи центральні всеукраїнські телеканали, є електронні ЗМІ, також високу залученість аудиторії мають пости на їхніх сторінках в соціальних мережах. Більшість локальних “традиційних” ЗМІ використовують соціальні мережі. Телекомпанії мають свої канали на YouTube, куди публікують свої сюжети та передачі. Разом із онлайн-медіа вони ведуть свої сторінки в Facebook, деякі також в Instagram, менше – мають свої канали в Telegram. Окрім того, дописи в соціальних мережах часто стають інформаційними приводами для місцевих медіа. Зокрема, публікації в Facebook локальних політиків чи громадських діячів. Певно, єдиним медіа, яке дотримується журналістських стандартів, відповідно до ряду досліджень, залишається філія суспільного мовника “UA:Суми”.

Найактивніше “медіа-життя” вирує в обласному центрі. Там сконцентрована найбільша кількість різноманітних медіа, а також присутня конкуренція на цьому ринку. Серед найбільших “гравців” є певна “гонка” щодо залучення уваги читачів\глядачів\слухачів, це зокрема стосується оперативності та новизни формату подачі інформації.

Друковані ЗМІ області втрачають вплив, поступаючись електронним ЗМІ. Найбільші тиражі мають видання з місцевими оголошеннями, часто, особливо в передвиборчий період, друкуються матеріали з ознаками “джинси” політичного характеру. В обласному центрі є певне різноманіття серед друкованих медіа. В Сумах можна відзначити декілька газет з найбільшим тиражем: “Ваш шанс”, “Панорама” та “ДС-Экпресс”. Серед регіональних можна відзначити газету “Ахтырка”. В інших районах області в основному є по одному друкованому виданню, які часто містять матеріали з ознаками замовності на користь місцевого керівництва, а також декілька онлайн-видань чи Facebook-спільнот, де публікуються локальні новини.

У квітні 2019 року аналітики Інституту демократії Пилипа Орлика аналізували матеріали з ознаками замовності та неналежного маркування у роздержавлених ЗМІ регіонів. У роздержавлених виданнях Сумської області зафіксовано 16% матеріалів із ознаками замовності. Як зазначається в дослідженні, серед видань Сумської області газета “Ворскла” (Великописарівськ) розмістила найбільше сумнівних публікацій – 23%: 10,8% матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності та 12,2% неналежно маркованої реклами. При цьому на сайті цього видання vorskla.in.ua майже вдвічі більше джинси (20%), ніж в газеті. Сайт Ямпіль.info посів друге «джинсове» місце, маючи 8,3% із загального обсягу тижневих повідомлень на сайті. “Сумські журналісти ще не освоїли практики відповідно позначати матеріали, що явно підготовлені за домовленістю з органами влади для висвітлення її діяльності. Такі публікації переважно ховаються за рубрикою «Офіційно» чи подібними”, - так прокоментувала результати дослідження координаторка сумської експертної групи Алла Федорина.

Соціальні мережі в суспільно-політичному житті

Найчисельнішу кількість підписників мають “Facebook-cпільноти”, які стосуються новин найбільших населених пунктів області. Серед них сумські міські “спільноти”. Чітко вираженої прихильності до певних політичних сил такі великі групи не проявляють.

У Facebook найбільшими сторінками є сторінки сайтів інтернет-ЗМІ та місцевого телебачення, такі як “SUMYPOST” (33492), “UA:СУМИ” (17895) та “Телекомпанія СТС” (14691). На цих сторінках в цілому висвітлюються новини місцевого значення. Іноді з’являються новини обласного та національного значення. Інші масовими, за кількістю підписників, є сторінки з оголошеннями про купівлю-продаж. Вони мають більшу кількість відвідувачів, ніж сторінки, що висвітлюють суспільно-політичні питання. Є також спільноти, де кожен охочий може залишити свою новину чи тему для обговорення, але великої популярності подібні групи не мають. Найбільшими в регіоні подібними групами є “SumyLive“ (10033), “Сумы - лучший город в мире” (37183) та “Сумы Sumy Суми” (49258). Часто сторінку “SumyLive” використовують для політичного піару ( як “білого”, так і “чорного”) місцеві представники різних політичних сил, та так звані “боти”. Зазвичай подібні публікації з’являються в передвиборчий період.

У YouTube активність області у висвітленні суспільно-політичних питань невисока. YouTube-блогерів, які б систематично викладали відео на суспільно-політичну тематику, наразі в області немає. Найбільш розвиненими каналами є канали місцевого телебачення. Там дублюються їхні новинні сюжети. Найбільшою по кількості підписників сторінкою на YouTube є сторінка “Sumy Racing Team” з 224000 підписниками, але канал публікує розважальні відео на автомобільну тематику.

Більшість місцевих Instagram-акаунтів зазвичай мають по декілька тисяч читачів і здебільшого розважальний контент. Часто дублюються новини з інших соціальних мереж та місцевих ЗМІ. Одними з таких найбільших пабліків є “sumygo” (20300) та “sumymem” (31200). Більшість публікацій на “sumygo” стосується новин місцевого характеру з елементами реклами. У “sumymem” переважає розважальний та рекламний контент. Є також акаунти локальних медіа, які дублюють свої новини, наприклад, “sumy_news_” (23200) та “the_sumy_post” (16300).

Політична агітація у Facebook

Найактивніше політичну агітацію в Facebook під час позачергових парламентських виборів використовувала партія “Слуга народу”, “Голос”, та “Соціальна Справедливість”. Серед кандидатів у депутати в соцмережах найбільше “рекламувались” зокрема Юрій Чмирь (самовисування, 157 округ), Володимир Войтенко (“Батьківщина”, 157 округ), Володимир Гордієнко (самовисування, 157), Андрій Деркач (самовисування, 159), Максим Гузенко (“Слуга народу”, 161), Олег Медуниця (самовисування, 157). Також, але в меншій кількості, рекламу в соцмережах використовували такі кандидати: Вадим Акперов (“Європейська Солідарність”, 158 округ), Сергій Качанов (самовисування, 157), Ігор Васильєв (“Слуга народу”, 158), Віталій Андрух (самовисування, 159).

Назва ЗМІ	Тип ЗМІ: радіо, газета, канал, інтернет	Сайт	Наклад (для друкованих ЗМІ)	Кількість відвідувачів сайту на місяць	Заангажованість матеріалів
SumyToday	Інтернет	http://sumy.today/	--	110 тис.	Новинний сайт області. Новини, які мають ознаки джинси, переважно публікуються у виборчий період. На останніх виборах до Верховної Ради підтримували Олега Медуницю.
Сумські Дебати	Інтернет	http://debaty.sumy.ua/	--	205.07 тис.	Новинний сайт області. Новини, які мають ознаки джинси, переважно публікуються у виборчий період. На останніх виборах до Верховної Ради підтримували Олега Медуницю.
Газета "Ваш Шанс"	Інтернет, газета	http://www.shans.com.ua/	72500	66.47 тис.	Новинний сайт області. Новини мають ознаки джинси.
SumyPost	Інтернет	http://sumypost.com/	--	119 тис.	Новинний сайт міста Суми та частково викладає новини області. Має ознаки джинси.
0542.ua	Інтернет	https://www.0542.ua/	--	220 тис.	Новинний сайт міста Суми.
Bilopillia.city	Інтернет	http://bilopillia.city/	--	2.16 тис.	Новинний сайт міста Білопілля
Нєдєля.info	Інтернет	https://nedelya.info/	--	7.6 тис.	Новинний сайт міста Глухова. Діяльність спрямована проти чинного міського голови Мішеля Терещенка та на підтримку Андрія Леонідовича Деркача
Голос Конотопа	Інтернет	https://konotop.in.ua/	--	55.2 тис.	Новинний сайт міста Конотоп
Тростянець.info	Інтернет	https://trostyanets.info/	--	10.4 тис.	Новинний сайт міста Тростянець
UA Суми	Інтернет, Т.Б. ЗМІ	https://sm.suspilne.media/	--	96 тис.	Новинний канал Сумської області з сайтом.
Соціальне Телебачення Сумщини	Інтернет, Т.Б. ЗМІ	http://sts.sumy.ua/	--	62.7 тис.	Новинний канал з сайтом м. Суми. Охоплює новини області. В деяких новинах присутня джинса.

Найпопулярніші групи і сторінки у Facebook

Назва групи, сторінки	Посилання на сторінку	Кількість підписників	Як часто публікуються повідомлення	Про що паблік	Наявність політичної реклами
SumyLive	https://www.facebook.com/groups/1660197454226003/	10 033	Кілька новин на день	новинний	так
Подслушано в Ахтырке	https://www.facebook.com/groups/PodslushanoAkhtyrka/	2 126	Кілька новин на день	новинна сторінка міста Охтирка	так
Подслушано Сумы	https://www.facebook.com/groups/534623460227078/	3 564	Кілька новин на день	новинна сторінка міста Суми	так
Г.СУМЫ 1-ПУБЛИКАЦИЯ=30 ВАШИХ ДРУЗЕЙ	https://www.facebook.com/groups/770790083099180/	16 686	щогодини	рекламний	так
Сумщина	https://www.facebook.com/groups/454186181446909/	1 060	Кілька новин на день	новинний	так
Телекомпанія СТС	https://www.facebook.com/groups/sts.sumy/	14 691	Кілька новин на день	новинний	так
Сумы - лучший город в мире	https://www.facebook.com/ilikesumy/	37 183	Кілька новин на день	новинний	ні
Сумы Sumy Суми	https://www.facebook.com/groups/1776783819301523/?notif_id=1577126318540810&notif_t=group_r2j_approved	49 528	Кілька новин на день	новинний	ні

Найпопулярніші сторінки в Instagram

Назва сторінки	Посилання	Кількість підписників	Як часто публікуються повідомлення	Про що паблік
sumygo	https://www.instagram.com/sumygo/	20 300	щодня	Новинний
sumymem	https://www.instagram.com/sumymem/	31 200	щодня	Місцевий паблік
ilikesumy	https://www.instagram.com/ilikesumy/	14 900	щодня	Місцевий паблік
sumy.police	https://www.instagram.com/sumy.police/	35 200	щодня	Місцевий паблік
sumy.online	https://www.instagram.com/sumy.online/	15 400	щодня	Місцевий паблік
sumy_ukraine	https://www.instagram.com/sumy_ukraine/	14 500	щодня	Місцевий паблік
sumy.gorod	https://www.instagram.com/sumy.gorod/	25 600	щодня	Місцевий паблік
sumy_news_	https://www.instagram.com/sumy_news_/	23 200	щодня	Місцевий паблік
the_sumy_post	https://www.instagram.com/the_sumy_post/	16 300	щодня	Новинний
bm.sumy.obl	https://www.instagram.com/bm.sumy.obl/	1 812	щотижня	партійна сторінка

Найпопулярніші канали Youtube

Назва каналу	Посилання	Кількість підписників	Як часто публікуються повідомлення	Про що паблік
Sumy Webcams	https://www.youtube.com/channel/UCzx1Plq_7P68NERj5lvR58Q	6 760	онлайн	Онлайн
Православна Сумщина	https://www.youtube.com/channel/UCz-DIjRpqSkp3wYuW3IiPSA/videos	459	кілька публікацій на тиждень	Влог
Провокатор Сумы	https://www.youtube.com/channel/UCAgnI1NU0ZNG0yOxML_TMDA	2130	остання публікація - 7 місяців тому	Влог
Sumy Racing Team	https://www.youtube.com/channel/UCAQ0NDHKIw4nTyFhgQzUr1Q/featured	224 000	кілька публікацій на тиждень	Влог
UA:СУМИ	https://www.youtube.com/user/strcsumy/videos	16 600	Щодня	Новинний
Телекомпанія СТС	https://www.youtube.com/channel/UCByqm7W7AQxTkYhjGayp1yQ	12 900	Щодня	Новинний
ТРК ВІДІКОН	https://www.youtube.com/user/TRKvidikon	3 600	кілька новин на тиждень	Новинний

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Сумській області активність громадських організацій сконцентрована у великих містах та обласному центрі. Одними з найбільш активних є спеціалізовані організації, такі як ГО “Доля” (робота з людьми похилого віку та людей з інвалідністю), ГО “СК Країна друзів” (робота з молоддю з інвалідністю та членів їх сімей), ГО “Спортивный Клуб Инвалидов Феникс” (займаються інтеграцією людей з інвалідністю в активне повноцінне життя, заняття спортом) та ГО клуб “ШАНС” (робота з людьми з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, з людьми, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі). Також варто відзначити “Громадський фонд Суми”, “мета якого здійснення благодійної діяльності та розвиток громади міста”. Фондом реалізовано низку громадських проєктів, у тому числі будівництво “Алеї слави” загиблих в АТО військових, допомоги їхнім родинам і т. п. Також на рівні області діє “Спілка ветеранів АТО Сумщини”, що займається соціальною підтримкою, психологічною допомогою колишніх військовослужбовців.

Навесні перед парламентськими виборами (19.04.2019) в місті Суми з’явилась громадська організація “Sumy це круто”, яка заявляла про себе, як про організацію “звичайних, небайдужих, ініціативних сумчан”, які “вимагають жити в сучасному, прогресивному місті” та “залучення інвестицій та розширення соціальних можливостей”. У передвиборчий період ГО “Sumy це круто” публічно повідомляла про свою підтримку на виборах, що відбулись 21 липня 2019 року, кандидата в народні депутати по 157 округу Юрія Чмиря. Організація проводила “опитування” серед містян біля своїх наметів, на яких був напис “Громадська приймальня Юрія Чмиря”. 11 липня 2019 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували телефонні дзвінки від людей, які себе називали представниками організації “Sumy це круто” та говорили про свою підтримку одного з кандидатів у 157 одномандатному виборчому округу Юрія Чмиря, а також пропонували долучатись та проголосувати на виборах.

Крім того, у місті Суми 30 червня відбувся захід, який організували представники ГО ”Sumy це круто” під назвою “Родом із дитинства”. За словами організаторів, “ідейним натхненником” заходу був кандидат у народні депутати по 157 одномандатному округу Юрій Чмирь (самовисуванець). Під час заходу розігрувались сімейні путівки до Туреччини та Єгипту.

Також 14 липня в місті Охтирка до “Фестивалю борщу” долучився “Благодійний фонд імені Івана Григоровича Лозового” (Іван Лозовий – кандидат у народні депутати у 162 виборчому окрузі, самовисуванець). На рекламі про проведення заходу розміщувалось зображення кандидата. На заході були розміщені намети з написами “Борщ за рецептом Івана Лозового”, в яких можна було отримати безкоштовно тарілку борщу.

Протягом 2019 року в області не відбувалось масштабних масових мітингів чи пікетів. Варто зазначити, два найбільших мітинги, що відбулись в обласному центрі Суми. 27 жовтня відбувся мітинг біля Сумського вищого професійного училища будівництва і дизайну, на якому було присутньо близько 150 осіб. Мітинг відбувся через обурення громадськістю в зв’язку з тим, що дві учениці цього навчального закладу зафільмували, як вони втопили кошенят та потім виклали це у соціальних мережах. За фактом жорстокого поводження з тваринами в листопаді розпочали кримінальне провадження. Другий масовий захід відбувся 6 жовтня 2019 року на площі Незалежності в місті Суми в рамках всеукраїнської акції “Ні капітуляції!”. В масовому заході брали участь близько 200 осіб.

Участь громадськості у формуванні місцевої політики

У деяких районних центрах Сумської області впроваджено системи електронних петицій, є громадські бюджети (Конотоп, Ромни, Тростянець). Найактивніше громадський бюджет “працює” в обласному центрі. У Сумах проводяться голосування в рамках громадського бюджету, як в онлайн-формі, так і в громадських місцях (коридор міської ради, торгівельні центри міста Суми, тощо). Громадськість бере активну участь у формуванні проєктів та їх підтримці. До прикладу, найбільша кількість голосів у 2019 році, що набрала одна з громадських ініціатив, склала 3 691 голосів містян. Після цього було створено робочу групу із запровадження проєкту. Всього участь у голосуванні за проєкти в рамках бюджету участі в 2019 році взяли 19,21 тис. сумчан. На рівні обласної ради подібних проєктів немає.

Конфлікти між місцевою громадськістю та владою

Наразі в Сумській області та обласному центрі за 2019 рік масштабних чи резонансних конфліктів “влада-громада” не відбувалося. Час від часу протягом останніх п’яти років виникають конфлікти щодо громадського транспорту в обласному центрі та великих містах Сумщини, а саме “маршруток”. Зазвичай дискусії виникають через неналежний стан транспорту, вартість проїзду, маршрути та розкладу руху, а також через систематичне порушення перевізниками умов конкурсу та договорів.

Кримінальні провадження

Один із заступників Сумського міського голови напередодні проведення Маршу рівності в підтримку ЛГБТ-спільноти на своїй сторінці у фейсбук висловив своє бачення щодо цієї події, зокрема зауважив, що хотів би бачити таких осіб у концтаборах. За фактом подібних висловлювань розпочато кримінальне провадження. Відомості до ЄРДР внесено 23 червня 2019 року за ч. 1 ст. 161 КК України – умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми переконаннями. Слідство доручено ГУ НП в Сумській області.