Наступні вибори можливі лише після завершення бойових дій і створення умов для відновлення України. Однак вже зараз зрозуміло — Україна зіштовхнеться зі значними безпековими викликами та потребою у забезпеченні виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та біженців. Але перед тим як обговорювати зміни виборчої системи та адміністрування майбутніх повоєнних виборів, потрібно вивчити цифри переміщення українських виборців та їхні настрої за різних сценаріїв завершення збройного конфлікту.

19 грудня 2022 року на майданчику підкомітетів з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування і з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії відбувся відкритий діалог на тему «Оптимізація адміністративно-територіального устрою та її вплив на територіальну організацію і адміністрування виборів», учасниками якого були народні депутати, члени ЦВК, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, військових адміністрацій та експерти громадянського суспільства.

Відкритий діалог складався з двох панельних дискусій:

  • Ключові принципи та критерії формування адміністративно-територіального устрою та основні виклики, обумовлені військовою агресією російської федерації проти України.

У межах цієї дискусії, були обговорені питання законодавчого регулювання питань адміністративно-територіального устрою; критерії (методологія) формування адміністративно-територіальних одиниць; проблемні питання адміністративно-територіального устрою України; корегування адміністративно-територіального устрою.

  • Проблемні питання організації та підготовки виборів у повоєнний період та можливі шляхи їх законодавчого врегулювання.

В межах цього обговорення були підняті питання строків призначення виборів після припинення/скасування воєнного стану; перегляду меж виборчих округів та утворення нових виборчих дільниць з огляду на стан внутрішнього переміщення населення та оптимізований адміністративно-територіальний устрій; механізми визначення належності особи до певної територіальної громади з метою реалізації виборчих прав; реалізація виборчих прав громадянами (у тому числі щодо участі у виборчому процесі, пов’язаних із правом голосу), які підозрюються в колабораціонізмі або державній зраді.

Під час другої дискусійної панелі виступив радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк. Він наголосив на тому, що перед тим як обговорювати зміни виборчої системи потрібно провести оцінку масштабу переміщення та вивчити настрої виборців за різних сценаріїв завершення збройного конфлікту. «Розглянемо на прикладі питання строків. Виборчий кодекс каже, що протягом місяця мають бути призначені вибори. Очевидно, що цей термін недостатній для повернення виборців, які наразі мешкають за кордоном, але хочуть проголосувати на території країни», — зазначив юрист.

«Інше питання стосується округів чи виборчої системи. Якщо ми говоримо, наприклад, про парламентські вибори, то масштаб переміщення безпосередньо впливає на кількість розподілених мандатів у виборчих регіонах», — підкреслив Павло Романюк. Він навів дані, які ОПОРА отримала у відповідь на офіційні запити до державних установ. Так, за даними Мінсоцполітики, на початок грудня цього року зареєстровано майже 5 млн вимушено переміщених осіб, з яких близько млн дітей (осіб віком до 18 років). Тож очевидно,  що ми маємо близько 4 млн виборців, які є переміщеними особами. Також очевидно, що не всі переміщені особи є зареєстрованими. Інша цифра — за даними МЗС на консульському обліку перебуває близько 500 тисяч громадян. За даними Державної прикордонної служби з 24 лютого до 12 грудня 2022 року з України виїхало 9 млн 390 тисяч осіб, а в’їхало 8 млн 726 тисяч. «Тобто питання, пов’язані із кількістю виборців, які є переміщеними, є дуже важливими, — вважає юридичний радник громадської мережі. — Звичайно, цифри можуть бути дуже мінливими, і для цього треба втрачати настрої виборців. ОПОРА почала досліджувати це питання і проводити для початку нерепрезентативні дослідження за кордоном. За даними соціологічного дослідження ОПОРИ, яке було проведене у Польщі, 85% опитаних вцілому бажають повернутися в Україну, але тільки 10% із них —  найближчим часом; 39% — у разі безпечності в громаді їх постійного проживання; 27% — коли безпека буде в усій Україні. Ці цифри треба враховувати для того, щоб дати відповідь, що ми робимо, як організовуємо та готуємо вибори у повоєнний період, а також шо можливо відрегулювати на законодавчому рівні». 

ОПОРА проаналізувала післявоєнні проблеми та їхній вплив на виборчий процес і підготувала базові рекомендації з управління викликами для майбутніх виборів. Ознайомитися з ними можна за посиланням: Сценарії перших післявоєнних національних виборів в Україні: умови, виклики та рекомендації

Наразі ОПОРА готує презентацію проведенного у Польщі дослідження, яке буде  оприлюднене в січні 2023 року.