Дискредитація виборчих інститутів, низька політична освіченість громадян, відсутність усвідомлення відповідальності за свій вибір для майбутніх поколінь. Як маніпуляція із продажами “голосів” за 500 гривень впливає на результати волевиявлення – такі проблеми й досі залишаються актуальними для поширення механізмів підкупу виборців в Україні. 16 грудня у Дніпрі Громадянська мережа ОПОРА представила результати соціологічного опитування про ставлення населення до підкупу виборців.
Чому елемент підкупу і досі працює на кожних виборах в Україні, чому громадяни часто не вірять, що їхній голос має значення під час волевиявлення, хто винен у підкупі та хто має нести відповідальність? Ці та інші питання обговорили представники Громадянської мережі ОПОРА разом з політологами, освітянами, представниками політичних партій, журналістами місцевих ЗМІ, соціологами, громадськими активістами та науковцями.
Більше 11% респондентів з 2003 опитаних українців стикалися зі спробами підкупу на виборах. Частіше про них заявляли виборці з неповною середньою освітою (14%). Також про спроби підкупу заявляли переважно сільські мешканці, а ще жителі Західної України. Водночас 64,5% опитаних заявили, що не готові продати свій голос за жодних обставин. Про це під час презентації дослідження та подальшого обговорення розповів координатор Громадянської мережі ОПОРА в Дніпропетровській області. «На запитання «Чи зверталися до вас з пропозиціями проголосувати за певного кандидата (кандидатку) в обмін на грошову винагороду?», - в Центральному регіоні, до якого відноситься і Дніпропетровщина, 11,6% опитуваних відповіли ствердно. В розрізі останніх місцевих виборів, явка виборців по місту Дніпро склала 25%, і при цьому накласти ті 11,6%, коли недоброчесні партії і кандидати намагались схилити виборця на свою користь шляхом підкупу. Це загрозлива ситуація, яка може призвести до повної зміни результатів виборів. Водночас виборці мають розуміти, як продаж голосу впливає на майбутнє. Які наслідки й загрози несе підкуп. Оскільки, продавши свій голос, той представник влади, який обрався за кошти, вже не буде звертати увагу на думку громади, бо її можна купити та маніпулювати. А під час нових виборів знову заплатити та переобратися”, - наголосив координатор.
Під час обговорення виявилося, що серед присутніх експертів були ті, кому свого часу так само пропонували гроші за їхній голос. Втім, голова правління «Комітету виборців України» Станіслав Жолудєв звернув увагу на те, що не тільки грошова винагорода є підкупом. І додав -необов'язково ті виборці, до яких зверталися, віддали свої голоси за гроші. Тож незрозуміло, скільки насправді тих, хто шукає можливості продати свій голос, і реалізує це на практиці. «Коли ми говоримо про підкуп виборця, не варто забувати, що підкуп має форму не тільки прямої грошової винагороди. Він може бути у вигляді послуги, купонів на знижку, продуктові набори. Грошовий підкуп поступово зникне. Є різновид підкупу виборців – маніпулятивний. Кандидати або їхні представники свідомо обіцяють те, що насправді, на практиці, неможливо зробити. Такий підхід паплюжить демократичність держави та інститут виборів», - заявив він.
У 2020 році під час місцевих виборів на Дніпропетровщині ОПОРА фіксувала факти з ознаками підкупу виборців у вигляді інакших форм, окрім грошової, та хто за це має нести відповідальність.
Також експерт наголосив, що підкуп слід розглядати як елемент маніпуляції виборами взагалі, тому це загроза для результатів волевиявлення, які згодом впливають на майбутнє не тільки виборців тут і зараз, а й наступних поколінь. «Знецінення інституту виборів. Люди вважають, що їхній голос нічого не важить, їхній вибір ні на що не впливає. І що олігархи вже все вирішили, то чому б і не заробити? Підкуп є там, де на це є попит. А попит є в тих умовах, коли люди не відчувають зв’язок між вибором сьогодні та його наслідками в майбутньому. Тут спрацьовує і коротка електоральна пам’ять, яка становить сто днів, і відсутність критичного мислення у людей, і неосвіченість громадян, які продають свої голоси. На сьогодні ми знаходимося, фактично, в ситуації, коли купляються не голоси, купляються — покоління», - пояснив Станіслав Жолудєв.
Про те, що виборці часто не усвідомлюють цінності свого голосу на виборах, говорила і громадська активістка Катерина Дворніченко. «Поки кожен виборець не буде розуміти цінність голосу — не буде великих змін. Потрібна атестація виборців. Тобто, це право потрібно заслужити: щоб обирати владу, необхідно бути гідним цього. Звісно, що цим засадам потрібно навчати ще зі школи», - пояснила вона.
Про важливість освіти у формуванні громадянської та політичної свідомості й відповідальності говорив священник Православної церкви України отець Дмитро Поворотний, пояснивши роль церкви у виборчих процесах. «Священник для багатьох вірян, на жаль, стає таким собі гуру і дуже великим авторитетом. І в принципі, деякі священники такий підхід культивують: свої для своїх та агітують за певних кандидатів. Проте не вважаю, що церква якось критично впливає на результати виборів, але як одна із таких інституцій суспільства, так само як і інші, теж має певний вплив і значення. Церква може стати одним з моральних чинників в контексті цього питання. Люди, які продають свій голос за 500 грн, продають один день. Вони не розуміють, що продають свої 5 наступних років. Тому вкрай необхідно підвищувати освітній рівень людей, починаючи ще зі школи. Щоб це був окремий предмет. Звісно, церква може долучитися й вчити відповідальності, пояснювати, що не можна продавати за 500 грн своє майбутнє буття», - зауважив священник.
Питання відсутності формування базових світоглядних, ідеологічних засад у молоді в умовах повної турбулентності підняв також політолог Владислав Романов. «Час шалено прискорився. Якщо раніше вважалося, що покоління змінюється за 20 років, то на сьогодні для цього процесу потрібно менш як 10 років. Тому бачимо, що зараз підбираються до 16-річних, їх намагаються втягнути у політику. Поправки робляться, щоб 16-річні могли голосувати. Насправді це світова тенденція омолодження виборців. Наприклад, в Африці понад 50% населення — це молодь. Проте ми маємо подумати в контексті змін електорального поля, що люди стали мало читати. Якщо раніше людина читала, умовно, один екран комп'ютера, то зараз вона читає один екран смартфону або читає тільки заголовок новини. Оце кліпове мислення теж сильно деформує в цілому думку і дає можливість простору для маніпуляцій та підкупу», - зазначив політолог.
Також Владислав Романов додав: «Спостерігаємо постійне зниження явки виборців на виборчі дільниці. А підкуп значно дешевша технологія, ніж побудова класичної виборчої кампанії з усіма технологами, політологами, журналістами тощо. Тому вона є дуже небезпечною. Грошима максимально активізуємо свого виборця, а далі вже техніки виборчих комісій. З’явилася й нова форма підкупу – стикнувся з нею у 2012-2013 роках. Платити почали не за голос за відповідного кандидата, а навпаки, за те, щоб не голосували. Людям давали гроші, щоб вони не приходили на виборчі дільниці. Перевага такого виду підкупу в тому, що така схема значно легше адмініструється. Спостерігач бачить наживо, що ці люди не прийшли. І водночас не потрібно мати та надавати якийсь доказ, що людина проголосувала за «правильного» кандидата. Підступність даної технології в тому, що така схема не викликає негативного дисонансу: що людина продала свій голос, своє майбутнє. Начебто особа просто не пішла на вибори, нікого не зрадила».
Голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна звернула увагу на те, що виборці часто не знають законів економічного функціонування держави, тому вони так легко готові продати свій голос. На її думку, потрібно створювати інститут виборця та готувати молодь до майбутніх політичних процесів. «Я проти, щоб голосували обрані. Має бути певна освітня складова, але без примусу та насаджень. Має бути прагматичний підхід. Якщо ми сформуємо розуміння взагалі звідки гроші беруться в державі, як і на що ми їх витрачаємо, і хто за все це відповідальний, а також, що кожен виборець відповідальний за свій вибір. Коли оцей ланцюжок, механізм під назвою «держава» буде донесений, то з’явиться більший прагматизм», - зазначила соціологиня.
Свою думку щодо результатів соціологічного дослідження та побоювання, що ситуацію докорінно складно буде виправити впродовж найближчих десятиліть, висловив освітянин, політичний експерт Віктор Пащенко. «Дніпро є столицею кол-центрів з махінацій. До мене нещодавно звернулася моя колишня студентка і запитала, чи є в мене студенти, охочі працювати в таких кол-центрах. На моє запитання, скількох працівників вони шукають, вона відповіла так: якщо знайдете 100 людей, надамо їм сто місць, порадите 1 000 осіб, знайдемо і для тисячі осіб місця. Звісно, що ті, хто працює у таких кол-центрах, навряд думають про моральні чи громадянські засади й відповідальність. Частина молоді насправді, коли приходить на перший курс, вважає, що за все потрібно платити. Аналогічно вони думають і про вибори: що голосувати безплатно можуть тільки дурники, що за це мають платити», - наголосив Віктор Пащенко.
Громадській омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Дніпропетровській області, додав щодо кол-центрів та загрози передачі особистих даних третім особам під час підкупу. «Підкуп виборців працює тоді, коли ті, хто купляє, можуть проконтролювати цей процес. Під час останньої виборчої кампанії виборці отримували в месенджери повідомлення-пропозиції про продаж голосу. Яким чином вони могли підтвердити, що дійсно проголосували за «потрібного» кандидата? Зробивши фотографію свого бюлетеня. Персональні дані: номер телефону, паспортні дані, номер картки, які передають третім особам для підтвердження при продажі свого голосу, - це є потенційна загроза, що ці дані використають для оформлення кол-центрами онлайн-кредитів, про які людина навіть знати не буде», - пояснив Роман Муха.
Щоб розв’язати проблему, пов'язану з підкупом виборців, учасники обговорення запропонували, зокрема, створити індекс прозорості місцевих (національних) виборів, прив’язуючи їх до інвестування. Оскільки байдужість суспільства породжує такі речі, як підкуп виборців, то необхідно підвищити соціальну відповідальність. Держава має жорстко карати за продаж свого голосу. З боку суспільства потрібно запровадити потужну кампанію з гаслами «ти непродажний», «продаж голосу зробить тебе ізгоєм». Формувати змалечку неприйняття таких речей. Впроваджувати це, користуючись популярними для молоді способами комунікації, наприклад, через блогерів та лідерів громадської думки.
Присутні на заході журналісти із телеканалу Суспільне Дніпро:UA стурбувалися даною проблемою підкупу виборців і відразу приділили увагу у її висвітлені. Наступного дня відбулося обговорення в ефірі інформаційної години «Сьогодні. Головне» на Суспільному Дніпро:UA.
Дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня до 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування проведене на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.