Матеріал створено в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Його зміст є виключною відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Парламентська асамблея Ради Європи 27 січня 2026 року прийняла Резолюцію 2636 (2026) «Вибори в умовах кризи», в якій підтвердила, що вільні та справедливі вибори, засновані на загальному, рівному, вільному, таємному і прямому виборчому праві, залишаються наріжним каменем демократичного врядування й однією з фундаментальних гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини (п. 1).

У резолюції окремо підкреслено, що кризи і заходи реагування держав можуть мати глибокі наслідки для прав і свобод, а також для функціонування демократичних інституцій. Зокрема, пандемія COVID-19, терористичні атаки, природні катастрофи, а найбільше — повномасштабна агресивна війна Російської Федерації проти України створили надзвичайний тиск на держави — члени Ради Європи і зумовили необхідність вжиття виняткових заходів для підтримки демократичних процесів (п. 2).

Асамблея зазначає, що нині вибори нечасто відбуваються в нормальних умовах (conditions of normalcy), тобто за відсутності кризових чинників, які істотно впливають на реалізацію виборчих прав, рівність участі та стандартні виборчі процедури. Поляризація, масова дезінформація, іноземне втручання, кібератаки, кліматичні порушення й поширення наслідків збройних конфліктів формують сукупність тривалих і взаємопов’язаних ризиків та вразливостей для виборчих процесів у державах — членах Ради Європи й на глобальному рівні. Ці фактори посилюють ширші тенденції демократичного регресу, зокрема обмеження свободи вираження поглядів і свободи зібрань, які є необхідними для відкритої передвиборчої кампанії та змістовної політичної конкуренції. У зв’язку з цим ПАРЄ пропонує розглядати кризи не лише як виняткові порушення, а й як структурний виклик, що вимагає адаптації та стійкості на всіх стадіях виборчого циклу (п. 3).

Асамблея підкреслює, що і відтермінування (postponement) виборів, і їх проведення в умовах суттєвих обмежень можуть становити загрозу для демократичної легітимності. У кризових ситуаціях особливо гостро проявляються прогалини конституційного та виборчого законодавства. Інституційна спроможність державних органів реагувати на надзвичайні обставини зазнає значного навантаження (п. 4–5). Також резолюція наголошує, що необхідно оновити підходи до національної безпеки та посилити виборчу безпеку, з огляду на війну РФ проти України та гібридні загрози у державах – членах Ради Європи (п. 6).

У документі ПАРЄ також згадано про Рейк’явіцькі принципи демократії (травень 2023 року), які відображають спільну рішучість “проводити вибори … відповідно до міжнародних стандартів та вживати всіх належних заходів проти будь-якого втручання у виборчі системи та процеси”. Асамблея підкреслює, що забезпечення достовірних виборів (credible elections) в умовах криз є центральним елементом цього зобов’язання (п. 7).

У зв’язку з цим у резолюції підкреслено, що захист виборчої доброчесності має бути в центрі зусиль із захисту та відновлення демократії в Європі. Таке розуміння спирається, зокрема, на Бернську конференцію 2023 року “Вибори в умовах криз: виклики та можливості” й прямо пов’язане з роботою Ради Європи над формуванням Нового демократичного пакту для Європи (п. 8, а також п. 11 і п. 18.7).

Крім того, у Резолюції наголошено на необхідності:

  • регулярної та вчасної оцінки виборчого законодавства, правил і процедур для підвищення їх стійкості, гнучкості й адаптивності в умовах криз (п. 13.1);
  • наявності у конституційному та виборчому законодавстві чітких положень щодо проведення виборів у надзвичайних ситуаціях, зокрема чітких і обмежених критеріїв відтермінування відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та тимчасовості (п. 13.2);
  • запровадження вимоги, щоб рішення про відтермінування або істотну зміну виборів потребували парламентського схвалення (бажано кваліфікованою більшістю), консультацій з усіма відповідними стейкхолдерами та підлягали судовому контролю з боку незалежного й безстороннього суду (п. 13.3);
  • забезпечення консультативності, прозорості й участі зацікавлених сторін у будь-яких змінах, зумовлених надзвичайними ситуаціями (п. 13.4);
  • уникнення пізніх змін до виборчого законодавства та забезпечення того, щоб адаптаційні зміни були обмеженими за обсягом, погодженими й чітко донесеними до громадськості (п. 13.5);
  • розгляду можливості створення національної мережі співробітництва у сфері виборів, що включає взаємодію суб'єктів владних повноважень у сферах виборів, безпеки, цивільного захисту, кіберзахисту та комунікації (п. 13.6).

Окремо резолюція закликає зміцнити операційну готовність та інституційну спроможність країн: проводити комплексне оцінювання ризиків і розробляти плани реагування на них, посилювати незалежність і ресурсне забезпечення органів адміністрування виборів, інституціоналізувати кризове управління через сценарне планування і навчальні симуляції, адаптувати процедури голосування для гарантування рівності участі та впроваджувати стратегії кризової комунікації задля прозорості й довіри (пп. 14.1–14.5).

У контексті боротьби з іноземним втручанням Асамблея вказує на потребу в комплексних стратегіях протидії дезінформації та зловмисному іноземному впливу із застосуванням підходів загальносуспільної участі (whole-of-society), посиленні захисту виборчої інфраструктури від іноземних кібероперацій і технічних маніпуляцій (зокрема через незалежні аудити і стрес-тести), розвитку спроможностей раннього попередження та підвищення медіа- й інформаційної грамотності виборців (пп. 15.1–15.4).

ПАРЄ також підтвердила, що міжнародне спостереження є невіддільним елементом прозорості виборчого процесу, і закликала держави забезпечувати доступ міжнародних спостерігачів навіть під час надзвичайних ситуацій, допускаючи адаптацію методологій, зокрема використання дистанційних і змішаних (гібридних) форматів спостереження без зниження його стандартів (пп. 16.1–16.3).

Асамблея окремо визнала, що деякі кризи є тривалими і призводять до глибоких наслідків для демократичного врядування. Також ПАРЄ нагадала про свою Резолюцію 2605 (2025), в якій підтвердила, що, відповідно до міжнародних демократичних стандартів, вибори не можуть відбуватися в умовах воєнного стану, та рішуче засудила практику організації Російською Федерацією так званих “виборів” на тимчасово окупованих територіях України, визнавши їх такими, що грубо порушують норми міжнародного права та не мають жодної легітимності (пп. 17.1–17.2). Також ПАРЄ закликала продовжувати підтримку держав, уражених конфліктом або тривалими надзвичайними ситуаціями, з особливою увагою до України, для забезпечення проведення безпечних, інклюзивних і чесних виборів, щойно умови це дозволять (п. 17.3).

Врешті, у резолюції окреслено подальші орієнтири для роботи самої Асамблеї: посилення узгодженості, впливовості й видимості діяльності у сфері виборів, зміцнення виборчого циклу Ради Європи, інтенсифікація співробітництва з міжнародними партнерами щодо захисту стійкості та доброчесності виборів і розвитку методологій спостереження з урахуванням цифровізації та кіберзагроз, а також внесок у подальший розвиток Нового демократичного пакту для Європи (пп. 18.1–18.3, 18.7).

З огляду на це, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк зазначив: “З юридичного погляду Резолюція 2636 (2026) не створює нових безпосередньо обов’язкових норм, однак має чітку інтерпретаційну і стандартоутворювальну природу. Вона систематизує підходи Ради Європи до виборів в умовах надзвичайних ситуацій і фактично формує ‘рамку належної поведінки’ для держав-членів, яку надалі враховуватимуть конституційні суди, законодавці та органи адміністрування виборів”.

“Політично резолюція закріплює зсув від сприйняття криз як виняткових подій до розуміння їх як тривалого контексту демократичного врядування, що потребує інституційної стійкості, а не ситуативних рішень. Особливо важливим є наголос на парламентському та судовому контролі за рішеннями про відтермінування або істотну зміну правил проведення виборів, що безпосередньо спрямовано на звуження дискреції виконавчої влади”, — наголосив Павло Романюк.

Також радник ОПОРИ відзначив: “Для України документ має подвійне значення: з одного боку, він чітко підтверджує неможливість проведення виборів під час воєнного стану, а з іншого — окреслює орієнтири для підготовки до післявоєнних виборів, зокрема щодо безпеки, інклюзивності й довіри до результатів. У ширшому сенсі резолюція інтегрує тему виборів у концепцію Нового демократичного пакту для Європи, роблячи стійкість виборів ключовим елементом захисту європейської демократії в умовах сучасних загроз”.