10 червня Громадянська мережа ОПОРА презентувала Членам та Секретаріату Центральної виборчої комісії проміжні результати масштабного дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження охоплює національне репрезентативне соціологічне опитування в Україні, опитування українців у Польщі, Німеччині та Чехії, а також аналіз даних на основі агрегованих даних мобільного оператора Vodafone Україна.

Голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська вважає, що актуалізація даних Державного реєстру виборців — це інвестиція в чесні, вільні, інклюзивні та прозорі перші повоєнні вибори: «Вона має не лише технічне, а й вагоме політичне значення. Середня явка на виборах в Україні традиційно становить 50–60%. Водночас сьогодні близько половини виборців проживають не за місцем реєстрації, з яких 4–6 мільйонів громадян перебувають за кордоном. Якщо дані Державного реєстру виборців не будуть актуалізовані за участю самих виборців, значна частина цих людей залишатиметься у списках за старими, неактуальними адресами. У такому разі фактична явка може становити лише 20–30%. А додаткові безпекові ризики, зокрема терористичні загрози чи обстріли, можуть ще більше знизити цей показник. Вибори з явкою на рівні 10–20% неминуче породжуватимуть дискусії про рівень суспільної підтримки та легітимність їхніх результатів. Саме тому про актуалізацію даних ДРВ необхідно думати вже сьогодні, а не напередодні голосування».

За словами аналітика ОПОРИ Дмитра Баштового, результати загальнонаціонального опитування показали, що майже третина населення України проживає не за місцем своєї реєстрації:

  • 97% громадян мають зареєстроване місце проживання;
  • 28,5% проживають не за місцем своєї реєстрації;
  • у Києві таких уже 44%;
  • серед тих, хто має досвід переміщення, не за місцем реєстрації проживають 57%.

«Окремий блок дослідження стосувався готовності громадян взаємодіяти з Державним реєстром виборців. Результати показали, що 58% громадян готові самостійно оновлювати свої дані, а якщо держава проявить ініціативу й звернеться із відповідним закликом чи нагадуванням, то цей показник зросте до 70%. Водночас рівень обізнаності щодо виборчих процедур залишається недостатнім. Лише 55% опитаних чули про Державний реєстр виборців, а значна частина громадян не орієнтується у процедурах зміни виборчої адреси чи місця голосування», — розповів він.

Він також відзначив, що в межах опитування українців за кордоном, а саме у Польщі, Німеччині та Чехії, спостерігається дещо подібна тенденція: «Лише 16% перебувають на консульському обліку й, відповідно, мають виборчу адресу за кордоном. Проте 49% готові самостійно оновлювати виборчу адресу, а  разі проактивної комунікації з боку держави цей показник зростає до 61%».

Як зазначив аналітик даних ОПОРИ Андрій Савчук, аналіз ексклюзивних даних мобільного оператора Vodafone Україна, який має майже 11 млн абонентів, дозволив оцінити масштаби переміщень, які не завжди відображаються в офіційних реєстрах:

  • близько 1,2 млн людей змінили область проживання;
  • ще близько 640 тисяч переїхали в межах своєї області, змінивши район проживання;
  • близько 5,2 млн українців виїхали за кордон.

«Ми бачимо, що значна частина цих переміщень не відображена в офіційних реєстрах. Це означає, що без додаткових механізмів актуалізації даних та активної взаємодії держави з громадянами дані Державного реєстру виборців не зможуть повною мірою відобразити нову географію українського суспільства», — підкреслив він.

Радник з правових питань ОПОРИ Павло Романюк розповів, що дослідження ОПОРИ не лише підтвердило наявність проблеми, а й дозволило конкретизувати її масштаби.

«Ми бачимо, що актуалізація Державного реєстру виборців потребує не точкових рішень, а комплексного підходу: від завчасного оновлення законодавства до масштабної комунікаційної роботи з виборцями як в Україні, так і за кордоном. Результати дослідження показують, що значна частина громадян має низький рівень знань про виборчі процедури та механізми оновлення своїх даних. Це не питання небажання брати участь у виборах, а питання доступності та зрозумілості процедур. Саме тому вже зараз необхідно планувати окремі комунікаційні заходи щодо актуалізації даних Державного реєстру виборців», — наголосив він.

Голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська підсумувала, що дослідження покликане не лише зафіксувати масштаби міграції, а й зрозуміти готовність громадян користуватися інструментами оновлення виборчих даних та брати участь у виборах: «Тепер у нас є дані, що показують бажання виборців голосувати. І чим більше виборці знають про процедури, тим більше вони готові користуватись цим правом».

Презентація викликала жвавий інтерес та обговорення серед присутніх Членів ЦВК та працівників Секретаріату. Зокрема, вони цікавились питаннями технічних бар’єрів для людей щодо зміни виборчої адрес, а також показниками медіаспоживання українців, поширених каналів комунікації та рівня довіори.

Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко зазначив: «Ми продовжуємо взаємодію з громадянським суспільством, тим самим, сподіваюся, посилюючи один одного. Дякую ОПОРІ за це дослідження й загалом за активну залученість у пошук шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із післявоєнними виборами в Україні. Одним із таких питань є актуалізація Державного реєстру виборців. Після початку широкомасштабного вторгнення росії, мільйони українців були змушені покинути свої домівки – хтось переїхав в інші регіони, інші – за кордон. Водночас місце реєстрації, а відтак і виборча адреса у багатьох випадках залишилися незмінними. Тому зміни про фактичне місце проживання громадян не відображені в Реєстрі. ЦВК працює над пошуком ефективних та доступних механізмів, які дадуть змогу забезпечити реалізацію виборчих прав громадян України незалежно від того, де вони перебувають».

Нагадаємо, у лютому представники ОПОРИ презентували Членам та Секретаріату ЦВК концепцію цього комплексного дослідження, яке наразі реалізували.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.