Як визначити, коли можна призначати вибори у громаді після української перемоги? Який державний орган має отримати такі повноваження? Як організувати вибори за кордоном з урахуванням масової міграції громадян? Про це говорили учасники круглого столу “Перші повоєнні вибори: виклики та потенційні рішення”, що відбувся 12 вересня.

Під час заходу представники ОПОРИ презентували результати дослідження щодо міграції українців після початку повномасштабного вторгнення, опитування представників дипломатичних установ та української діаспори про попередній досвід організації виборчого процесу за кордоном, а також напрацювання методів безпекового аудиту громад для прийняття рішення щодо проведення чи непроведення виборів.

Голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська підкреслила, що через виклики повномасштабного вторгнення експертам організації довелося починати роботу над темами, якими вони раніше не займалися, наприклад, дослідження міграції українського населення.

“У партнерстві з урядовими та неурядовими організаціями й бізнесом ми точно маємо певні дані, на які можемо опиратися, щоб формувати сценарії для майбутнього України після війни або в найближчий період часу. Тому що будь-які рішення про організаційну підготовку до проведення волевиявлення в повоєнний період мають опиратися на фактичні дані й розуміння, в який бік буде відбуватись міграція українців, за рахунок яких обставин, мотивів. І все це потрібно враховувати завчасно”, — зазначила вона. Ольга Айвазовська також спонукала учасників дискусії критично оцінювали всі пропозиції ОПОРИ, адже від того вони ставатимуть тільки кращими.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк підкреслила важливість підготовки до виборчих процесів уже зараз, щоб по завершенню війни країна могла повноцінно повернутися до демократичних процесів з урахуванням викликів, що виникли через повномасштабне російське вторгнення.

Безпекові передумови для проведення виборів

Радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк розповів про потенційні моделі прийняття рішень щодо неможливості проведення виборів. Зокрема, повноваженнями приймати таке рішення можна наділити один з чотирьох органів влади: Раду національної безпеки та оборони України, Центральну виборчу комісію, Верховну Раду України чи Кабінет Міністрів України. Щоправда, за його словами, кожен із цих варіантів має як серйозні переваги, так і значні ризики.

Заступник Голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголосив, що для організації перших повоєнних виборів ЦВК потребує чітких правил, зафіксованих у законодавстві, яке доведеться оновлювати. Адже виклики, що виникли через повномасштабне російське вторгнення, вплинуть на логістичні процеси, які слід буде запускати після оголошення перших повоєнних виборів. За його словами, ЦВК має певні розрахунки щодо потенційних витрат на організацію виборів після війни, але їх провели на основі досвіду мирного часу. Відповідно, всі такі розрахунки потребуватимуть уточнення станом на момент призначення виборів, коли буде зрозуміло, в якому стані перебуває необхідна виборча інфраструктура.

На його думку, через масову міграцію система виборчих комісій за кордоном значно розшириться, адже з’являться нові дипломатичні осередки за кордоном. А на території України надзвичайно важливим буде питання доступу населення до місць проведення голосування і безпекових коридорів, особливо в населених пунктах, які будуть звільнені і найбільш зруйновані. Ще одним викликом будуть пошкоджені місця для голосування — навіть у тих регіонах, де не відбувались активні бойові дії, але є, наприклад, зруйновані бомбардуваннями школи, в яких традиційно розміщувалися виборчі дільниці.

“Ми потребуватимемо певних законодавчих дозволів або наділення ЦВК правом визначати, яким саме чином це діятиме. Ми вивчаємо міжнародний досвід: там це і автобуси, і намети, і збірно-розбірні конструкції. Але, знову ж таки, на рівні держави потрібно ці правила виробити. Адже, наприклад, передача наметів для використання у виборчих процедурах законодавством не передбачена. Це ситуація на зараз, але вона потребуватиме прийняття спеціальних державних рішень на рівні як Верховної Ради, так і Кабінету Міністрів”, — розповів він.

Незалежна консультантка ОПОРИ в проєкті “Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС” Юлія Тищенко презентувала методологію аудиту безпеки громад, на основі якого можна приймати рішення щодо готовності кожної громади повертатися від військового управління територіями до цивільного. За її словами, основними трьома такими характеристиками для громади є: 1) спроможність організації та проведення виборів відповідно до демократичних стандартів; 2) спроможність надання соціально-економічних послуг,  відновлення відповідної інфраструктури; 3) наявність безпекових інструментів реагування на загрози. І кожен із цих напрямів оцінювання має низку сфер оцінювання, які оцінюються за набором індикаторів. Ця методологію експерти ОПОРИ також апробували 7 міських громадах із різним демографічним та соціально-економічним характером, географічним розташуванням та різним типом впливу військових дій. Ці громади розташовані у 5 областях України: Київській, Львівській, Черкаській, Сумській, Харківській. Три громади не пройшли цей пілотний аудит.

Вплив вимушеної масової міграції на виборчі процеси після війни

Як зазначив аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук, згідно з різними методологічними оцінками, ще до повномасштабного російського вторгнення в Україні мешкало від 37,3 до 43,8 млн осіб. Річне скорочення становило понад 420 тис. осіб. Кількість тих, хто виїхав за межі України та не повернувся, судячи з сальдо перетину кордону, за різними оцінками, може становити від 2,8 млн (ДПС України, 1 серпня 2023 р.) до 6,9 млн осіб (УВКБ ООН, 3 вересня червня 2023 р.). За його підрахунками, станом на початок вересня 2023 року за межами України перебуває близько 7,4 млн українців. Порівняно з даними на 21 червня 2023 року, тобто за трохи більш як 2 місяці, ця кількість зменшилася на майже 800 тис. осіб.

Аналітик зазначає, що ці українці доволі мобільні — вони не завжди залишаються в країні, до якої виїхали після повномасштабного вторгнення, а часто релокуються до інших країн. За останній рік кількість тих, хто виїхав та не повернувся, зросла на понад 2,5 млн осіб (УВКБ ООН). Щомісяця за кордон безповоротно виїжджає щонайменше 40 тис. осіб (ДПС України). Серед тих, хто переїхав до 24.02, не планують повертатися понад 30% опитаних, але серед тих, хто переїхав після 24.02, таких лише 12%. Втім, головний стимул для повернення українців — безпека.

Повоєнні вибори в закордонному виборчому окрузі

Юлія Тищенко, незалежна консультантка ОПОРИ в проєкті “Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС”, розповіла про дослідження щодо українських виборчих процесів за кордоном за аналітичними напрацюваннями на замовлення ОПОРИ. Польовий етап тривав упродовж весни й літа 2023 року і був виконаний Фондом “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва”. Дослідження включало соціологічне опитування представників дипломатичних установ та глибинні інтерв’ю з представниками української діаспори в різних країнах.

Майже половина опитаних представників дипломатичних установ (46%) оцінюють пропускну спроможність виборчої дільниці у посольстві чи консульстві в день виборів у щонайбільше 1000 осіб. Лише 8% респондентів оцінили пропускну спроможність таких приміщень у 2000 чи більше людей. Аналогічне припущення висувають і громадяни, які взяли участь в глибинних інтерв’ю. Якщо кількість охочих взяти участь у перших повоєнних виборах зросте, навантаження на виборчу інфраструктуру українських дипломатичних установ суттєво зросте.

Якщо ж говорити про консульський облік, то, за словами експертки, небажання громадян ставати на нього викликано нерозумінням його переваг, великими чергами, а також сукупною вартістю, яка враховує не тільки сам збір, а й витрати на проїзд. Зокрема, для 31% респондентів найбільшою перешкодою є брак ресурсів на дорогу.

Директор департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ Роман Горяйнов зазначив, що станом на 31 грудня 2021 року загальна кількість виборців за кордоном становила 578 496 осіб, із них 145 888 осіб — із відміткою про вибуття з виборчої адреси, тобто зняті з консульського обліку й не включені до списків виборців. Однак масові міграційні процеси після повномасштабного вторгнення докорінно змінили ситуацію з кількістю потенційних українських виборців за кордоном, які в основному не стають на консульський облік.

“Ми зараз маємо починати готуватися до цих виборів. Коли вони будуть, ми не знаємо, але вже маємо проводити інформаційну роботу. Адже питання попередньої реєстрації потенційних виборців є зараз дуже актуальним, тому що ті строки, які законодавство зараз виділяє для складання списків виборців, на жаль, не будуть достатньо ефективними. Тому вже зараз варто думати, якими будуть ці вибори, і готувати людей них у тому форматі, в якому вони мають відбутися. Тобто люди мають розуміти свої кроки для того, щоб взяти участь у голосуванні. Вони мають для себе чітко визначити, де вони будуть голосувати. Для нас зараз дуже актуальним залишається питання, чи залишати консульський облік базою для складання списків виборців, чи втілювати якісь інші, більш сучасні ідеї, щоб люди могли обирати місце голосування”, — наголосив він.

Наталія Панченко, голова правління Stand with Ukraine Foundation, лідерка громадської ініціативи “Євромайдан-Варшава”, поділилася власним досвідом участі у виборчих процесах за кордоном та зазначила, що на практиці стикалася з проблемами, висвітленими у дослідженні ОПОРИ.

“Я можу підтвердити як людина, яка стикалася з усіма цими проблемами, що вони дійсно є, що вони існують. Особливо в таких країнах, де багато українців, як Польща, Чехія та інших. Ситуація була критичною ще в 2019 році, коли українців було набагато менше. Якщо би зараз сказали провести вибори, я впевнена, що при сучасному законодавстві це було би нереально зробити на території Польщі. І явка закордонного округу близько 12% була не тому, що люди тут менше хочуть голосувати, ніж в Україні, а тому що вони не мають такої можливості”, — підкреслила вона.

Пропозиції громадськості — крок до формування інклюзивних правил гри

В обговоренні взяли участь народні депутати України, представники Центральної виборчої комісії, помічники народних депутатів, політтехнологи, журналісти, експерти українських неурядових та міжнародних організацій. Учасники позитивно оцінили напрацювання ОПОРИ.

"Активність громадянського середовища зараз надзвичайно важлива. І всі пропозиції та напрацювання щодо організації перших повоєнних виборів, які будуть передані на розгляд, в тому числі Верховної Ради України, повинні братися до уваги. Повинні бути зрозумілі — принаймні на майбутнє — правила гри, щоб усі дотичні до цього структури мали можливість готуватися і якісно провести демократичний процес, коли це стане можливим з безпекової точки зору після нашої перемоги і коли до цього буде готова держава", — зазначив народний депутат Василь Мокан.

"Будь-яке дослідження, будь-які кроки, будь-яка дискусія на цьому етапі є корисними і, сподіваюсь, вони допоможуть знайти шляхи розв’язання величезної кількості проблем, які постануть при підготовці перших повоєнних виборів. Тобто нам доведеться вирішувати такі питання, які до нас в історії ніхто не вирішував", — підкреслив народний депутат Сергій Кальченко.

Цей захід відбувся у межах проєкту “Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС”, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є винятковою відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.