Позитивним фактором є відсутність підтверджених фактів підкупу виборців або інших форм матеріального мотивування громадян. Та ці проміжні вибори вчергове засвідчили необхідність посилення механізмів прозорості та підзвітності виборчих фінансів. Адже лише 26 із 40 зареєстрованих кандидатів відкрили рахунки виборчих фондів. Про це розповіли представники Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська та Олександр Клюжев під час пресконференції 5 березня в Києві.
"На фоні загальних політичних подій і переформатування влади питання обрання конкретного депутата в конкретно взятому окрузі, можливо, не настільки актуально для суспільства. Тим не менш, переконана, що цей процес є унікальним і цікавим, зважаючи на те, що в Україні з 1 січня 2020 року діє новий Виборчий кодекс і можливо ці вибори проводяться в останнє перед його застосуванням щодо парламентської кампанії, яка буде черговою або позачерговою. В цілому ОПОРА проводить там довготермінове спостереження, у день виборів до роботи на дільницях будуть окремо долучені наші колеги, але ми не будемо проводити паралельний підрахунок голосів, оприлюднювати результати явки. Тим не менше, ця кампанія цікава з точки зору застосування виборчої системи, яка там використовується", – розповіла Голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська.
Незважаючи на велику кількість зареєстрованих кандидатів, реальну передвиборчу активність проявляла лише незначна частина з них. Активними можна назвати передвиборчі кампанії Вікторії Алєксєйчук (“Слуга народу”), Юлії Світличної (самовисування), Вікторії Пташник (“Європейська Солідарність”), Тетяни Єгорової-Луценко (самовисування), Кирила Оксеня (самовисування), Ігоря Швайки (ВО “Свобода”), Олександра Діденка (самовисування), Тетяни Лазуренко (самовисування). Ці кандидати здійснювали агітацію в різних формах, проводили зустрічі із виборцями. Таким чином, 8 з 40 зареєстрованих кандидатів розгорнули повноцінні передвиборчі кампанії в окрузі.
Суттєвим також є вплив агітації в інтернеті та соціальних мережах на перебіг передвиборчої кампанії. За даними спостерігачів ОПОРИ, найбільші фінанси витрачаються в соцмережах на підтримку Юлії Світличної (орієнтовно 3 700 $ у Facebook). Вікторія Пташник, Вікторія Алєксєйчук, Ігор Швайка також використовують платну рекламу, але менш активно.
Ці проміжні вибори вчергове засвідчили необхідність посилення механізмів прозорості та підзвітності виборчих фінансів. За оперативною інформацією ОПОРИ, 26 кандидатів відкрили рахунки виборчих фондів. При цьому жодні витрати на проведення передвиборної агітації не можуть бути здійснені поза межами виборчих фондів.
Як розповів аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, протягом виборчого процесу спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку інцидентів із ознаками порушення вимог законодавства або стандартів демократичних виборів. Ці інциденти включають випадки порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів та їх розповсюдження без вихідних даних, поширення контрагітації або неправдивої інформації проти кандидатів, пошкодження рекламних носіїв з агітацією кандидатів. У виборчому окрузі проявилась традиційна проблема недостатньо чіткого розмежування передвиборчої активності та посадової діяльності окремих кандидатів у народні депутати України. Так, до відмови від балотування кандидатки від партії “Слуга народу” Вікторії Алєксєйчук спостерігачами було виявлено окремі факти, які б могли свідчити про залученість голови Харківської ОДА Олексія Кучера до виборчої кампанії. Але після рішення останньої відмовитись від балотування ці ризики втратили свою актуальність.
"ОПОРА відзначає законний і неконфліктний характер процесу реєстрації Центральною виборчою комісією кандидатів у народні депутати України. Наразі відомо лише про одне судове оскарження рішення Комісії про реєстрацію кандидата, яке не призвело до скасування реєстрації учасника виборчої кампанії. ЦВК зареєструвала 40 кандидатів, 28 з яких висунуто політичними партіями. Лише 2 парламентські партії (“Слуга народу” та “Європейська Солідарність”) офіційно висунули своїх кандидатів на проміжних виборах", – розповів Олександр Клюжев.
Серед претендентів на мандат переважають чоловіки (23 особи – чоловіки, 17 – жінки). Середній вік кандидатів – 42 роки. 23 з 40 кандидатів є членами політичних партій, при цьому 28 кандидатів були висунуті партіями. 16 кандидатів є мешканцями Харківської області (2 особи проживають безпосередньо на території округу), 24 особи є мешканцями інших регіонів України. 14 з 40 кандидатів на момент своєї реєстрації займались підприємницькою діяльністю, 9 осіб тимчасово не працювали, 5 – зайняті у сфері освіти та науки, 3 – юридичних послуг, 2 – пенсіонери, 1 – залучений у сфері медіа, 5 – займалися іншою діяльністю.
Резонансним стало рішення партії “Слуга народу” не продовжувати боротьбу за депутатський мандат і де-факто публічно підтримати кандидатку Юлію Світличну, яка раніше займала посаду голови Харківської облдержадміністрації. У цьому ж контексті необхідно згадати відсутність офіційно висунутого кандидата від іншої рейтингової партії “Опозиційна платформа – За життя”. Член цієї політичної сили Олександр Діденко балотувався шляхом самовисування, але пізніше відмовився від балотування. Станом на момент оприлюднення цього звіту провідні політичні партії країни, такі як “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, ВО “Батьківщина” та “Голос”, не конкурують між собою щодо депутатського мандата в окрузі. Таким чином до виборчого бюлетеня буде включено 37 кандидатів.
У проміжних виборах беруть участь дві кандидатки із однаковими прізвищами. Юлія Світлична є колишньою головою Харківської облдержадміністрації, натомість Яна Світлична є фізичною особою – підприємцем. Після офіційної реєстрації двох кандидаток окремі політики та громадські організації заявили про застосування технології “клонів” і звинуватили ЦВК у недостатній реакції на реєстрацію кандидатів із однаковими прізвищами.
"ОПОРА зазначає, що у ЦВК не було жодних правових підстав не реєструвати двох кандидатів із однаковими прізвищами. Крім юридичного аспекту питання, необхідно звернути увагу на відсутність інформації про факт зміни окремими кандидатами власних персональних даних безпосередньо перед початком виборчого процесу. Проблема “технічних кандидатів” та технології “клонів” може бути вирішена шляхом введення кримінальної відповідальності за підкуп кандидата іншими учасниками політичного або виборчого процесу. Така відповідальність повинна наступати у разі доведення факту отримання чи надання пропозиції неправомірної вигоди за будь-які дії, пов’язані з реалізацією пасивного виборчого права громадян. Інші механізми протидії “технічним” кандидатам та “клонам” можуть призвести до антиконституційного обмеження виборчих прав громадян", – зазначив Олександр Клюжев.
Щодо формування комісій нижчого рівня, то у зв’язку із невикористанням політичними партіями свого права подавати кандидатури до складу ОВК, ЦВК була змушена за поданням голови доформовувати її склад до мінімальної кількості. 4 з 12 членів ОВК були подані головою ЦВК із метою виконання законодавчих вимог щодо кількісного складу комісії. Пасивність партій щодо участі у формуванні ОВК не лише створює навантаження на ЦВК щодо пошуку членів комісії нижчого рівня, але і створює ризики політично мотивованих звинувачень у бік вищого органу адміністрування виборів.
Низька зацікавленість парламентських та інших рейтингових партій у проміжних виборах негативно вплинула і на формування ДВК. Лише партії “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська Солідарність”, які мають фракції у Верховній Раді України, скористались правом подавати кандидатури до цих комісій. Також 5 з 40 кандидатів взяли участь в процесі утворення ДВК (Вікторія Алєксєйчук, Тетяна Єгорова-Луценко, Вікторія Пташник, Юлія Світлична, Ігор Швайка). Усі вказані політичні партії та кандидати внесли подання до кожної ДВК (189 осіб від кожного суб’єкта). Неактивність партій та кандидатів змусила ОВК утворити всі ДВК округу в мінімальному складі, при цьому навіть для такого рішення комісія була змушена самостійно залучати громадян.
Корім того, презентація проміжного звіту спостереження Громадянської мережі ОПОРА відбулось й у Харкові.
"Порушення, зафіксовані у 179 окрузі, є типовими для всіх виборів. Це, як правило, агітація без відомостей про замовника, чорний піар, розміщення агітаційних матеріалів у невідведених законом місцях, пошкодження банерів кандидата. Подібні випадки наші спостерігачі фіксували протягом агітаційної кампанії кандидатів, у зв'язку з чим звертались до поліції", – зазначив координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Харківській області.
Нагадаємо, проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №179 Харківської області відбудуться 15 березня 2020 року у зв’язку зі складанням депутатського мандата нинішнім головою Харківської облдержадміністрації Олексієм Кучером. Виборчий процес офіційно розпочався 16 січня, а його результати повинні бути встановлені не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування. Згідно з “Прикінцевими та перехідними положеннями” Виборчого кодексу України проміжні вибори у 179 ВО відбудуться за Законом України “Про вибори народних депутатів України” 2012 року.