У «справі Білика» оприлюднили окрему думку судді, який вважає, що у справі є достатньо доказів для ухвалення обвинувального вироку. Наступний крок — за Офісом Генерального прокурора.

Передісторія

«Справа Білика» тягнеться з місцевих виборів 2015 року. Тоді на дільниці в студентському містечку в Чернівцях спостерігачі зафіксували масове фотографування бюлетенів. Під час розмови з виборцями з’ясувалося, що за голосування за «потрібний» номер партії їм пропонували від 300 до 450 гривень. Спостерігачі ОПОРИ склали акт про порушення, а виборців, які виявилися студентами Чернівецького національного університету, опитали працівники міліції. Підкуплені люди голосували за партію «Рідне місто» та кандидата Ростислава Білика.

За фактом звернення кількох осіб, у тому числі спостерігачів ОПОРИ, 25 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли дані (провадження №12015260040003235) про кримінальне правопорушення — підкуп виборців. Кандидату в депутати Чернівецької міської ради Ростиславу Білику вручили підозру за статтею 160 Кримінального кодексу України («Підкуп виборців»). Цього ж місяця підозрюваного оголосили в розшук. У липні 2016 року прокуратура м. Києва закрила кримінальне провадження, і лише після розголосу в ЗМІ та скарги до суду спостерігача ОПОРИ розслідування поновили. Понад два роки відбувалося досудове розслідування, і вже більше п’яти років триває судовий розгляд у цій справі. 

9 листопада 2015 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у кримінальній справі №727/8656/15-к визнав винними за ст. 160 ч. 4 КК України трьох студентів (співучасників злочину), котрі уклали угоду про визнання винуватості. Матеріали щодо Ростислава БІлика виділили в окреме провадження. Впродовж 2017–2018 років суди закрили низку проваджень і звільнили від кримінальної відповідальності у зв’язку з каяттям понад 10 студентів, пов’язаних із цими подіями.

Розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій

У 2018–2022 роках «справу Білика» розглядав Шевченківський районний суд м. Чернівці, а з 2019 року — Першотравневий районний суд м. Чернівці. Відбулися десятки судових засідань, в яких допитано більше 10 свідків та досліджено багато письмових доказів. Переважну більшість засідань відкладали у зв’язку з неявкою свідків. 

В березні 2022 року Першотравневий районний суд м. Чернівці виправдав Ростислава Білика. Згодом прокуратура подала апеляцію, але 1 червня 2022 року Чернівецький апеляційний суд залишив попереднвй вирок без змін. 

Розгляд справи в Касаційному кримінальному суді

21 березня 2023 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував ухвалу Чернівецького апеляційного суду. 

Таке рішення мотивували тим, що суд першої інстанції не надав оцінки всім доказам, здобутим у кримінальному провадженні, в їх сукупності. Зокрема, йшлося про кількість людей, які вказували на домовленість із Ростиславом Біликом,  протоколи слідчих експериментів, наявність грошових коштів у конкретно визначеній сумі, які були предметом домовленості та фактично були виявлені за місцем проживання одного зі співучасників, кількість осіб, які голосували за цього кандидата, і результати голосування; а також дані про безпосереднє спілкування Ростислава Білика зі співучасниками вчинення злочину та їх телефонні розмови. Також касаційний суд постановив врахувати обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 листопада 2015 року щодо трьох студентів-співучасників. Апеляція погодилася з оцінкою суду першої інстанції та не усунула невідповідностей і протиріч, допущених першою інстанцією, що, як наслідок, потягло за собою неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Верховний Суд призначив новий розгляд цієї справи в Чернівецькому апеляційному суді.

Новий розгляд справи в Чернівецькому апеляційному суді

19 травня 2023 року Чернівецький апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокуратури без задоволення, а виправдувальний вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці — без змін.

Як вказано а мотивувальній частині ухвали, сторона обвинувачення не надала доказів того, що саме Ростислав Білик пропонував та обіцяв виборцям неправомірну вигоду за голосування за нього. На думку суддів, таких доказів не було отримано і в ході розгляду справи в суді першої й апеляційної інстанцій. На виконання рішення Верховного Суду апеляційний суд зазначив, що жоден із допитаних безпосередньо в суді першої інстанції свідків, які отримали пропозицію неправомірної вигоди за голосування, не знав Ростислава Білика, не вказував на домовленість із ним щодо голосування на його користь, не вказував, що отримував пропозицію і кошти безпосередньо від Білика або від нього через інших осіб. Відповідно, суд вважає, що ці показання не викривають Білика у вчиненні кримінального правопорушення. Судова колегія також вказала, що слідчі експерименти за участю одного з раніше засуджених співучасників злочину (студентів) є фактично процесуальним закріпленням його показань як підозрюваного, а тому не можуть мати доказового значення в кримінальному провадженні проти Білика та стати основлю обвинувального вироку щодо нього. Суд вказав, що така теза узгоджується з правовою позицією  Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.09.2020 року (справа №740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19).

Також на виконання ухвали Верховного Суду про необхідність надати оцінку всім доказам, здобутим у кримінальному провадженні, в їх сукупності та врахувати обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 листопада 2015 року щодо трьох студентів, співучасників злочину, апеляційний суд не встановив доказів, які б свідчили про наявність у діях Ростислава Білика складу злочину. На думку апеляційного суду, вирок на підставі угоди зі слідством в провадженнях щодо інших осіб, у яких Ростислав Білик не брав участі і не захищався від обвинувачення, не доводить його винуватість у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 160 Кримінального кодексу України. Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості не може мати преюдиційного значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод».

Апеляційний суд вважає, що йому не надано переконливих доказів, які би вказували на наявність у діях Ростислава Білика складу кримінального правопорушення, а доводи, наведені прокурором, таких висновків не спростовують, тому вирок необхідно залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу. 

Окрема думка судді Чернівецького апеляційного суду

22 травня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднили текст окремої думки одного з суддів колегії, яка розглядала справу.

Суддя вважає, що під час судового розгляду здобуто достатньо доказів про вчинення Ростиславом Біликом інкримінованого йому злочину. Зокрема, це дані протоколів слідчих експериментів з іншими співучасниками злочину, дані протоколу обшуку, в ході якого було виявлено кошти, які Ростислав Білик передав іншому співучаснику для підкупу виборців, показання свідків, які підтвердили, що інші співучасники, вироки щодо яких набрали законної сили, агітували їх голосувати за Ростислава Білика за грошову винагороду, протоколи інших слідчих дій, де зафіксовано агітацію цих засуджених, щоб ті голосували за Ростислава Білика за грошову винагороду. Крім того, суддя зауважив, що постановою колегії Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду фактично визнано неправильною оцінку судом першої інстанції доказів, які вказують на винуватість Ростислава Білика. На думку судді, неможливість допиту в судовому засіданні з об'єктивних причин окремих співучасників злочину не свідчить про недостатність доказів для ухвалення обвинувального вироку.

Отже, судді не були одностайними при постановленні вказаної ухвали. Не всі судді зі складу колегії вважають, що апеляційний суд під час нового розгляду апеляційної скарги прокуратури врахував вказівки, наведені в постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, якою, на думку цього судді, фактично визнано неправильною оцінку судом першої інстанції доказів, які вказують на винуватість Ростислава Білика та із цих підстав призначено новий розгляд цієї справи в Чернівецькому апеляційному суді. 

Слід зазначити, що Громадянська мережа ОПОРА після комплексного дослідження у 2015–2016 роках судової практики та підстав закриття кримінальних проваджень щодо злочинів проти виборчих прав громадян ініціювала зміни до ст. 160 Кримінального кодексу.

Разом із Головним слідчим управлінням Національної поліції вдалося напрацювати законодавчу пропозицію, відповідно до якої особа, крім організаторів підкупу, яка добровільно до притягнення до відповідальності повідомила про вчинення злочину і сприяла його розкриттю, звільняється від кримінальної відповідальності. Відповідний законопроект ухвалила Верховна Рада 16 липня 2020 року.

Крім того, вказані зміни також стосувалися посилення кримінальної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 160 Кримінального кодексу, що надає достатні правові можливості для розслідування злочинів такої категорії складності та створює умови для збору доказів шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що допускається лише при розслідуванні тяжких або особливо тяжких злочинів.

Громадянська мережа ОПОРА переконана, що ці зміни сприятимуть правоохоронним органам у розслідуванні, розкритті та доведенні в суді злочинів проти виборчих прав громадян та призведуть до невідворотності покарання за подібні злочини.

ВГО «Громадянська мережа "ОПОРА"» звернулася до Офісу Генерального прокурора з проханням повідомити, якою є правова позиція прокуратури щодо законності ухвали Чернівецького апеляційного суду від 19 травня 2023 року у «справі Білика», чи розглядає прокуратура можливість подальшого касаційного оскарження виправдувального вироку суду першої інстанції у цій справі та ухвали апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок.

Про результати розгляду Офісом Генерального прокурора вказаного звернення ОПОРИ буде повідомлено згодом.