У 114 обласних та районних газетах, що виходили друком на Хмельниччині в лютому, ОПОРА зафіксувала 89 публікацій з ознаками прихованої реклами кандидатів та ще 20 – з ознаками «джинси» за політичні партії. Найчастіше у таких матеріалах фігурували Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та партія «Народний фронт».
Спостерігачі ОПОРИ проаналізували 114 обласних та районних видань, що вийшли друком у Хмельницькій області в лютому, на наявність прихованої реклами кандидатів, партій, а також на присутність у виданнях виборчої тематики загалом. У підсумку моніторингу було виявлено 89 публікацій з ознаками «джинси» за кандидатів на пост Президента України: по 36 матеріалів на користь Петра Порошенка та Юлії Тимошенко, 8 – Олега Ляшка, 6 – Анатолія Гриценка та по одній публікації з ознаками прихованої реклами Руслана Кошулинського, Валентина Наливайченка та Володимира Зеленського. Натомість у січні в районних та обласних газетах Хмельниччини ОПОРА зафіксувала 74 матеріали з ознаками замовності на користь тоді ще потенційних кандидатів.
Треба зазначити, що лише 10 матеріалів, які можна вважати передвиборною агітацію, в проаналізованих виданнях за лютий мали маркування: 1 – «політична реклама», 3 – «на правах реклами», 6 – літеру «і», яка означає, що матеріал має іміджевий характер.
Однією з ознак замовності є поширення однакових матеріалів одразу в кількох виданнях. Це характерно для багатьох публікацій про кандидатів. Наприклад, стаття про успіхи чинного Президента «Геополітична катастрофа Путіна, який «втрачає Україну назавжди» є у 7 виданнях, «Порошенко запропонував реальний план зростання добробуту українців» – у 6.
Окрім того, ОПОРА зафіксувала дві публікації, у яких голови Білогірської і Городоцької районних державних адміністрацій розповідають про переваги чинного Президента: «Роман Муляр, голова райдержадміністрації: «Маю велику честь та відповідальність працювати в команді глави держави Петра Порошенка» і «Вільній, незалежній, європейській Україні – бути!» за підписом голови Городоцької РДА Олени Матвєйцевої, яка підсумовує викладене в матеріалі такими словами: «Саме тому я підтримую діючого Президента України Петра Олексійовича Порошенка! Впевнена, що він зможе домогтися подальшої підтримки світової спільноти нашої держави, збереження незалежності та класичних українських традицій, національних цінностей, втілення реформ, які покращать життя українців, та економічного зростання України. Нам необхідна єдність – це запорука успіху України!»
І якщо перший матеріал було опубліковано 1 лютого, коли Петро Прошенко ще не був зареєстрованим кандидатом, то другий вийшов друком 8 лютого, наступного дня після реєстрації кандидата. Тож, на думку координатора спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Хмельницькій області, висловлювання голови РДА можна вважати такими, які порушують принцип рівності кандидатів.
«Джинса» на користь Юлії Тимошенко теж повторюється у кількох газетах: «Безпекова конференція в Мюнхені: говорили про газ і про війну?» – у 5, матеріали «Кандидати у Президенти України підписали Меморандум про чесні вибори» та «Тимошенко підписала меморандум про чесні вибори» – у 4 виданнях кожен, «Чого виборці чекають від виборів?» – у 4, «Як влада заробляє на монетизації пільг» – у 2.
У лютому публікації, у яких окремих кандидатів висвітлюють у негативному контексті, в хмельницькій пресі ОПОРА фіксувала 12 разів, здебільшого вони були спрямовані проти Володимира Зеленського (7), наприклад, 5 матеріалів під назвою «Коломойський йде в Президенти», Анатолія Гриценка та Юлії Тимошенко (загалом 5), зокрема 3 публікації «Толя+Юля=знищена армія».
Про наближення парламентських виборів свідчать також матеріали, у яких фігурують політичні сили. Так, 16 місцевих газет передрукували з видання Gazeta.ua повідомлення «Яценюк йде в прем’єри», ще 2 опублікували новину «Народний фронт» формуватиме нову коаліцію у ВР та новий уряд». Ці тексти теж не мають жодного маркування.
Були й повідомлення про нардепів-мажоритарників. Найчастіше в лютому місцева преса згадувала народного депутата Володимира Мельниченка (12 разів). Діяльність Романа Мацоли у проаналізованих виданнях висвітлювали 5 разів, Сергія Лабазюка – 2, Андрія Шиньковича – 1.
Назагал виборча тематика стає дедалі популярнішою у хмельницькій пресі. Окрім замовних матеріалів та політичної реклами, ОПОРА зафіксувала понад 40 публікацій, що стосуються виборів: це інформація про кандидатів, поради виборцям і навіть літературні твори – вірші та оповідання, присвячені виборчим перегонам.
Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА вказує на те, що засоби масової інформації повинні маркувати замовні матеріали для того, щоб відкрито попередити читачів, що ця публікація не є позицією самого ЗМІ або неупередженим журналістським матеріалом, а виключно позицією замовника такого матеріалу. Цього вимагає як закон, так і загальноприйняті правила журналістської етики. Особливо важливим є маркування замовних матеріалів у виборчий період, коли громадяни формують свої виборчі вподобання і в більшості випадків покладаються на публікації в ЗМІ. Юристка нагадує, що у міжвиборчий період замовні матеріали повинні маркуватися як «реклама», «на правах реклами» (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу»), а у період виборів, з моменту реєстрації кандидатів, матеріали, що містять спонукання виборців голосувати за або проти кандидата, мають маркуватися як політична реклама або передвиборна агітація (ч.2 ст. 58, ч. 10 ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України») та бути оплачені виключно з виборчого фонду кандидата (ч. 6 ст. 65 цього ж Закону). Наголошує, що завідомо неправдиві відомості про кандидатів заборонено розповсюджувати як у інформаційних, так і в замовних матеріалах ( ч.5 ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України»).
Відповідно до ч. 5 ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України» забороняється розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про кандидата на пост Президента України. Засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів зобов'язаний надати кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «спростування» на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Спростування повинно містити посилання на відповідні публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на факти, що спростовуються. Спростування має бути оприлюднене без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації.
Крім того, у ч. 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу» зазначено, що інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи та який формує або підтримує обізнаність та інтерес читачів щодо цієї особи, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» або «На правах реклами». Ч. 5 ст. 9 цього Закону забороняє приховану рекламу. Згідно з ч. 10 ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України» політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така.
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.