Кодекси етики: досвід європейських парламентських партій

Практика ухвалення партіями етичних Кодексів не дуже поширена в Європі. З 34 національних та 7 загальноєвропейських партій лише 13 (трохи більше 30%) мають ухвалені  етичні кодекси. Найбільше ухвалених етичних кодексів мають парламентські партії Великої Британії (5), Іспанії (3) та Італії (2). По одній партії, які мають етичний кодекс, в Німеччині та Франції.

Зазвичай Кодекси етики політичних партій – це документи, які містять стандарт поведінки для членів партії. В одних випадках кодекси є суто декларативними, (французький “Демократичний рух”), в інших детально прописуються підстави і процедури застосування санкцій (іспанська Народна партія) та заборони для своїх членів (італійська “Демократична партія”). Вони можуть складатися як з декількох статей, так і з кількох розділів. Кодекси етики, як правило, містять принципи, на основі яких діє партія; конфлікт інтересів; заборони і обмеження, яких повинні дотримуватися члени партії; порядок застосування санкцій. Ще окремі кодекси регулюють порядок подачі скарг на членів партії та порядок врегулювання конфліктів між партійцями.

Хто ухвалює, моніторить та застосовує санкції

Як правило, Етичні Кодекси ухвалюються на загальних зборах, які є найвищим керівним органом партії. Наприклад, у французької партії “Демократичний рух” – це Конгрес, у британської Ліберально-демократичної партії - Федеральні збори. Саме ці органи і приймають остаточне рішення щодо застосування санкцій до членів партії, які порушили Кодекс.

Що стосується органів, які слідкують за дотриманням етичного Кодексу, то тут можна виокремити два підходи. У першому такий орган діє на постійній основі (Комітет з питань етики Європейської народної партії, Комітет з питань етики італійської “Демократичної партії”) або створюється, коли потрібно розглянути кожну конкретну ситуацію (Консервативна партія Великої Британії).

Заборони та дисциплінарні санкції

Низка етичних кодексів накладає певні обмеження на членів партій, а також містить перелік санкцій, які можуть бути застосовані до його порушників. Так, Народна партія та Іспанська соціалістична робітнича партія санкційні норми за порушення етичних кодексів прописують у статутних документах. Вони значною мірою перегукуються з дисциплінарною поведінкою. Згідно із цими нормами, до членів можуть бути застосовані: попередження (усне/письмове), догана; призупинення членства на певний період часу: від одно місяця і аж до декількох років; позбавлення посад у партійних органах та/чи права займати такі посади на певний період часу; виключення з рядів членів.

Натомість в Етичному кодексі (стаття 5) італійського “Руху 5 зірок” передбачений штраф у розмірі 100 тисяч євро за виключення чи вихід з парламентської фракції/партії а також за дострокову відставку з посади із політичних міркувань.

Згідно з Кодексом Шотландської національної партії, будь-який член партії, який займає державну посаду на будь-якому рівні чи є депутатом локального чи національного рівня, має піти у відставку, якщо він покидає лави партії. Кодекс Іспанської соціалістичної робітничої партії передбачає, що члени партії, які займають державні посади, мають одразу піти у відставку, якщо проти них будуть порушені кримінальні справи. Етичний Кодекс “Демократичної партії” Італії забороняє балотуватися від цієї партії медіа-власникам та членам їхніх родин.

В Кодексі поведінки Демократичної юніоністської партії Північної Ірландії існує норма про те, що на політиків партії може накладатися штраф, якщо вони дають коментарі ЗМІ без дозволу пресслужби партії. Такий штраф становить 100 фунтів, повторний – 500 фунтів. Максимальний розмір - 1000 фунтів.

Поведінка в соціальних мережах

Окремі політичні сили значну увагу приділяють поведінці своїх партійців у соціальних мережах. Тут можна виділити два підходи. У першому випадку, щоб врегулювати це питання, готується окремий Етичний кодекс (Консервативна та Лейбористська партії Великої Британії). В іншому випадку, ці питання охоплює загальний Етичний кодекс (Ліберально-демократична партія Великої Британії та Шотландська національна партія).

У Кодексі етичної поведінки в соціальних мережах Лейбористської партії зазначено, що партія виступає за конструктивну дискусію, яка виключає образу опонентів. Це стосується онлайн та офлайн комунікації. В дискусіях члени партії не повинні переходити на особисті образи. Допускається критика політичних поглядів, а особисті образи – ні. Лейбористам заборонено “тролити” своїх опонентів та використовувати жаргон в комунікації, а також створювати анонімні акаунти, щоб образити опонентів. Дискусії між членами Лейбористської партії мають бути дружніми. В Кодексі робиться акцент на тому, що члени партії в комунікації не повинні використовувати сексуалізовану мову та зображення, а також проявляти небажану сексуальну увагу.

Етичний кодекс Консервативної партії регулює порядок подачі скарг на членів партії за їхню поведінку в соціальних мережах. Таку скаргу може подати особа старше 16 років. Це можна зробити, надіславши лист на звичайну або електронну пошту. Скарга може бути відхилена, якщо вона не відповідає певним вимогам. Серед цих причин те, що скарга неповна, необґрунтована, або у неї слабка доказова база тощо. Якщо скарга відхиляється, то причина має бути аргументована. За їх опрацювання відповідає спеціальний співробітник (Офіцер з розслідувань). Остаточне рішення щодо відхилення чи задоволення скарги приймає керівник партії. У разі, якщо вона буде задоволена, до партійця, якого вона стосувалася, будуть застосовані дисциплінарні санкції. Це може бути як попередження, так і виключення з лав партії.

Протидія дискримінації

В етичних кодексах деяких політичних партій особлива увага звертається на протидію будь-яким формам дискримінації. Наприклад, в Лейбористської партії  ухвалено два етичних кодекси, перший з яких стосується протидії сексуальним домаганням та дискримінації за статевою ознакою, а другий – антисемітизму та іншим формам расизму. Серйозно до цього також підійшли в Шотландській національній партії. В етичному кодексі цієї політичної сили зазначено, що всі члени партії не мають здійснювати жодних расистських дій. Члени партії не повинні своїми діями дискримінувати інших осіб за ознаками раси, кольору шкіри, статі, релігійного віросповідання, чи сексуальної орієнтації.

Про нетерпимість до дискримінації, зловживань та домагань також йдеться в Кодексі етики німецької Вільної демократичної партії. У своєму Кодексі партія декларує рівні можливості для всіх своїх членів, незалежно від статі, етнічного походження, віросповідання тощо.

Загальноєвропейські партії

Серед загальноєвропейських партій, які представлені в Європарламенті, не є поширеною практика ухвалення етичних кодексів. Виключенням з правил тут є лише Європейська народна партії. Інші партії регулюють питання партійної дисципліни статутами та внутрішніми правилами. Що стосується Кодексу ЄНП, то він містить такі розділи: принципи, неупередженість та конфлікт інтересів, чесність, застосування кодексу. Зокрема в Кодексі йдеться, що члени партії повинні уникати будь-якої ситуації, яка може спричинити прямий чи непрямий конфлікт інтересів, що завжди існує там, де політик має особистий інтерес, що може негативним чином вплинути на виконання ним своїх обов'язків. Крім того, окремі партії, зокрема Альянс лібералів і демократів за Європу, мають Етичний кодекс поведінки для донорів партії.

Додаток 1. Кодекси етики європейських політичних партій

Додаток 2. Кодекси етики загальноєвропейських партій