У квітні 2019 року передвиборча кампанія кандидатів на пост Президента України Володимира Зеленського та Петра Порошенка мала конкурентний і часто конфліктний характери. Особливістю періоду між першим та другим турами голосування стало проведення негативних агітаційних кампаній проти кандидатів на пост Президента України. Ключовою проблематикою політичних протистоянь кандидатів було питання організації публічних дебатів між ними. У той же час найбільш помітною особливістю стала відсутність візитів кандидатів у регіони.
Офіційно передвиборча агітація перед повторним голосуванням розпочалася 8 квітня 2019 року. Таким чином на агітаційну кампанію двох кандидатів-переможців першого туру голосування формально відводилося 12 днів (з 8-го до 19-го квітня включно). Обмежені часові рамки кампанії вплинули на формат активностей кандидатів, які сконцентрувалися на агітації в ЗМІ та зовнішній рекламі. При чому такого типу агітація в різних прихованих формах не припинялася в період від 30 березня до 7 квітня, попри законодавчу заборону. Фінансові витрати на агітаційну діяльність у цей час мали відверто тіньовий характер, адже здійснювалися не з виборчих фондів.
Претенденти на посаду Глави держави достатньо активно використовували ЗМІ, соціальні мережі та зовнішні рекламні носії для передвиборної агітації. Ключовою проблематикою політичних протистоянь стало питання організації публічних дебатів між кандидатами. Незважаючи на чинні положення Закону України «Про вибори Президента України» та відповідної постанови ЦВК щодо організації телевізійних дебатів за рахунок коштів Державного бюджету України, кандидати попередньо узгодили проведення дебатів за рахунок коштів виборчих фондів. При цьому формат проведення такого заходу передвиборної агітації залишається невідомим станом на момент оприлюднення цього звіту.
Відсутність регіональних візитів кандидатів у Президенти – найбільш помітна особливість агітаційної кампанії в квітні. І якщо для Володимира Зеленського відмова від проведення мітингів, пікетів, зустрічей з виборцями була звичною практикою протягом усієї кампанії, то Петро Порошенко в минулому місяці залишався одним з лідерів за кількістю відвіданих областей та проведених публічних заходів (так, в березні 2019 року він відвідав 18 регіонів). Також зменшилася активність віп-агітаторів у областях і фактично не фіксувалися випадки передвиборчої благодійності кандидатів.
У цілому протягом квітня спостерігався значно нижчий рівень агітаційної активності з боку кандидатів на пост Президента України та їхніх команд у порівнянні з попередніми періодами виборчого процесу. Регіональні передвиборчі штаби Петра Порошенка в квітні відмовились від масового розміщення інформаційних вуличних наметів, натомість продовжували поширювання друкованої агітаційної продукції через мережу агітаторів. Друкована агітаційна продукція Володимира Зеленського цільово не поширювалася, але була доступна у регіональних штабах кандидата.
За відсутності регіональних заходів кандидати продовжували використовувати білборди, сітілайти та політичну рекламу в ЗМІ як основну форму агітаційної діяльності.
Агітація на зовнішніх рекламних носіях залишалася найпоширенішою формою передвиборної активності з боку обох кандидатів у квітні. Зміни торкнулися не лише оновлення змісту політичної реклами і появи нових гасел, але проявилися у активнішому використанні «чорного піару» та прихованої агітації.
Матеріали зовнішньої політичної реклами штаби замовляли і розповсюджували централізовано, не використовуючи регіональні особливості. Команда Петра Порошенка в межах усієї України розмістила білборди із зображенням кандидата та президента Росії Володимира Путіна (а також без нього) з новим гаслом «21 квітня – вирішальний вибір». Інший тип поширених кандидатом білбордів містив гасло «Головне – не втратити країну». Також продовжувалося тиражування матеріалів зовнішньої агітації із написом «Думай».
З боку команди Володимира Зеленського протягом останнього місяця в різних областях України поширювалися сітілайти з новими гаслами «Кінець епохи брехні», «Кінець епохи жадібності» та «Кінець епохи бідності».
Низька інтенсивність передвиборчої кампанії у регіонах України та на рівні територіальних громад вплинула і на кількість порушень виборчого законодавства. Зважаючи на відсутність помітних активностей місцевих структур кандидатів на пост Президента України, спостерігачі ОПОРИ не зафіксували системних випадків недотримання виборчого законодавства.
Особливістю періоду між першим та другим турами голосування стало проведення негативних агітаційних кампаній проти кандидатів на пост Президента України. Масова контрагітація нерідко була анонімною, а джерела фінансування такої активності не були прозорими. До кампаній із контрагітації достатньо активно залучались окремі неурядові організації, які проводили агітацію проти кандидатів на пост Президента України. Як засвідчує моніторинг ОПОРИ, найбільш активно розповсюджувались матеріали негативного характеру щодо кандидата Володимира Зеленського, але і Петро Порошенко був об’єктом таких інформаційних кампаній.
У квітні 2019 року спостерігачі ОПОРИ відзначають кардинальне зменшення проявів адміністративного ресурсу, у порівнянні із періодом передвиборної агітації до першого туру. Посадові та службові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, як правило, утримувались від участі у процесі передвиборної агітації. Але, як і під час агітаційної кампанії до 31 грудня, офіційні веб-сайти низки облдержадміністрацій та райдержадміністрацій продовжували розміщувати агітаційні матеріали на користь кандидата на пост Президента України Петра Порошенка. Інциденти щодо розміщення на офіційних веб-сайтах органів влади матеріалів із фактичною агітацією на користь кандидата на пост Президента України Петра Порошенка масово були зафіксовані в Київській, Закарпатській, Запорізькій, Тернопільській областях та інших регіонах України. Інформаційні повідомлення місцевих органів влади, як правило, не містили прямих закликів голосувати за чинного Главу держави, але спрямовувались на підтримку його передвиборної кампанії або негативне висвітлення діяльності кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського.
Ключовим викликом для організації повторного голосування стало формування дільничних виборчих комісій. У зв’язку із недостатньою активністю кандидатів на пост Президента України щодо подання кандидатур до складу ДВК, ОВК за власними поданнями сформували 15% складу ДВК, залучивши власними силами близько 60 тисяч осіб. 48% членів ДВК представляють кандидата Володимира Зеленського, 37% – Петра Порошенка. Кризова ситуація з неповним використанням кандидатами свого права формувати ДВК у черговий раз засвідчує необхідність удосконалити систему адміністрування виборчого процесу. Зокрема, мова повинна йти і про посилення фінансових мотивацій з боку держави для громадян, які організовують вибори.
«За нашою інформацією, остання дільнична виборча комісія була створена 17 квітня, хоча законодавством передбачено, що цей процес має завершитись до кінця доби 15 квітня. На нашу думку, це, звичайно, процедурне порушення. Але найголовніше те, що ДВК таки були сформовані й ми сподіваємось, що в день виборів вони розпочнуть свою роботу в належний спосіб у відповідності до законодавства. Хочу нагадати, що повноважним є склад ДВК у день голосування, якщо свою роботу розпочне у складі 50% + 1 член комісії від максимального складу. Тобто, це 9 осіб для великих дільниць, 8 для середніх і 7 для малих. Тож ми сподіваємось, що не буде проблем організаційного характеру, які можуть вплинути на хід виборчого процесу», – зазначила координаторка виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
«Низька інтенсивність передвиборчої агітації вплинула позитивно і на кількість порушень виборчого законодавства, які були зафіксовані нашими спостерігачами. Тому що це безумовно пов’язані речі, коли місцеві структури кандидатів на пост Президента не проявляють масової активності, то вони і менше допускають порушення законодавства, якщо порівнювати з тим періодом агітації, яка здійснювалась до першого туру голосування на виборах Президента України. Якщо говорити про больові точки, які ми пройшли перед повторним голосуванням, то першою з них є матеріальні виплати агітаторам, членам виборчих комісій та спостерігачам, які працювали на користь кандидатів у Президенти України під час першого туру. Є значна дискусія на рівні суб'єктів виборчого процесу і на рівні правоохоронних органів щодо законодавчих положень, які стосуються здійснення передвиборної агітації громадянами на основі безоплатних угод і було додаткове роз’яснення ЦВК. Але вже після проведення першого туру все одно це залишалось проблемою, в т.ч. для реакції правоохоронної системи. Ми маємо в межах всієї країни низку кейсів, коли правоохоронці були змушені реагувати на повідомлення про здійснення грошових виплат громадянам, які проводили агітацію на користь кандидатів на пост Президента України», – підкреслює аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.
«Стосовно формування окружних виборчих комісій ми можемо констатувати, що проблем не було. Цей етап був майже ідеальним з точки зору організації, тому що ті проблеми, які проявлялися в організації незначною мірою в межах першого туру, зокрема включення до складу ОВК людей з інших областей або без їхнього відома, зараз на цьому етапі вони фактично не проявилися – комісії були повноважними, вчасно провели свої перші засідання. І одним з пояснень цього є так звана «технічна складова» виборчого процесу – реєстрація так званих «технічних кандидатів», представники яких включалися до складу комісій. Очевидно, це був розрахунок, який зараз мав позитивний вплив. Тому що в більшості випадків члени новостворених ОВК комплектувалися на основі тих членів виборчих комісій, які подавалися раніше перед першим туром від інших кандидатів. Фактично 70% членів новосформованих окружних комісій перед цим працювали від інших кандидатів», – зауважує аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут.
Із повним звітом Громадянської мережі ОПОРА за результатами спостереження за виборчим процесом на повторному голосуванні з чергових виборів Президента України 21 квітня 2019 року можна ознайомитись за посиланням.
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.