Гроші є важливим ресурсом для політики та роботи з виборцями. Однак за відсутності ефективного регулювання вони можуть поставити під загрозу доброчесність політичних процесів і демократії. Ефективне державне регулювання фінансування політичних партій та виборчих кампаній (відоме як політичне фінансування) та його реалізація життєво важливі для сприяння доброчесності, прозорості та підзвітності демократичних систем управління. Про це говорили учасники регіональної конференції Східної Європи "Гроші в політиці", яка 2—3 липня відбулася в Молдові.

Цьогорічна тема обговорення — "Гроші в політиці в епоху глобалізації та цифровізації". Учасники оцінювали, як сучасна нормативно-правова база політичного фінансування справляється зі зростанням цифровізації й глобалізації та які нові підходи необхідні для того, щоб захист від політичної корупції залишався ефективним.

Останні регіональні тенденції демонструють експоненціальне зростання ролі інтернету та онлайн-платформ у політичних і виборчих кампаніях, а також збільшення спроб іноземного впливу. Ця тенденція створює значні виклики для регуляторів політичного фінансування, політичних акторів та незалежних спостерігачів за дотриманнням принципів демократії. Крім того, швидке використання штучного інтелекту продовжує ускладнювати цю і без того непросту ситуацію.

"Ми припускаємо, що саме діджитал стане ключовим майданчиком для агітації і на наступних виборах в Україні, особливо зважаючи на те, що багато українців сьогодні перебувають за межами країни, і для партій та кандидатів буде найпростіше комунікувати з ними якраз-таки через онлайн, — розповіла представниця Громадянської мережі ОПОРА, аналітикиня цифрових платформ Ольга Снопок. —  Очевидно, що відстеження великих та активних агітаційних кампаній на перших повоєнних виборах буде справжнім викликом для українського громадянського суспільства і наших регуляторних органів. Особливо з огляду на те, що в Україні під час останніх виборчих кампаній серед політиків та партій була тенденція вважати соціальні мережі таким собі “сірим” простором, куди можна витрачати мільйони доларів та не декларувати їх по завершенню кампанії. Власне, лише під час президентської та парламентської виборчих кампаній у 2019 році щонайменше 2 млн доларів, витрачених на агітацію в соцмережах, партії й кандидати не задекларували у своїх фінансових звітах. Отримати ці цифри вдалося завдяки спостереженню за агітацією, зокрема в онлайні, однак тоді ми мали дуже важливу перевагу — підтримку і сприяння принаймні деяких соціальних мереж. Подібні речі будуть майже неможливими під час наступних виборів в Україні, оскільки у серпні цього року компанія "Мета" перестає підтримувати спеціальний інструментарій. "Мета" хоче перевіряти усі напрацювання, кожне таке дослідження має проходити процесрецензування від компанії перед публікацією. Очевидно, що громадський сектор і держава не зможуть оперативно реагувати на випадки дезінформаційних впливів. А це порушує серйозні питання про те, чи зможемо ми ефективно протистояти потужним дезінформаційним кампаніям".

* Відео — англійською мовою

Разом з тим, представниця ОПОРИ підкреслила, що кейс "Мета" — не унікальний: "Ми як громадянське суспільство бачимо, що загальний тренд іде до зменшення прозорості та доступності даних із соціальних мереж. Як приклад можна назвати ютуб, який вже декілька років обіцяє відкрити бібліотеку політичної реклами для України, але так це і не зробив. А соцмережа Х, колишній твіттер, після приходу Ілона Маска встановила платний доступ до АРІ (він коштує близько 50 тисяч доларів). Загалом соціальні мережі сьогодні готові реагувати на запити з боку великих гравців, таких як США або ЄС, але такі країни, як Україна, які не перебувають під парасолькою GDPR та Digital Services Act, не можуть розраховувати на те, що соціальні мережі йтимуть їм назустріч у питанні врегулювання політичних кампаній", —  наголосила Снопок. 

У своєму виступі експертка з аналізу цифрових платформ також підсвітила ситуацію з месенджером "Телеграм", який є найбільшим джерелом інформації для українців як всередині України, так і за її межами:

"ОПОРА займається регулярним моніторингом цієї соціальної мережі. Саме вона, ймовірно, стане ключовим майданчиком для політичної агітації на наступних українських виборах, і за збігом обставин вона є найбільш непрозорою. По-перше, компанія "Телеграм" принципово відмовляється співпрацювати з урядами та громадянським суспільством і навіть починати розмову про те, аби змінити свої політики чи пристосувати їх під виборчий контекст. По-друге, ця компанія створена і перебуває під управлінням російського розробника, і, ймовірніше за все, має тісні звʼязки з російськими спецслужбами. По-третє, Росія дуже добре навчилася використовувати телеграм для створення дезінформаційних кампаній, а це, швидше за все, означає засилля дезінформаційних кампаній напередодні наступних українських виборів саме у цій соціальній мережі. Аналогічна ситуація складеться і з тіктоком, який хоч і не такий популярний, як телеграм, все ж швидко нарощує аудиторію серед української молоді. Ми вже бачимо, як тікток стає інструментом для впливу на вибори у світі, зокрема в ЄС. Ця платформа хоч і не дозволяє формально політичну рекламу, але й не дозволяє здійснювати моніторинг тих політичних кампаній, які все ж там відбуваються, хоч і не так явно."

Конференція у Кишеневі — п'ята з регіональної серії, що проводиться з 2016 року. Вона організована Центральною виборчою комісією Молдови та об'єднує фахівців-практиків з регуляторних органів, політичних партій та громадських організацій зі Східної Європи. Серія конференцій представляє унікальне партнерство провідних організацій, що надають допомогу у проведенні виборів у регіоні — Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA), Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (ОБСЄ/БДІПЛ), Ради Європи, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Національного демократичного інституту (NDI), Міжнародного республіканського інституту (IRI) та Вестмінстерської фундації за демократію (WFD).