У жовтні 2020 року відбулися чергові місцеві вибори. За їх результатами були обрані депутати місцевих рад і голови територіальних громад. Цікаві вони тим, що відбувалися за новою виборчою системою і на новій територіальній основі. Замість так званої петербурзької пропорційної системи з (псевдо)відкритими списками, за допомогою якої обиралися депутати під час місцевих виборів у 2015 році, цього разу вперше використовувалося дві інші виборчі системи - пропорційна з територіальними (напів)відкритими партійними списками  (для місцевих рад 10 тисяч виборців і більше) і мажоритарна система відносної більшості в територіальних округах (для місцевих рад менше 10 тисяч виборців).

Іншою особливістю виборів була та обставина, що вони відбувалися в умовах завершення адміністративно-територіальної реформи субрегіонального і базового рівня. Таким чином були ліквідовані та утворені нові райони, кількість яких скоротилася, а також було завершено багаторічний процес утворення територіальних громад. В результаті цього суттєво скоротилася кількість місцевих рад. Порівняно з 2015 роком їхня кількість у Львівській області зменшилася у більше як вісім разів, тоді як кількість депутатів місцевих рад зменшилася у 3,5 рази.

Замість раніше існуючих 20 районів було утворено лише 7, до яких було сукупно обрано 316 депутатів районних рад. Таким чином кількість депутатів місцевих рад субрегіонального рівня скоротилася більше ніж удвічі, оскільки за результатами місцевих виборів 2015 р. їхня кількість становила 734 осіб.

Значно вагомішим фактором, який найбільше вплинув на нову структуру місцевих рад були перші вибори депутатів територіальних громад. Напередодні виборів урядом був затверджений остаточний перспективний план формування територій громад Львівської області, згідно якого було утворено 73 територіальні громади. Серед них 39 міських, 16 селищних і 18 сільських. Тепер це базовий рівень адміністративно-територіального устрою, до якого вперше водночас відбувалися вибори депутати місцевих рад. У підсумку у 2020 р. було обрано 1932 депутатів, з яких 1131 обранець входить до складу міських рад, 377 – селищних рад, а 424 – сільських рад. Таким чином завдяки новому територіальному устрою кількість депутатів на Львівщині скоротилася майже у чотири рази, адже за підсумками 2015 р. було обрано 7558 обранців. Водночас сьогодні кількість міських, селищних та сільських рад у дев’ять разів менше, адже якщо раніше в області депутатів обирали до 664 місцевих рад, то у 2020 р. лише до 73.

Без змін змінилася лише кількість депутатів Львівської обласної ради, яка надалі становить 84 депутати. При цьому кількість партій, які за підсумками поточних виборів мають представників у раді також залишилася без змін – 9 партій.

У підсумку у жовні 2020 року до 81 місцевої ради на Львівщині було обрано 2332 депутата, що у 3,5 рази менше, аніж за підсумками місцевих виборів 2015 року, коли до 685 рад було обрано 8376 обранців. При цьому бачимо, що за підсумками поточних виборів було недообрано лише чотирьох депутатів, тоді як у 2015 р. таких було аж 1900 осіб.

Зміна виборчого законодавства і новий територіальний устрій вплинули не лише на суттєве зменшення кількісних показників новообраних місцевих рад, але й на структуру партійного представництва. Основним фактором було використання нової виборчої системи, коли для участі до місцевих рад з кількістю виборців 10 тисяч і більше можна було балотуватися виключно по списках політичних партій. При цьому бути членом політичної партії було не обов’язково.

З-поміж 81 місцевої ради, до яких обиралися депутати у Львівській області до 58 з них вибори відбувалися за пропорційною системою з партійними списками в багатомандатних округах. Серед них 50 ради територіальних громад (36 міських, 7 селищних і 7 сільських), сім районних рад і обласна рада. Іншими словами ¾ місцевих рад на Львівщині утворені представниками місцевих організацій політичних партій, які формували партійні списки, хоча в силу особливостей виборчої системи з (напів)відкритими списками не завжди могли вплинути на те, який саме кандидат отримає мандат. Сумарно за цією системою було обрано 1826 депутатів (78%).

Водночас лише в 23 місцевій раді області (3 міська, 9 селищних і 11 сільських), які налічували менше 10 тисяч виборців, можна було балотуватися як по партійному списку, так і в порядку самовисування. Іншими словами за цією мажоритарною виборчою системою у Львівській області було обрано 506 депутатів (22%). Серед них 316 обранців є самовисуванцями, що становить 13,5% від усіх депутатів місцевих рад, які були обрані за підсумками виборів 2020 року. Вони присутні в усіх 23 територіальних громадах, в яких можна було кандидувати самовисуванцями. У відсотковому відношенні місцевих рад це порівняно не високий результат – 28% (на рівні партії “Сила і Честь”), проте у цих громадах самовисуванці становлять більше 50% складу місцевих рад. Для прикладу, у Сокільницькій сільській раді 100% (22 депутати), Куликівській селищній раді 91% (20 депутатів), Новокалинівській міській та Грабовецько-Дулібівській сільській радах по 82% (по 18 депутатів), а в Щирецькій селищній, Журавненській селищній та Тростянецькій сільській радах – по 77% (по 17 депутатів). Винятками є Поморянська селищна рада, в якій лише один самовисуванець, Лопатинська селищна рада – 3 самовисуванця, Розвадівська сільська рада – 8 самовисуванців, Глинянська міська рада – 9 самовисуванців і Заболотцівська сіслька рада – 10 самовисуванців.

Загалом у місцевих радах різного рівня своїх представників мають 23 місцеві осередки політичних партій. Проте кількісні показники такого представництва суттєво відрізняються і коливаються від 506 депутатів у “Європейської Солідарності” до 2 депутатів у партії “Країна”. У порівнянні з 2015 роком кількість партій, які представлені у місцевих радах дещо зросла, хоча не кардинально – сьогодні їх на чотири більше. При цьому складно проводити порівняльний аналіз хоча б між двома виборчими циклами, оскільки через відсутність стабільної партійної системи в Україні політичні партії часто припиняють існування, змінюють назви та неспроможні підтримувати більш-менш однакові результати протягом трьох виборчих циклів поспіль. Зокрема за підсумками поточних виборів половина з представлених сьогодні у місцевих рада партій утворена напередодні парламентських виборів 2014 та 2019 року або місцевих виборів 2015 року. І лише незначна кількість партій (на зразок, ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, “Народний Рух України”, “Громадянська позиція”, “Конгрес Українських Націоналістів”) демонструє стабільний результат протягом останніх трьох виборчих циклів місцевих виборів (з 2010 року).

За результатами виборів 2020 року можна стверджувати про явного фаворита, який значно випередив своїх конкурентів. Це політична партія “Європейська Солідарність”, яка має своїх представників в 65 місцевих радах області, що сукупно налічує 506 депутатів. А це майже 22% від усієї кількості місцевих обранців Львівської області. Таким чином партія Петра Порошенка значно покращила свої результати 2015-2016 років у місцевих радах усіх рівнів. Сьогодні партія має 28 депутатів у Львівській обласній раді (33% від усього складу), 97 депутатів у семи районних радах (31%), 381 представника у 57 радах територіальних громад (20%).

Традиційно високі кількісні показники в органах місцевого самоврядування на Львівщині має ВО “Батьківщина”. У попередніх скликаннях партія займала перше місце по загальній кількості представників у місцевих радах, проте за підсумками виборів 2020 р. вона суттєво поступилася “Європейській Солідарності”, для якої область стала електорально базовим регіоном. Незважаючи на високий результат 245 депутатів, що становить майже 11% усіх депутатів місцевих рад Львівщини, які представлені у 70 радах (86%), проте сукупно це удвічі менше, аніж у партії Петра Порошенка. “Батьківщинці” мають 7 депутатів в обласній раді, 27 обранців (майже 9%) в шести районних радах і 211 депутатів у 63 громадах.

Дуже близькі кількісні показники мають три наступні політичні партії – ВО “Свобода”, “Слуга народу” і “Народний рух України”. Вони мають 160, 155 і 151 депутатів. Таким чином кожна з цих партій має майже по 7% представників від загальної кількості місцевих депутатів, які присутні у 59% місцевих рад. Якщо для “свободівців” та “рухівців” це хоч і високий результат, проте загалом звичний для них, то для президентської партії “Слуга народу”, яка не користується популярністю на Львівщині,  дебютні місцеві вибори в області також однозначно можна віднести до успіху. Усі три партії мають свої фракції в обласній раді, мають 31, 30 і 22 обранця у районних радах, а також 123, 116 і 123 депутатів у 49, 48 та 46 місцевих радах відповідно.

Практично однакові результати отримали місцеві осередки Української Галицької Партії і партії “Голос”, що особливо цікаво, враховуючи їхню ідеологічну та електоральну спорідненість. Обидві партії мають по 132 депутата (майже по 6% від загальної кількості депутатів), які представлені у 50% місцевих рад – у 41 та 39 радах відповідно. Незначні відмінності між ними спостерігаються лише у різній частці представленості у районних радах, де значно більше обранців має “Голос”, тоді як Українська Галицька Партія численніше представлена у радах територіальних громад. В обласній раді партії мають фактично однакове представництво – 6 та 7 депутатів відповідно.

Останні три політичні партії, які мають більше 100 представників у місцевих радах є Об’єднання “Самопоміч”, в якої 121 депутат (5,2%), “За майбутнє” – 118 депутатів (5%) і “Громадянська позиція” – 113 депутатів (4,8%). Структура їхнього представництва в залежності від типу місцевих рад помітно відрізняється. Партія Андрія Садового випередила двох сусідніх конкурентів завдяки кращому результату виборів до Львівської обласної ради (9 депутатів) та районних радах (25 депутатів). Водночас у неї помітно гірший результат у територіальних громадах: у 24 місцевих радах партія має лише 87 обранців. “За майбутнє” традиційно для себе отримало найкращий результат у територіальних громадах: у 34 радах партія здобула 102 депутатських мандатів. Натомість в обласній раді у неї найменша фракція (6 депутатів), тоді як у трьох районних радах сукупно лише 10 обранців. “Громадянська позиція” хоч і не зуміла потрапити до Львівської обласної ради, проте традиційно для себе отримала достатньо високу підтримку у шести районних радах (23 депутати) і в 29 територіальних громадах – 90 депутатів.

Радше несподіваний результат має партія “Сила і Честь”, яка незважаючи на невисоку підтримку зуміла сумарно отримати 64 депутатські мандати. Хоча це лише 2,7% від загальної кількості місцевих депутатів, проте вони представлені у трьох районних радах (11 депутатів) і 21 територіальній громаді (53 депутати), що становить майже 30% усіх місцевих рад Львівщини. Це пояснюється тим, що партія Ігора Смешка переважно була т.зв. “останньою прохідною партією”, яка долала виборчий бар’єр, а тому у місцевих радах отримувала від 1 до 4 представників.

Поодинокі успіхи в окремих територіальних громадах мали партії “УДАР” і “ВАРТА”, які мають 42 і 31 депутатів відповідно. Наприклад, для партії Кличка це 6 обранців у Дрогобицькій міській раді або по 4 депутати у Дрогобицькій районній, Стрийській та Золочівській міській радах, тоді як для “вартових” це перш за все Львівська міська рада (7 депутатів) та Новояричівська селищна рада (5 депутатів).

Інші 10 політичних партій, які отримали представництво в місцевих радах Львівської області за результатами виборів 2020 року сукупно мають 46 депутатських мандатів. Найбільше серед них отримав Конгрес українських націоналістів, який у 3 трьох громадах має 10 депутатів. Під час попередніх каденцій КУН також періодично мав незначне представництво у місцевих радах. “Наш край” у 4 громадах має 8 депутатів, а “Пропозиція” – у двох громадах 6 депутатів. Партії “Національний корпус”, “Європейська партія України”, “Християнсько-Демократичний Союз”, “Ідея нації”, “Республіканська платформа”, “Патріот”  “Країна” представлені лише в якійсь одній територіальній громаді, де мають від 4 до 2 депутатів.

Як і у випадку з виборами до місцевих рад, для обрання голів територіальних громад у 2020 році також використовувалося дві виборчі системи – мажоритарна система абсолютної більшості (для громад з 75 тисяч виборців і більше) і мажоритарна система відносної більшості (для громад менше 75 тисяч виборців). У Львівській області вибори у два тури відбувалися лише у Львівській і Дрогобицькій міській громадах. В усіх інших 71 громаді міськими, селищними та сільськими головами ставали ті кандидати, які отримали більше голосів, аніж усі інші його конкуренти.

За результатами місцевих виборів 25 жовтня і 22 листопада на Львівщині було обрано 73 голів територіальних громад. Проте один з них, голова Мурованської сільської територіальної громади так і не набув повноважень, оскільки помер одразу після оголошення результатів. У зв’язку з цим у цій громаді були оголошені повторні вибори голови, які відбулися 24 січня 2020 року.

Серед обраних 72 голів громад області, переважна більшість з них вже традиційно брали участь у виборах у порядку самовисунення. А саме 53 новообраних голів або 74% є самовисуванцями. На це мало вплинула зміна виборчого законодавства, оскільки під час попередніх місцевих виборів 2015 року була та ж сама тенденція. Лише 19 голів були висуванцями місцевих організацій політичних партій. Майже половина з них кандидували за поданням “Європейська Солідарність”. Сьогодні партія Петра Порошенка має голів у Городку, Новому Роздолі, Ходорові, Радехові,  Сколе, Трускавці, Поморянах, Сокільниках і Тростянці. ВО “Свобода” має трьох голів у Белзі, Глинянах і Підкамені. По два висуванці Об‘єднання “Самопоміч” і “Громадянської позиції” здобули перемогу у Львові та Яворові і Турці та Меденичах відповідно. ВО “Батьківщина”, Українська Галицька Партія і “Слуга народу” мають своїх висуванців у Буську, Новояворівську і Лопатині відповідно.

Водночас балотування за поданням політичних партій не обов’язково кореспондується з членством у цій політичній партії. Як показав аналіз лише 15 з новообраних голів територіальних громад є членами партій. Найбільше таких у “Європейської Солідарності” та ВО “Свобода” – по чотири, три - в Об’єднання “Самопоміч”, два – в ВО “Батьківщина”, по одному – у “Громадянської позиції” та Народного Руху України.

Усі інші 57 голів територіальних громад є безпартійними, що становить 79%. Серед них 49 голів є самовисуванцями, а ще 8 – членами політичних партій. Таким чином частина з кандидатів на посаду голови, які мали партійні квитки все одно прийняли рішення балотуватися у порядку самовисунення. Зокрема так зробив голови Перемишлянської міської територіальної громади, Новокалинівської міської територіальної громади, Добромильської міської територіальної громади і Ралівської сільської територіальної громади, котрі є членами Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, Народного руху України і ВО “Свобода” відповідно.

Як бачимо, зміна виборчого законодавства і новий територіальний устрій вплинули не лише на суттєве зменшення кількісних показників новообраних місцевих рад, але й на структуру партійного представництва. А відтак цікаво спостерігати за потенціалом розбудови системи регулярної взаємодії органів та посадових осіб місцевого самоврядування з, наприклад, раніше обраними депутатами Верховної Ради України вже на міжпартійній основі.

Матеріал підготовлено ЛОО ВГО “Громадянська мережа “ОПОРА” у межах проєкту “Народні депутати в нових територіальних громадах: модель інклюзивного діалогу на Львівщині” за підтримки Програми USAID РАДА, яка виконується Фондом Східна Європа».