Як стабільна більшість Андрія Садового впливає на діяльність Львівської міської ради сьомого скликання

Львівська міська рада має стабільну «мерську більшість», яка працює без змін та скандалів з початку каденції. Натомість от опозиційні фракції не координуть своїх зусиль між собою. Такі результати відстежили експерти Громадянської мережі ОПОРА проаналізувавши зокрема показники сумісності голосувань усіх партій в міськраді.

Результати місцевих виборів 2015 року у Львові стали тріумфом діючого міського голови Андрія Садового та «Об’єднання «Самопоміч». Він втретє поспіль успішно переобрався за підсумками повторного голосування, хоча мав шанси отримати перемогу вже у першому турі. Його політична сила отримала переконливий результат, хоча вперше брала участь у виборах до Львівської міської ради. Зробивши висновки після негативного досвіду роботи під час 6-го скликання Андрій Садовий створив харизматичний політичний проект, який завдяки популярності свого лідера зумів спершу потрапити до Верховної Ради у 2014 році, а через рік – сформувати більшість у Львівській міській раді.

За підсумками місцевих виборів 2015 року до складу Львівської міської ради потрапило сім політичних партій. Найкращий результат показала партія «Об’єднання «Самопоміч», яка більше як удвічі випередила найближчого конкурента «Блок Петра Порошенка «Солідарність». ВО «Свобода», яка під час попереднього скликання мала однопартійну більшість, фінішувала з третім результатом, що у порівнянні з підсумками виборів 2010 року було нічим іншим як невдачею. Далі із незначним відставанням були партії «Громадянська позиція» і «Громадський рух «Народний контроль». Замкнули число переможців місцевих виборів ще одні дебютанти – партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» і Українська Галицька Партія.

Таким чином на початку роботи Львівської міської ради сьомого скликання було створено 7 фракцій, які розподілили між собою 64 депутатські мандати. Станом на 1 квітня 2020 року кількісний склад і фракційна структура депутатського корпусу не зазнала жодних змін, який протягом п’яти років стабільно працював без конфліктів. Чого не можна сказати, наприклад, про діяльність Львівської обласної ради, в якій саморозпустилася одна фракція, вісім депутатів вийшли зі складу інших фракцій, а конфігурація більшості змінювалася двічі внаслідок міжпартійних конфліктів.

Вперше конфігурація більшості у Львівській міській раді окреслилася ще на початку поточного скликання – 1 грудня 2015 року. У цей день, під час першого засідання сесії Львівської міської ради, депутати проголосували за створення фракцій і обрали секретаря ради. Проте спершу цьому голосуванню передували цікаві політичні переговори, коли усі шість фракцій об’єднались проти найбільшої фракції «Об’єднання «Самопоміч», щоб не допустити призначення на цю посаду однопартійця Андрія Садового. Їхньою єдиною умовою для міського голови було ведення переговорів для пошуку кандидатури з будь-якою фракцією, крім власної. Таким чином, у результаті політичних домовленостей на посаду секретаря Львівської міської ради було узгоджено кандидатуру першого номера виборчого списку партії «Громадянська позиція» Анатолія Забарила. За його кандидатуру проголосували 40 міських обранців, проти – 13, утримались – 7. Загалом у таємному голосуванні взяли участь 60 депутатів.

Структура більшості та опозиції в міській раді

Окреслена вже у перший місяць роботи ради конфігурація більшості у майбутньому координувала свою діяльність протягом усього поточного скликання. Її основу становить партія Андрія Садового «Об’єднання «Самопоміч», яка налічує 24 з 64 депутатів у Львівській міській раді. Найбільш лояльною до неї є фракція «Громадянська позиція» чисельністю 8 депутатів. Сформований таким чином тандем між міським головою і секретарем ради успішно, без конфліктів і незмінно керує роботою депутатського корпусу міської ради протягом усього сьомого скликання. За цей час у Львівській міській раді жодного разу не розглядали питання про висловлення недовіри або відставки Андрія Садового чи Анатолія Забарила.

Третім постійним учасником умовної більшості є фракція партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», яка налічує 10 депутатів. Сумарно ці три фракції контролюють 42 з 64 мандатів у Львівській міській раді, що дає «мерській більшості» великий запас міцності. Це не означає, що партнери «Об’єднання «Самопоміч» безапеляційно завжди одностайні з позицією міського голови. Адже неодноразово траплялися голосування, для яких не завжди можна було знайти необхідну кількість голосів. Проте йдеться про одиничні, часто резонансі або конфліктні питання, які ділили сесійну залу. У такому разі Андрій Садовий, перш за все, міг розраховувати на підтримку «Громадянської позиції», і менше на «БПП «Солідарність».

Цей факт також підтверджується емпірично завдяки візуалізатору на порталі «Вони голосують для тебе – Львівська міська рада», який у 2017 році запустила Громадянська мережа ОПОРА. Сумісність голосування депутатів фракції «Громадянська позиція» з показником 68% і «Блок Петра Порошенка «Солідарність» з показником 66% найбільш близьке до голосування з найбільшою фракцією «Об’єднання «Самопоміч». Крім цього обидві ці партії також мають аналогічно високий показник сумісності голосування поміж собою – 67%.

Показник суміжності голосування «Об’єднання «Самопоміч» з іншими фракціями

На відміну від всеукраїнського та обласного рівнів, міські фракції «Об’єднання «Самопоміч» та «БПП «Солідарність» до сьогодні підтримують робочі конструктивні відносини. Попри епізодичні розбіжності між ними, обидві фракції залишаються частиною умовної більшості у міській раді.

До опозиції у Львівській міській раді можна віднести фракції партії ВО «Свобод» та Української Галицької Партії. Проте кожна з них працює сама по собі й вони не координують своєї діяльності. Для «свободівців» опонування міському голові та його фракції є частиною давнього протистояння, яке бере свій початок ще у 2010 році, коли фракція ВО «Свобода» налічувала 55 з 90 депутатів міської ради 6-го скликання (до внесення змін до Закону «Про місцеві вибори» чисельний склад Львівської міської ради був більшим). Тоді Андрій Садовий не мав власної фракції й не зумів домовитись із однопартійною більшістю «свободівців», що призвело до конфронтації між міським головою та міською радою, що часто паралізувало роботу Львівської міської ради. У поточному скликанні ВО «Свобода» надалі займає опозиційну щодо Андрія Садового позицію, проте за наявності лише 8 депутатів (13% складу депутатського корпусу) фракція не має можливості ефективно протистояти міському голові та його більшості.

Показник сумісності голосувань фракцій у міській раді

Українська Галицька Партія є найменшою фракцією у Львівській міській раді і налічує лише чотири депутати. Ця нова політична сила, з’явилася за рік перед місцевими виборами 2015 року і для неї це був перший та відносно успішний досвід участі у виборах. Партії закидали підозри в пропагуванні галицького сепаратизму, а також звинувачували у тому, що вона є технічним політичним проектом Андрія Садового. У той же час фракція УГП у міській раді протягом усього поточного скликання була однією з найбільш різких критиків діяльності Львівської міської ради і міського голови. Особливо у питаннях, які стосувалися нерухомості, охорони історичного середовища, поводження з твердими побутовими відходами, менеджменту і роботи виконавчих органів міської ради.

Показники голосування депутатів фракцій ВО «Свобода» і Української Галицької Партії протиставляються не лише більшості у складі «Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція» та «БПП «Солідарність», але також іншим політичним силам, а особливо це помітно у співставленні їх між собою. Показник сумісності голосувань ВО «Свобода» з іншими фракціями коливаються у межах 37-32%, тоді як Української Галицької Партії ще нижче – у межах 21-18%. Водночас сумісність голосувань між ними обома є найнижчою у міській раді – лише 12%. Такі низькі показники сумісності голосування з усіма іншими фракціями Львівської міської ради емпірично підтверджують факт перебування обох фракцій в опозиції до усього депутатського корпусу, але які при цьому відсутності координації своєї діяльності між собою.

Не можна віднести до умовної більшості чи умовної опозиції фракції партій «Громадський рух «Народний контроль» (6 депутатів) і «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (5 депутатів). Вони часто критикують міського голову, проте не рідко голосують разом із більшістю. Обидві політичні сили є молодими і участь у місцевих виборах 2015 року була першим і успішним досвідом, оскільки їм вдалося потрапити як до міської, так і обласної ради. За винятком одного епізоду, коли представник фракції «Народний контроль» Андрій Білоус обіймав посаду першого заступника голови Львівської обласної ради у період 2017-2019 рр., обидві партії тримались осторонь прямої співпраці з більшістю, натомість надавали перевагу епізодичній, а іноді доволі гострій, критиці партії влади. Зокрема під час так званої справи «афери століття», будівництва сміттєпереробного заводу тощо. Проте часто і ситуативно фракції партій «Народний контроль» і «УКРОП» голосують одностайно з «мерською більшістю», що показують результати сумісності голосувань фракцій.