Роль цифрових технологій у політиці постійно зростає. Як наслідок, збільшується і ризик зловживань ними для агітації. Це відкриває нові можливості та виклики для всіх учасників виборчого процесу. Про проблеми політичних фінансів в Україні, Молдові, Грузії та Вірменії говорили під час дводенної регіональної конференція "Гроші в політиці 2023. Фінансування виборчих кампаній онлайн: Виклики та рішення", що відбулася 6–7 липня в Молдові. 

У заході взяли участь представники органів нагляду за політичним фінансуванням, громадські й міжнародні організації, політичні партії, онлайн-платформи спільного доступу. 

До обговорення приєдналися аналітикині ОПОРИ Анастасія Романюк (дискусійна панель “Роль спостерігачів в ефективному моніторингу фінансування виборчих кампаній в інтернеті") та Ольга Снопок (дискусійна панель “Нові загрози в онлайн-кампаніях: впливові особи, ферми ‘тролів’ та ‘ботів’, фінансування третіх сторін та іноземне фінансування”).

Слабке регулювання політичного фінансування — проблема не нова. Однак моніторинг і виявлення порушень, а також застосування санкцій проти зловживань значно ускладнилися з появою онлайн-агітації. Органи нагляду за політичним фінансуванням та представники громадянського суспільства в усьому світі стикаються з подібними викликами, намагаючись забезпечити відповідність онлайн-кампаній демократичним стандартам, які гарантують рівність учасників, принципи вільного та чесного голосування, а також прозорість та підзвітність грошей у політиці.

Завдяки швидкому розвитку інтернету та легкому доступу соціальні мережі стали найбільш доступним інструментом передвиборчої кампанії. Крім прямої політичної реклами на цих платформах, політики використовують інфлюенсерів — лідерів думок, які мають харизму й авторитет — для поширення рекламних повідомлень від їхнього імені в обмін на грошову винагороду. Деякі політики використовують так звані "ферми тролів" і "ботів" — організовані фінансовані групи, які поширюють часткову та/або неправдиву інформацію і думки. 

“Ми розпочали моніторинг політичної агітації одразу після того, як Бібліотека політичної реклами Мета з’явилася в Україні, — розповіла Анастасія Романюк. — Моніторинг дочасної агітації допомагає виявити майбутні ‘червоні прапорці’, на які варто звернути увагу під час самої кампанії. Наприклад, так ми виявили 10 українських політичних партій, які витратили від 10 до 50 тисяч доларів на дочасну агітацію у фейсбуці”.

Представниця ОПОРИ додала, що органзація відслідковує лише витрати з офіційних сторінок кандидатів чи партій, про які вони самі повідомили: “Якби ми включили в моніторинг усі сторінки, то цифри були б більшими. Однак межа між офіційними сторінками та сторінками, які ведуть прихильники, досить розмита”.

Анастасія Романюк наголосила, що ОПОРА як неурядова організація вбачає свою основну силу в підвищенні підзвітності кандидатів шляхом громадського спостереження і збору найрізноманітнішої та найширшої бази даних кейсів. Це дає змогу сформувати максимально повне уявлення про масштаби онлайн-агітації та виявити сфери, де співпраця з державними регуляторами буде максимально продуктивною. 

“Роль Meta як єдиної технокомпанії, що забезпечує пристойний рівень прозорості, стала ще більш актуальною під час повномасштабного вторгнення, яке кардинально змінило український медіаландшафт. Особливо в контексті зростання популярності Telegram, який не стежить за своїм контентом і вихваляється небажанням співпрацювати з державними структурами,” — підкреслила Анастасія Романюк.

“У 2019 році соціальні мережі вперше випередили за популярністю всі інші джерела інформації в Україні. Саме вони стали потужними майданчиками для агітації серед українських політиків і партій на президентських, парламентських та місцевих виборах у 2019 та 2020 роках. Вже під час цих передвиборчих кампаній ОПОРА помітила активне використання у Facebook політичної реклами, а також неавтентичних акаунтів (тролів та ботів) і координованих мереж. Саме координована неавтентична поведінка та іноземні впливи — найбільші виклики для України в контексті передвиборчої агітації кількох останніх років”, — сказала Ольга Снопок. 

Масштаби зловживання онлайн-інструментами агітації в Україні можна проілюструвати такими цифрами: за даними компанії Мета, у 2017–2020 роках, Україна опинилася на 5-му місці за поширеністю координованих мереж сторінок у Facebook та Instagram. 

“З вересня 2019 року до грудня 2021 року в Україні заблокували понад 1000 акаунтів, а також майже 900 Facebook-сторінок та груп, які були створені всередині України, мали тісний звʼязок з українськими політичними діячами та намагалися впливати на громадську думку. Так само важливо згадати й про те, що під час останніх президентських, парламентських та місцевих виборів Facebook виявив та заблокував в Україні щонайменше 6 великих мереж сторінок та аккаунтів, якими керували з Росії та які намагалися впливати на внутрішньоукраїнський порядок денний, — наголосила Ольга Снопок. — Законодавчо встановити покарання за використання мереж сторінок і неавтентичних акаунтів неможливо, і це ставить перед громадським сектором багато викликів. У такому випадку залишається покладатися винятково на бажання та можливості технологічних компаній на кшталт Мета видаляти такий контент”. 

Аналітикиня розповіла, що під час останньої агітаційної кампанії перед місцевими виборами 2020 року сама лише ОПОРА ідентифікувала 3 координовані мережі сторінок, які кандидати й партії використовували для власного просування: “До мереж сукупно входило 65 Facebook-сторінок, а під дописами нам вдалося ідентифікувати щонайменше 154 неавтентичні акаунти, які просували партії або кандидатів”. 

До найбільшої мережі, яку виявила ОПОРА, входило 19 сторінок: “Усі вони працювали на підтримку місьокого голови одного з українських міст і дискредитували його основного опонента. На сторінках цієї мережі ми ідентифікували щонайменше 55 акаунтів ботів. Також важливо, що більшість сторінок у цій мережі належать комунальним медіа, тобто тим, які існують за кошти місцевого бюджету. Оскільки кампанію вів чинний мер, йдеться про ознаки використання адміністративного ресурсу. Втім, зважаючи на те, що Facebook-агітація перебуває поза законодавчим регулюванням, єдине, що ми можемо зробити як громадський сектор — це опублікувати наше дослідження та спробувати вплинути на публічну репутацію цього політика”. 

“На жаль, використання ботів та мереж сторінок для агітації під час виборів не заборонене, — зауважила Ольга Снопок. — Для нас це одна з найбільших проблем: хоча ми маємо ресурси, щоб ідентифікувати такі кампанії впливу, донести цю інформацію до технологічних компаній або урядовців часто набагато складніше. Однак насправді ми маємо й історії успіху, коли технологічні компанії йдуть нам назустріч у боротьбі за чесний виборчий процес. Один з прикладів повʼязаний з Андрієм Пальчевським, котрий у 2020 році балотувався на посаду міського голови Києва.”

Представниці ОПОРИ наголосили, що перед громадський сектором в Україні стоять чимало перешкод, які ускладнюють протидію неавтентичній поведінці. Перш за все це відсутність прямого та швидкого звʼязку з компаніями-власницями соціальних мереж, які можуть швидко відреагувати на виявлені порушення. Друга важлива проблема — це відсутність можливості працювати з іншими соціальними мережами, наприклад, з YouTube, адже Бібліотека реклами цієї платформи працює для невеликої кількості країн. YouTube дуже важливий для агітації в Україні, однак працювати з цією соціальною мережею вручну фактично нереально. Третя важлива проблема — це месенджери, особливо Telegram, яким, за даними останнього соціологічного дослідження ОПОРИ, користується майже 78% українців і який точно стане основним агітаційним майданчиком на наступних виборах.

Відеозапис панельної сесії (англійською та українською):